ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 758/11022/21
провадження № 61-5457св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 24 липня 2023 року у складі судді Петрова Д. В. та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення частини боргу подружжя.
Позов обґрунтовано тим, що з 05 лютого 2000 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 23 липня 2009 року.
Під час перебування у шлюбі він уклав в інтересах сім`ї декілька кредитних договорів, за рахунок отриманих коштів з яких було придбано нерухоме майно.
21 грудня 2006 року він уклав з Акціонерним комерційним банком "ХФБ Банк Україна" (далі - АКБ "ХФБ Банк Україна") кредитний договір № 246-PBD, за рахунок якого погашено заборгованість за всіма попередніми кредитними договорами.
Про укладення цього договору та мету використання кредитних коштів відповідачці було відомо, що підтверджується її згодою на укладення кредитного договору.
На момент звернення з цим позовом заборгованість за кредитним договором № 246-PBD ним повністю погашено за рахунок його особистих коштів.
Зважаючи на те, що колишнє подружжя мало як майно, так і грошові зобов`язання, він вважає, що борг за цим кредитом (195 474,71 євро) є спільним.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 частину боргу подружжя за кредитним договором від 21 грудня 2006 року
№ 246-PBD, укладеним між АКБ "ХФБ Банк Україна" в інтересах подружжя, у розмірі 97 737,36 євро.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва 03 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 97 737,36 євро в якості частини боргу подружжя.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кредитний договір від 21 грудня 2006 року № 246-PBD, укладений між ОСОБА_1 та АКБ "ХФБ Банк Україна", породжує цивільні права та обов`язки для обох із подружжя як солідарних боржників, виконання цивільного обов`язку одним подружжя породжує у нього право на регресну вимогу до іншого подружжя в розмірі 1/2 частки від суми виконаного спільного зобов`язання.
З огляду на положення частини шостої статті 261 ЦК України моментом початку позовної давності для регресної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у вказаних правовідносинах буде день виконання основного зобов`язання і фактично день припинення цього зобов`язання належним виконанням, а саме 07 вересня 2018 року.
Таким чином, станом на дату звернення ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 - 09 серпня 2021 року, позовна давність за вимогою позивача про стягнення 1/2 частини боргу не сплинула, а порушене право (охоронюваний законом інтерес позивача), за захистом якого він звернувся до суду, підлягає захисту.
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 2 618,83 євро, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн та судовий збір у розмірі 11 350 грн. У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що при ухваленні рішення від 03 липня 2023 року одну із позовних вимог, щодо якої сторони подавали докази і давали пояснення, судом не вирішено, а саме про стягнення з ОСОБА_2 3 % річних.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Прострочення відповідачкою виконання грошового зобов`язання порушує майнові права та інтереси позивача, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 % річних від простроченої суми боргу за період з 30 серпня 2021 року (моменту відкриття провадження у справі) до 21 липня 2022 року (подання заяви) у розмірі 2 618,89 євро.
Об`єктивно оцінивши складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, об`єм виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, а також з огляду на приписи пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн, що відповідає критерію реальності, розумності, та співмірності.
Вимогу про стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору у розмірі 11 350,00 грн суд вважав такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією від 09 серпня 2021 року № 15Т003ЕGX про сплату судового збору на вказану суму.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 24 липня 2023 року змінено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 72 215,35 євро, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 975 грн, різницю сплаченого судового збору у розмірі 3 390,82 грн. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 15 000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в ході розгляду справи позивач належним чином підтвердив як факт отримання спірного кредиту під час шлюбу сторін, так і факт витрачання кредитних коштів в інтересах сім`ї.
Отже, кредитний договір породжує цивільні права та обов`язки для обох із подружжя як солідарних боржників.
Сторони у справі визнали, що погашення кредиту за час їх перебування у шлюбі здійснювалося за рахунок спільних сімейних коштів. Останній транш за кредитом у розмірі 3 000,52 євро сплатила відповідачка.
Право на регресну вимогу у позивача виникло з моменту виконання солідарного зобов`язання, відтак строк позовної давності ним пропущено не було.
Разом з цим, позивач неналежним чином визначив суму коштів, які підлягає стягненню з відповідачки.
