ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/282/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Пріма МЕД"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2023 (суддя Малєєва О. В.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 (головуючий суддя Зварич О. В., судді Кравчук Н. М., Малех І. Б.)
у справі № 909/282/23
за позовом Приватного підприємства "Пріма МЕД"
до 1) Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області і 2) Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради"
про визнання відсутнім права власності на нежитлове приміщення, скасування рішення державного реєстратора і визнання права власності на нежитлове приміщення,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Поронюк І. Б., відповідача-1 - Тарновська І. Я., відповідача-2 - Міськів О. Т., Яців Ю. М.)
СУТЬ СПОРУ
1. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нежитлове приміщення, посилаючись на незаконність державної реєстрації права власності на зазначене приміщення за відповідачем-1 та вимагаючи її скасувати.
2. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність права власності у позивача на спірне приміщення (яке є складовою об`єкту, а не окремим об`єктом), оскільки останнє було створено в результаті реконструкції за дозволом відповідача-1, а право власності на весь об`єкт належить відповідачу-1.
3. Під час касаційного розгляду справи перед Верховним Судом постало питання чи є у особи можливість визнати за собою право власності на приміщення, яке є частиною об`єкту нерухомого майна, що було нею реконструйоване з дозволу компетентного органу, та яке особа вважає новоствореним майном.
4. За результатом розгляду касаційної скарги, поданої позивачем, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, про що детально зазначено у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
5. Приватне підприємство "Пріма МЕД" (далі - позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" (далі - відповідач-2), в якій просило:
- визнати відсутнім право власності (право оперативного управління) відповідача-1 та відсутнім право користування відповідача-2 на нежитлове приміщення "кабінет" № 148-А площею 68,9 кв. м на 1-му поверсі корпусу № 2 літера А2 за адресою: АДРЕСА_1, як частини об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 182202026101, та похідно скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Лисецької селищної ради Івано-Франківської області Шнайдер Богдани Дмитрівни № 64043371 від 29.06.2022 й відповідні йому записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зміни до розділу від 01.07.2022 та про виправлення розділу від 04.07.2022;
- визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення "кабінет" № 148-А площею 68,9 кв. м на 1-му поверсі корпусу № 2 літера А2 за адресою: АДРЕСА_1 .
6. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником приміщення, його право власності існує, однак не може бути зареєстроване у державному реєстрі через перешкоди, зокрема через державну реєстрацію за відповідачем-1 права власності на спірне приміщення та невизнання за позивачем права власності відповідачами.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2023 у справі № 909/282/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.
8. Суди попередніх інстанції виходили з того, що позивач не набув право власності на спірне нежитлове приміщення. Вказане приміщення було створено в результаті реконструкції, а право власності на такий об`єкт до проведення його реконструкції належало відповідачу-1. Позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію такого права навіть за відсутності оспорюваної державної реєстрації прав. Відповідач як замовник будівництва здійснював реконструкцію об`єкта будівництва, власником якого не був, при відсутності будь-яких договорів з цього приводу з власником майна. Спірне приміщення, яке створене в результаті реконструкції, не є окремим об`єктом, а є складовою приміщення Центральної міської клінічної лікарні. Той факт, що позивач був замовником будівництва не є безумовною правовою підставою для набуття ним права власності на об`єкт будівництва. За наведених обставин у позивача були відсутні будь-які правові підстави для легітимних очікувань щодо набуття права власності на спірне приміщення.
Касаційна скарга
9. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у взаємозв`язку з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для передачі справи на новий розгляд.
11. Скаржник наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили всіх доказів, що містяться в матеріалах справи (зокрема первинних документів щодо будівництва (договори, акти виконаних та прихованих робіт), поданого позивачем висновку експертизи, архітектурно-планувального завдання та ін.) і не встановили чи відповідає збудоване скаржником нежитлове приміщення ознаками нової речі, що виготовлена відповідно до статті 332 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а обмежились лише фактами, встановленими в інших судових справах, де було зазначено, що будівництво проведено в межах існуючих сходів, та прийшли до передчасного та необґрунтованого висновку про те, що права позивача не порушені, оскільки корпус Центральної міської клінічної лікарні № 2 літера А2 до проведення реконструкції належав відповідачу-1 у справі.
