ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 953/18523/20
провадження № 61-11527св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Харківська міська рада;
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Ганна Юріївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгеніївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ландграф Інна Миколаївна;
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від
21 вересня 2021 року у складі судді Колесник С. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Лобов О. А.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Г. Ю., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж. Є., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих В. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ландграф І. М., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання договору дарування недійсним, визнання договору іпотеки недійсним, скасування рішення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що на прибудинковій території будинку за адресою: АДРЕСА_1 (серед двору) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно побудували будинок та в 2012 році на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2012 року набули право власності.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року (за апеляційними скаргами одних з співвласників будинку за адресою:
АДРЕСА_1 ) рішення Київського районного суду міста Харкова від 28 грудня 2012 року у справі № 2018/20027/2012 було скасоване, а в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання право власності на будинок було відмовлено.
Набуття права власності на житловий будинок (що скасовано апеляційним судом), стало підставою для отримання у власність земельної ділянки для обслуговування самовільно побудованого житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0227 га за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу
від 21 травня 2018 року продали як житловий будинок, так і земельну ділянку ОСОБА_5, який, в свою чергу, 04 березня 2020 року уклав договір дарування з ОСОБА_5, який в подальшому уклав договір іпотеки з ОСОБА_8, відповідно до якого право власності на житловий будинок і на земельну ділянку перейшло вже до останнього.
Позивач стверджує, що Державна архітектурно-будування інспекція УкраїниІнспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області далі - (інспекція ДАБК) 09 жовтня 2018 року було здійснено вихід за вказаною адресою, в ході якого встановлено факт наявності будівлі складної конфігурації, орієнтовними розмірами 9,0х7,0 м, яка складається з трьох поверхів. У грудні 2018 року новобудова вже мала три поверхи з одного боку будинку та чотири поверхи з протилежного боку (новобудова розташована на краю схилу). Станом на 2020 рік площа самочинно побудованої споруди вже складає 269,4 кв. м. Вважає, що здійсненим будівництвом було порушено його права.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частини житлового будинку
від 22 липня 2013 року, укладений між відповідачами: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ландграф І. М., зареєстровано в реєстрі № 169, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 4194250 від 22 липня 2013 року, та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним та скасування пункту 4 Додатку 2 Рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 685/17 від 21 червня 2017 року "Про передачу громадянам у власність, надання в оренду земельних ділянок та припинення права користування (оренди) земельними ділянками", а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4 передати у спільну сумісну власність земельну ділянку, яка належить територіальній громаді м. Харкова (кадастровий номер 6310136600:01:018:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови (код КВЦПЗ - 02.01) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0227 га за адресою: АДРЕСА_2, індексний № рішення державної реєстрації: 35992838 від 05 липня 2017 року, та скасувати державну реєстрацію права власності за вказаними особами;
- визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, серія та номер: 1203, від 21 травня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бондаренко Г. Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 41204089 від 21 травня 2018 року, та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати договір купівлі-продажу житлового будинку недійсним, серія та номер: 1199, від 21 травня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бондаренко Г. Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 41204089 від 21 травня 2018 року, та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір дарування від 04 березня 2020 року, серія та номер 732, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж. Є., державна реєстрація № 51471893 від 04 березня
2020 року та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: 1196, виданий 24 квітня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж. Є., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 52061439 від 24 квітня 2020 року о 19:47:11 год, індексний № рішення 53028286 від 08 липня 2020 року о 19:34:54 год, індексний № рішення 53028376 від 08 липня 2020 року 19:48:58 год, індексний № рішення 53028492 від 08 липня 2020 року о 20:07:20 год та скасувати його державну реєстрацію;
- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий сбір в розмірі 5 331,20 грн, а також витрати на правову допомогу та інші судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, які були застосовані на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 17 листопада 2020 року у цій справі у вигляді заборони державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) на наступне майно: житлову будівлю, що за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6310136600:01:018:0019, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0227 га, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що ОСОБА_1 не надано належних, допустимих і достатніх доказів, які б у своїй сукупності свідчили про наявність підстав для визнання укладених правочинів недійсними, як і не надано доказів порушення прав позивача.
