ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 466/7242/22
провадження № 61-6448св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета
спору, - Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Дроботько Ольга Василівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у нерухомому майні.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 15 березня 2012 року, який було розірвано на підставі рішення суду у сімейних справах
м. Тель-Авів-Яфо від 06 вересня 2022 року (ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 квітня 2023 року зазначене судове рішення визнано на території України).
3. Посилався на те, що під час перебування з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, а саме 28 грудня 2018 року він надав письмову згоду своїй дружині на придбання нею будь-якого нерухомого майна на території Львівської області, ця згода завірена адвокатом-нотаріусом Валерією Турбовською, виконана на івриті, переклад засвідчено апостилем у суді м. Тель-Авів 03 січня 2019 року, серійний номер 83754.
4. 20 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівська міського нотаріального округу Потапчук Р. П., ОСОБА_2 придбала квартиру
АДРЕСА_1 .
5. Вважав, що зазначена квартира придбана за час шлюбу за спільні кошти подружжя, безпосередньо за його згодою, а відтак належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, придбаної за час шлюбу за спільні кошти подружжя, за його згодою на підставі договору купівлі-продажу серія та № 2185 від 20 червня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівська міського нотаріального округу Потапчук Р. П., зареєстрованої, як власність дружини ОСОБА_2, рішення про державну реєстрацію № 47426303 від 20 червня 2019 року.
Стислий виклад позиції відповідачки
7. ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 заперечувала. Зазначала, що квартира
АДРЕСА_1 є її особистою приватною власністю, оскільки була придбана, хоча і в шлюбі з позивачем, але за її особисті кошти. 28 грудня 2017 року вона отримала від чоловіка письмову згоду на придбання нею будь-якого нерухомого майна на території Львівської області в особисту приватну власність. Посилалася на те, що вона на території України мала в особистій приватній власності два об`єкти нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 35,3 кв. м, та квартиру АДРЕСА_3 . Зазначене нерухоме майно вона продала, а кошти, виручені від його продажу, використала для купівлі спірної квартири.
8. Акцентувала увагу на умовах вищезгаданого договору купівлі-продажу квартири, а саме, що квартира, яка набувається за цим договором, вважатиметься особистою приватною власністю покупця ОСОБА_2, оскільки купівля здійснюється за її особисті кошти, що підтверджується заявою чоловіка покупця - ОСОБА_3, підпис на якій нотаріально засвідчено адвокатом-нотаріусом держави Ізраїль Валерією Турбовською 28 грудня
2018 року.
9. Оскільки квартира придбавалася за згодою і заявою позивача, за її особисті кошти в особисту власність, презумпція спільності права власності подружжя на це майно не може застосовуватися.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня
2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна квартира є особистою приватною власністю відповідачки ОСОБА_2, оскільки придбана нею за час шлюбу з ОСОБА_4, але за кошти, які належали їй особисто. Презумпція спільності права власності подружжя, закріплена у частині другій статті 60 Сімейного кодексу України, до спірних правовідносин не застосовується.
12. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова
від 12 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
14. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1 .
15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачка не спростувала презумпцію спільності права власності подружжя на придбане у період шлюбу майно. Зазначено, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували придбання спірного нерухомого майна саме за її особисті кошти. Сама лише заява чоловіка визнана недостатнім доказом набуття відповідачкою права особистої власності на квартиру. Зустрічних вимог у цій справі щодо спірного об`єкта з підстав того, що частка сплачених за нього коштів є її особистою власністю, відповідачка не пред`являла.
Узагальнені доводи касаційної скарги
16. У касаційній скарзі, поданій 01 травня 2024 року, ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Дроботько О. В., просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року та залишити рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2023 року без змін.
17. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на
те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі № 537/3100/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо односторонніх правочинів, які підтверджують факт набуття майна в особисту приватну власність (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що заява ОСОБА_3 від 28 грудня 2018 року, у якій він підтвердив факт придбання нею нерухомого майна за особисті кошти, є одностороннім правочином, який усуває правові підстави для набуття позивачем права спільної сумісної власності на майно, що набувається дружиною на території Львівської області. ОСОБА_1 від зазначеної заяви не відмовлявся, правочин не визнаний недійсним та відсутні підстави для визнання його нікчемним.