12. Скаржник наголошує, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили: що саме являв собою об`єкт до реконструкції (якщо це був майданчик зі сходами, то якими були його технічні характеристики - розміри, використані матеріали); якими документами підтверджується право власності відповідачів на об`єкт до моменту його реконструкції; суди не врахували, що сходи не входили до загальної площі корпусу лікарні. Суди не дали належної оцінки обставинам, встановленим судовим експертом у висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 17.07.2023 № 02/07-Д. Експерт дослідив проєкт, співставив його з актами про фактично проведені роботи, провів натуральне обстеження об`єкта і встановив повну відповідність запланованих і фактично проведених робіт, їх відповідність дозвільним документам. З висновку експерта також слідує, що нове приміщення не має старої основи, оскільки будівництво проведене з нульової фази - риття земляних траншей і заливка фундаменту.
13. Як наслідок, за доводами скаржника, суди ухвалили необґрунтовані і незаконні рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку із відсутністю порушених прав позивача, не встановивши, які саме роботи було проведено скаржником та чи відповідає новостворений об`єкт нерухомого майна ознакам нової речі, створеної в результаті використання (переробки) іншої речі, та не врахували при розгляді цієї справи правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.05.2019 у справі № 924/60/18, від 08.04.2021 у справі № 5023/5383/12, від 19.10.2021 у справі № 910/7918/20, від 10.01.2024 у справі № 907/385/22.
14. Ще однією підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку із пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
15. Скаржник зазначає, що під час розгляду даної справи в апеляційному суді скаржником отримано лист від Міністерства юстиції України "Щодо результатів камеральної перевірки", яка була проведена за заявою скаржника з доданими документами, а саме копією наказу першого заступника міністра від 19.12.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Лисинецької селищної ради Івано-Франківської області Шнайдер Богдани Дмитрівни".
16. Як встановлено в акті за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Лисинецької селищної ради Івано-Франківської області Шнайдер Богдани Дмитрівни від 19.12.2023: "Отже, державним реєстратором Шнайдер Б. Д. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 77, 78 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності, зокрема відомостей про прийняття об`єктів нерухомого майна в експлуатацію, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва".
17. Таким чином, за доводами скаржника, проведеною перевіркою підтверджено, що реєстрація права власності за Івано-Франківською міською радою фактично є неможливою, оскільки у них відсутня декларація про готовність об`єкта до експлуатації, яка знаходиться у скаржника.
18. Після отримання зазначених документів, представником позивача було направлено через Електронний суд клопотання про долучення зазначених вище документів до матеріалів справи. Проте судом апеляційної інстанції без обґрунтування відмовлено у долученні зазначених документів і такі не досліджувались судом, що на думку скаржника є підставою для направлення справи на новий розгляд.
19. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що він здійснив реконструкцію (переробку), в результаті чого утворилося нова річ - нежитлове приміщення площею 68,9 кв. м, якого не існувало до її проведення, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи. Переробка не була самочинною, а здійснювалася на підставі відповідного дозволу, тому є всі законні підстави для реєстрації права власності, що підтверджується відповідними доказами та встановлено судами в межах розгляду справи № 5010/482/2012-П-15/27 та № 62265/11/9104.
20. Позивач вважає, що ним створено нову річ відповідно до частини першої статті 332 ЦК України, тому відповідно до частини першої статті 331 ЦК України він має право набути право власності на таку річ шляхом проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що право власності може бути зареєстровано лише за попереднім власником є необґрунтованими і прийняті без врахування правового висновку Верховного Суду про те, що право власності на нову річ, виготовлену відповідно до статті 332 ЦК України внаслідок переробки іншої речі, може виникати лише у тому разі, якщо в результаті здійсненої переробки з`являється інший об`єкт, відмінний за своїми характеристиками, а саме постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 907/385/22.
