ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 303/2503/22
провадження № 51-1849км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання прокурора засудженого захисника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
та його захисника ОСОБА_8 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, а також прокурора на згадану ухвалу апеляційного суду.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_6 засуджено:
- за частиною 3 статті 357 Кримінального кодексу України (далі - КК) - до арешту на строк 3 місяці;
- за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 194 КК - до позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців;
- за частиною 2 статті 342 КК - до позбавлення волі на строк 2 роки;
- за частиною 1 статті 345 КК - до позбавлення волі на строк 3 роки;
- за частиною 1 статті 125 КК - до громадських робіт на строк 200 годин.
2. На підставі статей 70, 72 КК йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців.
3. За обвинуваченням за частиною 3 статті 185 КК його виправдано у зв`язку з недоведеністю винуватості.
4. Суд визнав доведеним, що 29 червня 2021 року засуджений незаконно заволодів паспортами громадянина України та громадянина України для виїзду за кордон, виданими на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
5. Також з червня по липень 2021 року він неодноразово намагався знищити шляхом підпалу автомобіль марки "Кіа", який належить ОСОБА_10, однак не довів умисел до кінця з незалежних від нього причин.
6. Крім того, 31 серпня 2021 року під час проведення обушку за місцем його проживання він, тримаючи в руці предмет, схожий на ніж, виштовхав з будинку працівників поліції, погрожуючи вбити їх, а також наніс легкі тілесні ушкодження понятій ОСОБА_11 .
7. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
8. Сторони, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просять:
- сторона захисту - скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції;
- сторона обвинувачення - скасувати оскаржене рішення та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
9. Доводи касаційних скарг сторони захисту зводяться до такого:
апеляційний суд відмовив у клопотанні сторони захисту про повторне дослідження доказів;
в матеріалах провадження відсутні докази, які б підтверджували факт незаконного заволодіння засудженим паспортами потерпілих;
протокол огляду місця події від 02 липня 2021 року є недопустимим доказом, оскільки:
- здобутий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, зокрема, у вказаному протоколі відсутні підписи осіб, які брали участь у вилучені документів;
- не містить відомостей про вилучений паспорт на ім`я ОСОБА_10, а також про серію та номер вилучених паспортів;
- паспорти вилучені раніше, ніж до приміщення зайшов засуджений;
- містить відомості, що суперечать фактичним обставинам злочину;
- складений внаслідок штучного створення доказів;
всі докази є недопустимими, оскільки в порушення вимог статті 290 КПК ознайомлення з матеріалами справи засудженим відбувалось за участі адвоката ОСОБА_12, яка не мала повноважень на його захист, і засуджений не ознайомився зі всіма матеріалами кримінального провадження;
у клопотанні дізнавача про надання дозволу на проведення обшуку адміністративної будівлі Мукачівського міськрайонного центру зайнятості не зазначено про 2 вилучені під час огляду місця події 02 липня 2021 року паспорти, арешт на них не накладався і районним судом вони не досліджувались;
один з вилучених при огляді паспортів судом першої інстанції не досліджувався;
вирок ухвалено на основі показань свідка ОСОБА_13, яку суд не допитував і допустив порушення права обвинуваченого на перехресний допит свідків обвинувачення ОСОБА_13, ОСОБА_14 та потерпілого ОСОБА_15 ;
під час судового слідства не встановлено кому належить автомобіль марки "Кіа", а також відсутні відомості про визнання потерпілим власника вказаного автомобіля;
не встановлено факт пожежі та причини її виникнення;
пожежно-технічну експертизу проведено в іншому кримінальному провадженні;
протоколи про пред`явлення для впізнання зі свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 09 вересня 2021 року є недопустимим доказом, оскільки:
- свідки не зазначили за якими ознаками можуть впізнати засудженого на фотографії з врахуванням нічної пори доби інкримінованої події; опис ознак, за якими впізнають особу, яку бачили в нічний час доби має лише загальний характер;
- підбір фото не відповідає вимогам чинного законодавства: двоє з чотирьох осіб кардинально відрізняються наявністю бороди та вусів;
- протокол про пред`явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_17 проведений без залучення понятих;
показання свідка ОСОБА_16 є надуманими;
в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено низка висновків інших експертиз за даними епізодами, які стороною державного обвинувачення до судових матеріалів не долучені, однак судом першої інстанції постановлено стягнути судові витрати за їх проведення;
суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили докази алібі засудженого щодо вчинення злочину, передбаченого статтею 194 КК;
відеозапис подій свідчить, що потерпіла ОСОБА_11 падає внаслідок того, що підсковзнулась, ступаючи на поріг будинку при виході, а засудженого в цей час не має поряд з нею;
в діях засудженого відсутні ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 345 КК;
суд, визнаючи обставиною, що обтяжує призначене покарання "повторність", не обґрунтував за якою саме статтею з інкримінованих вбачається така ознака;
суд у вироку виклав обґрунтування російською мовою і проголосив вирок без участі засудженого;
суд формально поставився до роз`яснення прав обвинуваченому та забезпечення реалізації процесуальних прав, чим порушив його право на захист;
суд апеляційної інстанції не взяв до уваги отримані під час апеляційного провадження докази, а саме факт перетину потерпілими кордону на підставі паспортів, викрадення яких інкримінується засудженому;
суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не дослідив докази, які містяться серед матеріалів провадження та могли б істотно вплинули на його висновки.
10. Крім цього, засуджений стверджує про недопустимість усіх доказів у справі у зв`язку з тим, що ухвала про надання дозволу на проведення обшуку домоволодіння у якому він проживає, постановлена незаконним складом суду.
11. Також зазначає, що вирок ухвалено незаконним складом суду.
