26 червня 2024 року
м. Київ
ОКРЕМА ДУМКА (розбіжна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Банаська О. О., Мартєва С. Ю., Ткача І. В.
щодо ухвали Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 206/3355/19 (провадження № 14-68цс24)
З ухвалою Великої Палати Верховного Суду про повернення справи № 206/3355/19 на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не погоджуємося, оскільки вважаємо, що порушене цією колегією питання визначення належного (повноважного) складу суду для розгляду питання про повернення касаційної скарги потребувало вирішення Великою Палатою Верховного Суду задля забезпечення єдності судової практики та дотримання принципу юридичної визначеності.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави заявлених вимог
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Структурного підрозділу "Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - філія) від 16 травня 2019 року № 212/ос про звільнення ОСОБА_1 із сумісної посади на одному підприємстві;
- визнати незаконним та скасувати наказ філії від 16 травня 2019 року № 198/ос про припинення трудового договору (контракту) із ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на роботі у філії на посаді бригадира п`ятого розряду бази палива та за сумісництвом на посаді прийомоздавальника вантажу та багажу другого розряду бази палива, починаючи з 29 березня 2019 року;
- стягнути з філії на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на роботі;
- стягнути з філії на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди 200 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
3. Дніпровський апеляційний суд 12 жовтня 2023 року прийняв постанову про часткове задоволення апеляційної скарги позивачки. Суд скасував рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2020 року та ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив вимоги позову, а саме:
- визнав незаконними та скасував накази філії від 16 травня 2019 року № 212/ос про звільнення ОСОБА_1 із сумісної посади на одному підприємстві та від 16 травня 2019 року № 198/ос про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 ;
- поновив ОСОБА_1 на роботі у філії на посаді бригадира п`ятого розряду бази палива та за сумісництвом на посаді прийомоздавальника вантажу та багажу другого розряду бази палива з 29 березня 2019 року;
- стягнув з філії на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 561 356,64 грн та на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із таким висновком апеляційного суду, АТ "Укрзалізниця" 08 листопада 2023 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, а рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2020 року залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції, підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
5. 13 листопада 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" за провадженням № 61-16087ск23 призначено судді-доповідачеві Ступак О. В.; судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Погрібний С. О.
6. 20 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В. касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишено без руху та надано заявнику не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для зазначення підстав касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року в частині посилання заявника на пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) - щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду; надання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Роз`яснено, що в разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
7. Ухвалу від 20 листопада 2023 року направлено на офіційну поштову адресу, зазначених заявником у касаційній скарзі, 31 листопада 2023 року. Копію ухвали суду від 20 листопада 2023 року АТ "Укрзалізниця" отримало 07 грудня 2023 року.
8. 19 грудня 2023 року через систему "Електронний суд" та засобами поштового зв`язку АТ "Укрзалізниця" направило до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, у якій просило поновити встановлений судом процесуальний строк на усунення недоліків касаційної скарги.
9. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ступак О. В. здійснено повторний автоматизований розподіл між суддями справи за касаційним провадженням № 61-16087ск23, за протоколом якого цю справу передано судді-доповідачу Ситнік О. М.; судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Пророк В. В.
10. У зв`язку з увільненням від роботи судді Калараша А. А. на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони 17 січня 2024 року проведено повторний автоматизований розподіл справи, для розгляду касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петров Є. В., Пророк В. В.
11. Виготовлений проєкт ухвали від 31 січня 2024 року про відмову у прийнятті касаційної скарги та повернення її особі, яка її подала, суддями, які входять до складу колегії, підписаний не був з посиланням на те, що ухвалу про повернення касаційної скарги суддя постановляє одноособово.
12. 14 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. (суддя-доповідач) справу № 206/3355/19 за касаційним провадженням № 61-16087ск23 було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про повернення касаційної скарги одноособово суддею-доповідачем та для вирішення питання щодо належного складу суду при поверненні касаційної скарги особі, яка її подала.
13. 19 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду матеріали касаційного провадження № 61-16087ск23 повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на те, що ця колегія не вирішувала питання про відкриття касаційного провадження у справі, натомість на розгляд об`єднаної палати згідно з вимогами частини другої статті 403 ЦПК України передається справа, а не матеріали касаційного провадження. Тож об`єднана палата Касаційного цивільного суду виснувала, що підстави, передбачені частиною другою статті 403 ЦПК України, для передачі матеріалів касаційного провадження на її розгляд відсутні.