Також, звернення позивача до суду з відповідним позовом, вимоги якого спрямовані на визнання недійсним рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність та визнання правочинів щодо відчуження нерухомого майна недійсними, не сприятиме належному захисту або відновленню порушених, оспорюваних або невизнаних прав позивача, що у свою чергу свідчить про обрання позивачем неефективного способу захисту, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 653/1198/17, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Київського районного суду м. Харкова.
04 вересня 2023 року справа № 953/18523/20 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що у дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 знаходилися сараї, які були розподілені між власниками квартир даного будинку з визначеними інвентаризаційними номерами та площами. Дана територія є прибудинковою територією, за прибирання якої та за сараї, які там знаходилися, жильці сплачували кошти згідно отриманих квитанцій.
Відповідачі без згоди мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 на місці сараїв самочинно побудували багатоповерховий будинок, та отримали на нього право власності рішенням Київського районного суду міста Харкова
від 28 грудня 2012 року.
Вважає, що укладання оскаржуваних договорів самочинно зведеного будинку не створює у покупців (відповідачів по даній справі) прав та обов`язків щодо придбаного будинку та відповідно не надає права подальшого відчуження будинку.
Звертає увагу, що законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
Отже, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року представник Харківської міської ради - Мироненко О. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2012 року у справі
№ 2018/20027/2012, з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2013 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_3 задоволено, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках по 1/2 кожному право власності на житловий будинок літ. А-1, загальна площа якого складає 90,0 кв. м, житлова площа складає 67,9 кв. м та на гараж літ. Н, навіс літ. Б за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року скасовано рішення Київського районного суду міста Харків від 28 грудня 2012 року у справі № 2018/20027/2012 та ухвалено нове рішення яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання права власності залишено без задоволення.
Згідно деталізованої Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 22 липня 2013 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого
22 липня 2013 року приватним нотаріусом ХМНО Ландграф І. М. реєстровий № 169, продала, а ОСОБА_4 придбала 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою:
АДРЕСА_1 . Зазначене також підтверджується копією договору купівлі-продажу від 22 липня 2013 року, який знаходиться в матеріалах справи.
Рішенням Харківської міської ради № 685/17 від 21 червня 2017 року "Про передачу громадянам у власність, надання в оренду земельних ділянок та припинення права користування (оренди) земельними ділянками", ОСОБА_2, ОСОБА_4 надано у спільну сумісну власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:01:018:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0227 га за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 травня 2018 року приватним нотаріусом ХМНО Бондаренко Г. Ю., реєстровий № 1199, ОСОБА_2 та
ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 придбав у власність житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 90,0 кв. м, житловою площею 67,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За договором купівлі-продажу, посвідченого 21 травня 2018 року приватним нотаріусом ХМНО Бондаренко Г. Ю., реєстровий № 1203, ОСОБА_2, ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 придбав у власність земельну ділянку кадастровий № 6310136600:01:018:0019, площею 0,0227 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування, посвідченого 04 березня 2020 року приватним нотаріусом ХМНО Марюхніч Ж. Є., реєстровий № 732, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 269,4 кв. м, житловою площею 80,0 кв. м, перейшло від ОСОБА_5 до ОСОБА_5 .
На підставі договору дарування, посвідченого 04 березня 2020 року приватним нотаріусом ХМНО Марюхніч Ж. Є., реєстровий № 734, право власності на земельну ділянку кадастровий № 6310136600:01:018:0019, площею 0,0227 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, перейшло від ОСОБА_5 до
ОСОБА_5
04 липня 2020 року приватним нотаріусом ХМНО Марюхніч Ж. Є. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було вчинено запис про реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 269,4 кв. м, житловою площею 80,0 кв. м та земельну ділянку кадастровий № 6310136600:01:018:0019 за вказаною адресою. Реєстрація прав відбулася на підставі договору іпотеки, посвідченого 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом ХМНО Марюхніч Ж. Є., реєстровий № 1196.