ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/3600/18
провадження № 61-3358св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Хохич Руслан Вікторович, публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" (далі - ДП "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ") Хохича Р. В., публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ"), про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкод у користуванні майном.
Позовна заява мотивована тим, що 10 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 5676207, згідно з умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 88 тис. доларів США, а позичальник зобов`язувався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, у порядку та в строки, визначені кредитним договором.
Цього самого дня на забезпечення виконання позичальником вищевказаних кредитних зобов`язань між банком та нею було укладено договір іпотеки № 5676234, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року у справі № 760/19852/14 позов ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2007 року у розмірі 69 601,43 доларів США, еквівалент 3 516,80 доларів США та 40 480 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року у справі № 753/13087/15 позов ПАТ "ПУМБ" до неї та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ПАТ "ПУМБ" згідно з договору іпотеки від 10 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. та зареєстрованого у реєстрі за № 4649, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51 кв. м, житловою площею 30,60 кв. м, яка належить їй, ОСОБА_1, на праві власності, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище майна задовольнити вимоги ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_4 за кредитним договором від 10 вересня 2007 року у розмірі 77 905,29 доларів США, еквівалент 27 305,74 доларів США та 40 480 грн. Визначено спосіб реалізації зазначеного вище нерухомого майна шляхом продажу на прилюдних торгах у рамках виконавчого провадження за початковою ціною реалізації зазначеного вище нерухомого майна встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вказане заочне рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки банком не предʼявлено до примусового виконання.
Позивачка зазначала, що 15 грудня 2017 року, прибувши до свої квартири, вона виявила невідомих їй осіб, які представилися представниками банку, надали інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та повідомили їй, що квартира тепер належить банку.
У подальшому нею було з`ясовано, що згідно з даних Державного реєстру права власності на нерухоме майно та інших речових прав власником предмета іпотеки є ПАТ "ПУМБ" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 липня 2017 року індексний номер - 36121223 про реєстрацію права власності за ПАТ "ПУМБ", прийнятого державним реєстратором ДП "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Хохичем Р. В., номер запису про право власності 213688330. Підставою виникнення права власності за ПАТ "ПУМБ" є: додаток до договору іпотеки від 10 вересня 2007 року, серія та номер: 1, виданий 10 вересня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С.; договір іпотеки № 5676234, серія та номер: 4648, виданий 10 вересня 2007 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С.; додаткова угода № 5676234/20100224 до договору іпотеки від 10 вересня 2007 року, серія та номер: 444, видана 24 лютого 2010 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С.
Позивачка вважала, що самовільне виселення її з квартири та перехід права власності на квартиру, реєстрація якого відбулася на підставі рішення державного реєстратора від 13 липня 2017 року, є незаконними, а його рішення про право власності повинно бути скасовано, як таке, шо суперечить закону та договору іпотеки. Державний реєстратор ДП "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Хохич Р. В., здійснюючи реєстраційні дії, порушив порядок їх вчинення, провівши державну реєстрацію права власності на квартиру за банком, за відсутності необхідних правових підстав, а саме всупереч умовам договору іпотеки, не пересвідчився про отримання нею письмової вимоги про усунення порушень основного зобовʼязання та/або умов іпотечного договору, а також повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, як це вимагає законодавство та умови договору іпотеки.
Вказувала, що вона не отримувала від банку ні письмової вимоги про усунення порушень виконання взятого зобовʼязання, оформленої відповідно до умов договору іпотеки, ні рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки, а також банк не повідомив її про ціну, за якою ним прийнято у власність предмет іпотеки, і розмір вимог відшкодування за ними.
Крім того, право власності на квартиру було набуто ПАТ "ПУМБ" у порядку звернення стягнення на нерухоме майно в період дії мораторію на примусове відчуження житла, який введено на підставі Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Враховуючи загальну площу предмета іпотеки та відсутність у неї іншого нерухомого майна, позивачка вважала, що спірне іпотечне майно підпадає під дію положень вищевказаного Закону.
