Постанова суду № 759/25757/21 від 10.07.2024 про визнання договорів підряду та актів недійсними

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

справа № 759/25757/21

провадження № 61-4139св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1,

відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 (до якої приєднались фізична особа-підприємець ОСОБА_2 і фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ), ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, у складі колегії суддів: Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2, ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про визнання договорів підряду та актів недійсними.

Позовну заяву обґрунтувала тим, що 27 грудня 2010 року ФОП ОСОБА_4 нібито уклав з позивачкою та третьою особою ОСОБА_5, від імені яких діяв ОСОБА_6, договір підряду № 27/12 на виконання будівельних робіт у будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 01 жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_3 нібито уклав з позивачкою та третьою особою ОСОБА_5, від імені яких діяв ОСОБА_6, договір підряду № 01/10 на виконання будівельних робіт в будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 30 червня 2011 року ФОП ОСОБА_2 нібито уклав з позивачкою та третьою особою ОСОБА_5, від імені яких діяв ОСОБА_6, договір підряду № 30/06 на виконання будівельних робіт в будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала, що зазначені договори підряду укладені без відома та погодження довірителів та власників (позивачки та третьої особи - ОСОБА_5 ) нерухомого майна - будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаними договорами підряду підприємці нібито "виконували" роботи з реконструкції та ремонту житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, та на підтвердження виконаних робіт надали представнику позивача та третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 акти приймання виконаних будівельних робіт, які останній підписав без відома та погодження з позивачем та ОСОБА_5, а саме були надані наступні акти: до договору підряду від 30 червня 2011 року № 30/06: від 30 вересня 2011 року № 8, від 30 вересня 2011 року № 9, від 30 грудня 2011 року № 10, від 30 грудня 2011 року № 11, від 29 лютого 2012 року № 13, від 29 лютого 2012 року № 14, від 30 березня 2012 року № 16, від 31 серпня 2012 року № 22, на загальну суму - 2 961 749 грн; до договору підряду від 27 грудня 2010 року № 27/12: від 31 березня 2011 року № 4, від 31 березня 2011 року № 5, від 29 квітня 2011 року № 6, від 31 травня 2011 року № 7, від 30 грудня 2011 року № 12, від 29 лютого 2012 року № 15, від 30 квітня 2012 року № 17, від 31 серпня 2012 року № 23, на загальну суму - 2 995 083 грн; до договору підряду 01 жовтня 2010 року № 01/10: від 29 жовтня 2010 року № 1, від 31 січня 2011 року № 2, від 28 лютого 2011 року № 3, від 31 травня 2012 року № 18, від 31 травня 2012 року № 19, від 31 травня 2012 року № 20, від 31 травня 2012 року № 21, від 29 грудня 2012 року № 24, від 29 грудня 2012 року № 25, на загальну суму - 2 649 023,00 грн.

Зазначала, що ОСОБА_6 діяв на підставі нотаріальної довіреності від 06 липня 2010 року, яку позивачка скасувала 28 грудня 2012 року у зв`язку з втратою довіри до останнього, про факт скасування довіреності ОСОБА_6 було повідомлено в будівлі гуртожитку у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Також, позивачка повідомляла суд, що нотаріальну довіреність від 06 липня 2010 року на представлення ОСОБА_6 інтересів третьої особи - ОСОБА_5, також було скасовано довірителем ОСОБА_5 з тих самих підстав - втрата довіри до ОСОБА_6 . Варто зазначити, що нотаріальна довіреність від 06 липня 2010 року позивачки на представництво інтересів ОСОБА_6 не передбачала підписання вищевказаних договорів підряду, актів приймання виконаних будівельних робіт та визнання претензій від ФОПів. Про існування вищевказаних договорів підряду, позивачка та третя особа дізналися у червні 2013 року, коли отримали копію позовної заяви та ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2013 року про відкриття провадження у справі № 761/12961/13-ц, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Білоптторг" до позивача, ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_5 про стягнення заборгованості на загальну суму 15 913 688, 73 грн відповідно до укладених ОСОБА_6 договорів підряду з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9 .

