ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 755/10764/22
провадження № 61-2034св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Адміністрація морських портів України",
треті особи: первинна профспілкова організація працівників державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Неїжпапи Юлії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "АМПУ") про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня
2023 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 рокурішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.
Визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу ДП "АМПУ" від 30 серпня 2022 року № 207-к "Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1". В частині позовної вимоги про поновлення дії трудового договору відмовлено.
Стягнуто з ДП "АМПУ" на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 30 серпня 2022 року по 01 травня 2023 року у розмірі 701 148,66 грн (без урахування податків та інших платежів) та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
Стягнуто з ДП "АМПУ" на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1 042,02 грн та за розгляд справи в апеляційній інстанції у розмірі 1 563,03 грн.
Стягнути з ДП "АМПУ" на користь держави судовий збір у розмірі
7 011,48 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та за розгляд справи в апеляційній інстанції у розмірі 10 517, 22 грн.
У червні 2024 року від представника ДП "АМПУ" Неїжпапи Ю. А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання посилається на те, що судом касаційної інстанції не вирішено питання про зміну судових витрат у суді першої, апеляційної інстанції, а також не вирішено питання про стягнення з держави на користь ДП "АМПУ" судових витрат, понесених у суді касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
У цій справі позивач звільнений від сплати судового збору в частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в силу пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.