ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2024 року
м. Київ
справа № 200/11116/19-а
касаційне провадження № К/9901/20487/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (головуючий суддя - Олішевська В.В.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гаврищук Т.Г.; судді: Блохін А.А., Казначеєв Е.Г.)
у справі № 200/11116/19-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ"
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" (далі - ТОВ "ІТК", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 травня 2019 року № 0000721202, № 0000731202, № 0000711202, № 0000701202.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Окрім того, зауважив, що відповідачем було порушено порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, позов задовольнив.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на правомірності висновків акта перевірки щодо виявлених порушень.
Ухвалою від 14 вересня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІТК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року, за результатами якої склав акт від 05 квітня 2019 року № 346/05-99-12-02/ 42495453 .
Відповідно до висновків названого акта перевірки податковий орган встановив порушення платником вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до:
завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на 100 000,00 грн (січень 2019 року);
завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (рядок 21) в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року на 1 372 643,00 грн;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету, (рядок 18) на 338 876,00 грн;
порушення термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкового зобов`язання на загальну суму 91 523,72 грн (січень 2019 року).
На підставі висновків акта перевірки контролюючий орган 23 травня 2018 року прийняв податкові повідомлення-рішення:
№ 0000721202, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 423 595,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 338 876,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 84 719,00 грн;
№ 0000731202, яким до платника застосував штраф у розмірі 45 761,00 грн;
№ 0000711202, яким зменьшив суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2019 року, на 1 372 643,00 грн;
№ 0000701202, яким зменьшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2019 року, на 100 000,00 грн та нарахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25 000,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється на такій підставі, як подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.
Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 ПК України).
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (пункт 78.6 статті 78 ПК України).
Згідно з пунктом 78.7 статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8 статті 78 ПК України).
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: