ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/1688/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Колодяжної А.В.,
Львівської міської ради - Кузь І.І.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Девелоперська компанія "Мальви" - Лазора А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 (у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. (головуючий), Матущак О.І., Плотніцький Б.Д.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 (суддя Кидисюк Р.А.)
у справі № 914/1688/21
за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви",
про розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо" (далі -ТОВ "Юніко-Експо") про розірвання договору оренди землі від 25.10.2016 № С-4361.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом тривалого часу неодноразово та систематично порушує істотні умови договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.08.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви" (далі - ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви").
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20.12.2022 зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди землі від 25.10.2016 № С-4361, укладений між Львівською міською радою та ТОВ "Юніко-Експо", щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" залишено без задоволення. Закрито апеляційне провадження у справі № 914/1688/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикада Плюс" (далі - ТОВ "Цикада Плюс") на рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 залишено без змін.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у квітні 2024 року ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" подало касаційну скаргу, у якій, з урахуванням доповнень від 13.05.2024, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 914/1688/21 за касаційною скаргою ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.06.2024.
Заступник керівника Львівської обласної прокуратури у відзиві зазначив, що касаційна скарга є необґрунтованою, тому, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" на рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 у справі № 914/1688/21.
Львівська міська рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
11.06.2024 Львівська міська рада через систему "Електронний суд" подала клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване обставинами перебування представника позивача Кузь І.І. у відпустці за сімейними обставинами, а для залучення іншого представника необхідний час для вивчення матеріалів справи, тому є необхідність відкласти розгляд справи на інший день. При цьому позивач наполягав на участі його представника в судовому засіданні.
12.06.2024 ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" через систему "Електронний суд" подало клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що в судове засідання 12.06.2024 мав прибути представник товариства адвокат Лазор А.О., у зв`язку із чим клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції завчасно Суду не подавалось. Однак у зв`язку із необхідністю представництва інтересів у справі № 463/8854/22, яка розглядається Личаківським районним судом міста Львова 12.06.2024 о 12-00 годині, а також надання термінової юридичної допомоги у місті Львів 12.06.2024 у зв`язку із військовою агресією росії при проведенні заходів з мобілізації населення на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, представник скаржника не має можливості прибути в місто Київ для участі в судовому засіданні у цій справі. Також скаржник зазначив, що у нього відсутній інший уповноважений та компетентний представник, який має можливість прибути в судове засідання у місті Києві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2024 розгляд касаційної скарги ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" відкладено на 03.07.2024.
12.06.2024 ТОВ "Цикада-Плюс" через систему "Електронний суд" подало до Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023, а також залучення до участі у справі як третю особу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2024 відмовлено ТОВ "Цикада Плюс" у задоволенні заяви про приєднання до касаційної скарги ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 у справі № 914/1688/21, а також про залучення до участі у цій справі як третю особу.
У судовому засіданні 03.07.2024 оголошено перерву до 10.07.2024.
ТОВ "Юніко-Експо" у судове засідання свого представника не направило.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
За змістом статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв ТОВ "Юніко-Експо" щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ "Юніко-Експо".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 25.10.2016 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Юніко-Експо" (орендар) укладено договір оренди землі № С-4361, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу (пункт 1).
В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, у тому числі під твердим покриттям 2,0885 га, під озелененням 0,1946 га; цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі змішаного використання (комерційного використання та житлової забудови) (пункти 2, 16).
Згідно з пунктом 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 230 540,30 грн.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 726 916,21 грн на рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки, щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок міського бюджету Сихівського району до 30-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 9 договору оренди).
Відповідно до пункту 28 договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Договір оренди укладено строком на 10 років до 01.10.2025. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди).
07.12.2016 державним реєстратором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди ТОВ "Юніко-Експо" на земельну ділянку до 01.10.2025 (номер запису про інше речове право 17964057).
Земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, та є об`єктом оренди укладеного між сторонами договору оренди землі, була сформована із земельної ділянки, кадастровий номер 4610136800:01:010:0066, загальною площею 3,8281 га, яка на підставі договору оренди землі від 26.12.2006 перебувала в оренді ТОВ "Юніко-Експо" для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.
Наведена обставина підтверджується, зокрема, ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 № 5186 "Про затвердження ТОВ "Юніко-Експо" технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки на вул. Угорській, 14 та надання ТОВ "Юніко-істейт", ТОВ "Юніко-капітал" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул. Угорській, 14". На підставі цієї ухвали між позивачем та відповідачем укладено договір оренди від 25.10.2016.
Право забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0066 загальною площею 3,8281 га належить відповідачу на підставі договору оренди землі від 26.12.2006, Архітектурно-планувального завдання від 12.12.2007 № 793, проекту, що отримав позитивний висновок експертизи, та дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ12512077515, який видано на внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 05.08.2010 № 1/345-10.
