ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2024 року
м. Київ
справа № 826/10658/17
касаційне провадження № К/9901/58081/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р.; судді - Беспалов О.О., Літвіна Н.М.)
у справі № 826/10658/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро"
до Головного управління ДФС у Полтавській області,
Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" (далі - ТОВ "Рост Агро"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області; відповідач-1; контролюючий орган) та Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України; відповідач-2), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № 0005061402, а також рішення від 31 липня 2017 року № 16673/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 04 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовив повністю.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що положеннями Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 185/94-ВР) не передбачено зупинення строків, визначених статтями 1 і 2, на підставі виконавчих написів нотаріуса і вчинення таких написів не прирівнюється до судового провадження. Натомість позивач не був позбавлений права на звернення до судових органів, а також на звернення до Торгово-промислової палати за висновком про продовження строків розрахунків за експортними контрактами.
Крім того, суд зазначив, що рішення ДФС України про результати розгляду скарги не є юридично значимим для платника, оскільки не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права чи обов`язки.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення адміністративного позову.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що позивач був позбавлений права на звернення до судових органів, а звернення за виконавчим написом до нотаріуса у Республіці Білорусь є обставиною, з настанням якої зупиняються строки нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами між юридичною особою-резидентом України та юридичною особою-резидентом Республіки Білорусь. Адже, відповідно до законодавства Республіки Білорусь нотаріат є єдиним компетентним органом, який здійснює стягнення безспірної заборгованості у договірних відносинах між господарюючими суб`єктами.
Крім того, оскільки під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № 0005061402, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача-2 щодо правомірності названого акта індивідуальної дії, викладених у рішення від 31 липня 2017 року № 16673/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги.
ГУ ДФС у Полтавській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що Закон № 185/94-ВР чітко окреслює обставини, з настанням яких зупиняється нарахування пені і такої обставини як позбавлення права на звернення до судових органів вказаний законодавчий акт не містить. Також контролюючий орган звертає увагу на те, що рішення про результати розгляду скарги не може породжувати для платника податків правові наслідки.
Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області.
28 вересня 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
19 березня 2021 року контролюючим органом заявлено клопотання про заміну відповідача-1 у справі - ГУ ДФС у Полтавській області на Головне управління ДПС у Полтавській області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Рост Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року та правильності нарахування і обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 12 травня 2017 року № 609/16-31-14-01-10/31000550.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону № 185/94-ВР з огляду на несвоєчасне здійснення розрахунків за експортними контрактами з компаніями-резидентами Республіки Білорусь.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № 0005061402, згідно з яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 63432530,29 грн.