14. У межах касаційного провадження № 61-16087ск23 матеріали на усунення недоліків касаційної скарги відповідач направив з пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року, клопотання про продовження строку на усунення недоліків заявник не подав, що може бути підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги та повернення її заявнику.
15. Оскільки об`єднана палата Касаційного цивільного суду вказала про неможливість розгляду зазначеного процесуального питання без відкриття провадження у справі, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 лютого 2024 року визнала за необхідне врахувати таку правову позицію об`єднаної палати, відкрила касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця" та витребувала із Самарського районного суду міста Дніпропетровська цивільну справу № 206/3355/19.
16. Ухвалою від 01 травня 2024 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення належного складу суду (одноособового або у складі колегії/судової палати), уповноваженого для вирішення питання про повернення касаційної скарги.
Короткий зміст ухвали Великої Палати Верховного Суду
17. 26 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, якою справу № 206/3355/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця" про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року повернула на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
18. Мотивуючи таке рішення, Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на зміст статті 403 ЦПК України, статей 36, пунктів 1, 5 частини другої статті 37, частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів", акцентувала, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках наділена повноваженнями виключно щодо здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку за касаційною скаргою. Відповідно на розгляд Великої Палати Верховного Суду може бути передана лише справа для розгляду касаційної скарги на судові рішення, а не питання щодо кількісного складу суду касаційної інстанції, необхідного для повернення цієї касаційної скарги, яке не становить предмет касаційного оскарження.
19. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що виключна правова проблема полягає не в питанні, пов`язаному із законністю та обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення, доводами касаційної скарги та загалом вирішенням спору по суті, а в процедурному питанні щодо визначення кількісного складу суду касаційної інстанції, необхідного для повернення касаційної скарги.
20. Отже, перешкод для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення та вирішення у цій справі спору по суті в Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду немає. Водночас колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду посилається виключно на наявність різних підходів у практиці суду касаційної інстанції під час вирішення процесуального питання (повернення касаційної скарги), яке не впливає на можливість розгляду справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції, який уже вирішив питання про відкриття касаційного провадження колегіальним складом суду.
21. Тому в цій справі для вирішення порушеного колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду питання Велика Палата Верховного Суду не є "судом, встановленим законом", тобто не є належним судом, який може вирішувати процедурні питання щодо кількісного складу суду, уповноваженого на вирішення питання про повернення касаційної скарги.
22. До того ж Велика Палата Верховного Суду вирішила не аналізувати інформацію щодо наявності кількісного та якісного критеріїв окресленої проблеми, оскільки в ухвалі колегії суддів від 01 травня 2024 року мотиви на предмет наявності передбачених процесуальним законом підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду обґрунтовані не наявністю виключної правової проблеми у справі, а наявністю виключної правової проблеми під час визначення складу суду касаційної інстанції потрібного для вирішення процесуального питання про повернення касаційної скарги, а такі підстави не передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України.
23. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки підстав для передачі справи за касаційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду немає, то і всі процесуальні питання, пов`язані з її розглядом, зокрема й щодо повернення цієї касаційної скарги, має вирішувати той суд, який відкрив провадження у справі. Таким судом є відповідна колегія Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, на розгляд якої і слід повернути справу для розгляду.
СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
24. З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося, а тому відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України висловлюємо окрему думку щодо постановленої ухвали.
25. Право на справедливий суд, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), забезпечується, серед іншого вимогами щодо передбачуваності застосування закону національними судами.
26. Єдине застосування закону є визначальним задля дотримання принципу рівності перед законом. Окрім того, питання правової визначеності та передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що до них будуть ставитися, як до всіх інших, та що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином громадяни можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності (Висновок № 20 (2017) Консультативної ради європейських суддів про роль суддів у забезпеченні застосування закону).
27. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, серед іншого, єдністю судової практики.
28. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
29. У складі Верховного Суду діє, зокрема, Велика Палата Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
30. Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, інші повноваження, визначені законом.
31. За змістом цих положень та процесуальних норм, які регламентують передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, головним завданням Верховного Суду в цілому і Великої Палати Верховного Суду зокрема є забезпечення сталості та єдності судової практики, одним із процесуальних механізмів здійснення якого є передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених статтею 403 ЦПК України, статтею 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статтею 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статтею 4341 Кримінального процесуального кодексу України.
32. Тому за відсутності у процесуальному законі вимог до повноти обґрунтування судом цих підстав визначальним критерієм для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду має бути саме об`єктивна необхідність забезпечення однакового застосування судами норм права у подібних правовідносинах, зокрема у випадку відповідних розбіжностей у судовій практиці касаційних судів різних юрисдикцій.
33. Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
34. За сформованим Великою Палатою Верховного Суду підходом, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
35. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
36. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 02 вересня 2021 року в справі № 910/11820/20 зазначила, що для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати кілька з наведених ознак, проте не одночасно у їх сукупності, зокрема:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;
- існують якісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, зокрема: а) відсутність усталеної судової практики застосування однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; б) невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, у тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; в) установлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; г) наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.
37. Водночас справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і трапляється в невизначеній (значній) кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів.
38. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
39. В ухвалі від 01 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду послався на наявність виключної правової проблеми, зазначивши, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки порушене процесуальне питання реалізації приписів статей 33, 34 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтями 393, 394 цього Кодексу при визначенні належного складу суду (одноособового, колегіального) для розгляду питання про повернення касаційної скарги має виняткове значення, позаяк ідеться про правове питання, яке потребує з`ясування і в такому контексті ця проблема ще не вирішувалася вищою судовою інстанцією.
40. Аналіз наведеного колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтування наявності виключної правової проблеми, на нашу думку, безсумнівно засвідчує, що:
1) у ЦПК України не встановлено відповідного спеціального правила або такого винятку із загальної норми про те, що перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а також у визначених цим Кодексом випадках - судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою);
2) виникнення проблеми щодо застосування процесуальних/процедурних норм не перешкоджає її вирішенню Великою Палатою Верховного Суду, адже законодавець не обмежував можливості реалізації палатою відповідної компетенції лише сферою застосування норм матеріального права;
3) існує подібність правового регулювання питання складу суду для розгляду справ у касаційному провадженні згідно з приписами ЦПК України, ГПК України та КАС України;
4) існують суттєві відмінності застосування подібних за змістом процесуальних норм при визначенні належного складу суду для повернення касаційної скарги у судовій практиці касаційних судів різних юрисдикцій:
- Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який повертає касаційні скарги одноособово суддею-доповідачем [ухвали від 22 квітня 2024 року у справі № 214/5135/23 (провадження № 61-2104ск24), від
11 квітня 2024 року у справі № 331/102/22 (провадження № 61-3079ск24), від 11 березня 2024 року у справі № 214/2892/23 (провадження № 61-572ск24), від 20 лютого 2024 року у справі № 523/19778/19 (провадження № 61-17659ск23) та інші];
- Касаційного господарського суді у складі Верховного Суду, яким питання про повернення касаційні скарги вирішується колегіально, зокрема колегією у складі трьох суддів [ухвали від 25 квітня 2024 року у справі № 906/256/23, від 19 квітня 2024 року у справі № 916/2831/23, від 11 квітня 2024 року у справі № 908/449/22, від 25 березня 2024 року у справі № 925/1237/22, від 20 березня 2024 року у справі № 916/3318/22, від 12 березня 2024 року у справі № 910/11764/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 904/11028/15, від 25 січня 2024 року у справі № 910/12840/23, від 15 січня 2024 року у справі № 914/794/21, від 09 січня 2024 року у справі № 910/8982/22 та інші];
- Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який повертає касаційні скарги у складі колегії із трьох суддів [ухвали від 25 квітня 2024 року у справі № 400/9032/23 (адміністративне провадження № К/990/10327/24), від 23 квітня 2024 року у справі № 380/13585/22 (адміністративне провадження № К/990/7940/24),від 22 березня 2024 року у справі № 755/16039/23 (провадження № К/990/3721/24), від 22 березня 2024 року у справі № 560/18319/23 (адміністративне провадження № К/990/4091/24), від 07 березня 2024 року у справі № 640/31479/21 (адміністративне провадження № К/990/27767/23), від 29 лютого 2024 року у справі № 140/709/23 (адміністративне провадження № К/990/3768/24), від 29 січня 2024 року у справі № 620/4547/22(адміністративне провадження № К/990/42071/23 та інші];
4) практика застосування приписів статей 33, 34, 393, 394 ЦПК України в аспекті вирішення питання про повернення касаційної скарги одноособово суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду суперечить практиці застосування цих самих норм Великою Палатою Верховного Суду, яка вирішує питання про повернення касаційної скарги всім складом палати [ухвали від 01 лютого 2024 року у справі № 420/1168/21 (провадження № 11-20за24), від 14 липня 2022 року у справі № 947/25685/20 (провадження № 14-53зц22)];