ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9014/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А.А., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_4 (керівник);
Боднар М.М. (адвокат)
відповідача - Тихонов О.А. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполіхім"
про внесення змін до договору.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакур" (далі - ТОВ "Шакур", позивач) у червні 2023 звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполіхім" (далі - ТОВ "Інтерполіхім", відповідач) про внесення змін до підпункту 1.1 розділу 1 Договору №1908/ШЗб відповідального зберігання від 19.08.2022, який укладений між відповідачем та позивачем на наступних умовах, а саме: "ЗБЕРІГАЧ зобов`язався на умовах, встановлених цим договором, за винагороду прийняти на відповідальне зберігання передані йому ВЛАСНИКОМ рідкі мінеральні добрива, відмінні від марки добрив КАС-32, у кількості до 570,000 тонн (далі - Товар) і повернути даний Товар ВЛАСНИКУ на першу його вимогу.".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для внесення змін до укладеного між сторонами спору договору у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки пунктом 1.1 Договору передбачено передачу на зберігання мінеральних добрив марки КАС-32, однак фактично відповідач передав на зберігання позивачу мінеральні добрива, які, на думку позивача, не відповідають вказаній марці і сертифікатам якості, тому для повернення товару фактично позивач за власні кошти повинен був би закупити добрива марки КАС-32 в кількості 518,22 тон.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 (суддя Андреїшина І. О.) у позові відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 (колегія суддів: Козир Т. П., Агрикова О. В., Мальченко А. О.) рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Шакур", не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку 4.3. Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:
- "щодо застосування пункту 10.2 ТУ У 20.1-00203826.024-2020. Гарантійний строк зберігання становить шість місяців з дня виготовлення. Після закінчення гарантійного строку зберігання продукт перед застосуванням має бути перевірений на відповідність вимогам цих технічних умов;
- щодо застосування пунктів 6.3, 6.4 та 6.5 ТУ У 20.1-00203826.024-2020. КАС підлягає приймально-здавальним та періодичним випробуванням. Всі показники Таблиці 1 є обов`язковими для приймально-здавальних випробувань і визначаються у кожній партії. КАС приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість однорідного за своїми показниками продукту, який супроводжується одним документом про якість. Для споживача партією вважається кожна цистерна".
4.4. Скаржник також вказує на те, що суди попередніх інстанцій "не детально дослідили докази помилково дійшовши висновків, що істотні обставини могли та повинні були бути передбачувані позивачем".
4.5. ТОВ "Шакур" також зазначає про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи та відкладення розгляду справи для отримання висновку експерта, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (висновки експертів, результатів повторних лабораторних досліджень, тощо).
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу (документ сформовано в системі "Електронний суд" 21.06.2024) ТОВ "Інтерполіхім" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Між позивачем - ТОВ "Шакур", як зберігачем, та відповідачем - ТОВ "Інтерполіхім", як власником, 19.08.2022 укладено договір №1908/ШЗб (далі - Договір), відповідно до умов якого зберігач зобов`язався на умовах, встановлених цим договором, за винагороду прийняти на відповідальне зберігання передані йому власником рідкі мінеральні добрива, а саме, КАС-32 у кількості до 570,00 тн і повернути даний товар замовникові на першу його вимогу (підпункт 1.1 Договору).
6.2. Згідно з Технічними умовами "Добрива рідкі азотні (КАС)" ТУ У 20.1-00203826-024:2020, затвердженими ПАТ "Азот", КАС - це добрива рідкі азотні, які складаються з водних розчинів карбаміду (сечовини) і аміачної селітри (амонію нітрату), процес виробництва яких здійснюється шляхом безперервного змішування розчину аміачної селітри (амонію нітрату), розчину карбаміду (сечовини), технологічної води та інгібітору корозії. КАС призначені для застосування в сільському господарстві в якості мінерального добрива під усі сільськогосподарські культури.
6.3. У актах, які підписані представниками зберігача і власника, вказано склад зберігання - Вінницька область, м.Бар, вул.Залізнична, 5-А, а також у пункті 2 всіх актів зазначено, що сторони не мають взаємних претензій по кількості і якості переданого майна.
6.4. Позивач звернувся до відповідача з листом-пропозицією (офертою) від 07.03.2023 №1/Ін/5, в якому просив внести зміни до піпункту 1.1 розділу 1 договору №1908/ШЗб відповідального зберігання від 19.08.2022, виклавши його в такій редакції:
"1.1. ЗБЕРІГАЧ зобов`язався на умовах, встановлених цим договором, за винагороду прийняти на відповідальне зберігання передані йому ВЛАСНИКОМ рідкі мінеральні добрива, відмінні від марки добрив КАС-32, у кількості до 570,000 тонн (далі по тексту - товар) і повернути даний товар ВЛАСНИКУ на першу його вимогу.".
