ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 522/10503/22
провадження № 61-3225св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: держава України, в особі Одеської обласної прокуратури, Приморської окружної прокуратури м. Одеси, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до держави України, в особі Одеської обласної прокуратури, Приморської окружної прокуратури м. Одеси, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 080 000,00 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що відносно неї, як арбітражного керуючого, 15 лютого 2008 року було розпочате досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України. Постановою
від 06 березня 2014 року у справі № 1-156/11 Приморського районного суду м. Одеси було вказано на ряд недоліків з направленням прокурору Одеської області для організації додаткового досудового розслідування і усунення неповноти та неправильності досудового розслідування, вказаних у мотивувальній частині постанови суду. З того часу органи досудового слідства не вживали заходів щодо передачі обвинувального акту до суду.
3. У липні 2016 року вона звернулася до Суворовського районного суду
м. Одеси з позовом до Прокуратури Одеської області, Одеської місцевої прокуратури № 3, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органу досудового слідства і прокуратури. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року у справі № 523/10182/16-ц у задоволенні її позовних вимог було відмовлено, оскільки під час розгляду справи у суді Одеською місцевою прокуратурою було поновлено кримінальне провадження. За таких обставин суд дійшов висновку, що питання про стягнення компенсації завданої їй шкоди є передчасним через поновлене кримінальне провадження, за яким вона вважала себе особою, щодо якої незаконно та необґрунтовано відбувалося досудове слідство.
4. Зазначала, що постановою слідчого відділення відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області
Балабаном С. П. від 20 травня 2021 року закрито кримінальне провадження
№ 12014160500006412 від 17 липня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України.
5. Посилалася на те, що незаконними діями органу досудового слідства їй було завдано моральної шкоди, оскільки в період з часу порушення кримінальної справи по день її закриття вона незаконно знаходилася під слідством (пред`являлося обвинувачення, обиралася міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, здійснювалися виклики до слідчого, до суду, неодноразово проводилися допити тощо). Все це у сукупності призводило до систематичного стресового стану, необхідності тривалий час доводити свою невинуватість. Честь, гідність, добрий імідж та ділова репутація були підірвані. Також були спричинені прямі збитки, як арбітражному керуючому, оскільки внаслідок підписки про невиїзд вона не могла проводити свою діяльність у повній мірі, виїжджати на підприємства з метою виконання обов`язків арбітражного керуючого, мало місце повне зупинення роботи належного їй підприємства "АЛМАЗ", позбавлення ліцензії арбітражного керуючого, розрив ділових відносин, контрактів, недовіра, як до ділового партнера тощо.
6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Державного бюджету України на її користь компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, у сумі
2 080 000,00 грн.
Стислий виклад позиції відповідачів
7. Відповідач ГУНП в Одеській області заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначав, що позивачкою не наведено відповідного розрахунку визначеної нею суми моральної шкоди, не окреслено позовних вимог до кожного з відповідачів, більш того, фактично жодної позовної вимоги до ГУНП в Одеській області, як відповідача, не пред`явлено. Вважав, що позивачкою не доведено завдання їй моральної шкоди внаслідок незаконних, винних дій ГУНП в Одеській області.
8. Державна казначейська служба України заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на відсутність заявлених до неї вимог. Крім того, зазначала, що розмір компенсації моральної шкоди, визначений позивачкою, є необґрунтовано завищеним. Строк перебування під слідством та судом слід обраховувати з 17 липня 2014 року по 20 травня 2021 року, що сукупно становить 6 років та 10 місяців або 82 місяці. Водночас, вважала, що відсутні докази того, що позивачка зазнала моральних страждань.
9. Одеська обласна прокуратура просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувалася у тому, що будучи посадовою особою - арбітражним керуючим, яку призначено відповідно до постанов господарського суду Одеської області від 01 грудня 2005 року, 20 лютого
2006 року, 07 квітня 2006 року та 10 серпня 2006 року ліквідатором ПП "Грета ГМ", ТОВ "Фірма "Укрморсервіс", ПП "Ліардоп" та ПП "Егирин", зловживаючи службовим положенням, навмисно використала службове становище, надавши до господарського суду Одеської області заздалегідь підроблені документи, що призвело до незаконного припинення діяльності зазначених підприємств -фіктивного банкрутства, що спричинило тяжкі наслідки. Постановою слідчого від 25 лютого 2008 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, з якою вона ознайомилась 29 лютого 2008 року.