Крім того, позивачка вказувала, що ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9 не могли здійснювати роботи, які передбачені умовами укладених договорів підряду.

В актах приймання виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 зазначаються види робіт (5.01.02 - заміна систем опалення, 5.01.07 - електрообладнання і електроосвітлення, 5.01.01 - водопроводу та каналізації, 5.01.02 - опалення), які він об`єктивно не міг виконати, оскільки не має відповідних ліцензій, наявність яких передбачена відповідно до наказу від 27 січня 2009 року № 47 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури". Тобто, не мав право виконувати вказані роботи за договором у зв`язку з відсутністю ліцензії та відсутністю відповідних КВЕДів діяльності для ФОП ОСОБА_4 .

Також, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не могли виконати роботи, оскільки не мали відповідних ліцензій, наявність яких передбачена відповідно до наказу від 27 січня 2009 року № 47 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури". Таким чином, можна прийти до логічних висновків, що укладені договори підряду мали ознаки фіктивності правочину введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників та свідомий намір невиконання зобов`язань договору.

ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9 не могли здійснювати роботи, які передбачені умовами укладених договорів підряду, оскільки в останніх не було в наявності грошових коштів на придбання будівельних матеріалів, жодних рухів грошових коштів на закупівлю будівельних матеріалів не здійснювалось.

Позивачка переконувала, що договори підряду, ніби укладені між нею спільно з ОСОБА_5, від імені яких діяв ОСОБА_6 з ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та акти виконаних робіт є фіктивними, оскільки мета їх створення була направлена на введення в оману позивача та ОСОБА_5, як власників гуртожитку. ФОПи не мали реального наміру виконувати взяті на себе зобов`язання за Договорами підряду і справжній намір їх укладення - це незаконне заволодіння майном грошовими коштами позивача та третьої особи ОСОБА_5 .

З огляду на викладене, позивачка просила суд визнати недійсним договір підряду від 27 грудня 2010 року № 27/12, що підписаний ОСОБА_6, як представником ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з ФОП ОСОБА_4, та акти приймання виконаних будівельних робіт до договору підряду від 27 грудня 2010 року № 27/12: від 31 березня 2011 року № 4, від 31 березня 2011 року № 5, від 29 квітня 2011 року № 6, від 31 травня 2011 року № 7, від 30 грудня 2011 року № 12, від 29 лютого 2012 року № 15, від 30 квітня 2012 року № 17, від 31 серпня 2012 року № 23; визнати недійсним договір підряду від 01 жовтня 2010 року № 01/10, що підписаний ОСОБА_6, як представником ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з ФОП ОСОБА_3 та акти приймання виконаних будівельних робіт до договору підряду від 01 жовтня 2010 року № 01/10: від 29 жовтня 2010 року № 1, від 31 січня 2011 року № 2, від 28 лютого 2011 року № 3, від 31 травня 2012 року № 18, від 31 травня 2012 року № 19, від 31 травня 2012 року № 20, від 31 травня 2012 року № 21, від 29 грудня 2012 року № 24, від 29 грудня 2012 року № 25; визнати недійсним договору підряду від 30 червня 2011 року № 30/06, що підписаний ОСОБА_6, як представником ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з ФОП ОСОБА_2 та акти приймання виконаних будівельних робіт до договору підряду від 30 червня 2011 року № 30/06: від 30 вересня 2011 року № 8, від 30 вересня 2011 року № 9, від 30 грудня 2011 року № 10, від 30 грудня 2011 року № 11, від 29 лютого 2012 року № 13, від 29 лютого 2012 року № 14, від 30 березня 2012 року № 16, від 31 серпня 2012 року № 22; стягнути із відповідачів судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначав, що позивачкою не надано доказів, що відповідачі ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9 не виконали зобов`язання за договорами підряду та не мали наміру їх виконання.