20.10.2014 між ТОВ "Юніко-Експо" (замовник) та ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" (забудовник) укладено договір про будівництво № 20/10, за умовами якого третю особу залучено до участі у проектуванні, фінансуванні та будівництві багатоквартирних житлових будинків з автостоянками та об`єктами обслуговування на орендованій відповідачем земельній ділянці.
У порядку реалізації проекту забудови орендованої земельної ділянки впродовж 2015-2019 років у межах виконання договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10, на підставі зареєстрованих декларацій про початок виконання будівельних робіт було споруджено та введено в експлуатацію ряд об`єктів, а саме будівлі 1-4 на генплані, замовником будівництва яких згідно з дозвільними документами є ТОВ "Юніко-Експо", і яким присвоєно поштові адреси: м. Львів, вул. Угорська, 14-А, 14-Б, 14-В, 14-Г відповідно.
Зазначені будівлі знаходяться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га (об`єкт оренди за договором оренди від 25.10.2016), і це підтверджується деклараціями про готовність цих будівель до експлуатації, а також розпорядженнями про присвоєння їм поштових адрес.
Крім того, рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 № 116 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ "Юніко-Експо" багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва)" затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 на будівництво ТОВ "Юніко-Експо" багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) секцій 5-8 та дошкільний навчальний заклад.
Комісією у складі спеціалістів відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові, Сихівської районної адміністрації та Відділу районних архітекторів управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, про що складено акт від 30.07.2021 № 68. Під час обстеження встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовано 8 багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення та трансформаторна підстанція. Крім того, встановлено, що дошкільний навчальний заклад, який передбачався містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, не збудовано.
Відповідно до листів Головного управління ДПС у Львівській області від 30.04.2021 № 5295/5/13-01-04-04 та від 03.08.2021 № 9036/5/13-01-04-04, а також довідок Львівської міської ради щодо даних про сплату ТОВ "Юніко-Експо" за договором оренди землі від 25.10.2016 № С-4361 орендної плати за землю у 2020-2021 роках, відповідач припинив виконувати свій обов`язок з оплати орендних платежів у лютому 2020 року і, починаючи з березня 2020 року, та до вересня 2021 року, відповідач не здійснив жодного платежу.
З огляду на викладене прокурор вважав, що порушення інтересів держави у цьому випадку полягає в суспільній потребі у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання, а саме припинення істотного порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання. Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТОВ "Юніко-Експо" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.10.2016 № С-4361.
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі № 914/1688/21, у задоволенні позову відмовлено.
Верховний Суд постановою від 20.12.2022 зазначені судові рішення скасував та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, зосередившись на питанні чи є ефективним обраний прокурором спосіб захисту цивільного права, не надали правової оцінки доводам прокурора про неналежне виконання ТОВ "Юніко-Експо" умов договору оренди земельної ділянки щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, не встановили обставини як щодо наявності чи відсутності факту порушення відповідачем умов договору оренди у вигляді систематичного невнесення орендної плати, так і щодо наявності чи відсутності критерію істотності такого порушення договору оренди земельної ділянки у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також не врахували правових висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.
За результатами нового розгляду справи суд першої інстанції позов задовольнив.
Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції з тих підстав, що, зважаючи на систематичну несплату відповідачем орендної плати за договором оренди землі від 25.10.2016 №С-4361, що є істотним порушенням договору у розумінні частини 2 статті 651 ЦК та самостійною підставою для його розірвання на підставі пункту 38 зазначеного договору оренди, статті 651 ЦК та статті 32 Закону України "Про оренду землі".