Всього за кредитом було сплачено 254 914,71 євро. Враховуючи особисто сплачені відповідачкою за кредитом 3 000,52 євро, загальна сума сплачених коштів складає 257 915,23 євро.
Грошові кошти у розмірі 50 000 євро від загального розміру заборгованості за вказаним кредитом "прощені" банком позичальнику.
З суми фактичного погашення кредиту 59 640,00 євро були сплачені під час шлюбу за рахунок сімейного бюджету, відтак вважаються такими, що сплачені обома сторонами по справі.
Сума заборгованості у розмірі 51 612,45 євро була сплачена не позивачем, а іншою особою - поручителем за кредитом, який не є стороною справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач особисто сплатив заборгованість за солідарним зобов`язанням сторін у розмірі 143 662,26 євро, а тому набув право регресної вимоги до відповідачки на суму 71 832,13 євро. В свою чергу відповідачка здійснила погашення солідарної заборгованості сторін на суму 3000,52 євро, з яких 1 500,26 євро - за позивачем. А тому, враховуючи положення статті 601 ЦК України, обґрунтованими є вимоги позивача до відповідачки на загальну суму 70 330,87 євро.
Враховуючи вказану суму заборгованості, розмір нарахування 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України за період з 30 серпня 2021 року до 21 липня 2022 року складає 1 884,48 євро.
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позовних вимог на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на висновки суду про обґрунтованість лише частини позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 35 975 грн (50 000 ? 71, 95%). В свою чергу сплачений позивачем судовий збір в суді першої інстанції піддягає відшкодуванню йому у розмірі 8 166,33 грн.
Сплачений відповідачкою судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає відшкодуванню їй у розмірі 4 775,51 грн (17 025 грн. ? 28,05 %).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
12 квітня 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 607/2831/16-ц, від 09 січня 2020 року у справі № 367/7110/14-ц, від 08 квітня 2020 у справі № 361/7130/15-ц, від 01 листопада 2018 року у справі № 205/9626/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована таким.
Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що вартість кредитів на придбання квартир складала 43 000 дол. США, а садових будинків - 61 000 дол. США. Решту коштів позивач витратив на погашення попередньо отриманих кредитів та відсотків, нарахованих на такі кредити, тобто близько 100 000 євро, отриманих за останнім (дев`ятим) кредитним договором.
Відповідачка звертала увагу суду, що за період з 2002 року до отримання останнього кредиту у 2006 році на суми кредитів не могла набігти заборгованість за відсотками в розмірі, що перевищує 100 % суми всіх кредитів.
Боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.
Крім того, при поділі спільної сумісної власності зобов`язання між подружжям не розподіляються, а враховуються.
Правильне вирішення справи про поділ спільного майна подружжя зумовлює встановлення всього обсягу такого майна з урахуванням боргів подружжя.
Водночас питання боргів не було предметом розгляду під час поділу майна подружжя у справі № 2607/9126/12.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2024 році, представник ОСОБА_1 адвокат Забродський В. В., заперечує проти доводів ОСОБА_2, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Крім того, просить врахувати суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, яка за попереднім (орієнтовним) розрахунком становить 20 000 - 25 000 грн.
Також у відзиві порушено питання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року, додаткового рішення цього ж суду від 24 липня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання (дії) постанови Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 05 лютого 2000 року до 23 липня 2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 03 липня 2000 року.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року у справі № 2607/9126/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя затверджено мирову угоду від 28 січня 2013 року, укладену між сторонами, за умовами якої вони домовилися визнати об`єктами спільної сумісної власності та поділити спільне нерухоме майно подружжя.
За вказаною мировою угодою у приватну власність ОСОБА_4 переходить:
- однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 37,00 кв. м, в тому числі житловою площею 19,50 кв. м, яка придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 лютого 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Н. Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 781;
- однокімнатна квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 35,30 кв. м, у тому числі житловою площею 14,90 кв. м. та підсобних приміщень, яка придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 листопада 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандибою Л. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 4487;
- 1/2 частина квартири АДРЕСА_3, що вцілому складається з двох жилих кімнат, загальною площею 39,70 кв. м, у тому числі жилою площею 22,60 кв. м. При цьому, 1/2 частина квартири належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25 квітня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1062 та договору купівлі-продажу квартири від 08 серпня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабач О. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2986.