6.5. До листа пропозиції (оферти) позивач надав відповідачу два проекти підписаної зі сторони позивача угоди про внесення змін від 07.03.2023 до Договору для підписання відповідачем та повернення другого примірника позивачу.
6.6. Відповідач листом від 28.03.2023 №67 відмовив позивачу у прийнятті пропозиції (оферти) щодо внесення змін до Договору.
6.7. Також відповідач надіслав позивачу лабораторні дослідження, а саме: протокол випробувань від 20.03.2023 № 3/28-А-476-23/1638/32 зразків товару, що були спільно сторонами відібрані 04.03.2023 з резервуарів позивача, в яких зберігається товар, які проведені ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України".
6.8. Листом (претензією) від 10.04.2023 №70 відповідач повідомив позивача про свою відмову від товару, що був переданий на зберігання, та виставив вимоги про відшкодування 14 556 562,63 грн вартості товару та 1 690 048,95 грн як відшкодування збитків (упущеної вигоди) (стягнення яких є предметом судового розгляду у справі № 910/8162/23 ).
6.9. Позивач листом від 10.04.2023 №1/Ін/7 виклав свою позицію щодо заперечень на лист (претензією) від 10.04.2023 №70 відповідача та відмовив відповідачу в повному обсязі у задоволенні його вимог про відшкодування 14 556 562, 63 грн вартості товару та 1 690 048,95 грн як відшкодування збитків за їх безпідставністю і недоведеністю.
6.10. У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд внести зміни до підпункту 1.1 розділу 1 Договору, що укладений між відповідачем та позивачем на наступних умовах, а саме: "ЗБЕРІГАЧ зобов`язався на умовах, встановлених цим договором, за винагороду прийняти на відповідальне зберігання передані йому ВЛАСНИКОМ рідкі мінеральні добрива, відмінні від марки добрив КАС-32, у кількості до 570,000 тонн (далі по тексту - Товар) і повернути даний Товар ВЛАСНИКУ на першу його вимогу".
6.11. Позивач зазначив, що підставами даного позову є істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки однією із істотних обставин, що змінилася, є сплив шестимісячного гарантійного терміну зберігання товару (на дату відвантаження), чого позивач не знав та не міг передбачити в момент укладення договору та відповідно відмовитись від обов`язку приймати на зберігання товар із закінченим гарантійним терміном зберігання, та другою із істотних обставин, що змінилася є те, що товар, який був переданий відповідачем позивачу на зберігання, не відповідає та/або при тривалому зберіганні добриву марки КАС-32 до ТУ та сертифікатам якості, наданим відповідачем, тобто, позивач зазначає, що якби знав або міг передбачити вказані істотні обставини, він не уклав би договір з відповідачем або уклав би його на інших умовах. Також вказує, що розірвання договору завдасть значної шкоди позивачу, оскільки у цьому випадку зобов`язаний буде повернути товар, а саме рідкі мінеральні добрива марки КАС-32, які після зміни істотних обставин стали такими, що не відповідають добриву марки КАС-32 до ТУ та сертифікатам якості, наданим відповідачем, тобто фактично позивач за власні кошти повинен би був закупити добрива марки КАС-32 в кількості 518,22 тонн для передачі їх відповідачу.
6.12. Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що для зберігання позивачу передані мінеральні добрива марки КАС-32, однак внаслідок неналежного зберігання товар втратив свої властивості настільки, що більше не може використовуватися за призначенням.
6.13. Також відповідач вказував, що істотної зміни обставин, як підстави для змін договору, не було та не могло бути, а під такими обставинами позивач має на увазі звичайну майнову відповідальність зберігача, який допустив нестачу (пошкодження) товару та власне небажання нести таку відповідальність.
7. Касаційне провадження
7.1. У зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, який наявний в матеріалах справи.
8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
9.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
9.2. Апеляційним господарським судом встановлено, що права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору від 19.08.2022 №1908/ШЗб відповідального зберігання, який за своєю правовою природою є господарським договором зберігання.
9.3. Предметом позову в цій справі є внесення змін до договору.
9.4. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
9.5. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України, де за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
9.6. Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
9.7. Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин регулюється приписами статті 652 ЦК України, згідно з частиною першою якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
9.8. Відповідно до статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга).
9.9. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта).
9.10. З наведеного слідує, що положення статті 652 ЦК України застосовуються як при розгляді справ, предметом спору в яких є вимоги про зміну правочину, так і при подачі позову з вимогами про його розірвання.
9.11. Норма статті 652 ЦК України є універсальною, а її правозастосування - сталим та послідовним у судовій практиці, що підтверджується, зокрема змістом постанов Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/15484/17, № 363/1834/17, Верховного Суду у справах № 910/13557/21, № 910/17639/21, № 920/475/23.
9.12. За висновками Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду у наведених справах при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.
9.13. Укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.