ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 1506/2567/2012
провадження № 61-10105св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк",
третя особа за зустрічним позовом - провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків, відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Кадиров Владислав Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Євценка Романа Ігоровича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Дранікова С. М., та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Еліт Фінанс"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом.
Позовну заяву банк мотивував тим, що 20 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк"), правонаступником якого, на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов`язань від 30 червня 2010 року є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 579/ФКВ-07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 39 000,00 доларів США на строк з 20 грудня 2007 року до 18 грудня 2014 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 20 грудня 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 (поручитель), ОСОБА_1 (боржник) укладено договір поруки № 579/Zфпор-07. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
ПАТ "Дельта Банк" неодноразово направляв позичальнику вимогу про виконання зобов`язань.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, на вимоги не реагував, як і поручитель, тому станом на 26 вересня 2014 року утворилась заборгованість у сумі 178 233,45 грн, із яких: сума заборгованості за кредитом - 129 621,89 грн; проценти - 34 983,77 грн; комісія - 13 627,79 грн.
Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом та процентами у сумі 12 710,30 доларів США, що становить еквівалент 164 605,66 грн, комісію - 13 627,79 грн.
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "ФК "Еліт Фінанс", ТОВ "Укрпромбанк", третя особа - провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадиров В. В. (далі - провідний професіонал ОСОБА_3 ), про визнання кредитного договору недійсним та визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим.
Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивував тим, що 20 грудня 2007 року між ним та ТОВ "Укрпромбанк" укладено кредитний договір № 579/ФКВ-07, відповідно до умов якого ТОВ "Укрпромбанк" надало йому кредит у розмірі 39 000,00 доларів США, за користування яким встановив процентну ставку у розмірі 10,50 % річних.
120 грудня 2007 року, на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ним та банком укладено договір застави, на виконання якого він передав рухоме майно - транспортний засіб марки "TOYOTA", реєстраційний номер НОМЕР_1 . У період виконання кредитного договору, у зв`язку з численними несправностями предмета застави - автомобіль "TOYOTA", який перебував на гарантійному обслуговуванні, його було замінено на автомобіль "TOYOTA HIGHLANDER", 2008 року виготовлення, з укладенням 25 лютого 2009 року додаткових договорів № 1/579 та № 579/ZOKB-07-l.
Указував, що, виконуючи взяті на себе зобов`язання, він систематично, з випередженням графіка, сплачував суму грошових коштів з повернення кредиту, процентів, комісійних оплат на рахунки ТОВ "Укрпромбанк". Будь-яких претензій щодо оплати у сторін не виникало. Влітку 2010 року, листом ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" його повідомлено про заміну кредитора у зобов`язаннях з 01 липня 2010 року шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором. Встановлений ПАТ "Дельта Банком" порядок повернення позивач за зустрічним позовом виконував своєчасно, у повному обсязі.
Однак під час укладення та виконання кредитного договору ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" допустили численні порушення, кожне з яких окремо та в своїй сукупності були підставами для звернення до суду з позовом про визнання недійсним цього кредитного договору.
Вказував, що, здійснюючи платежі в касу ПАТ "Дельта Банк", він зафіксував системні, протягом декількох місяців, порушення, які полягали у перевищенні остаточної суми, що повідомлялась оператором за телефоном з Києва щодо залишку, який він отримував згідно з особистим обліком на підставі квитанцій про виконану оплату. Станом на 26 листопада 2011 року заборгованість за кредитним договором, за його розрахунками, складала 2 763,08 доларів США, що за офіційним курсом гривні - 22 050 грн. Однак ПАТ "Дельта Банк" повідомленням від 26 жовтня 2011 року № 71792 проінформував його про існування простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі 16 559,87 доларів США.
ОСОБА_1 указував, що 21 березня 2017 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси, ухваленим у справі № 522/18868/14-ц, визнано недійсними пункти 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 4.2.8 кредитного договору № 579/ФКВ-07, укладеного 20 грудня 2007 року між ним та ТОВ "Укрпромбанк"; виключено із умов кредитного договору пункти 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 4.2.8.