У приватну власність ОСОБА_1 переходить:
- садовий будинок АДРЕСА_4 масиву "Вишеньки", вул. Вишнева, 8. Право власності на майно було зареєстроване за ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 2027 від 08 лютого 2008 року, виданим Гнідинською сільською радою Бориспільського району Київської області на підставі рішення виконкому №143 від 28 серпня 2007 року;
- земельна ділянка загальною площею 0,0500 га з цільовим призначенням - для садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство "Каштан", кадастровий номер 3220882600:04:001:0026, право власності на яку належало ОСОБА_4 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку, серія КВ№089707, від 16 грудня 2003 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 листопада 2003 року ВАР №674336, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування, договорів оренди землі під № 654;
- садовий будинок АДРЕСА_5 товариство "Каштан" садівничого масиву "Вишеньки", вул. Вишнева, 8. Будинок був придбаний на ім`я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченком А. П., зареєстрованого в реєстрі за № 1187, а також зареєстрованого в Гнідинській сільській раді Бориспільського району Київськогої області 23 березня 2004 року за №19;
- земельна ділянка, загальною площею 0,0500 га, з цільовим призначенням для садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство "Каштан" садівничого масиву "Вишеньки", кадастровий номер 3220882600:04:001:0189, право власності на яку належало ОСОБА_4 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку, серія КВ № 112744, від 25 травня 2004 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 березня 2004 року ВВВ № 952417, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування, договорів оренди землі за № 1006;
- земельна ділянка, загальною площею 0,0657 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6, кадастровий номер 8000000000:90:831:0004, право власності на яку оформлено за ОСОБА_1 та підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 989187, від 01 квітня 2008 року, виданим на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 грудня 2007 року № 11821 (ВКВ № 955202), зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування, договорів оренди землі за № 10-7-07782.
Під час перебування у шлюбі та спільного проживання з ОСОБА_3 . ОСОБА_1 уклав наступні кредитні договори:
- 20 листопада 2002 року з компанією "Alfred C.Toepfer International" (далі - кредитний договір № 1) на суму 30 000 дол. США;
- 31 жовтня 2003 року з АБ "ІНГ Банк Україна" (далі - кредитний договір № 2) на суму 41 000 дол. США;
- 17 березня 2004 року з АКБ "Укрсоцбанк" (далі - кредитний договір № 3) на суму 20 000 дол. США;
- 02 квітня 2004 року з АКБ "Укрсоцбанк" (далі - кредитний договір № 4) на суму 13 000 дол. США;
- 19 грудня 2005 року з АБ "ІНГ Банк Україна" (далі - кредитний договір № 5) на суму 41 000 дол. США;
- 07 квітня 2006 року з АБ "ІНГ Банк Україна" (далі - кредитний договір № 6) на суму 60 000 дол. США;
- 09 червня 2006 року з АКБ "Укрсоцбанк" (далі - кредитний договір № 7) на суму 56 000 дол. США;
- 09 червня 2006 року з АКБ "Укрсоцбанк" (далі - кредитний договір № 8) на суму 44 000 євро;
- 21 грудня 2006 року з АБ "ІНГ Банк Україна" (далі - кредитний договір № 9) на суму 200 000 євро.
Згідно з умовами кредитного договору № 1 ОСОБА_1 отримав кошти на придбання квартир АДРЕСА_7, АДРЕСА_2 . Заборгованість за вказаним кредитним договором погашалася протягом 2002-2003 років. Остання сума платежу внесена 31 жовтня 2003 року за рахунок коштів, одержаних за кредитним договором № 2, укладеним у той же день.
За рахунок коштів, отриманих за кредитним договором № 2, подружжям, крім погашення заборгованості за кредитним договором № 1, було придбано садовий будинок АДРЕСА_8 .
Заборгованість за вказаним кредитним договором погашалася протягом
2003-2005 років. Останній платіж з метою повного погашення внесено 19 грудня 2005 року за рахунок коштів, одержаних за кредитним договором № 5.