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" з урахуванням доповнень послалося на те, що при вирішенні спору, зокрема:
- суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку наявності чи відсутності критерію істотності такого порушення договору оренди земельної ділянки у розумінні частини 2 статті 651 ЦК на виконання вимог постанови Верховного Суду від 20.12.2022 у цій справі застосував норми без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19;
- відповідно до частини 4 статті 75 ГПК суди не взяли до уваги рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №1.380.2019.000737, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023, яким визнано протиправним висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 № 1792-14, затверджений Держземагенством України, та визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631", та не врахували, що це рішення має преюдиційне значення у даній справі, оскільки ним встановлено ряд обставин щодо Львівської міської ради та ТОВ "Юніко-Експо", які брали участь у вказаній справі, а тому не мають права спростовувати встановлені судовим рішенням обставини; у спірний період грошовий розмір орендної плати, вказаний у договорі, не підлягає застосуванню, оскільки такий встановлений на підставі Технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Львова, при розробці, експертизі та затвердженні якої, мали місце суттєві порушення вимог законодавства, що встановлено рішенням суду, яке має преюдиційне значення у даній справі;
- суд апеляційної інстанції у даній справі не надав належної оцінки доводам скаржників про відсутність саме істотного порушення договору оренди земельної ділянки у розумінні частини 2 статті 651 ЦК з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №1.380.2019.000737, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023.;
- суди не дослідили докази, на підставі яких не встановлено обставини щодо фактичного користування земельною ділянкою та права на будівництво на цій земельній ділянці, що вплинуло на встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи: дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 року № ІУ 113171920987; акт приймання-передачі будівельного майданчика від 27.10.2014 на спірній земельній ділянці, яка була надана до поділу її на частини та укладення нового договору оренди земельної ділянки від 25.10.2016 № С-4361; договір про будівництво від 20.10.2014 року № 20/10, зокрема п.п.1.4, 1.5, 2.2.2., 3.1.1., 10.5; позовна заява ТОВ "Юніко-Експо" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою; ухвала про відкриття провадження від 30.09.2019 у справі №914/1979/19 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою; акт приймання-передачі будівельного майданчика від 27.10.2014 на спірній земельній ділянці, яка була надана до поділу її на частини та укладення нового договору оренди земельної ділянки від 25.10.2016 року № С-4361; договір про будівництво від 20.10.2014 року №20/10, зокрема п.п.1.4, 1.5, 2.2.2., 3.1.1., 10.5; позовна заява ТОВ "Юніко-Експо" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; ухвала про відкриття провадження від 30.09.2019 у справі № 914/1979/19 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою;
- суд першої інстанції, з позицією якого погодився і суд апеляційної інстанції, взагалі залишив поза увагою, що на час розгляду справи в суді договір оренди земельної ділянки від 26.12.2006 припинив свою дію. Отже висновок суду першої інстанції про збереження права у ТОВ "Юніко-Експо" на забудову даної земельної ділянки станом на час розгляду справи (2021-2023 рік) на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.12.2006 не відповідає приписам статті 236 ГПК;
- суди попередніх інстанцій усупереч приписам частини 4 статті 75 ГПК не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.02.2023 у справі №1.380.2019.002610 за позовом ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви";
- суди попередніх інстанцій встановили обставини у справі з порушенням частини 7 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції на жовтень 2014 року - час виникнення спірних правовідносин) та пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин);
- судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору у справі неправильно застосовано положення частини 2 статті 651 ЦК, статей 21, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК, та не враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/799/18, від 06.10.2021 у справі № 910/7250/18, від 22.12.2021 у справі № 910/237/21, (незважаючи на незначні відмінності в установлених фактичних обставинах даної справи 914/1688/21 і справ №№ 905/799/18, 910/7250/18, 910/237/21), від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, від 22.03.2023 у справі № 910/20838/20, від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, від 23.04.2024 року у справі № 910/14473/22 (щодо застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"), від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20;
- скаржник також посилається відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 32 Закону України "Про оренду землі" виключно у поєднанні з нормою статті 651 ЦК у спорі щодо розірвання договору оренди землі з підстав, коли утворення наведеної в оскарженому рішенні заборгованості з орендної плати мало місце у зв`язку з врахуванням технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, при розробці, експертизі та затвердженні якої, мали місце суттєві порушення вимог законодавства, а нормативно-правовий акт про затвердження такої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель визнано судом протиправним та нечинним.
- суди попередніх інстанцій не звернули увагу на принцип добросовісності як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення, а також пов`язаної з цим принципом доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), про що зазначено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 та в постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20), від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20;
- господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду даної справи не дотримались вимог статті 74, частини 4 статті 75, статей 86, 236, 269 ГПК щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів;
- суд апеляційної інстанції необґрунтовано та безпідставно відмовив скаржнику ТОВ "Девелоперська компанія "Мальви" в задоволенні клопотання про залучення до участі в даній справі як третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: ТОВ "Цикада Плюс", ТОВ "Фінансова компанія "Новий Львів", Головне управління Державної податкової служби у Львівській області та Інвесторів (власників майнових прав), які створили Просте товариство "Угорська 14 Д" та "Угорська 14 Є", що свідчить про порушення судами норм процесуального права, коли суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).
Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.
Разом із тим у статті 4 ГПК визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).
Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК).
З огляду на положення статті 4 ГПК, статей 15, 16 ЦК підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним із учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Позов у справі, що розглядається, подано прокурором на захист державних інтересів в особі Львівської міської ради, оскільки невиконання відповідачем як орендарем земельної ділянки взятих на себе обов`язків відповідно до умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендних платежів у строки та розмірі, передбачені умовами договору, призводить до недоотримання доходів територіальною громадою міста Львова від використання земельної ділянки комунальної власності, що є порушенням договору та підставою для його розірвання. Звернення прокурора до суду з цим позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання раціонального використання землі. Тобто, порушення інтересів держави в особі Львівської міської ради як органу місцевого самоврядування у цьому випадку прокурор обґрунтував ненадходженням до місцевого бюджету плати за оренду земельної ділянки, передбаченої договором оренди.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.