Рішення набрало законної сили, тому позивач стверджував, що у випадку незгоди позичальника з умовами, що передбачені зазначеними пунктами кредитного договору, такий правочин між позичальником та ТОВ "Укрпромбанк" не був би вчинений, у зв`язку з очевидною незгодою кредитора, для якого умови пунктів 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 4.2.8 є метою отримання прибутку, виключення яких з умов кредитного договору зменшує рівень прибутковості банку, що є головною метою банківської діяльності. Вважав, що наведені доводи, відповідно до статті 217 ЦК України, є підставами стверджувати, що недійсність пунктів 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 4.2.8, як окремої частини правочину, у цьому випадку має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, беручи до уваги, що кредитний договір № 579/ФКВ-07 сторони не укладали б.
Посилаючись на висновок судової економічної експертизи, позивач указував, що встановлено відсутність боргу за кредитним договором від 20 грудня 2007 року на підставі реально виконаних оплат за кредитом та процентами за його користування, що є доказами належного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором та визнання такого договору виконаним, а отже, його припинено у зв`язку з повним виконанням умов цього договору. У випадку визнання кредитного договору недійсним, юридичними наслідками якого відповідно до статті 216 ЦК України є реституція, фактичний борг ПАТ "Дельта Банк" перед позичальником має складати суму коштів у розмірі 16 816, 52 доларів США (55 816,52 доларів США - 39 000 доларів США).
Уточнивши зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсним кредитний договір від 20 грудня 2007 року № 579/ФКВ-07, укладений між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1, на підставі статті 217 ЦК України, згідно із судовими рішеннями про визнання недійсними пунктів 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 4.2.8, як окремих частин правочину в цілому, беручи до уваги, що кредитний договір № 579/ФКВ-07 між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк" не був би укладений 20 грудня 2007 року, у випадку виключення пунктів 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 4.2.8 з умов цього кредитного договору;
- визнати зобов`язання за кредитним договором від 20 грудня 2007 року №579/ФКВ-07 припиненими у зв`язку з його виконанням у повному обсязі;
- у порядку реституції, згідно з визнанням кредитного договору недійсним, стягнути на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 суму коштів боргу ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Еліт Фінанс", отриману згідно з висновком економічної експертизи, у розмірі 16 816,52 доларів США;
- зняти обмеження щодо розпорядження належним йому майном - автомобілем "TOYOTA HIGHLANDER".
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської областівід 20 березня 2020 року прийнято до спільного розгляду з позовом банку зустрічний позов ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної інстанцій
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2021 року у задоволенні позову ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Еліт Фінанс", ТОВ "Укрпромбанк", третя особа - провідний професіонал ОСОБА_3, про визнання кредитного договору недійсним та визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2021 року - без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову банку, правонаступником якого є ТОВ "ФК "Еліт Фінанс", суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, за наслідками проведеної судової економічної експертизи та оцінки інших доказів встановив відсутність боргу ОСОБА_1 перед кредитором. При цьому позивач за первісним позовом позовні вимоги про стягнення заборгованості з урахуванням експертизи та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року, яким визнані недійсними пункти 1.6., 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 4.2.8 кредитного договору, не уточнив.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, послався на преюдиційне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року у справі № 522/18868/14-ц та вказав, що рішенням встановлено, що пункти 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, п.4.2.8 спірного кредитного договору не зумовлюють зміну інших положень цього договору.
Відмовляючи у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 у частині стягнення на його користь суми боргу ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що відповідач за зустрічним позовом - ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" уклав з ПАТ "Дельта Банк" лише договір про відступлення права вимоги; будь-яких грошових коштів від ОСОБА_1 . ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" не отримувало. Отже, це товариство не є належним відповідачем за вказаними вимогами.
Інші вимоги ОСОБА_1 є похідними від основних вимог щодо визнання недійсним кредитного договору в цілому, то в їх задоволенні слід також відмовити.
Короткий зміст касаційної скарги
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Євценко Р. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог.
Судові рішення в частині вирішення первісного позову АТ "Дельта-Банк" в касаційному порядку не оскаржуються, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
30 серпня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Біляївського районного суду Одеської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
08 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц (провадження № 61-33028св18), від 28 жовтня 2019 року у справі № 626/1799/17 (провадження № 2382св19).
Заявник стверджує, що ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" прийняло всі права та обов`язки від ПАТ "Дельта Банк" згідно з договором про відступлення прав вимоги, а висновки суду першої інстанції суперечать позиції суду, висловленій в ухвалі від 11 листопада 2020 року, якою допущено заміну позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом з ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "ФК "Еліт Фінанс".
ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" не оскаржило ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 листопада 2020 року про зміну правонаступника, що свідчить про визнання стороною того факту, що вимоги позивача за зустрічним позовом стосуються саме його.
Суди неправильно застосували положення статті 514 ЦК України, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Унаслідок припинення зобов`язань за кредитним договором, відсутні підстави для обмеження у розпорядженні заставним майном - автомобілем.
Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 грудня 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 579/ФКВ-07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 39 000,00 доларів США на строк з 20 грудня 2007 року до 18 грудня 2014 року.
Згідно з пунктом 1.11 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку із укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору (далі - "графік платежів за договором"), який є невід`ємною частиною цього договору.
Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного 20 грудня 2007 року договору поруки № 579/Zфпор-07 між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 (поручитель), ОСОБА_1 (боржник), згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 20 грудня 2007 року № 579/ФКВ-07.
25 лютого 2009 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 1/579 до кредитного договору від 20 грудня 2007 року № 579/ФКВ-07, згідно з яким були внесені зміни до пунктів 3.1, 3.4 кредитного договору та викладені ці пункти в такій редакції:
"3.1. виконання позичальником зобов`язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується заставою автомобіля "TOYOTA Highlander", 2008 року випуску, р.н. НОМЕР_2, заставною вартістю 415 800 грн 00 коп., власник ОСОБА_1, порукою фізичної особи - ОСОБА_2 .
3.4. позичальник зобов`язаний протягом одного календарного дня, з моменту укладення договору застави, забезпечити страхування предмету (-ів) застави, зазначених у пунктів 3.1 цього договору, на користь банку в страховій компанії за погодженням з банком ряду ризиків".
Усі інші умови кредитного договору були залишені без змін.
30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" та Національним банком України укладений договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь АТ "Дельта Банк", відповідно до якого ТОВ "Укрпромбанк" відступило, а АТ "Дельта Банк" набуло право вимоги за кредитними договорами, зокрема й за кредитним договором № 579/ФКВ-07, що підтверджується доданими до позову копією Витягу з договору про передачу активів від 30 червня 2010 року та додатком до нього.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором кредиту, станом на 26 вересня 2014 року заборгованість позичальника ОСОБА_1 склала 178 233,45 грн, із яких: сума заборгованості за кредитом - 129 621,89 грн; проценти - 34 983,77 грн; комісія - 13 627,79 грн.
Із висновку № 94, складеного 23 жовтня 2015 року за результатами проведеної судовим експертом ОСОБА_4 судової економічної експертизи на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2015 року у справі № 522/18868/14-ц (провадження №2/522/3359/15) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Укрпромбанк" про визнання договору недійсним, встановлено таке.
1. Під час дослідження представлених копій платіжних касових документів, квитанцій, керуючись положеннями пункту 4.2.9 кредитного договору від 20 грудня 2007 року № 579/ФКВ-07, ґрунтуючись на розрахункових даних додатку № 1 від 20 грудня 2007 року "Графік платежів за договором" до кредитного договору від 20 грудня 2007 року № 579/ФКВ-07, встановлено суму платежу ОСОБА_1 з повернення кредиту у розмірі 48 060,94 доларів США і процентів - 7 755,58 доларів США, всього -55 816,52 доларів США., що більше на 1 893,50 доларів США (55 816,52 доларів США - 53 923,02 доларів США) встановленої суми платежу за кредитом та процентами у розрахунку ОСОБА_1 .
2. Встановлена сума платежу за кредитом і процентами у розрахунку ОСОБА_1 - 53 923,02 доларів США дослідженням підтверджується документально в повному обсязі.
3. За результатами дослідження представлених документів встановлено, що в період з 20 грудня 2007 року до 22 червня 2011 року розрахунок ОСОБА_1 відображає суму платежу зі сплати процентів та тіла кредиту.
Вказаною експертизою встановлено відсутність боргу з боку ОСОБА_1 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року у справі № 522/18868/14-ц позов ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Укрпромбанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання кредитного договору недійсним задоволено частково. Визнано недійсними пункти 1.6., 1.7, 1.8, 1.9, 1.10 (щодо встановлення комісії), пункт 4.2.8 (щодо встановлення обмежень кредитних відносин з іншими банками) кредитного договору № 579/ФКВ-07, укладеного 20 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк". В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року залишено без змін.