19. Крім того, посилається на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності у неї можливості самостійно придбати спірну квартиру, з огляду на те, що її купівля була проведена за ціну, нижчу від вартості проданих нею квартир.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
21. 21 червня 2024 року матеріали цивільної справи № 466/7242/22 надійшли на адресу Верховного Суду.
22. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Продовжено до 25 червня 2024 року ОСОБА_5 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Дроботько О. В., на постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня
2024 року.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
23. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_2 та нерелевантність наведеної нею в якості підстави для касаційного оскарження судової практики. Вважає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження.
24. Зауважує, що справа, яка переглядається в касаційному порядку, обтяжена іноземним елементом, він є громадянином держави Ізраїль, відповідачка - громадяникою України. При підписанні заяви від 28 грудня
2018 року нотаріусом не було йому роз`яснено змісту положень пункту 3 частини третьої статті 57 Сімейного кодексу України, а було лише засвідчено справжність його підпису на такій заяві. Заява була посвідчена на території України, без перекладу, у зв`язку з чим він підписував таку заяву мовою, якою не володіє.
25. Зосереджує увагу на тому, що він не розумів зміст підписаної ним заяви від 28 грудня 2018 року, зміст норм матеріального права України йому не відомий. Натомість належних, достатніх та допустимих доказів на спростування презумпції спільності набутого у період шлюбу майна ОСОБА_2 не надала.
26. 03 липня 2024 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат
Дроботько О. В., через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якому посилається на те, що касаційна скарга подана нею також з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо односторонніх правочинів, якими один з подружжя встановлює правовий режим майна, як особистої власності. Зауважує про безпідставність доводів позивача, що при підписанні ним заяви від 28 грудня 2018 року він не розумів мови та правових наслідків такого правочину. Зазначені обставини не можуть бути підставою для визнання одностороннього правочину недійсним. Додатково посилається на відсутність необхідності доводити характер походження грошових коштів, за які вона придбала спірну квартиру, а також наявні у матеріалах справи докази визнання ОСОБА_3 банкрутом.
27. Додатково ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Дроботько О. В., просить суд проводити розгляд справи за участю представника відповідачки.
28. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
29. Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
30. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
31. Оскільки судом касаційної інстанції в межах касаційного провадження не проводиться встановлення обставин справи і фактів, а також не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін суд касаційної інстанції не знаходить.
32. Підстави для закриття касаційного провадження відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. 15 березня 2012 року між громадянином держави Ізраїль ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сокальського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис № 38є
34. На підставі рішення суду у сімейних справ м. Тель-Авів-Яфо (держава Ізраїль) від 06 вересня 2022 року, яке ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 квітня 2023 року визнано на території України, шлюб між сторонами розірвано.
35. 20 червня 2019 року між акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Адамант" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
36. У пункті 4.5. цього договору вказано, що до відома продавця, в особі представника, доведено, що квартира, яка набувається за цим договором, вважатиметься особистою приватною власністю покупця, оскільки купівля здійснюється за її особисті кошти, що підтверджується заявою чоловіка покупця - ОСОБА_3, підпис на якій нотаріально засвідчено адвокатом-нотаріусом держави Ізраїль Валерією Турбовською, 28 грудня 2018 року.
37. За домовленістю сторін продаж квартири вчинено за 1 079 129,21 грн, зазначене відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і зміна після укладення не підлягає (пункт 2.1. договору).
38. Згідно з пунктом 2.2. цього договору, сторони розуміють і погоджуються, що сума, вказана в пункті 2.1. цього договору, повністю оплачена покупцем продавцю до підписання цього договору на виконання умов укладеного між ним попереднього договору.
