Постанова
Іменем України
11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 4823/1041/20
провадження № 61-8244 ав 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого судді - Пророка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Петрова Є. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
заявник (відповідач у третейському розгляді) -ОСОБА_1 ,представник заявника -адвокат Кобильник Денис Олегович,заінтересована особа (правонаступник позивача у третейській справі) -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником адвокатом Кобильником Денисом Олеговичем, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 травня 2024 року, постановлену суддею Мамоновою О. Є.,
у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 28 серпня 2014 року у справі № 2265-2/544/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 листопада 2013 року № 500435231,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заявника
1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 28 серпня 2014 року по справі № 2265-2/544/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк", правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ")) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 57 555,39 грн та судових витрат зі сплати судового збору у сумі 400,00 грн (далі - рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року).
2. Обґрунтовує заяву тим, що рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року ухвалене органом, який не мав повноважень його ухвалювати. Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" (далі - Третейський суд ВГО "ВФС") під час прийняття цього рішення вийшов за межі наданих йому повноважень та ухвалив його у справі, яка йому не підвідомча, оскільки спір у справі стосується правовідносин, що виникають зі споживчого кредиту.
3. 12 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій просить поновити йому строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року, оскільки він пропущений з поважних причин. Зокрема він зазначає, що не був обізнаний про розгляд справи № 2265-2/544/14 відповідним третейським судом, а про оскаржуване рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року йому стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2020 року, копію якої він отримав 28 березня 2020 року.
Короткий зміст судового рішення, прийнятого апеляційним судом як судом першої інстанції
4. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року відмовив, у звʼязку із чим заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року залишив без розгляду.
5. Чернігівський апеляційний суд (далі - Суд першої інстанції) виходив з того, що навіть відповідно до практики Європейського суду з прав людини (яка враховується судом відповідно до статті 10 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у актуальній редакції далі - ЦПК України)) хоч вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суд має аргументовано вирішувати це питання, оскільки одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
6. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, у тому числі й третейської справи № 2265-2/544/14, дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 про те, що з приводу розгляду справи Третейським судом ВГО "ВФС" він не був обізнаний, а про оскаржуване рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року йому стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2020 року, копію якої він отримав 28 березня 2020 року, не знаходить свого фактичного підтвердження.
7. Суд першої інстанції встановив, що заявник був повідомлений Третейським судом ВГО "ВФС" як про початок відповідного третейського розгляду справи, так і про рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року. Про нього йому стало відомо 13 вересня 2014 року, коли він його отримав від Третейського суду ВГО "ВФС".
8. Однак із заявою про скасування рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся лише 06 квітня 2020 року - з пропуском строку більше ніж на 5 років. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку він не надав. Тому його заява про поновлення строку для звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду підлягає залишенню без задоволення, а заява про скасування рішення третейського суду - залишенню без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
9. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, подана його представником Кобильником Д. О., на зазначену ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 травня 2024 року, у якій заявник, зокрема, просить скасувати цю ухвалу Чернігівського апеляційного суду повністю, поновити йому строк на звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року та повернути справу до Чернігівського апеляційного суду для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
10. ОСОБА_1 вважає, що Суд першої інстанції неправильно оцінив докази у справі та встановив обставини у ній. Зокрема, документи, які містяться у третейській справі № 2265-2/544/14 та підтверджують направлення повідомлень у ній заявнику, на його переконання оформлені неналежним чином та не можуть підтверджувати відповідні поштові направлення на його адресу. Тобто ці докази не є беззаперечними та достатніми щоб підтвердити його обізнаність про рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року до 2020 року.
11. Тому ОСОБА_1 вважає, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин, оскільки у матеріалах третейської справи № 2265-2/544/14 відсутні беззаперечні докази того, що він знав про рішення третейського суду від 28 серпня 2014 року до відкриття виконавчого провадження у 2020 році.
(2) Узагальнені доводи та заперечення інших заінтересованих осіб
12. ТОВ "ФК "ЄАПБ" правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на апеляційну скаргу не скористалось.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
14. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 12 ЦПК України).
15. Згідно із частиною другою статті 24 та частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
16. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені у Главі 5 ЦПК України.
17. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).
18. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини перша та друга статті 367 ЦПК України).
19. Частина перша статті 368 ЦПК України передбачає, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України. Зокрема, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пункті 10 частини першої статті 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
20. Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
21. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).
22. Заява про скасування рішення третейського суду подається стороною, третьою особою у справі, розглянутій третейським судом, протягом дев`яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України).
23. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою або шостою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина сьома статті 454 ЦПК України).