Суд першої інстанції вважав, що представник ОСОБА_1 укладав оспорювані договори підряду і діяв в межах наданих йому повноважень і довіреність ОСОБА_1 від 06 липня 2010 року, якою вона уповноважувала ОСОБА_6 представляти її інтереси була скасована лише 28 грудня 2012 року, тоді як договори підряду укладалися 27 грудня 2010 року, 01 жовтня 2010 року та 30 червня 2011 року та акти приймання виконаних будівельних робіт були складенні в період від 29 жовтня 2010 року до 31 серпня 2012 року, тобто коли довіреність була діючою та не скасованою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір підряду від 27 грудня 2010 року № 27/12, що підписаний ОСОБА_6, як представником ОСОБА_1 та ОСОБА_5, із ФОП ОСОБА_4, та акти приймання виконаних будівельних робіт до договору підряду від 27 грудня 2010 року № 27/12: від 31 березня 2011 року № 4, від 31 березня 2011 року № 5, від 29 квітня 2011 року № 6, від 31 травня 2011 року № 7, від 30 грудня 2011 року № 12, від 29 лютого 2012 року № 15, від 30 квітня 2012 року № 17, від 31 серпня 2012 року № 23. Визнано недійсним договір підряду від 01 жовтня 2010 року № 01/10, що підписаний ОСОБА_6, як представником ОСОБА_1 та ОСОБА_5, із ФОП ОСОБА_3 та акти приймання виконаних будівельних робіт до договору підряду від 01 жовтня 2010 року № 01/10: від 29 жовтня 2010 року № 1, від 31 січня 2011 року № 2, від 28 лютого 2011 року № 3, від 31 травня 2012 року № 18, від 31 травня 2012 року № 19, від 31 травня 2012 року № 20, від 31 травня 2012 року № 21, від 29 грудня 2012 року № 24, від 29 грудня 2012 року № 25. Визнано недійсним договір підряду від 30 червня 2011 року № 30/06, що підписаний ОСОБА_6, як представником ОСОБА_1 та ОСОБА_5, із ФОП ОСОБА_2 та акти приймання виконаних будівельних робіт до договору підряду від 30 червня 2011 року № 30/06: від 30 вересня 2011 року № 8, від 30 вересня 2011 року № 9, від 30 грудня 2011 року № 10, від 30 грудня 2011 року № 11, від 29 лютого 2012 року № 13, від 29 лютого 2012 року № 14, від 30 березня 2012 року № 16, від 31 серпня 2012 року № 22. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн з кожного.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що з доручення ОСОБА_1 від 06 липня 2010 року, посвідченої приватним нотаріусом Войтовським В. С. не вбачається, що вона уповноважувала ОСОБА_6 вчиняти дії щодо укладення від її імені договорів підряду на виконання будівельних робіт в будівлі гуртожитку, актів приймання виконаних будівельних робіт та визнання претензій від ФОПів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиція інших учасників справи

19 березня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Скрипченко Є. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити оскаржуване судове рішення у мотивувальній частині, доповнивши її висновками про фіктивність оспорюваних правочинів.

Як підставу касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 903/439/18, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 11 квітня 2018 року у справі № 910/11715/17, від 08 серпня 2018 року у справі № 920/1144/17, від 21 серпня 2018 року у справі № 910/11565/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 925/1453/16 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- правильно зазначивши фактичні обставини справи та докази фіктивності оспорюваних договорів, не включив до мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення повний висновок про їх фіктивність;

- не навів у оскаржуваному судовому рішенні конкретних посилань на норми права, зокрема статті 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

21 березня 2024 року ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року залишити в силі.

Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц; постановах Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 918/642/21, від 16 січня 2020 року у справі № 759/8201/16-ц, від 31 січня 2024 року у справі № 570/1706/21, від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 723/405/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 5019/556/12, від 22 травня 2018 року у справі № 910/12258/17, від 11 червня 2018 року у справі № 916/613/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19; постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-197цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Водночас, посилається те, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- безпідставно скасував правильне і законне рішення суду першої інстанції;

- неправильно застосував положення статті 234 ЦПК України щодо фіктивності договорів;

- не врахував висновків, викладених у преюдиційній постанові Верховного Суду у справі № 759/8201/16-ц, щодо наявності у представника ОСОБА_6 повноважень на укладення від імені позивачки та третьої особи оскаржуваних договорів підряду;

- безпідставно врахував висновок № 43/13 експертного дослідження копій актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в як належний доказ у справі;

- проігнорував, що всі докази, яка вибірково надавались позивачкою із кримінальної справи № 12013110100011705, в якій досі не ухвалено вироку, є недопустимими доказами відповідно до статті 78 ЦПК України;

- не звернув увагу на те, що у кримінальній справі № 12013110100011705, де позивачка є заявником та потерпілою, нею також подано цивільний позов про визнання договорів підряду недійсним, а також позивачкою подано аналогічний позов до того ж суду (справа № 759/25782/21), що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову;

- не вирішив питання про застосування позовної давної на підставі заяв відповідачів.

09 квітня 2024 року ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у мотивувальній частині.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 подібні до викладених вище доводів касаційної скарги ОСОБА_1

19 квітня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду від ОСОБА_5, в інтересах якого діє адвокат Єгоров Б. С., надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якій він, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

02 травня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду від ОСОБА_5, в інтересах якого діє адвокат Єгоров Б. С., надійшли доповнення до відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_4 .

Також 02 травня 2024 року ФОП ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., та ФОП ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду із заявами про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, в яких навели подібні до викладених у касаційній скарзі ОСОБА_4 доводи і просили скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року та залишити в силі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року.

10 травня 2024 року від ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Скрипченко Є. І. через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду, надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якій вона, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

15 травня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., до Веховного Суду надійшла заява про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, яка обґрунтована тим, що адвокат Скрипченко Є. І., маючи кабінет в "Електронному суді" та будучи обізнаним із необхідністю сплати судового збору навмисно відправив двома різними способами одну і туж касаційну скаргу, з тими ж вимогами та за тих же підстав з ціллю маніпуляції розподілу справ між суддями для вибору в майбутньому провадженні, в якому усунути недоліки.

Також 15 травня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., до Веховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій він, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

21 та 22 травня 2024 року від ОСОБА_5, в інтересах якого діє адвокат Єгоров Б. С., та від ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Скрипченко Є. І., до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяви ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4

24 травня 2024 року від ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про призначення судового засідання та повідомлення сторін відповідно до законодавства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 21 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначному складу суду від 26 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Скрипченко Є. І., на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Надано заявниці строк для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору та надання копії касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року відкрито касаційне оскарження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 759/25757/21 із Святошинського районного суду м. Києва та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

11 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 759/25757/21.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначному складу суду від 15 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне оскарження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне оскарження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалами Верховного Суду від 14 травня 2024 року прийнято до касаційного провадження заяви ФОП ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., та ФОП ОСОБА_3 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Александрова Н. М., про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про розгляд справи за його участі. Справу № 759/25757/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 (до якої приєднались ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3 ) підлягає задоволенню, а касаційні скаргиОСОБА_1, ОСОБА_5 залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частки гуртожитка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

27 грудня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5 в особі уповноваженого представника ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреностей від 06 липня 2010 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Войтовським В. С. за № 4008 та № 4009, та ФОП ОСОБА_4 укладено договір підряду № 27/12, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати комплекс робіт з реконструкції та ремонту житлових приміщень гуртожитку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до підпункту 1.2 договору підряду № 27/12, перелік робіт, передбачених цим договором, включає: капітальний ремонт приміщень блоків № 10, 11, 12, 15, 17, 25; капітальний ремонт сходової клітини № 2; заміна системи опалення.

01 жовтня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5, в особі уповноваженого представника ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреностей від 06 липня 2010 року, посвідчених приватним нотаріусом КМНО Войтовським В. С. за № 4008 та № 4009, та ФОП ОСОБА_3 укладено договір підряду № 01/10, відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати комплекс робіт з реконструкції та ремонту житлових приміщень гуртожитку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

................

Перейти до повного тексту