ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2024 року
м. Київ
справа № 813/3215/18
касаційне провадження № К/9901/12259/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати"
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року (головуючий суддя - Хома О.П.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Макарик В.Я.; судді: Большакова О.О., Глушко І.В.)
у справі № 813/3215/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати"
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України
про скасування наказу, визнання протиправним та скасування подання,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" (далі - ТОВ "ДМЗ "Карпати", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2), в якому просило:
скасувати наказ Мінекономрозвитку від 31 травня 2018 року № 768 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування до ТОВ "ДМЗ "Карпати" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";
визнати протиправним та скасувати подання ДФС України від 20 лютого 2018 року № 2670/5/99-99-14-06-02-15 в частині включення ТОВ "ДМЗ "Карпати" до переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 11 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що у Мінекономрозвитку не було передбачених законодавством підстав для відмови у застосуванні до позивача спеціальної санкції та її зміни в подальшому, оскільки подання ДФС України за формою та змістом відповідали вимогам частини третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". При цьому, факт наявності порушень, на підставі яких винесено таке подання, ТОВ "ДМЗ "Карпати" не усунуто.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Мотивуючи касаційну скаргу, платник зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо дотримання відповідачем порядку застосування індивідуального режиму ліцензування. Вказує на безпідставність застосування адміністративно-господарської санкції внаслідок відсутності вини у вчиненні правопорушення та посилається на здійснення заходів, спрямованих на усунення порушення. Крім того, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки безпідставно відмовив у перенесенні розгляду справи.
Ухвалою від 10 червня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДМЗ "Карпати".
01 липня 2019 року від відповідача 1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ДМЗ "Карпати" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 10 червня 2017 року, за результатами якої складено акт від 04 жовтня 2017 року № 1607/13-01-14-12/37958251.
Перевіркою встановлено, що на виконання контракту від 11 червня 2014 року, укладеного між ТОВ "ДМ3 "Карпати" та Winslow Consulting Ltd (Беліз), надано диспетчерські послуги з супроводження вагонів. Оплата за надані послуги надійшла на рахунки ТОВ "ДМ3 "Карпати" не в повному обсязі. При цьому, сума простроченої дебіторської заборгованості склала 57 739,37 доларів США.
На виконання контракту від 11 червня 2014 року № 103, укладеного між ТОВ "ДМ3 "Карпати" та Winslow Consulting Ltd (Беліз), надано послуги з оренди вагонів. Оплата за вказаним контрактом надійшла не в повному обсязі. Сума простроченої дебіторської заборгованості склала 2 049,73 грн.
На підставі статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті" ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2017 № 0019431403, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 346 339,01 грн.
Позивач сплатив грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 02 листопада 2017 року № 0019431403, що підтверджується платіжним дорученням від 13 листопада 2017 року № 347.
20 лютого 2018 року ДФС України направило до Мінекономрозвитку подання № 2670/5/99-99-14-06-02-15 щодо включення ТОВ "ДМЗ "Карпати" до переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Після отримання вказаного подання Мінекономрозвитку направило позивачу лист від 10 березня 2018 року № 4102-13/9837-07, яким запропонувало ТОВ "ДМЗ "Карпати" направити до 19 квітня 2018 року на адресу відповідача 1 належним чином засвідчені копії матеріалів, які свідчать про усунення допущеного правопорушення станом на поточну дату, зокрема вантажні митні декларації та/або банківські виписки про надходження матеріальних та/або валютних цінностей, довідки обслуговуючих банків про відсутність простроченої дебіторської заборгованості за експортно-імпортними операціями тощо. Одночасно позивача попереджено, що у разі ненадходження вказаних матеріалів або надання матеріалів, які не можуть підтвердити усунення виявлених порушень, Мінекономрозвитку матиме виключні підстави застосувати спеціальну санкцію до товариства.
Листом від 30 березня 2018 року № 13/580 ТОВ "ДМЗ "Карпати" повідомило Мінекономрозвитку, що платник здійснив практичні заходи, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", у зв`язку з чим просило не застосовувати спеціальні санкції. Зокрема, в листі вказано, що позивач звернувся з позовними заявами до Господарського суду Львівської області про стягнення заборгованості з Winslow Consulting LTD (Беліз). За результатами розгляду справ Господарським судом Львівської області прийняті рішення про стягнення з Winslow Consulting LTD (Беліз) на користь позивача заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами. Позивачем сплачено пеню, нараховану згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02 листопада 2017 року № 0019431403. Крім того, відповідно до інформації з ІВС, Registry Belize компанія Winslow Consulting LTD (Беліз) перебуває в неактивному статусі. Політично-правові відносини між Україною та країною Беліз нерозвинені, договірні правовідносини - відсутні. Вказане, на думку позивача, свідчить, що ним в повному обсязі вжито практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Наказом від 31 травня 2018 року № 768 Мінекономрозвитку застосувало до ТОВ "ДМЗ "Карпати" спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб`єкти господарської діяльності України та іноземні суб`єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами, зокрема: свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає, зокрема, у праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.
За приписами частини четвертої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Статтею 35 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Частиною першою статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;