У подальшому постановою слідчого від 17 березня 2008 року ОСОБА_1 притягнуто у якості обвинуваченої за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 КК України. Крім того постановою слідчого по особливо важливим справам прокуратури області від 27 березня 2008 року за результатами розгляду виділених матеріалів з кримінальної справами № 051200800019 відносно ОСОБА_1 порушено також кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364 і частиною другою статті 366 КК України, яку об`єднано з кримінальною справою № 051200800019. Постановою слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 20 травня 2021 року кримінальне провадження № 12014160500006412 від 17 липня 2014 року закрито на підставі статті 40, пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
10. Посилалася на те, що визначена позивачкою до стягнення сума моральної шкоди є недоведеною та позбавлена засад розумності та виваженості. Позивачкою не надано належних доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральних страждань, як і будь-яких доказів щодо вжиття зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, відновлення стосунків з оточуючими людьми. Крім того, зауважувала, що Приморська окружна прокуратора м. Одеси не є окремою юридичною особою та не має власного коду ЄДРПОУ, а отже не може бути відповідачем у справі. Саме Одеська обласна прокуратура є юридичною особою, яка може відповідати за зобов`язаннями держави Україна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
12. Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, у розмірі 1 401 975,02 грн.
13. В іншій частині позову відмовлено.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка довела факт заподіяння моральної шкоди, з огляду на те, що тривале безпідставне притягнення позивачки до кримінальної відповідальності призвело до моральних страждань, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, а також вчиненням дій, спрямованих на підрив довіри до її діяльності, у зв`язку з чим вона була позбавлена професійної роботи та ліцензії. Надмірна тривалість кримінального провадження, констатована судом бездіяльність органу досудового розслідування призвела до систематичного стресового стану позивачки, необхідності тривалий час доводити свою невинуватість. Честь, гідність, добрий імідж та ділова репутація ОСОБА_1 були підірвані, спричинені прямі збитки, як арбітражному керуючому. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції вважав, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно обчислювати з півтори мінімальної зарплати на час розгляду справи за період перебування під слідством: з 15 лютого 2008 року по 23 лютого 2015 року (дата закриття кримінального провадження) та з 07 жовтня 2016 року (дата скасування постанови про закриття кримінального провадження) по 20 травня 2021 року (дата закриття кримінального провадження).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
15. Постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови. Абзац другий резолютивної частини рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року викладено у наступній редакції: "стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, у розмірі 1 393 265,00 грн". В іншій частині судове рішення залишено без змін.
16. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди, завданої внаслідок її незаконного перебування під слідством та судом, однак, вважав помилковим визначений судом першої інстанції період такого перебування. Зазначено, що початком перебігу строку перебування
ОСОБА_1 під слідством та судом є день пред`явлення їй обвинувачення згідно з постановою слідчого - 17 березня 2008 року, який тривав по 20 травня 2021 року (за винятком періоду з 23 лютого 2015 року по 07 жовтня 2016 року). Водночас, апеляційний суд погодився з тим, що з огляду на ступінь негативного впливу на життя та роботу позивачки, значні порушення її життєвого укладу та моральні страждання, які вона понесла внаслідок неможливості тривалого відновлення своїх прав через незаконне кримінальне переслідування, обмеження у свободі пересування, негативні зміни у звичайному ритмі життя, порушення життєвих зв`язків, розмір такого відшкодування повинен бути здійснений з урахуванням суми у півтори мінімальної місячної зарплати на час розгляду справи.
Узагальнені доводи касаційної скарги
17. 29 лютого 2024 року Одеська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити оскаржувані судові рішення в частині визначення мінімального розміру відшкодування моральної шкоди та зменшити його розмір до 928 843,33 грн.
18. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій Одеська обласна прокуратура зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 серпня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, від 29 травня 2019 року у справі № 522/1021/16?ц, від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, у постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 563/504/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 754/8730/19, від 03 березня 2021 року у справі № 638/509/19, від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 13 липня 2022 року у справі № 757/24363/20, від 01 березня 2023 року у справі № 751/4400/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", зокрема не врахували, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеним законодавством, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
20. Одеська обласна прокуратура вважає, що стягнувши на користь позивачки моральну шкоду у більшому ніж мінімально гарантована сума розмірі, суди попередніх інстанцій порушили принципи розумності, виваженості та справедливості. Стягнута компенсація є набагато більшою, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, призводить до безпідставного збагачення особи та порушення інтересів держави.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
22. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 522/10503/22, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. відмовлено у задоволенні заяви Одеської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 13 червня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 рокудо закінчення касаційного провадження.
23. 25 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
24. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської обласної прокуратурипро зупинення виконаннярішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року до закінчення касаційного провадження.
25. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовлено у задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про зупинення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
26. 20 квітня 2024 року ГУНП в Одеській області через підсистему "Електронний суд" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури, у якому вважає касаційну скаргу обґрунтованою. Посилається на те, що позивачкою не доведено завдання їй неправомірними діями відповідачів моральної шкоди у заявленому нею розмірі. Вважає, що сама лише наявність певних обставин у кримінальному провадженні не доводить заподіяння позивачці моральної шкоди та не підтверджує причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю органів досудового розслідування та настанням шкоди.
27. 26 квітня 2024 року Приморська окружна прокуратура м. Одеси через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду письмові пояснення по суті справи. Зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій в частині визначення моральної шкоди не відповідають статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Водночас, посилається на те, що вона є неналежним відповідачем у справі.
28. 29 квітня 2024 року ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області через підсистему "Електронний суд" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому вважає доцільним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до законодавчо гарантованого мінімального розміру.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. ОСОБА_1 здійснювала діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва від 30 жовтня 2004 року, ліцензії від 09 лютого 2005 року, та ліцензії від 09 лютого 2010 року.
30. У провадженні прокуратури Одеської області перебувала кримінальна справа № 051200700120, порушена відносно невстановлених посадових осіб товариств з обмеженою відповідальністю, за фактом організації фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, фіктивного банкрутства, підробки та використання завідомо підроблених документів, за ознаками злочинів, передбачених пунктом 3 статті 27, частини другої статті 205, пунктом 3 статті 27, частини третьої статті 212, пунктом 3 статті 27, статті 218, частин першої та третьої статті 358 КК України.
31. Постановою слідчого по особливо важливим справам прокуратури Одеської області Кірічок А. Г. від 15 лютого 2008 року, за результатами розгляду виділених матеріалів з кримінальної справи № 051200700120, було порушено кримінальну справу № 051200800019 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених частини другої статті 364 та частини другої статті 366 КПК України. Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувалася у тому, що будучи посадовою особою - арбітражним керуючим, яку призначено відповідно до постанов господарського суду Одеської області від 01 грудня 2005 року, 20 лютого 2006 року, 07 квітня 2006 року та 10 серпня 2006 року ліквідатором ПП "Грета ГМ", ТОВ "Фірма "Укрморсервіс", ПП "Ліардоп" та ПП "Егирин", зловживаючи службовим положенням, навмисно використала службове становище, надавши до господарського суду Одеської області заздалегідь підроблені документи, що призвело до незаконного припинення діяльності зазначених підприємств - фіктивного банкрутства, що спричинило тяжкі наслідки. 16 лютого 2008 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 .
32. Постановою слідчого від 25 лютого 2008 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, з якою вона ознайомилась
29 лютого 2008 року.
33. Постановою слідчого від 17 березня 2008 року ОСОБА_1 притягнуто у якості обвинуваченої.
34. 29 березня 2008 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.
35. 12 травня 2008 року прокуратурою Одеської області відносно ОСОБА_1 складено та затверджено обвинувальний висновок, кримінальна справа направлена до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду.
36. ОСОБА_1 зверталася до прокуратури Одеської області від 13 травня 2008 року та від 21 травня 2008 року із заявами про свою невинуватість, на які їй були надані відповіді, що кримінальна справа направлена до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду по суті.
