ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
справа № 499/481/20
провадження № 51-2670 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7, (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020160290000002 від 02 січня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Крижанівка Лиманського району Одеської області, мешканки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 травня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 березня 2023 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 травня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
За обставин, встановлених у вироку, ОСОБА_6 визнана винуватою у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 21.30 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння по місцю свого мешкання в приміщенні будинку АДРЕСА_1, під час побутового словесного конфлікту з її чоловіком ОСОБА_8, на ґрунті виниклих під час конфлікту неприязних стосунків, сталася бійка з останнім, під час якої ОСОБА_6 умисно спричинила тілесні ушкодження в область обличчя ОСОБА_8, далі ОСОБА_6, діючи умисно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, керуючись раптово виниклим умислом на протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_6, застосувала побутовий ніж, що виразилось у здійсненні нею одного проникаючого удару ножем в область правої бічної поверхні грудної клітини ОСОБА_8, в результаті чого від отриманих травм останній помер на місці події.
Внаслідок цих протиправних дій, ОСОБА_8 завдані наступні тілесні ушкодження: сліпе, проникаюче в грудну порожнину, колото-різане поранення правої бічної поверхні грудної клітки, наскрізне колото-різане пошкодження міжреберних м`язів і міжреберної артерії п`ятого міжребер`я, колото-різане ушкодження правої легені, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, синці правої скроневої області, численні садна обличчя, множинні садна лівої та правої кистей, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_8 перебуває у прямому причинному зв`язку з наявними ушкодженнями і настала від сліпого, проникаючого у грудну порожнину, колото-різаного поранення правої бічної поверхні грудної клітки з пошкодженням міжреберних м`язів, міжреберної артерії і правої легені, з подальшим масивним крововиливом в грудну порожнину, від гемопневматорокса, що розвинувся в перебігу травматичного процесу.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 02 березня 2023 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 просила скасувати вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 травня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 березня 2023 року, закрити кримінальне провадження.
На обґрунтування доводів засуджена зазначає, що:
- не визнає свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення;
- судами попередніх інстанцій не була перевірена справжня версія подій, зокрема те, що вона не вчиняла інкримінованого кримінального правопорушення, а його вчинив ОСОБА_9 через те, що у ніч з 16 на 17 грудня 2019 року між ним та потерпілим відбувся конфлікт, оскільки ОСОБА_9 хотів її зґвалтувати;
- всі свідки підтверджували, що між нею та потерпілим не було конфліктів, завжди були разом, вели спільне господарство;
- її перебування у стані алкогольного сп`яніння підтверджується лише показаннями свідків, при цьому аналіз крові на стан сп`яніння не здійснювався;
- була позбавлена професійного захисту, оскільки адвокат взяв велику суму коштів, однак не виконував жодної роботи, а у зв`язку з відсутності коштів у неї та її родини на іншого адвоката, захист здійснювався захисником за призначенням;
Також засуджена вказує, що під час розгляду апеляційної скарги не були допитані свідки, належним чином не розглядалась експертиза та не був допитаний судово-медичний експерт, при цьому зауважує, що було відмовлено в її допиті, на якому вона наполягала.
Крім цього, засуджена ОСОБА_6, посилаючись на висновки судово-медичної експертизи, в якій зазначено, що: смерть ОСОБА_8 полягає у прямому причинному зв`язку з наявними ушкодженнями; взаємне розташування нападаючого і потерпілого неодноразово змінювалось; садна тильної поверхні обох кістей, що були виявлені при спробі захисту, можуть свідчити про можливу боротьбу і самозахист, вказує, що на ній не було жодних тілесних ушкоджень (синців, садин, порушень цілісності нігтів).
Обґрунтовуючи свою позицію засуджена ОСОБА_6 також звертає увагу на висновок судової молекулярно-генетичної експертизи нігтьових пластин № 162 від 22 квітня 2020 року, в якій зазначено, що походження домінуючих генетичних ознак клітин з домішками крові, виявлених у зрізах нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_8 від ОСОБА_10 та ОСОБА_6 виключається, а у висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 167 від 05 травня 2020 року зазначено, що висловитись про походження поодиноких клітин з ядрами без домішок крові, виявлених на ножі від ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6 не представляється за можливе у зв`язку із зазначеним у п. 1 даного експертного висновку.