39. Договір від імені ОСОБА_2 підписано її представником
ОСОБА_7
40. ОСОБА_1 28 грудня 2018 року в присутності адвоката-нотаріуса Валерії Турбовської в м. Рамат-Ган (Ізраїль), яка засвідчила справжність його підпису, підписав заяву такого змісту: "Я, ОСОБА_1, цією заявою даю свою згоду моїй дружині ОСОБА_2 на придбання нею будь-якого нерухомого майна на території Львівської області, шляхом укладення та підписання нею чи її представником попередніх договорів купівлі-продажу, договорів купівлі-продажу, договорів про внесення змін до раніше укладених договорів, договорів про їх розірвання, договорів про відступлення прав (заміну сторони в зобов`язанні), щодо яких буде досягнута згода, на умовах на її власний розсуд чи на розсуд представника. При цьому я заявляю, що такі правочини відповідають інтересам нашої сім`ї, та погоджуюсь з тим, щоб умови договорів (в тому числі суми договорів) визначалися моєю дружиною чи її представником самостійно. Крім того, прошу вважати набуте нерухоме майно особистою приватною власністю дружини, оскільки воно набувається за особисті кошти відповідно до пункту 3 частини третьої статті 57 Сімейного кодексу України. Наш шлюб зареєстровано 15 березня 2012 року".
41. 07 серпня 2017 року між акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Адамант" та ОСОБА_7 укладено попередній договір № ПЖЧ-20-060 купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Потапчук Р. П. за реєстровим № 1886. Предметом зазначеного договору є двокімнатна квартира, проєктний номер 60, загальною площею за проектом 72,1 кв. м, будівництво якої здійснюється у складі багатоквартирного житлового будинку на
АДРЕСА_4 .
42. На момент укладення цього договору ціна продажу становить суму
1 099 236,58 грн (пункт 2.1.).
43. Згідно з пунктом 3.1. цього договору, основний договір укладається після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_4, реєстрації права власності продавця на квартиру та виключно після сплати покупцем суми гарантійного (забезпечувального) платежу у повному 100% розмірі відповідно до розділу 5 цього договору.
44. Розділом 5 цього договору визначено, що покупець сплачує три чергові платежі, які складають 50 % від розміру гарантійного внеску, не пізніше
07 травня 2018 року, але сторони також погодили, що до цієї дати має бути внесений гарантійний платіж у розмірі 100 %, який зараховується у ціну продажу (пункти 5.1, 5.4, 5.6, 5.9 цього договору).
45. 09 січня 2019 року між акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Адамант", ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір про заміну сторони в зобов`язанні (відступлення прав), який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л. О. за реєстровим № 16, на підставі якого замінено сторону покупця в попередньому договорі
№ ПЖЧ-20-060 від 07 серпня 2017 року, з ОСОБА_7 на ОСОБА_2 .
46. Цей договір укладено за згодою чоловіка нового покупця на укладення цього договору, справжність підпису на якій засвідчено адвокатом-нотаріусом Валерією Турбовською 28 грудня 2018 року, з апостилем № 83754 суду м. Тель-Авів держави Ізраїль 03 січня 2019 року та за наявності заяви покупця про те, що у шлюбі чи у фактичних шлюбних відносинах він не перебуває, зміст якої доведено до відома нового покупця та продавця (пункт 14 цього договору).
47. Сторони цього договору також погодили, що частково сплачений покупцем гарантійний (забезпечувальний) платіж в сумі 1 099 236,58 грн, зараховується в якості оплати гарантійного (забезпечувального) платежу на користь нового покупця та не підлягає поверненню продавцем покупцю. Будь-які взаєморозрахунки між покупцем та новим покупцем у зв`язку з укладенням цього договору узгоджуються і проводяться між ними окремо. Покупець та новий покупець гарантують та підтверджують продавцю, що не проведення новим покупцем будь-яких взаєморозрахунків з покупцем у зв`язку із укладенням цього договору, не є підставою для розірвання цього договору чи визнання його недійсним.
48. 17 березня 2023 року ОСОБА_7 підписано заяву, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рибак Ю. В., в якій він стверджує, що розрахунок за договором про заміну сторони в зобов`язанні (відступлення прав) від 09 січня 2019 року, що був укладений між акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Адамант", ОСОБА_7 та ОСОБА_2, між ним та ОСОБА_2 проведено в повному обсязі. Претензій майнового чи іншого характеру до ОСОБА_2 він не має.