ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2024 року
м. Київ
справа № 560/4674/23
адміністративне провадження № К/990/6562/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Фелонюк Д.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Білої Л.М., суддів: Матохнюка Д.Б., Гонтарука В. М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Управління), в якому просив:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні пенсії за вислугу років;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) з 02 січня 2020 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому протиправно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України №2262-ХІІ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що відповідачем протиправно не враховано пільговий стаж позивача. Разом з тим, оскільки вислуга років позивача навіть з врахуванням пільгового стажу військової служби на дату звільнення, а саме 02 січня 2020 року, становить 20 років 10 місяців 26 днів, тобто менше належних 24 календарних років та 6 місяців, позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.
5. При цьому судом відзначено, що лише шляхом внесення змін до розпорядчого акта (наказу про звільнення з військової служби), яким обрахована вислуга позивача (у тому числі і пільгова), може бути вирішено питання про наявність у позивача вислуги років, достатньої для призначення пенсії на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки відповідач такими повноваженнями не наділений.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 17 липня 1992 року №393 (далі - Порядок КМУ №393).
8. Так, позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову, оскільки виходили з того, що вислуга років позивача з врахуванням пільгового стажу військової служби на дату звільнення, а саме 02 січня 2020 року, становить 20 років 10 місяців 26 днів, тобто становить менше належних 24 календарних років та 6 місяців, у зв`язку з чим позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.
9. Крім того, на думку скаржника, мотиви судів про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки в межах даних правовідносин останньому необхідно було оскаржувати саме обрахунок його стажу, а не дії пенсійного органу, який керувався інформацією, що була надана уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Державної прикордонної служби України, є необґрунтованими, оскільки, з огляду на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 вересня 2023 року у справі №200/9352/20-а, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 20 лютого 2024 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 560/4674/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 липня 2024 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, ухвалу Верховного Суду отримано Управлінням 07 березня 2024 року о 19:34.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
15. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 січня 2020 року №2-ОС припинено (розірвано) контракт з позивачем, виключено останнього зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в зв`язку зі звільненням з військової служби у запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 грудня 2019 року №720-ОС за підпунктом "ж" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII.
16. Як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 02 січня 2020 року. Згідно подання про призначення пенсії ОСОБА_1, вислуга років станом на 02 січня 2020 року становить: календарна - 18 років 04 місяці 05 днів; пільгова - 02 роки 06 місяців 21 день; всього - 20 років 10 місяців 26 днів.
17. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №560/7785/22, яке набрало законної сили, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати, оформити та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років у відповідності до Порядку подання та оформлення документів призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.
18. Вказане рішення суду набрало законної сили і Адміністрацію Державної прикордонної служби України не оскаржувалося.
19. На виконання вимог зазначеного рішення суду, Адміністрація Державної прикордонної служби України оформила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 06 лютого 2023 року подання № 11/ПВ-11280/СУД та документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.
20. Листом від 20 лютого 2023 року №2200-0308-8/12829 Управління повідомило позивача про відсутність підстав для призначення йому пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ. Зазначено, що згідно зі статтею 12 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, пенсії за вислугу років призначаються, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Проте, станом на дату звільнення зі служби (02 січня 2020 року) календарна вислуга позивача становить 18 років 04 місяці 05 днів.
21. Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
23. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
27. У статті 1 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
28. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
29. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
30. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
31. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
32. Згідно частинами першою, п`ятою статті 14 Закону України від 3 квітня 2003 року № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
33. За частинами першою, другою статті 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом № 2262-ХІІ.
34. За частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
35. Згідно пункту "в" частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
36. За пунктом "б" частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
37. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що ОСОБА_1, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 січня 2020 року №2-ОС, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в зв`язку зі звільненням з військової служби у запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 грудня 2019 року №720-ОС за підпунктом "ж" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII.
38. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №560/7785/22 Адміністрація Державної прикордонної служби України оформила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 06 лютого 2023 року подання № 11/ПВ-11280/СУД та документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, відповідно до змісту яких вислуга років станом на 02 січня 2020 року становить:
календарна - 18 років 04 місяці 05 днів;
пільгова - 02 роки 06 місяців 21 день;
всього - 20 років 10 місяців 26 днів.
39. Листом від 20 лютого 2023 року №2200-0308-8/12829 Управління повідомило позивача про відсутність підстав для призначення йому пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, у зв`язку із тим, що станом на дату звільнення зі служби (02 січня 2020 року) календарна вислуга позивача становить 18 років 04 місяці 05 днів.
40. Так, відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
41. Відповідно до абзацу 13 пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
42. Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.
43. Згідно частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
44. За частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
45. Згідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
46. На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 17 липня 1992 року прийнято постанову № 393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.
47. Таким чином, при призначенні пенсії відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, обчислення вислуги років, необхідної для такого призначення, необхідно здійснювати також і з урахуванням положень Порядку № 393.
48. Верховний Суд, аналізуючи вищезазначені положення у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 480/4288/21, вказав, що передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
49. Таким чином, до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
50. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
51. З огляду на це, Суд доходить висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу листом від 20 лютого 2023 року №2200-0308-8/12829 з мотивів того, що при призначенні пенсії враховується тільки календарна вислуга років (яка у позивача становить 18 років 04 місяці 05 днів), діяв помилково та з підстав, що суперечать положенням Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393, про що правильно вказали суди попередніх інстанцій.
52. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що питання про наявність у позивача вислуги років, достатньої для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, може бути вирішено лише шляхом внесення змін до розпорядчого акта, яким обрахована вислуга позивача (у тому числі і пільгова), зазначивши при цьому, що відповідач не має повноважень самостійно здійснювати обрахунок вислуги років особі, що звертається за призначенням пенсії.