При цьому, засуджена вказує, що:
- експертом було не вірно зазначено її зріст та зріст ОСОБА_8, оскільки визначено його зріст 175 см, в той час як згідно запису у військовому квитку - 191 см, у зв`язку з чим вважає, що вона не могла здійснити ті тілесні ушкодження, які зафіксовані у останнього;
- суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зразки ДНК третьої особи зі зрізів нігтьових пластин ОСОБА_8 та знайденого біля ставка ножа;
- вона є правшою, однак у вироку зазначено, що удар ножем було нанесено справа-наліво, що, на її думку, не відповідає висновкам судово-медичної експертизи № 1, в якій вказано, що удар був нанесений орієнтовно косо-вертикально, зверху-донизу, ззаду-наперед по відношенню до потерпілого, що характерно для лівші;
З огляду на зазначене, засуджена вважає, що призначене судами попередніх інстанції покарання є несправедливим.
Водночас, засуджена звертає увагу, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усі наведені у апеляційній сказі доводи, а в ухвалі не надав на них вичерпної відповіді і не зазначив мотивів, з яких визнав ці доводи необґрунтованими, а лише перелічив докази, якими обґрунтовано вирок суду першої інстанції, у зв`язку з чим вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Від учасників касаційного провадження заперечень на касаційну скаргу засудженої не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- засуджена ОСОБА_6, уточнивши вимоги поданої касаційної скарги, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції;
- захисник ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу засудженої та просив її задовольнити;
- прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженої, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Таким чином, при розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із тих фактичних обставин, які встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначених положень КПК суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_6, що стосуються оцінки доказів, а саме її показань про те, що вона є правшою та оцінки висновку судово-медичної експертизи № 1, а також доводам щодо неповноти судового розгляду у зв`язку з недослідженням ДНК третьої особи та знайденого ножа.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення ґрунтується на сукупності досліджених судом доказів, зокрема на показаннях:
- обвинуваченої ОСОБА_6, яка заперечувала причетність до інкримінованого кримінального правопорушення та пояснила, що її чоловіка вбив ОСОБА_9 через конфлікт, який відбувся у ніч з 16 на 17 грудня 2019 року, коли останній хотів її зґвалтувати, побив та вкусив за руку. 01 січня 2020 року вони з чоловіком були вдома. Після обіду до них прийшла ОСОБА_10 посівать, принесла з собою літр вина. Чоловік з ОСОБА_10 сіли за стіл святкувати, а вона пішла поратись по господарству. Через деякий час ОСОБА_10 пішла від них до ОСОБА_11 і більше не поверталась. Згодом їй зателефонувала ОСОБА_11 і запросила в гості і біля 18:00 годин вони пішли. У ОСОБА_11 були ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10 і вони з чоловіком. Всі вживали алкогольні напої та спілкувалися. Через деякий час потерпілий разом з ОСОБА_12 вийшли на вулицю покурити, а потім господар повернувся і сказав, що ОСОБА_8 пішов додому. Вона також зібралась додому, ОСОБА_10 хотіла її провести, але вона відмовилась і пішла сама без верхнього одягу, бо мала намір повернутися на каву. Коли вона прийшла у свій двір, то помітила, що її чоловік з кимось розмовляє. Підійшовши ближче, вона впізнала ОСОБА_9 Розмова йшла за заяву, яку останній вимагав забрати з поліції. Чоловік відмовився і сказав, що так все не залишить, а потім пішов у літню кухню. ОСОБА_9 без запрошення пішов за її чоловіком. Вона помітила, що чоловік стоїть біля плити у кімнаті, а ОСОБА_9 - біля вікна. Чоловік послав її доїти корову, вона пішла, бо небезпеки ніякої не було. На це пішло десь хвилин 20-30. Потім повернулась у літню кухню і побачила чоловіка, який лежав на підлозі. Вона почала його піднімати, думала, що вони з ОСОБА_9 побились і той впав. Коли вона піднімала чоловіка, то відчула, що її рука мокра, а коли придивилась, то побачила на руці кров. ОСОБА_9 сказав, що то її чоловік сам. Вона кинулась на ОСОБА_9, але той запропонував сказати, що це зробив ОСОБА_12, і коли він до неї нахилився, у нього з-за пазухи випав ніж. Вона схопила ніж руками і намагалась ним вдарити ОСОБА_9, але він вибив у неї ніж і пішов геть. Вона стала допомагати чоловіку, робила йому штучне дихання, а потім побігла по допомогу до ОСОБА_12 . Коли прибігла до них у двір, весь час повторювала, що вона "не вбивала ОСОБА_14". ОСОБА_10 з її телефону викликала "швидку" і поліцію, і саме вона всім повідомляла, що жінка вбила чоловіка. Сама вона такого нікому не говорила, а навпаки все заперечувала;
- потерпілої ОСОБА_15, яка пояснила, що загиблий ОСОБА_8 є її рідним батьком. З 2006 року батько закодувався та не вживав алкоголь. В 2015 році він повинен був пройти перекодування, але відмовився, після чого почав знову вживати спиртні напої. На це його також провокувала ОСОБА_6, яка вживала спиртне у його присутності. Батько їй зателефонував 01 січня 2020 року в 00:47 годин, привітав з Новим роком, був тверезий, у доброму стані, а вона привітала його з днем НОМЕР_1 . Більше їй батько не телефонував. 02 січня 2020 року в 00:20 годин зателефонувала ОСОБА_6, яка їй сказала дослівно "папу вбили". На запитання хто вбив вона відповіла дослівно "не знаю, я прийшла, він був мертвий" і додала "приїжджай, я тебе прошу". Потім вона почула чоловічий голос, який представився працівником поліції та повідомив, що її батька вбили. Після цього вона зі своїм чоловіком відразу поїхали в с. Букачі. Приїхали вночі, біля будинку були співробітники поліції. В літню кухню, де лежав батько, вона не заходила. У дворі побачила ОСОБА_6, вона вільно ходила по двору та почала говорити, що не вбивала батька, робила йому штучне дихання і тепер її звинувачують у вбивстві.
Крім того, у суді першої інстанції було допитано свідків:
- ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, які дали показання про те, що 01 січня 2020 року, близько з 16:30 годин, за адресою: АДРЕСА_1, де проживають свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11, вони, разом з сім`єю ОСОБА_6, святкували Новий рік. Приблизно, о 21 годині, потерпілий ОСОБА_8 пішов додому та за ним пішла обвинувачена ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_6 разом провести її чоловіка додому, але та відповіла, що справиться сама. Десь через 20-30 хвилин після того, як ОСОБА_6 пішли, свідки почули стук у двері, а свідок ОСОБА_10 пішла відкривати двері, але через декілька секунд забігла назад у дім та повідомила, що у дворі стоїть ОСОБА_6 вся у крові. Вийшовши у двір, свідки побачили ОСОБА_6, яка почала істерично кричати: "Я його не вбивала". На запитання, кого та не вбивала, обвинувачена ОСОБА_6 відповіла, що ОСОБА_14, і всі свідки зрозуміли, що мова йде про ОСОБА_8 . Після цього, свідок ОСОБА_12 та ОСОБА_10 пішли до домоволодіння сім`ї ОСОБА_6 та коли підійшли до двору, сторонніх осіб там не було, однак були відкриті двері літньої кухні, куди увійшли обвинувачена ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_10, а свідок ОСОБА_12 залишився на подвір`ї. При цьому свідок ОСОБА_10 також повідомила, що коли зайшла у приміщення літньої кухні, вона побачила у кімнаті на підлозі ОСОБА_8, який лежав на спині, головою до дверей, на його одязі і під ним на килимі була кров. ОСОБА_17 зайшла у кімнату і почала робити чоловіку штучне дихання "рот в рот", а потім сказала їй, щоб вона викинула кухонний ніж з пластмасовою ручкою чорного кольору, який належав ОСОБА_6, та лежав на дивані. Вона послухала ОСОБА_6, взяла ніж пальцями за лезо, щоб мінімально до нього торкатися і викинула ніж у дворі у напрямку гаражу, чула як він вдарився у стіну. Потім вона повернулась у літню кухню і ОСОБА_6 попросила її викликати швидку. Потім приїхали співробітники поліції і почали оформляти документи. В цей час ОСОБА_6 попросила знайти той ніж, який викинула, та покласти у підводу, яка знаходилась у дворі біля гаража. Вона пообіцяла це зробити, але не зробила. Потім розповіла співробітникам поліції про ніж, який викинула у двір та при огляді його знайшли;