21. Викладені скаржником обставини, на його думку, також підтверджують, що оскаржувані рішення прийнято без врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.06.2023 у справі № 539/5295/21, та застосовано статтю 392 ЦК України без врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, оскільки судами не встановлено наявність підстави для набуття права власності за позивачем і не надано правової оцінки щодо застосування даної підстави для набуття права власності за встановлених у цій справі обставин.
22. Також скаржник наголошує, що судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінки праву правомірного очікування скаржника на реєстрацію права власності щодо збудованого нежитлового приміщення, що свідчить про неврахування судами правових позицій Верховного Суду, що викладені в постановах від 13.02.2024 у справі № 914/2585/21 (914/799/23) та від 06.12.2023 у справі № 926/5054/22.
23. Скаржник зазначає, що у серпні 2013 році відповідачі не вважали нове спірне приміщення своїм, не заперечували проти дій позивача, який відкрито і добросовісно збудував, ввів в експлуатацію спірне приміщення та отримував на усі зазначені дії відповідні дозволи та сприяння від відповідачів і в подальшому використовував це приміщення як власник.
24. Така поведінка свідчить, що відповідачі не вважали спірне приміщення своїм і не заперечували права позивача на спірне приміщення. Але через дев`ять років поведінка відповідачів змінилась на протилежну, що суперечить їх попередній тривалій поведінці, яка також давала підстави для правомірного очікування на реєстрацію права власності за позивачем.
25. За доводами скаржника, у даній справі має місце порушення відповідачами принципу добросовісної поведінки, яке на даний час унеможливлює реєстрацію права власності на збудоване позивачем спірне нежитлове приміщення площею 68,9 кв. м. Суди попередніх інстанцій зазначених обставин не врахували і як наслідок застосували норми права без врахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 14.12.2022 у справі № 126/2200/20, від 14.02.2024 у справі № 914/2223/22, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
26. Крім того, скаржником було подано письмові пояснення.
27. Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
28. Колегія суддів, дослідивши матеріали касаційної скарги та зміст постанови суду апеляційної інстанції, встановила, що оскаржувана постанова проголошена 18.03.2024, повний текст складено у той же день, а отримана скаржником - 28.03.2024 (що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду), скаржник надіслав доповнення до касаційної скарги 24.06.2024, тобто поза межами строку, визначеного статтею 298 ГПК України, відтак Верховний Суд не враховує такі пояснення.
Позиція інших учасників справи
29. Відповідач-1 у строк, встановлений Судом, подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
30. В обґрунтування відзиву зазначає, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2012 у справі № 5010/482/2012-П-15/27, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2012, судами встановлено, що як вбачається з Проєкту "Реконструкція головного входу (з влаштуванням холу) в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи в м. Івано-Франківську" та Архітектурно-планувального завдання № 77 від 10.05.2007, даними документами передбачено проведення робіт з реконструкції входу в межах сходів (тераси) корпусу № 2 Центральної міської клінічної лікарні, що входять до загальної площі цього корпусу. Виконання зазначених робіт не передбачає здійснення реконструкції входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні за межами контуру забудови існуючої лікарні, оскільки реконструкція приміщення в будинку є реконструкцією існуючого об`єкту нерухомості та не розглядається як окремий об`єкт будівництва, та відповідно не потребує відведення частини земельної ділянки.
31. Крім цього, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 (справа № 2а-1270/11/0907), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, встановлено, що реконструкція входу в Центральну міську клінічну лікарню здійснювалася не за межами контуру забудови існуючої лікарні. Реконструкція приміщення будинку є реконструкцією існуючого об`єкту нерухомості та не розглядається як окремий об`єкт будівництва.
32. Відповідач-1 наголошує, що оскільки зазначені судові рішення набрали законної сили, то встановлені судами обставини не потребують повторного доказування відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України. Вищевказані обставини підтверджують, що скаржник не є власником спірного приміщення.
