постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 686/25682/14к
провадження № 51-1717км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_25, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 26 січня 2023 року у кримінальному провадженні № 12014240250000284 за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2023 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК (в редакції Закону від 24.09.2008 № 586-VI) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.09.2012 та остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Звільнено ОСОБА_5 від покарання за ч. 1 ст. 135 КК на підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строку давності.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на її користь у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 1150 грн та 50 000 грн.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_5 01 травня 2014 року близько 16:20, будучи позбавлений права керувати транспортними засобами терміном на 2 роки згідно з постановою суду від 15.12.2012, керуючи автомобілем "ГАЗ 24" д. н. з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння та рухаючись із перевищенням дозволеної у межах населеного пункту швидкістю руху по АДРЕСА_2 в напрямку Хлібокомбінату, в порушення пунктів 1.3, 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 11.3, 12.3, 12.4, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України (далі - Правила, ПДР) безпідставно змінював напрямок руху від одного краю проїзної частини до іншого, не переконавшись, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, при виникненні перешкоди для його руху, яку він міг завчасно виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, під час здійснення об`їзду не обрав безпечної дистанції та інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, та допустив наїзд на мотоцикл "Дніпро МТ-10-36" д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9, що призвело до його перекидання, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких помер цього ж дня о 18:30 в лікарні.
Після скоєння ДТП ОСОБА_5, усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_9 унаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебуває в небезпечному для життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, і що він сам поставив потерпілого в такий стан, маючи реальну можливість надати останньому допомогу, не вжив будь-яких заходів необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого внаслідок його безпорадності та зник з місця події, залишивши потерпілого в небезпеці.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції у вироку в основу висновку про доведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення поклав суперечливі докази і не взяв до уваги його показання та показання свідка ОСОБА_10 у судовому засіданні, а також дані протоколу слідчого експерименту проведеного за його участю під час досудового розслідування, лише з тих підстав, що вони суперечать та спростовуються іншими доказами у справі.
Звертає увагу на те, що під час судового розгляду сторона обвинувачення неодноразово змінювала обвинувальний акт щодо місця зіткнення транспортних засобів і у вироку це місце зазначено приблизно, що також, на його думку, ставить під сумнів обґрунтованість вироку. Також вважає необґрунтованими висновки судів обох інстанцій в судових рішеннях про те, що в момент ДТП він перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки висновок експертизи від 31 липня 2014 року № 916 про виявлення у нього в крові етанолу в кількості 2,221 ‰ є недопустимим доказом.
Дає свою оцінку усім зібраним доказам у кримінальному провадженні та вважає, що ані органом досудового розслідування, ані судом не здобуто жодних доказів, у тому числі належних, достовірних та допустимих, які би вказували на доведеність його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів та стверджує, що навпаки, усі зібрані докази свідчать про його невинуватість. Вказує, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги і в своєму рішенні формально зазначив про їх необґрунтованість.
З огляду на ці обставини вважає, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 374, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) тапідлягають скасуванню.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали вимоги касаційної скарги.
Прокурор заперечила проти задоволення скарги і просила залишити оскаржувані рішення без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок місцевого суду у вироку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих правопорушень ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, яким цей суд дав належну правову оцінку.
Такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі: показань засудженого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_8, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, експертів ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, а також даних, зазначених у протоколах: огляду місця події від 01.05.2014 зі схемою ДТП та фототаблицею до неї, огляду речей (автомобіля та мотоцикла) від 01.05.2014 з фототаблицями; висновків експертів: від 11.06.2014 № 171-а, від 20.08.2014 № 2864/14-26, від 24.10.2014 № 1056/14-22, від 05.06.2014 № 240 (щодо тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_9 ), від 31.07.2014 № 916 (про виявлення в крові ОСОБА_5 алкоголю у кількості 2,221 проміле). При цьому суд дав умотивовану оцінку показанням свідків ОСОБА_24 (дружини засудженого) та ОСОБА_10 в суді, які пояснили, що зіткнення транспортних засобів сталося з вини потерпілого ОСОБА_9, який різко змінив напрямок руху мотоцикла вліво, та обґрунтовано їх відхилив, оскільки їхні показання суперечать показанням інших свідків та письмовим доказам зібраним у кримінальному провадженні.