37. Через обрання щодо позивачки запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, вона не змогла бути присутньою при проведенні її перевірки, як арбітражного керуючого, за її ліцензійною адресою: кв.
АДРЕСА_1 . На підставі цього було виписано акт про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки № 22 від 04 травня 2012 року, результатом чого стало анулювання ліцензії серії АВ № 499171, виданої ОСОБА_1 наказом Міністерства юстиції України № 76215 від 21 травня 2012 року.
38. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2013 року у справі № 1/522/413/13 було задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд на особисту поруку двох поручителів.
39. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня
2014 року у справі № 1-156/11, яку було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 травня 2014 року, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, було направлено прокурору Одеської області для організації додаткового досудового розслідування з усуненням неповноти та неправильності досудового розслідування, вказаних у мотивувальній частині суду.
40. 17 липня 2014 року слідчим відділом Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вищевказану кримінальну справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160500006412 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України, та з того часу органи досудового слідства не вживали заходів щодо складання та передачі обвинувального акту до суду.
41. 15 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулася із скаргою до прокуратури Одеської області та із заявою про надання процесуальних документів.
42. 16 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до прокурора Одеської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення слідчим прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 0951200800019 у зв`язку із затягуванням досудового та додаткового слідства.
43. 17 липня 2014 року постановою прокуратури Приморського району
м. Одеси було призначено групу прокурорів Приморського району міста Одеси у кримінальному провадженні № 120141605000006412 від 17 липня 2014 року.
44. 03 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до прокурора м. Одеси із клопотанням про закриття кримінального провадження № 0951200800019 за відсутністю події та складу кримінального правопорушення.
45. 05 серпня 2014 року прокуратурою Одеської області листом
№ 17/1/1-11200-14 повідомлено, що ОСОБА_1 було вчинено злочин, який підслідний органам внутрішніх справ України, а тому кримінальна справа передана до управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області для внесення відомостей до ЄРДР та вирішення питання про її подальше розслідування. Роз`яснено, що 07 липня
2014 року кримінальна справа листом заступника прокурора області Прокопенка С. П. скерована прокурору м. Одеси для внесення до ЄРДР та організації досудового розслідування. Отже, вирішення питання про подальший рух справи (закриття або спрямування до суду) не належить до компетенції слідчого управління прокуратури області, у зв`язку з чим її клопотання не може бути задоволено. Запропоновано із вказаним питанням щодо закриття кримінального провадження звернутися до прокурора м. Одеси для встановлення органу досудового розслідування та слідчого.
46. 08 та 13 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до прокурора Одеської області з клопотаннями про закриття кримінального провадження
№ 0951200800019.
47. 12 вересня 2014 року листом № 17/1/1-11200-14 ОСОБА_1 було повідомлено, що кримінальна справа № 0951200800019 за її обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, надійшла до першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області 02 червня 2014 року для організації додаткового досудового розслідування та повідомлено, що 17 липня 2014 року кримінальна справа №0951200800019 внесена до ЄРДР за № 12014160500006412.
48. 23 лютого 2015 року старшим слідчим СВ Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Булиги М. В. була винесена постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014160500000412 від 17 липня 2014 року у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України.
49. 30 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до прокурора Приморського району м. Одеси та Приморського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області з проханням надати слідчому письмові вказівки про прийняття постанови про закриття безпідставного розслідування і направлення прокурору, та внесення змін у статистичні дані.
50. 03 липня 2015 року старшим слідчим СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Булигою М. В. повідомлено ОСОБА_1, що кримінальне провадження № 12014160500006412 закрито 23 лютого 2015 року на підставі пункту 1 частини першої статті 284 КПК України.
51. 11 серпня 2015 року старшим слідчим СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_4 повідомлено ОСОБА_1 про знаходження в його провадженні матеріалів кримінального провадження № 12014160500006412, внесеного 17 липня 2014 року до ЄРДР.
52. У 2016 році позивачка звернулась до Суворовського районного суд
м. Одеси з позовом про відшкодування шкоди у зв`язку із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.
53. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 жовтня