ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 754/9262/22
провадження № 61-10399св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Піщанської селищної ради Вінницької області, Крижопільський відділ виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвоката Гапека Тетяна Валеріївна, на рішення Деснянського районного суду м. Києва, у складі судді Лісовської О. В., від 10 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О., від 13 червня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
2. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 28 серпня 2011 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року.
3. У шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, на утримання якого рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року стягнуто з нього на користь
ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
4. Крижопільським відділом державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом
№ 754/6063/19, виданим 09 січня 2020 року Деснянським районним судом
м. Києва.
5. Однак із грудня 2020 року дитина постійно проживає разом з ним в
АДРЕСА_1 . Син попросив забрати його до себе, оскільки ОСОБА_2 потягом двох років, перешкоджала йому бачитися із сином, а дитині забороняла спілкуватися з батьком.
7. На виконання рішення суду про стягнення аліментів він добросовісно сплачував аліменти на дитину в розмірі, що був визначений судом, однак з грудня 2020 року припинив сплачувати аліменти, оскільки син став проживати з ним, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів.
8. 13 квітня 2021 року Деснянським районним судом м. Києва у справі
№ 754/5288/21 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на його користь аліментів на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. 20 жовтня 2021 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)
Вахрушевою Р. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
9. Враховуючи те, що був виданий судовий наказ про стягнення аліментів на дитину із ОСОБА_2, він припинив сплачувати аліменти на виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року
у зв`язку з чим виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі
12 696,45 грн.
10. Зазначав, що є підстави вважати, що змінилося становище платника аліментів, оскільки дитина стала проживати разом з ним та знаходиться на його утриманні, а відповідачка не бере участі в утриманні дитини, тому відпали юридичні підстави для стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання дитини.
11. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд:
- звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, що стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 14 листопада 2019 року;
- припинити стягнення аліментів із нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стягуються на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 14 листопада 2019 року;
- стягнути із ОСОБА_2 на його користь аліменти на неповнолітню
дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
12. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня
2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 13 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав на відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, припинення стягнення з нього аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з матері.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гапека Т. В. просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гапека Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у жовтні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
18. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2024 року задоволено заяви суддів Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Луспеника Д. Д. про самовідвід.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17,
від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17,
від 15 квітня 2020 року у справі № 583/5413/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18,
від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Зауважує, що на підтвердження заявлених вимог про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами позивач надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт проживання з ним дитини із грудня 2020 року дотепер, що є підставою для припинення стягнення аліментів із ОСОБА_1 .
22. Звертає увагу, що оскільки дитина проживає з батьком, то за умови продовження сплати ОСОБА_1 аліментів є незрозумілим на кого витрачатиме ці грошові кошти ОСОБА_2 .
23. Наголошує, що під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій представник ОСОБА_2 - адвокат Левицька О. Л. вчиняла процесуальні дії без належних повноважень, на підставі ордеру, який не відповідає типовій формі, що затверджена Радою адвокатів України. Апеляційний суд під час вирішення питання про долучення відзиву представника ОСОБА_2 - адвоката Левицької О. Л. на апеляційну скаргу встановив, що відзив підписано особою, яка не має права його підписувати, проте у подальшому надав оцінку документам, які були надані вказаним представником.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Обставини справи, встановлені судами
24. 28 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 рокуу справі № 754/6065/19.
25. У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
26. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 листопада
2019 року у справі № 754/6063/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 квітня 2019 року.
27. У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю, а ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком.
28. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 вересня
2021 року у справі№ 754/3411/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3,
2015 року народження, разом з матір`ю ОСОБА_2 . Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
29. 14 вересня 2021 року постановою начальника відділу Крижопільського ВДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Барабаш О. М. прийнято виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 754/6063/19 від 09 січня 2020 року, виданого Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, разом із матір`ю - ОСОБА_2 .
31. Згідно із довідкою Піщанської селищної ради Вінницької області
від 26 лютого 2021 року № 1357 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, із грудня 2020 року проживає у с. Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області.
32. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 згідно з рішенням суду у справі
№ 754/6063/19, складеного 01 жовтня 2022 року Крижопільським ВДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), станом на 01 вересня 2021 року заборгованість відсутня; станом на 01 жовтня
2022 року заборгованість ОСОБА_1 становить 12 696,45 грн.
33. Згідно з довідкою КЗ "Дмитрашківський ліцей" Піщанської селищної ради Вінницької області Тульчинського району № 15 від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_3, 2015 року народження, навчається у КЗ "Дмитрашівський ліцей" Піщанської селищної ради у 2 класі.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
34. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
35. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.