- ОСОБА_18 (рідна сестра загиблого) яка пояснила, що брат останні десять років проживав з ОСОБА_19 та у 2013 році переїхав у с. Букачі. До брата в гості вона не приїжджала, бо ОСОБА_6 завела там антисанітарію, безпорядки і зупинитись було ніде. З братом вона спілкувалась по телефону і у 2018 році він обмовився, що у нього болить рука, бо його побила ОСОБА_6 качалкою. Після цього випадку брат не розповідав про їх життя, лише говорив, що все нормально. У 2006 році він закодувався і десять років не вживав алкогольні напої. У брата ворогів не було, по характеру був не конфліктний, мав золоті руки, все міг робити, однак вживав спиртні напої. 01 січня 2020 року в 00:15 годин їй зателефонувала ОСОБА_6 та привітала з Новим роком, голос у неї був тверезий. 02 січня 2020 року біля 01:00 годин їй зателефонувала ОСОБА_6 і сказала: "ОСОБА_18, срочно приїжджай, ОСОБА_14 вбили". Вона запитала, хто вбив, а ОСОБА_6 відповіла, що не знає, він вже був мертвий, коли вона прийшла додому, вона робила йому штучне дихання. На запитання, чи була у них швидка, ОСОБА_6 відповіла, що вже поїхала, а тепер у них поліція і більше нічого не сказала. Вже вранці ОСОБА_6 їй зателефонувала та повідомила, що її забирають в поліцію і вона перша підозрювана, а ще вона додала: " ОСОБА_18, вибач мені, мабуть це я його вбила, я нічого не пам`ятаю". Більше ОСОБА_6 нічого не говорила. Після смерті брата їй стало відомо, що ОСОБА_6 йому зраджувала з іншим чоловіком;
- ОСОБА_9, який пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 у своєї сестри ОСОБА_21 . Через будинок від них жили подружжя ОСОБА_8 і ОСОБА_6 . Він підтримував з ними сусідські відносини. З ОСОБА_8 у нього ніколи конфліктів не було. ОСОБА_8 вживав спиртні напої, разом з ним пила ОСОБА_6, а він також іноді з ними випивав. Коли ОСОБА_6 не було вдома, або вона була в стані сильного алкогольного сп`яніння, ОСОБА_8 запрошував його допомогти по господарству, а саме: подоїти корову, бо останній сам не вмів. Він погоджувався, отримував за це декілька літрів молока. З ОСОБА_6 у нього були близькі інтимні стосунки на протязі півтора чи двох місяців у 2019 році за її згодою. 30 грудня 2019 року до нього додому в с. Букачі приїхав чоловік сестри ОСОБА_22 та запросив його у гості, щоб разом зустріти Новий рік, на що він погодився. Прямого сполучення між селами немає, тому разом зі ОСОБА_23 вони пішки пішли на залізничну станцію ОСОБА_24, на електричці доїхали до с. Петровка і звідти на маршрутному таксі приїхали в с. Благоєво. З 30 грудня 2019 року до 11.00 годин 02 січня 2020 року перебував у сестри в с. Благоєво і нікуди не виїжджав. Його бачили багато мешканців цього села і підтвердили це на досудовому слідстві і можуть підтвердити у суді. В с. Букачі він повернувся о 15:00 годині 02 січня 2020 року тим же шляхом. Про вбивство ОСОБА_8 дізнався того ж дня, а саме 02 січня 2020 року вранці від своєї сестри. Він користується з листопада 2019 року номером мобільного зв`язку НОМЕР_2, телефон був з ним весь час у с. Благоєво і ця обставина також з`ясовувалась на досудовому слідстві. Ніхто із родичів ОСОБА_6 чи ОСОБА_8 йому особисто не пред`являв претензій з приводу того, що він, нібито, вбив ОСОБА_8 . Потім йому стало відомо, що ОСОБА_6 почала вказувати на нього, як на вбивцю. Він відкидає її звинувачення та категорично наполягає на тому, що його на місці злочину 01 січня 2020 року о 21:30 годині не було і не могло бути. Він перебував більш ніж за 12 кілометрів від того місця у своєї сестри в АДРЕСА_2, що підтвердили численні свідки не зацікавлені у справі. Також поліцейські перевірили його місцезнаходження по мобільному телефону. Він наполягає на тому, що ОСОБА_6 його обмовляє, через те, що він її вдарив 17 грудня 2019 року та не захотів того дня вступити з нею у статевий зв`язок і взагалі після цього порвав з нею інтимні відносини. Причин вбивати ОСОБА_8 у нього не було і він його не вбивав;
