ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 757/10366/23
провадження № 61-16809св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач -акціонерне товариство "Укрпошта";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року у складі судді Волошина В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Олійника В. І.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта в якому просив: 1) визнати протиправними дії акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") щодо зловживання монопольним становищем; 2) визнати протиправними дії АТ "Укрпошта" щодо встановлення оплати за філателістичний абонемент; 3) визнати протиправними дії АТ "Укрпошта" щодо відмови у заміні товару неналежної якості; 4) визнати протиправними дії АТ "Укрпошта" щодо нав`язування непотрібного товару; 5) визнати недійсним окремі положення Порядку обслуговування клієнтів за філателістичним абонементом, які містять вимоги щодо обов`язкового придбання комплектів товару, встановлення необґрунтованої оплати за абонемент, встановлення обмежених термінів оплати за товар, які викликані зловживанням монопольним становищем; 6) зобов`язати АТ "Укрпошта" привести Порядок обслуговування клієнтів за філателістичним абонементом у відповідність до законодавства України шляхом виключення протиправних вимог щодо обов`язкового придбання комплектів товару, встановлення необґрунтованої оплати за абонемент, встановлення обмежених термінів оплати за товар; 7) зобов`язати АТ "Укрпошта" повернути позивачу зайво сплачені ним грошові кошти за ненаданий товар у розмірі 480 грн; 8) зобов`язати АТ "Укрпошта" здійснити заміну товару неналежної якості; 9) зобов`язати АТ "Укрпошта" продавати позивачу поштові марки та інший товар згідно з його потребами; 10) стягнути з АТ "Укрпошта" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 193 100 грн 50 коп.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без руху з таких підстав:
Позовна заява не містить зазначення ціни позову, хоч і містить вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди).
Позивач не посилається на докази, які б підтверджували обставини, якими позивач обґрунтовує докази. Такі докази не додані й до позовної заяви.
Позивач не зазначає, яким чином відповідач нав`язував йому непотрібний товар; не додав до позову вимогу до відповідача, про яку він повідомляє у своїй позовній заяві, а також позов не містить електронного листа від відповідача від 06 березня 2023 року.
Прохальна частина позову не містить чіткого визначення способу судового захисту.
Позивачем не конкретизовано, які саме дії слід визнати протиправними. А позовна вимога про зобов`язання відповідача продавати позивачу поштові марки згідно його потреб взагалі виходить за межі компетенції суду, оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутнє.
Позивач не зазначає, яким чином відповідач порушує, не визнає або оспорює його права, зловживаючи, на його думку, монопольним становищем.
Позовна заява не містить відповідних відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
Позивачу було надано час для надання до суду виправлену редакцію позовної заяви, з урахуванням вищевказаних недоліків, для суду та сторін у справі, з доданою квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 визнано не поданою та повернуто позивачу.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем не усунуто, вказані в ухвалі від 05 червня 2023 року, недоліки позову, а отже не виконано вимоги пунктів 3, 5, 6-9 частини третьої статті 175 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й передати справу для розгляду її по суті до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року касаційне провадження
у справі відкрито, витребувано цивільну справу з Шевченківського районного суду м. Києва.
17 квітня 2024 року справа № 757/10366/23 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено надмірний формалізм при вирішенні питання відкриття провадження у справі та необґрунтованого повернення позовної заяви.
Зазначає, що в апеляційній скарзі було зазначено про необґрунтованість тверджень суду першої інстанції щодо начебто недоліків позовної заяви.
Вважає, що всі наявні питання та обставини справи суд першої інстанції відповідно до статті 189 ЦПК України міг з`ясувати під час підготовчого провадження, а не на стадії подання позовної заяви.
Вважає, що в рішеннях судів першої та апеляційної інстанції відсутні посилання на рішення Верховного Суду, у яких було б висловлено правову позицію щодо порядку застосування статті 175 ЦПК України в контексті тверджень судів про начебто порушення ним цієї статті. У Єдиному державному реєстрі судових рішень такі рішення Верховного Суду у контексті зазначених судами порушень статті
175 ЦПК України відсутні.
Звертає увагу, що в позовній заяві було зазначено орієнтовну суму моральної шкоди, тому вважає, що твердження судів про не зазначення ціни позову у контексті розміру моральної шкоди є безпідставним та необґрунтованим.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.