При цьому банк, незаконно набувши право власності на спірну квартиру, після пред`явлення цього позову та відкриття провадження у справі здійснив відчуження вказаної квартири без відповідних правових підстав. Інформаційною довідкою з Державного реєстру права власності на нерухоме майно та інших речових прав щодо обʼєкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 підтверджується, що власником спірного нерухомого майна з 07 травня 2018 року є ОСОБА_2 . Зазначена особа є добросовісним набувачем майна і витребування спірної квартири можливе шляхом предʼявлення віндикаційного позову.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 липня 2017 року індексний номер - 36121223 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ПАТ "ПУМБ", внесеного державним реєстратором ДП "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Хохичем Р. В., номер запису про право власності 213688330;
- витребувати на її користь із володіння ОСОБА_2 вищевказану квартиру;
- зобов`язати ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні належною їй квартирою.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 179-180).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора ДП "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Хохича Р. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 липня 2017 року, індексний номер - 36121223, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ПАТ "ПУМБ",номер запису про право власності - 21368833.
Витребувано із володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
У решті вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна квартира, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 10 вересня 2007 року, укладеного на забезпечення виконання кредитного договору від 10 вересня 2007 року, має загальну площу 51 кв. м, використовується як місце постійного проживання позивачки, а тому зазначене майно підпадає під дію положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тому на нього не може бути звернуто стягнення в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі.
Також суд першої інстанції визнав обґрунтованою вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння та, з урахуванням встановлених спірних правовідносин, вважав за необхідне відновити порушене право позивачки шляхом витребування із володіння ОСОБА_2 (останнього набувача спірного майна) на користь позивачки квартиру АДРЕСА_1, зважаючи на обґрунтованість позову у цій частині та вірно обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 не чинити позивачці перешкод у користуванні квартирою, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка у відповідній частині вимог звернулася до суду з негаторним позовом, підставою для подання якого є вчинення дій, які ускладнюють здійснення власником повноважень користування та розпорядженням майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правовідношення і його наявність в момент подання та розгляду позову, що не встановлено у спірних правовідносинах.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року у частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора ДП "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Хохича Р. В. скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що іпотекодержателем не надано належного підтвердження виконання вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо надіслання іпотекодавцю повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі, й шляхом набуття права власності.
Крім того, спірна квартира, яка є предметом іпотеки, має загальну площу 51 кв. м, використовується позивачкою як постійне місце проживання, а тому така квартира не могла бути примусово стягнута під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", у тому числі, шляхом реєстрації права власності ПАТ "ПУМБ", як забезпечення виконання умов укладеного 10 вересня 2007 року договору про споживчий кредит, ураховуючи, що кредит надано кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті. При цьому встановлено, що ОСОБА_1 згоди на відчуження предмету іпотеки не надавала, а доказів наявності у неї на праві власності іншого житла відсутні.
Таким чином, у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ПАТ "ПУМБ".
Разом з тим, надаючи оцінку щодо вибору правомірного та ефективного способу захисту прав позивачки шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння, апеляційний суд виходив із того, що правомірним, тобто таким, що відповідає природі порушеного цивільного права й характеру цивільних відносин між учасниками спору, та ефективним, тобто дієвим, способом захисту порушеного права є витребування спірної квартири у кінцевого набувача. Тому висновки суду першої інстанції про задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора суперечать правовим висновкам Верховного Суду, згідно з якими, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то правомірним та ефективним способом захисту є позов про витребування нерухомого майна, й для такого витребування вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, як-то оспорювання рішень уповноважених органів, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є правомірними та ефективними способами захисту прав власника.
Витребування від ОСОБА_2 спірного майна, яке належить ОСОБА_1 та вибуло з її володіння поза її волею, не свідчить про порушення справедливої рівноваги (балансу) між інтересами позивачки та інтересами відповідачки, яка не позбавлена права на відшкодування завданих їй збитків, зокрема, у порядку, передбаченому статтею 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до незаконного набувача, в якого вона придбала нерухоме майно. Отже, повернення власнику протиправно відчуженого нерухомого майна переслідує легітимну мету. Невідповідності заходу втручання в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини, не встановлено, як і не встановлено перешкод для застосування механізму статті 388 ЦК України.