- ОСОБА_25, який пояснив, що він проживає у цивільному шлюбі з сестрою ОСОБА_9 в с. Благоєво (нині с. Великий Буялик). 30 грудня 2019 року він запросив ОСОБА_9 до них у гості на святкування Нового року. Прямого сполучення між селами немає, транспортні засоби у нього відсутні, тому добиралися вони пішки та на громадському транспорті. Разом з ОСОБА_9 вони пішки дійшли на залізничну станцію Павлинка, на електричці доїхали до с. Петровка і звідти на маршрутному таксі приїхали в с. Благоєво. З 30 грудня 2019 року до 11.00 годин 02 січня 2020 року ОСОБА_9 перебував у них в с. Благоєво і нікуди не виїжджав. Перед Новим роком в с. Благоєво був інцидент за їх участю і він навіть викликав поліцію. Ця обставина також підтверджує перебування ОСОБА_9 у їхньому селі у ці дні. У них вдома ОСОБА_9 01 січня 2020 року бачили їх односельці ОСОБА_26, ОСОБА_27 та інші, які приходили до них привітати з Новим роком. Категорично стверджував, що ОСОБА_9 не міг вбити ОСОБА_8 ввечері 01 січня 2020 року, бо перебував у цей час у них вдома в с. Благоєво більш ніж за 12 кілометрів від місця вчинення злочину і нікуди не відлучався. У нього з собою був мобільний телефон і дуже легко перевірити, де він був у той час;
- ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_13, які підтвердили, що з 30 грудня 2019 року по 12.00 годин 02 січня 2020 року ОСОБА_9 перебував у с. Великий Буялик за 12 кілометрів від місця вчинення вбивства, а вказані населені пункти не мають між собою прямого сполучення;
- ОСОБА_31, який пояснив, що він раніше проживав у АДРЕСА_1, добре знав ОСОБА_8, з яким товаришував, ходив разом до школи. Згодом він познайомився з його другою дружиною ОСОБА_6 . Вночі з 01 на 02 січня 2020 року йому зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що вбила чоловіка ОСОБА_8 . Він не повірив, думав, що вона його розігрує та вимкнув телефон і не став її слухати далі, але, що телефонувала саме ОСОБА_6 він стверджував категорично;
- ОСОБА_32, який пояснив, що він тривалий час проживає у с. Букачі та добре знав ОСОБА_8, а потім познайомився із його дружиною ОСОБА_6 . З ними він відносин не підтримував, ніколи не бачив, щоб вони лаялись, але стверджує, що ОСОБА_6 випивали. У ту ніч його дружині зателефонувала ОСОБА_33 та сказала, що вбили ОСОБА_8 . Вранці 02 січня 2020 року, між 08:00 та 09:00 годинами, він пішов до водонапірної башти в селі, щоб увімкнути воду. Проходячи біля ставка, він знайшов кухонний ніж з темно-коричневою ручкою, який лежав навпроти хати, де жили ОСОБА_6, десь за 25 метрів від літньої кухні. Біля ставка ніхто не ходить і він подумав, що ніж хотіли викинути у ставок, але той не долетів 1,5 метри до води. Він відразу зателефонував на "102" та повідомив про знахідку, але йому відповіли, що ніж, яким могли вбити ОСОБА_8, вже знайшли у його дворі. Тоді він, не чіпаючи цього ножа, приклав його куском бетонного стовпця, який знайшов неподалік, щоб ножа ніхто не забрав. 04 січня 2020 року зранку до нього приїхав слідчий та попросив показати місце знахідки. Він повів слідчого та понятих на берег ставка і на тому самому місці, де він знайшов ніж, під куском бетонного стовпчика знаходився той кухонний ніж з темно-коричневою ручкою, на якому була пляма, схожа на кров. Слідчий, одягнутий у перчатки, вилучив ніж, склав протокол та схему.
Також судом першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, однак місцевий суд критично поставився до показань зазначених свідків, оскільки вони є близькими родичами обвинуваченої, зазначивши, що ці свідчення суперечать фактичним обставинам справи та не співвідносяться з іншими дослідженими доказами. Так, у вироку суд першої інстанції вказав, що двоюрідна сестра, батько, брат, донька та син обвинуваченої рідко бували у с. Букачі, про обставини життя ОСОБА_6 знали з її телефонних розмов з ними. Навівши відповідні обґрунтування, суд першої інстанції зазначив, що вони заперечують очевидне та підтверджують обставини, які не існували.
