ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 368/1488/18
провадження № 51-1083 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110190000571, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.
Задоволено цивільні позови та стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 29 595 грн, у рахунок відшкодування моральної шкоди 400 000 грн та на користь потерпілого ОСОБА_9 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 917,11 грн, у рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 липня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що за обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку 21 жовтня 2017 року приблизно після 23:56 год, на прохання ОСОБА_10, ОСОБА_7, прибувши на автомобілі "VOLKSWAGEN PASSAT" іноземної реєстрації, номерний знак НОМЕР_1 разом з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження до магазину за адресою: АДРЕСА_2, де в ході розмови з ОСОБА_9 та ОСОБА_9, невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, безпричинно нанесла кулаком лівої руки один удар ОСОБА_9 у підборіддя справа та відразу після цього один удар кулаком лівої руки ОСОБА_11 у обличчя справа.
У свою чергу ОСОБА_7, безпричинно вдарив кулаком у обличчя ОСОБА_9, внаслідок чого він упав на коліна, а невстановлена у ході досудового розслідування особа завдала йому декілька ударів, схожих на удари ножем, у праву бокову поверхню тулуба, після чого відійшла до будівлі магазину.
У цей момент ОСОБА_7 вирішив з хуліганських мотивів заподіяти смерть двом особам - ОСОБА_9 та ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 22 жовтня 2017 року приблизно о 00:10, підтримуючи хуліганські дії невстановленої у ході досудового розслідування особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, без попередньої змови з вказаною особою, з хуліганських мотивів, тобто у громадському місці, грубо порушуючи та ігноруючи норми поведінки в громадських місцях з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягала у прагненні продемонструвати свою зневагу до існуючих у суспільстві правил і норм поведінки, а також самоствердитися за рахунок протиставлення себе іншим громадянам, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, використовуючи малозначний привід - нібито потребу захистити ОСОБА_12, з метою заподіяння смерті двом особам, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, а саме - позбавлення життя іншої людини, у місці початкового фізичного конфлікту з ОСОБА_9 спочатку завдав йому не менше одного удару у ліву бокову поверхню тулуба ножем, який мав у особистому користуванні, а потім ще не менше трьох ударів ножем у тулуб, руки та плече, припинивши нанесення таких ударів лише після фізичного втручання ОСОБА_13, який відштовхнув його від ОСОБА_9 .
Відразу після цього ОСОБА_7, продовжуючи свої об`єднані єдиним злочинним умислом дії, підійшов до ОСОБА_9 та завдав не менше двох ударів ножем, який тримав у правій руці, у ділянку грудної клітки зліва та поверхні лівого плеча останнього.
У подальшому ОСОБА_7 разом з невстановленою у ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, зникли з місця події.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_9 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 108 від 09 січня 2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді трьох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і черевної порожнини справа і зліва, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх заподіяння та двох не проникаючих колото-різаних поранень в ділянках грудної клітки і плеча справа, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Від отриманих ножових поранень ОСОБА_9 помер у реанімаційному відділенні комунального закладу Кагарлицької районної ради "Кагарлицька центральна районна лікарня".
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7, ОСОБА_9 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 45 від 17 листопада 2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та не проникаючої рани колото-різаного характеру на задній поверхні грудної клітки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок та ухвалу судів щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог наводить доводи щодо невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та не погоджується з оцінкою доказів. Захисник вважає, що судами не доведено винуватості ОСОБА_7 в пред`явленому органами досудового розслідування обвинуваченні та зазначає, що зізнавальні показання ОСОБА_7 було відібрано із застосуванням тиску. Не погоджується з кваліфікуючою ознакою - умисне вбивство з хуліганських мотивів, оскільки ініціаторами конфлікту були самі потерпілі, а також вказує, що обвинувальний акт у цій справі не відповідав вимогам ст. 291 КПК України, а пред`явлене обвинувачення було неконкретним. Зазначає про безпідставність задоволення цивільного позову, оскільки при кваліфікації дій як замах на умисне вбивство стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди є безпідставним.
Вважає, що суд апеляційної інстанції не дав належних та обґрунтованих відповідей на апеляційну скаргу захисника, а тому ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу сторони захисту в частині наведених у ній обґрунтувань, проте змінили вимогу до суду касаційної інстанції і просили скасувати лише ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у вказаному суді.