За умовами кредитного договору № 3 (від 17 березня 2004 року № 10-12/49) ОСОБА_1 було надано кредит на споживчі цілі. У день укладення кредитного договору № 3 за отримані кредитні кошти подружжям було придбано садовий будинок АДРЕСА_9 .
Заборгованість за вказаним кредитним договором сплачувалася протягом
2004-2006 років і остаточно була погашена за рахунок укладення кредитних договорів від 09 червня 2006 року (кредитні договори № 7, 8).
За умовами кредитного договору № 4 (від 02 квітня 2004 року № 10-12/66) кредитор надав позичальнику кредит на придбання однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 . В подальшому вказана квартира була продана згідно з договором купівлі-продажу від 04 серпня 2004 року.
Заборгованість за вказаним кредитом сплачувалася протягом 2004-2006 років та погашена остаточно після укладення кредитних договорів від 09 червня 2006 року (кредитні договори № 7, 8).
У подальшому з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 2 було укладено кредитний договір № 5, за умовами якого ОСОБА_1 отримано кредит на споживчі цілі. Платежі за цим договором здійснювалися протягом січня-березня 2006 року.
У подальшому, у тому числі з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 5, було укладено кредитний договір від 07 квітня 2006 року (кредитний договір № 6), згідно з умовами якого надано позивачу кредит у розмірі 60 000 дол. США на споживчі цілі.
Заборгованість за цим договором була сплачена повністю за рахунок перекредитування за договором від 21 грудня 2006 року (кредитний договір № 9).
Також з метою погашення заборгованості за кредитними договорами № 3, 4 між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії від 09 червня 2006 року № 10-29/2093 (кредитний договір № 7), згідно з пунктом 1.1.1 якого позичальнику надано кредит окремими частинами (траншами) зі сплатою 11 процентів річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості до 56 000 дол. США на споживчі цілі.
Заборгованість за цим кредитом погашалася протягом 2006 року та була сплачена повністю 23 грудня 2006 року за рахунок перекредитування за договором від 21 грудня 2006 року (кредитний договір № 9).
Крім того, з метою погашення заборгованості за кредитними договорами № 3, 4 між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії від 09 червня 2006 року № 10-29/2094 (кредитний договір № 8), за умовами якого позичальнику було надано кредит окремими частинами (траншами) зі сплатою 11 процентів річних та комісій в межах максимального ліміту заборгованості до 44 000 євро на споживчі цілі.
Встановлено, що заборгованість за цим кредитом погашалася протягом 2006 року в основному за рахунок перекредитування за договором від 21 грудня 2006 року (кредитний договір № 9).
В подальшому з метою погашення заборгованості (перекредитування) за кредитними договором № 6, 7, 8 між АКБ "ХФБ Банк Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір від 21 грудня 2006 року (кредитний договір № 9), за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 200 000 євро строком на 15 років до 21 грудня 2021 року зі сплатою відсотків, комісійних та інших платежів відповідно до умов, визначених в договорі.
Згідно із пунктом 1.2 кредитного договору № 9 кредит надано з метою рефінансування заборгованості за кредитами, отриманими в АКБ "Укрсоцбанк" (договори про надання відновлювальної кредитної лінії від 09 червня 2006 року), та АБ "ІНГ Банк Україна" (кредитний договір від 07 квітня 2006) та ремонту власної нерухомості.
При цьому, надання банківською установою грошових коштів за кредитним договором № 9 згідно з випискою з банківського рахунку № НОМЕР_2 було здійснено в 2006-2007 роках, а саме: 26 грудня 2006 року - 64 100 євро; 15 лютого 2007 року - 30 000 євро; 23 серпня 2007 року - 10 750 євро; 22 жовтня 2007 року - 10 000 євро; 13 листопада 2007 року - 13 600 євро; 16 листопада 2007 року - 50 000 євро; 29 листопада 2007 року - 21 550 євро, тобто до моменту розірвання шлюбу (23 липня 2009 року) та до моменту припинення шлюбних відносин у 2008 році.
Встановлено та заперечується сторонами, що, починаючи з дати укладення кредитного договору № 9 до дати розірвання шлюбу з відповідачкою, заборгованість сплачувалась за рахунок спільних коштів подружжя. Після розірвання шлюбу подальші виплати здійснювались ОСОБА_1 .