12. Сторона обвинувачення стверджує, що апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на всі доводи апеляційної скарги прокурора, обмежившись формальними вказівками про правильність висновків- суду першої інстанції. Крім цього, суд апеляційної інстанції невмотивовано відмовив у дослідженні доказів, які підтверджують винуватість засудженого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК.
13. Засуджений та його захисники ОСОБА_8, ОСОБА_7 надали заяви, письмові пояснення, а також заперечення на касаційну скаргу прокурора.
14. Крім цього, засуджений надіслав на адресу Суду заяву, в якій частково підтримав доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_8, доповнення до касаційної скарги та заяву про проведення судового засідання без участі захисника ОСОБА_8 .
15. Прокурор подав заперечення на касаційну скаргу засудженого, яке Суд не приймає до уваги, оскільки воно подане поза межами строку, визначеного ухвалою Суду від 29 березня 2023 року.
16. Представник потерпілих ОСОБА_18 надіслав на адресу Суду заяву про розгляд справи без його участі, просив залишити оскаржені рішення без зміни.
Позиція учасників касаційного розгляду
17. У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали доводи касаційних скарг сторони захисту, просили їх задовольнити.
18. Прокурор заперечила проти доводів касаційних скарг сторони захисту, просила залишити оскаржувані рішення без зміни та підтримала доводи касаційної скарги сторони обвинувачення, просила її задовольнити.
19. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
20. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте, за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження, Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
21. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК.
22. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
23. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, Суд дійшов таких висновків.
Щодо відмови апеляційної інстанції повторно дослідити докази
24. Доводи сторони захисту щодо відмови апеляційного суду дослідити докази Суд вважає необґрунтованим.
25. Відповідно до частини 3 статті 404 КПК, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
26. Суд уже зазначав, що повторне дослідження обставин є правом, а не обов`язком суду. Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність законних підстав та аргументованих доводів про таку необхідність[1].
27. Відмову у повторному дослідженні доказів суд апеляційної інстанції обґрунтував відсутністю необхідності у повторному дослідженні доказів у справі, оскільки такі були предметом дослідження судом першої інстанції без процесуальних порушень.
28. При цьому апеляційний суд не давав доказам оцінки, яка відрізнялася б від оцінки суду першої інстанції, а тому підстав для повторного дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, у суду не було.
29. За таких обставин не вбачається порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів.
Щодо порушень під час виконання статті 290 КПК
30. Доводи сторони захисту про порушення на стадії завершення досудового розслідування вимог статті 290 КПК щодо відкриття стороні захисту матеріалів сторони обвинувачення є необґрунтованими.
31. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог статті 290 КПК слідчий відкрив доступ до матеріалів досудового розслідування підозрюваному, однак той в присутності захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_19 від ознайомлення з матеріалами відмовився.
32. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2022 року за клопотанням слідчого в порядку частини 10 статті 290 КПК стороні захисту було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 05 квітня 2022 року.
33. Враховуючи викладене, Суд відхиляє цей довід сторони захисту.
Щодо доведеності незаконного заволодіння паспортами
34. Суд вважає, що під час судового розгляду судами попередніх інстанцій не обґрунтовано належним чином винуватість засудженого у вчинені злочину, передбаченого частиною 3 статті 357 КК.
35. Відповідно до протоколу огляду місця події від 02 липня 2021 року в приміщенні Мукачівського міськрайонного центру зайнятості було вилучено два паспорти на ім`я ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які, за версією сторони обвинувачення, приніс засуджений. Хоча в протоколі зазначено, що вилучено два паспорти, однак на фото-таблиці до вказаного протоколу відображено три паспорти: № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_21 та № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_20 .
36. Під час апеляційного розгляду Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію про перетин кордону України громадянами ОСОБА_21 та ОСОБА_22, відповідно до якої вони перебували за кордоном і 07 липня 2021 року повернулись на територію України на підставі саме тих паспортів, які були вилучені під час огляду 02 липня 2021 року.
37. Однак, судами попередніх інстанцій ці факти не було взято до уваги.
38. Суд згідно зі статтею 433 КПК не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а тому не може усунути ці порушення.
39. Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання засудженого винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 357 КК, є необґрунтованими, тому їх належить скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Щодо порушення права на перехресний допит
40. Суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту щодо порушення права засудженого на перехресний допит, оскільки суд першої інстанції в обґрунтування доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 357 КК у вироку зазначив, що згідно з відображеним у протоколі оглядом предметів та переглядом відеозапису від 19 липня 2021 року свідок ОСОБА_13 впізнала в особі, яка принесла паспорти в центр зайнятості, засудженого.
41. При цьому свідок ОСОБА_13 під час судового розгляду справи в судовому засіданні безпосередньо не допитувалась, у зв`язку з чим вказаний доказ відповідно до частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 87 КПК є недопустимим на доведення винуватості засудженого, оскільки сторона захисту не отримала можливості допитати свідка в суді.
42. Крім цього, у даному кримінальному провадженні суд першої інстанції не проводив допит потерпілого ОСОБА_15, оскільки від нього надійшла заява про здійснення судового розгляду за його відсутністю.
43. При цьому суд першої інстанції, безпосередньо не допитавши вказаного потерпілого під час судового розгляду справи, у вироку в обґрунтування винуватість засудженого у вчиненні погрози вбивством працівникам поліції, зазначив, що погрози засудженого потерпілі ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_15 сприйняли реально.
44. Відповідно до статті 325 КПК якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
45. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбаченими частинами 2, 3, 5-14 статті 352 КПК, яка регламентує правила допиту свідка у суді (частина 2 статті 353 КПК).
46. Відповідно до пункту (d) частини 3 статті 6 Конвенції з прав людини кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.