33. Відповідач-1 посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.10.2021 у справі № 910/7918/20, відповідно до яких не є новоствореним об`єкт нерухомого майна, створений з прив`язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням функціональних елементів.
34. Відповідач-1 зазначає, що нежитлові приміщення площею 68,9 кв. м на першому поверсі корпусу № 2 літера А2 є складовою будівлі А2 корпусу № 2, основу якої складають капітальні елементи, які не можуть бути використані як матеріали для нової речі. Внаслідок поліпшення, способом реконструкції корпусу № 2 Центральної міської клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: Гетьмана Мазепи,114, м. Івано-Франківськ, здійсненого скаржником, нової речі створено не було. Сама лише обставина збільшення розміру та вартості нежитлового приміщення не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі, оскільки проведення перепланування і реконструкція внутрішніх приміщень, внаслідок якої збільшується площа та вартість приміщень, не створює нову річ, а лише їх поліпшує.
35. Відповідач-1 наголошує, що спірне майно є комунальною власністю та належить Івано-Франківській міській територіальній громаді в особі Івано-Франківської міської ради, а проведення його реконструкції за згодою власника не має наслідком виникнення у скаржника права власності на це майно. Сама по собі реконструкція нерухомого майна не свідчить про створення нової речі, а лише має наслідком зміну його окремих фізичних характеристик та можливе збільшення вартості такого майна у зв`язку із його поліпшенням.
36. Відповідач-1 зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що позивач як замовник будівництва здійснював реконструкцію об`єкта будівництва, власником якого не був, при відсутності будь-яких договорів з цього приводу з власником майна. Спірне приміщення, яке створене в результаті реконструкції, не є окремим об`єктом, а є складовою приміщення Центральної міської клінічної лікарні. Той факт, що позивач був замовником будівництва не є безумовною правовою підставою для набуття ним права власності на об`єкт будівництва. При цьому, відповідач-1 посилається на постанову Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21).
37. За наведених обставин у скаржника були відсутні будь-які правові підстави для легітимних очікувань щодо набуття права власності на спірне приміщення.
38. В контексті вищенаведеного відповідач-1 також звертає увагу, що Івано-Франківська міська рада як власник нерухомого майна Центральної міської клінічної лікарні не приймала жодних рішень, які б свідчили про наміри щодо передачі чи передачу скаржнику спірного нерухомого майна у власність чи зміну титулу власності на майно, а процедура приватизації нерухомого майна не здійснювалася.
39. Щодо висновку експерта від 17.07.2023 № 02/07-Д, поданого скаржником, відповідач-1 зазначає, що скаржник намагається довести, що ним створений окремий новий об`єкт нерухомості, який не входить до нежитлових приміщень корпусу № 2 літера А2 за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 114. Водночас, дефініція "новостворене майно" відсутня в Державних будівельних нормах України та інших нормативних документах з галузі будівництва, це є юридичний термін, і його роз`яснення не відноситься до компетенції судового експерта-будівельника.
40. Відповідач-1 наголошує, що рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.03.2007 № 160 "Про матеріали управління архітектури та містобудування виконавчого комітету міської ради" дозволено проведення проєктно-пошукових робіт скаржнику - для реконструкції входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні на вул. Гетьмана Мазепи, 114. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області було видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.10.2009 № 1682, забудовник (замовник) - скаржник, будівельні роботи - реконструкція входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні. Відтак, у скаржника не було погодження будівельних робіт для створення нового об`єкта.
41. Відповідач-1 звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.12.2021 у справі № 906/712/19, відповідно до яких позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у скаржника за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.
42. Оскільки спірне приміщення було створено в результаті реконструкції, а право власності на такий об`єкт до проведення його реконструкції належало територіальній громаді в особі Івано-Франківської міської ради, то, за доводами відповідача-1, скаржник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію такого права навіть за відсутності оспорюваної державної реєстрації прав.
43. Позивачем не надано доказів того, що у нього виникло право власності на спірні нежитлові приміщення, тобто, що він є власником цього майна.