Крім того, зміст і характер спірних правовідносин, встановлені обставини справи, свідчать про те, що у позивачки виник спір з ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 щодо предмета іпотеки, а тому державний реєстратор є неналежним відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до державного реєстратора про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
Отже, висновки суду першої інстанції в частині задоволених вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора є помилковим, оскільки суд першої інстанції неправильно визначив коло належних відповідачів, а також обсяг вимог, які відповідають правомірному та ефективному способу захисту у спірних правовідносинах.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі акціонерне товариство "ПУМБ" (далі - АТ "ПУМБ"), яке є правонаступником ПАТ "ПУМБ", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва. Клопотання АТ "ПУМБ" про зупинення виконання судового рішення задоволено. Зупинено виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року у частині витребування із володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора ДП "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Хохича Р. В., ПАТ"ПУМБ", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкод у користуванні майном, за касаційною скаргою АТ "ПУМБ" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "ПУМБ" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосування положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки не встановили, що спірна квартира була передана в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язань саме за споживчим кредитом. Кредитний договір не містить умови про те, що кредит надавався позичальнику, який є відмінним від іпотекодавця, саме на споживчі цілі, тому ця обставина підлягала доведенню у судовому порядку. При цьому, ОСОБА_1 не була стороною кредитного договору, тому вона не могла свідчити про обставини, безпосереднім учасником яких вона не була, а позичальник - ОСОБА_4 не був залучений до участі у справі. Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру) відбулося не у примусовому, а у договірному порядку, на підставі застереження, яке міститься у договорі іпотеки, а Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" пов`язує мораторій саме з примусовим стягненням.
Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що іпотекодержателем не надано належного підтвердження виконання ним вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо надіслання іпотекодавцю повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку. Досліджуючи докази отримання позивачкою заяви-вимоги про усунення порушення, суди виходили із того, що остання заперечувала отримання такої. При цьому встановлено, що повідомлення про вручення поштового відправлення № 05300026253 містить дату вручення, містить підпис особи, але не містить прізвища одержувача, яке туди мав вписати працівник оператора поштового зв`язку відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. Водночас, банк не повинен нести відповідальність за дії/бездіяльність працівників оператора поштового зв`язку, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладених у постановах: від 13 червня 2018 року у справі № 820/6755/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 639/4278/16-а, згідно з якими відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачкою), перебувають поза контролем відправника (відповідача). Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримує поштове відправлення і чи отримає взагалі. У зв`язку з цим, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції. У разі доставки рекомендованого відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення про вручення. У разі повернення повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою. Таким чином, добросовісне виконання працівниками оператора поштового зв`язку своїх обов`язків у такому випадку презюмується або необхідно надати докази протилежного (наприклад, квитки про виїзд з території міста чи країни або інші докази, які свідчать про відсутність отримувача за адресою, вказаною у повідомленні про вручення поштового повідомлення), а такі позивачкою суду не надано.
З огляду на встановлені обставини справи, а саме наявності невиконаного основного зобов`язання, існування чинного договору іпотеки, умови якого не оспорювалися, права позивачки не порушено. Причиною подачі вказаного позову є не захист права власності іпотекодавця на предмет іпотеки, а намір перешкодити банку у погашені заборгованості за кредитним договором.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством "ПершийУкраїнський Міжнародний банк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 5676207, із внесеними змінами до нього на підставі додаткової угоди від 24 лютого 2010року № 8746752, згідно з умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 88 тис. доларів США, а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, у порядку та в строки, визначені кредитним договором, з кінцевим терміном повернення кредиту до 24 серпня 2022 року (т. 1, а. с. 11-15).
