ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 756/8430/18
провадження № 51-1337км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителяАДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 12 липня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, та призначено йому покаранняу виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 8 травня 2018 року близько 13:20 разом із не встановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статі рухалися автомобілем марки "Volkswagen Passat B5", д.н.з. НОМЕР_1 Республіки НОМЕР_2, який перебував у його користуванні, по вул. Богатирській у м. Києві. У цей час невідомий раніше ОСОБА_7 - потерпілий ОСОБА_8 здійснював рух на належному йому автомобілі марки "Volkswagen Golf 5", д.н.з. НОМЕР_3, у попутному напрямку.
Унаслідок спричинених ОСОБА_7 завад у керуванні транспортним засобом ОСОБА_8, останній зробив зауваження щодо неналежної поведінки засудженого на дорозі. Через це в ОСОБА_7, який мав при собі заздалегідь підготовлений предмет, схожий на биту, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, на ґрунті явної зневаги до громадян, зокрема до ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, маючи при собі заздалегідь підготовлений предмет, схожий на биту, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та зухвало, ігноруючи норми моралі й етики, ОСОБА_7 почав наздоганяти на своєму автомобілі автомобіль ОСОБА_8
Наздогнавши потерпілого біля магазину " Фокстрот", розташованого на просп. Степана Бандери, 21 у м. Києві, ОСОБА_7 став зухвало поводитися, вживати нецензурну лайку, не зважаючи на зауваження та прохання громадян, прагнув показати свою зневагу до існуючих правил і норм моралі й поведінки в суспільстві.
Використовуючи незначний привід, діючи з хуліганських мотивів, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки, ОСОБА_7 дістав із багажного відділення належного йому автомобіля предмет, схожий на биту, та продовжив словесно ображати ОСОБА_8, погрожуючи йому застосуванням цього предмета, а потім завдав ним потерпілому одного удару в ділянку голови зліва, чим спричинив тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в лівій задньоскроневій ділянці, підшкірних гематом обох скроневих ділянок (більше зліва), що належить до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
Таким чином, ОСОБА_7 скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням заздалегідь підготовленого предмета.
Київський апеляційний суд 6 лютого 2024 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті судове рішення першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі засуджений зазначає, що апеляційний суд вказавши обставини, які враховуються під час застосування ст. 75 КК, не надав їм належної оцінки, не зважив на обставини вчинення кримінального правопорушення та їх наслідки, зокрема те, що він завдав удару потерпілому з метою самозахисту і не був ініціатором дорожнього конфлікту.
Крім того, стверджує про залишення колегією суддів апеляційного суду поза увагою того, що потерпілий отримав від нього повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яке було сплачено добровільно, їх примирення з потерпілим та позиції останнього, який просив суд суворо не карати та не призначати реального покарання.
Також апеляційний суд під час застосування до нього заходу примусу не врахував, що він раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, вину визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодовував завдану шкоду, з моменту вчинення кримінальних правопорушень, протягом тривалого часу не проявляв негативної чи неправомірної поведінки.
Вбачаючи неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень й особі засудженого через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений наполягали на задоволенні касаційної скарги.
Прокурор не підтримав доводів, зазначених у касаційній скарзі, і просив залишити її без задоволення.
Потерпілому було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання він не з`явився. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин його неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, захисника, прокурора та перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з положеннями ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи засудженого в касаційній скарзі про невідповідність призначеного судами покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість колегія суддів уважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості засудженого.