44. Відповідач-1 у строк, встановлений Судом, подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що направлені на переоцінку доказів у справі, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
45. В обґрунтування відзиву зазначає, що у скаржника відсутні будь-які підстави для визначення спірного нежитлового приміщення як новоствореного майна. Позовні вимоги у вигляді визнання відсутнім права власності (права оперативного управління) на частину об`єкта нерухомого майна у відповідачів та визнання права власності за скаржником без оскарження права власності на весь об`єкт нерухомого майна є неспроможними та безпідставними, оскільки частина нерухомого майна не є самостійним об`єктом речових прав та не є об`єктом цивільних прав та обов`язків. Спірне приміщення, яке є предметом позову, є складовою частиною індивідуально визначеної речі - об`єкта нерухомого майна з присвоєним йому реєстраційним номером.
46. Відповідач-2 звертає увагу на пункт 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1224 від 24.11.2021), в якому передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 ЦК України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 ЦК України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом (абзац 1). Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції (абзац 4).
47. 3а доводами відповідача-2, з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що скаржник на момент звернення за захистом права власності на майно на підставі статті 392 ЦК України повинен бути власником цього майна та підтвердити таке право належними доказами. Проте, скаржником не надані належні та допустимі докази, які б давали підстави для висновків про те, що до моменту проведення реконструкції спірного нежитлового приміщення скаржник був його власником, тому відсутні підстави набуття скаржником права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
48. Згідно із Законом України "Про власність" на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 24.08.1992 "Про майно області" ухвалою Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 15.09.1993 "Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської міської ради народних депутатів" було затверджено перелік державного майна, яке відноситься до комунальної власності Івано-Франківської міської ради народних депутатів (Перелік 1). Зокрема, до комунальної власності було віднесено міську лікарню № 2 (розділ VIII Переліку 1 "Заклади охорони здоров`я").
49. 29.01.2007 позивач звернувся до міського голови міста Івано-Франківська з клопотанням про надання дозволу на реконструкцію фасаду при вході у корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні по вул. Гетьмана Мазепи, 114.
50. Мета реконструкції: укріплення існуючої конструкції; утеплення коридору та холу лікарні; зміна вхідних дверей лікарні; покращення зовнішнього вигляду центрального входу у лікарню, встановлення стаціонарного інформаційного табло; влаштування додаткових приміщень; облаштування прилягаючої території (освітлення, лавки, доріжки, газон).
51. У викопіровці плану приміщень 2-го корпусу Центральної міської клінічної лікарні відображено об`єкт реконструкції, а також приміщення Центральної міської клінічної лікарні, в яких знаходилась лабораторія позивача.
52. Це клопотання та викопіровка були погоджені головним лікарем Центральної міської клінічної лікарні.
53. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.03.2007 № 160 "Про матеріали управління архітектури та містобудування виконавчого комітету міської ради" дозволено проведення проектно-пошукових робіт позивачу для реконструкції входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні по вул. Гетьмана Мазепи, 114.
54. Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 10.05.2007 затвердило Архітектурно-планувальне завдання № 77. Відповідно до цього завдання проєктом належало передбачити реконструкцію існуючого входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні з влаштуванням додаткових приміщень на лівому крилі вхідної тераси. Передбачено, що набір проєктованих приміщень належить прийняти згідно з технологічним завданням замовника відповідно до чинних нормативних документів, не порушуючи конструктивної цілісності та міцності вхідної частини.
55. Згідно із висновком комплексної державної експертизи № 09-00448-09 від 31.07.2009 проектна документація "Реконструкція головного входу (з влаштуванням холу) в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи, 114 в м. Івано-Франківську" відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження з такими техніко-економічними показниками - площа забудови 85,69 кв. м.
56. Відповідно до договору підряду від 28.10.2009, локального кошторису з розрахунком договірної ціни (додатку до договору), а також договору від 06.07.2008 № 310/10 замовником з реконструкції головного входу (з влаштуванням холу) в Центральній міській клінічній лікарні є позивач.
57. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області було видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.10.2009 № 1682, забудовник (замовник) - позивач, будівельні роботи - реконструкція входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні.
58. Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватне підприємство "Пріма МЕД", про визнання незаконним дозволу № 1682 від 19.10.2009.
59. Згідно з постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2а-1270/11/0970 в задоволенні позову відмовлено. Вказана постанова набрала чинності.
60. В цьому рішенні суду вказано, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 1682 від 19.10.2009 з реконструкції входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні на вул. Гетьмана Мазепи, 114 виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області на підставі чинного законодавства, а отже підстави для його скасування відсутні.
61. Суд встановив, що робочим проєктом "Реконструкція головного входу (з влаштуванням холу) в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи, 114 в м. Івано-Франківську" передбачено проведення робіт з реконструкції входу в межах сходів (тераси) корпусу № 2 Центральної міської клінічної лікарні, що входять до загальної площі цього корпусу; сходи є конструктивним елементом будинку; таким чином виконання зазначених в дозволі робіт не передбачає здійснення реконструкції входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні за межами контуру забудови існуючої лікарні. Реконструкція приміщення в будинку є реконструкцією існуючого об`єкта нерухомості та не розглядається як окремий об`єкт будівництва, тому реконструкція входу в межах сходів (тераси) корпусу № 2 Центральної міської клінічної лікарні здійснюється через реконструкцію об`єкта без відведення частини земельної ділянки.
62. Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Пріма МЕД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня, про знесення самовільно спорудженого приміщення.
63. Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2012 у справі № 5010/482/2012-П-15/27 в позові відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.
64. В цьому рішенні суд встановив такі обставини. Робочим проектом "Реконструкція входу в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи в м. Івано-Франківську" передбачено реконструкцію входу в межах сходів будівлі, що входять до його загальної площі. Сходи є конструктивним елементом будинку. Передати в оренду або надати у власність земельну ділянку для реконструкції входу в приміщення лікарні, що знаходиться в межах сходів, як конструктивної частини будинку, неможливо, оскільки не можливо створити об`єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, неможливо виділити вхід лікарні в окреме будинковолодіння та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки, як складової поняття "земельна ділянка". Реконструкція головного входу (з влаштуванням холу) в Центральній міській клінічній лікарні проводиться в межах сходів, як конструктивної частини будинку.
65. На замовлення позивача Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" 06.03.2013 виготовило технічний паспорт об`єкта - нежитлового приміщення літера А поверх 1 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114, площа 68,9 кв. м.
66. Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 24.04.2013 № ІФ143131140728, об`єкт будівництва - "Реконструкція входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні" вважається закінченим будівництвом і готовим до експлуатації; замовник - позивач, початок будівництва - жовтень 2009 року, закінчення будівництва - квітень 2013 року; площа будівлі - 68,9 кв. м.
67. Згідно зі свідоцтвом про право власності від 16.10.2013 за територіальною громадою міста Івано-Франківськ в особі Івано-Франківської міської ради було зареєстровано право комунальної власності на приміщення центральної міської клінічної лікарні по вул. Гетьмана Мазепи, 114, м. Івано-Франківськ (реєстраційний номер 182202026101), зокрема літера А нежитлова будівля, корпус № 2, загальна площа 5 127,5 кв. м (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.10.2013 № 10937638).
68. Право оперативного управління цим майном зареєстроване за відповідачем-2, дата державної реєстрації 19.11.2019 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.07.2022 № 304131693).
69. Позивач звернувся із заявою від 02.05.2018 про реєстрацію за ним права приватної власності на спірне приміщення. На це звернення була надана відповідь Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради № 58-24/85 від 23.05.2018, в якій зокрема вказано на необхідність подання документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції або у випадку здійснення реконструкції об`єкта у спільну власність - договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт.