За клопотанням сторони захисту суд першої інстанції також допитав свідків, які не надавали пояснень на досудовому слідстві, а саме:
- свідка захисту ОСОБА_39, який повідомив, що він товаришував із сім`єю ОСОБА_6 . Вони ніколи при ньому не лаялись, не бились і конфліктів між ними не було. ОСОБА_6, на його думку, хороша жінка, вони були друзями і він характеризує її з позитивного боку;
- свідка захисту ОСОБА_40, який повідомив, що знав ОСОБА_6 і ОСОБА_8 . Чув, що ОСОБА_8 зарізали, але не вірить, що ОСОБА_6 могла вбити чоловіка. На його думку, це могли зробити інші люди. Він був присутній на похороні ОСОБА_8 і бачив на обличчі і руках покійного сліди побоїв, синці та садна і вирішив, що це міг зробити чоловік. Хто це міг бути, він не знає, але 01 січня 2020 року о 14:00 годині бачив у с. Букачі ОСОБА_9 напідпитку.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що показання свідка ОСОБА_40 в частині наявності ОСОБА_9 01 січня 2020 року у с. Букачі не приймає до уваги, оскільки вони протирічать іншим доказам, а саме: показанням свідків, які є не лише родичами ОСОБА_9, а і сторонніми особами, які категорично наполягали на тому, що бачили останнього у цей час у с. Великий Буялик (Благоєво). Вказав, що свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні стверджувала, що якби ОСОБА_9 01 січня 2020 року був у селі, то про це би знали всі мешканці, оскільки останній постійно вів себе зухвало, зачіпав односельців, викликав поліцію з приводу і без цього. Також місцевий суд зазначив, що підстав піддавати сумніву показання цих свідків немає, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами та спростовують версію обвинуваченої про причетність ОСОБА_9 до вбивства. Також вказав, що з інформації отриманої у операторів телекомунікаційних мереж вбачається, що ОСОБА_9 перебував ІНФОРМАЦІЯ_2 у час скоєння вбивства ОСОБА_8 за 12 км від місця вчинення злочину та прямого сполучення між цими селами немає і за незначний проміжок часу останній не міг добратися до с. Букачі, вчинити там злочин та повернутися, зазначивши, що достовірно встановлено, що від часу, коли покійного бачили свідки живим до моменту, коли ОСОБА_6 повідомила їм про його вбивство пройшло лише 30 хвилин.
Суд першої інстанції дослідив і зібрані у кримінальному провадженні письмові докази, серед яких дані:
- протоколу огляду місця події від 02 січня 2020 року (з фототаблицею), проведеного за адресою: АДРЕСА_1, згідно з яким на відстані 1 метру від дверного отвору вищезазначеного будинку було виявлено труп ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями. Біля другої прибудови між ємністю та стіною прибудови виявлено побутовий ніж, ручка чорного кольору, довжина ножа 21,5 см, ширина леза в найширшій частині 2 см, ширина ручки в найширшій частині 2,5 см;
- висновку судово-медичної експертизи № 1 від 03 лютого 2020 року, згідно з яким смерть ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявними ушкодженнями, і настала від сліпого, проникаючого у грудну порожнину, колото-різаного поранення правої бічної поверхні грудної клітки (ушкодження № 1), з пошкодженням міжреберних м`язів, міжреберної артерії і правої легені, з подальшим масивним крововиливом в грудну порожнину, від гемопневмоторакса (скупчення крові та повітря в порожнині плеври), що розвинувся в перебігу травматичного процесу. Загальна кількість ушкоджень, виявлених при судово-медичному дослідженні трупа - 24. Вказані ушкодження, враховуючи наявність набряку, крововиливів, ознак згортання крові, схожість морфологічних особливостей, а також результати судово-гістологічного дослідження органів і тканин трупа, утворилися майже одночасно або в короткий проміжок часу, незадовго до смерті, і є прижиттєвими. При судово-токсикологічному дослідженні крові зразків від трупа ОСОБА_8 в крові виявлений етиловий спирт у концентрації 2,74 ‰. Зазначена концентрація етилового спирту у крові за життя, згідно з даними офіційних таблиць, могла відповідати сильному ступеню сп`яніння, що могло сприяти наступу смерті;
- висновку експерта № 104 від 06 лютого 2020 року судово-медичної імунологічної експертизи светра, кофти, які вилучені у підозрюваної ОСОБА_6, згідно з яким, кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. На светрі, кофті, вилучених у підозрюваної ОСОБА_6, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною ситемою АВО, що не виключає її походження від особи-носія даної групової приналежності, у тому числі від потерпілого ОСОБА_8 ;