Цього самого дня на забезпечення виконання позичальником вищевказаних кредитних зобов`язань між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 5676234,із внесеними змінами до нього на підставі додаткової угоди від 24 лютого 2010 року № 5676234/20100224, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 16-25).
Згідно з пунктом 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців у таких випадках: у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов`язання, у разі невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання основного зобов`язання, зробленої на підставі закону, кредитного договору чи цього договору.
Відповідно до пункту 4.2. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя одним з таких способів: на підставі рішення суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважатиметься застереження, що міститься у пункті 4.7. цього договору.
У разі порушення умов кредитного договору та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає особі, яка порушили свої обов`язки, письмову вимогу про усунення порушень. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не більш, ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателязалишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та/або чинного законодавства України (пункт 4.4. договору).
Згідно з пунктом 4.7.1. договору іпотеки у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може прийняти рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, про що письмово повідомляє іпотекодавця. У зазначеному повідомленні мають міститися: підстави звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна, за якою предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя, суть та розмір вимог за основним зобов`язанням та вимоги щодо відшкодування витрат іпотекодержателя, передбачених цим договором, які припиняються в результаті переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 4.7.2. договору іпотеки зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 5.7. договору іпотеки будь-які повідомлення та документи, які надаються іпотекодержателем іпотекодавцю згідно з умов цього договору, повинні бути викладені в письмовій формі, та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або телеграмою за місцем проживання іпотекодавця, вказаним у статті 6 цього договору ( АДРЕСА_3 ), або надані іпотекодавцю особисто.
ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 42; т. 3, а. с. 70-71).
У зв`язку з порушення виконання позичальником - ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором від 10 вересня 2007 року № 5676207, із внесеними змінами до нього на підставі додаткової угоди від 24 лютого 2010 року № 8746752, в обумовлений сторонами строк кредитор - ПАТ "ПУМБ" на адресу позичальника направив вимогу від 11 березня 2014 року № 61-05-150 про дострокове повернення усієї суми заборгованості та процентів за користування кредитом та попередив про наслідки невиконання (т. 1, а. с. 70, 71).
Вказана письмова вимога отримана позичальником - ОСОБА_4 18 березня 2014 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 72).
Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року у справі № 760/19852/14 позов ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2007 року № 5676207 у розмірі 69 601,43 доларів США, еквівалент 3 516,80 доларів США та 40 480 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 грн (т. 1, а. с. 26-27).
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року у справі № 753/13087/15 позов ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ПАТ "ПУМБ" згідно з договору іпотеки від 10 вересня 2007 року № 567234, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. та зареєстрованого у реєстрі за № 4649, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51 кв. м, житловою площею 30,60 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище майна задовольнити вимоги ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_4 за кредитним договором від 10 вересня 2007 року № 5676207 у розмірі 77 905,29 доларів США, еквівалент 27 305,74 доларів США та 40 480 грн. Визначено спосіб реалізації зазначеного вище нерухомого майна шляхом продажу на прилюдних торгах у рамках виконавчого провадження за початковою ціною реалізації зазначеного вище нерухомого майна встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (т. 1, а. с. 28-31).
Судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки банком не пред`явлено до примусового виконання.
Із відзиву ПАТ "ПУМБ" на позовну заяву ОСОБА_1 вбачається, що банк 11 липня 2017 року звернув стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) у договірному порядку шляхом набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі іпотечного застереження, що міститься в договорі іпотеки (т. 1, а. с. 64-65).
До вказаного відзиву банком долучено копію письмової вимоги від 01 вересня 2016 року № 61-05-671 з рекомендованим поштовим повідомленням, адресованого іпотекодавцю - ОСОБА_1, про усунення порушення основного зобов`язання, в якій банк вимагав протягом тридцяти днів, з моменту отримання вимоги, усунути порушення умов виконання кредитного договору у загальному розмірі 87 820,07 доларів США, з попередженням про те, що у випадку невиконання цієї вимоги банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження, що передбачено пунком 4.7. договору іпотеки (т. 1, а. с. 73, 74).