70. В листі Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" від 18.10.2018 № 674/01-21 підтверджено те, що ним на замовлення позивача було проведено технічну інвентаризацію збудованого внаслідок реконструкції входу в корпус № 2 літера А2 Центральної міської клінічної лікарні нежитлового приміщення з окремим входом та виготовлено вказаний технічний паспорт. Також зазначено, що в ході проведення технічної інвентаризації будівель лікарні в лютому 2012 року зазначене нежитлове приміщення не було включено до загальної площі будівлі корпусу № 2 літера А2 Центральної міської клінічної лікарні.
71. Позивач 01.04.2022 звернувся до Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" із заявою про виготовлення технічної документації на приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114, які введені в експлуатацію згідно з Декларацією від 24.04.2013 № ІФ143131140728 з метою реєстрації права власності на вказане приміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
72. На зазначену заяву Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" 20.10.2022 повідомило, що виконати замовлення немає можливості, оскільки в ході проведення технічної інвентаризації 27.06.2022, приміщення площею 68,9 кв. м включено до складу корпусу № 2 літера А2 нежитлових приміщень Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні.
73. Відповідно до рішення державного реєстратора № 64043371 від 29.06.2022 й відповідних йому записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зміни до розділу від 01.07.2022 та про виправлення розділу від 04.07.2022, 04.07.2022 була зареєстрована інформація про зміни об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 182202026101), загальна площа нежитлової будівлі корпус № 2 літера А2 визначена в розмірі 5 164,7 кв. м. (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.01.2023 № 320281874). Зміни відбулись, зокрема, внаслідок включення до складу цього майна спірного приміщення
74. Вказана реєстрація змін здійснювалась на підставі таких документів: технічний паспорт з реєстраційним номером: ТІ01:9156-8449-3977-3332; витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ з № ІФ143131140728;. витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ № ІФ122211013838; довідка про технічні характеристики об`єкта нерухомого майна №508 від 18.04.2022, видана Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації, лист № 17/32-14/412 від 27.06.2022, виданий Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю (лист виконкому Лисецької селищної ради № 42 від 24.01.2023).
75. Як вбачається з висновку експерта від 17.07.2023 року № 02/07-Д за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за зверненням скаржника підтверджено те, що будівельні роботи, які передбачені кошторисною документацією у вигляді локального кошторису з розрахунком договірної ціни (ДЦЛК 11 №135-0-1-1) до проекту "Реконструкція головного входу (з влаштуванням холу) в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи, 114 в м. Івано-Франківську" та відображені у звітній документації у вигляді актів приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за листопад 2009 року (КБ-2В 8 № 135-0-1-1) на суму 45 100,60 грн в т.ч. ПДВ; № 2 за листопад 2009 року (КБ-2В 8 № 135-0-1-1) на суму 36 622,80 грн в т.ч. ПДВ; № 3 за березень 2010 року (КБ-2В 8 № _) на суму 37 515,60 грн в т.ч. ПДВ; №4 за квітень 2010 року (КБ-2В 8 № 135-0-1-3) на суму 78 271,20 грн в т.ч. ПДВ; № 5 за червень 2010 року (КБ-2В 8 № 135-0-1-4) на суму 10 858,45 грн в т.ч. ПДВ, які можливо ідентифікувати за результатами візуально-інструментального обстеження та підтвердити виконавчою документацією у вигляді актів огляду прихованих робіт, мають місце в процесі реконструкції існуючого входу в лікарняний корпус з влаштуванням додаткових приміщень на лівому крилі вхідної тераси за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 114, м. Івано-Франківськ. Комплекс будівельних робіт, які передбачені проектно-кошторисною документацією на "Реконструкцію головного входу (з влаштуванням холу) в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи, 114 в м. Івано-Франківську", які проведені скаржником, має місце з врахуванням містобудівної, дозвільної та звітної документації; нежитлове приміщення "кабінет" № 148А площею 68,9 кв. м на першому поверсі корпусу № 2 літера А2 за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 114, м. Івано-Франківськ є об`єктом будівництва внаслідок проведення будівельно-монтажних робіт згідно вищевказаної проектно-кошторисної документації.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
76. Згідно з частинами першою, другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.