ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 243/2163/22
провадження № 61-3041св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги заступника керівника Донецької обласної прокуратури і представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2023 року у складі судді Фаліна І. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів: Тимченко О. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що Слов`янською окружною прокуратурою Донецької області під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42021051720000003 від 06 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, виявлено факт порушення ГУ Держгеокадастру у Донецькій області вимог ЗК України при наданні протягом 2017 року у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Так, наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, площею 2,0 га, та надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857. На підставі вказаного наказу 03 листопада 2018 року державним реєстратором Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області Булошник І. О. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку (номер запису про право власності № 23234550).
Прокурор вважав, що вказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ є незаконним та підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка, яка передана за оспореним наказом ОСОБА_1, - поверненню на користь держави, оскільки згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року № 2395-СГ вже отримав безоплатно у приватну власність земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1424256200:11:000:0777, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів. 17 листопада 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.
У подальшому ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 11 січня 2017 року відчужив вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:11:000:0777 на користь ОСОБА_2, у зв`язку з чим приватним нотаріусом право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку припинено, а за ОСОБА_2 - зареєстровано.
Отже, ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857 (оспорений наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року № 2395-СГ). Таким чином, ОСОБА_1 у своєму клопотанні від 25 жовтня 2017 року всупереч вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області приховав той факт, що раніше він вже отримав у власність безоплатно земельну ділянку та скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Зазначені дії ОСОБА_1 призвели до вибуття з державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857 сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, державної власності, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів (на теперішній час Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області). При цьому, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 20 листопада 2017 року № 5466 також відчужив на користь ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, яка була набута ним безоплатно вдруге.
Оскільки оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ є незаконним та підлягає визнанню недійсним, тому відсутні правові підстави для збереження цієї земельної ділянки за ОСОБА_2, який придбав вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 . Відчуження незаконно переданого у приватну власність майна (земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857) порушують інтереси власника - Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, а спір щодо його витребування від нового власника підлягає вирішенню в судовому порядку. Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсним не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.
Отже, наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, площею 2,0000 га, підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, що знаходиться за межами населених пунктів на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району, власником якої на теперішній час є ОСОБА_2, - витребуванню у комунальну власність на користь Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.
Посилаючись на викладене, керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області просив суд:
- визнати недійним наказ ГУ Держгеокадастру в Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та надано безоплатно у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 2,0 га, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857;
- витребувати у ОСОБА_2 на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 ЗК України - Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, що розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області;
- стягнути з ГУ Держгеокадастру в Донецькій області, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Донецької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору пропорційно позовних вимог у розмірі 4 962 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2023 року позов керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_2 на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 ЗК України - територіальної громади Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на цей час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, вартістю 45 797,38 грн, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, що розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, набуваючи у власність спірну земельну ділянку, повторно скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності, а тому ГУ Держгеокадастру у Донецькій області допустило порушення вимог земельного законодавства, неправомірно видавши наказ від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, а тому цей наказ є незаконним.
Суд виходив із того, що позовні вимоги про витребування земельної ділянки із володіння ОСОБА_2 є обґрунтованими, а втручання держави у його право власності є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі. Оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права цілком відповідає правовій природі спірних правовідносин та перешкод для застосування механізму, передбаченого у статті 388 ЦК України, не вбачається, позов в частині витребування земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857 у ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Тоді як у спорі про витребування майна вимога про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не є ефективним способом захисту, а тому у задоволенні такої слід відмовити.
Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками міськрайонного суду, апеляційний суд також зазначив, що ОСОБА_1 , набуваючи у власність спірну земельну ділянку, повторно скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності, а тому ГУ Держгеокадастру у Донецькій області допустило порушення вимог земельного законодавства, неправомірно видавши наказ від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, а тому цей наказ є незаконним.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійним наказу ГУ Держгеокадастру в Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та надано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,0 га, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спорі про витребування майна вимога про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не є ефективним способом захисту, що є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.
Доводи заступника керівника Донецької обласної прокуратури про те, що, незважаючи на витребування земельної ділянки на користь держави, наявність нескасованого наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не заважатиме повторній реєстрації спірної земельної ділянки за ОСОБА_1, є безпідставними, оскільки відповідно до рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2023 року земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857, що розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, витребувана у відповідача ОСОБА_2 на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 ЗК України - територіальної громади Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на даний час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, що унеможливлює повторну реєстрацію спірної земельної ділянки за ОСОБА_1 на підставі незаконного наказу ГУ Держгеокадастру в Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ.
Посилання ОСОБА_2 на те, що прокурор звернувся до суду з указаним позовом поза межами трирічного строку позовної давності є безпідставним, так як початок перебігу строку позовної давності для прокурора слід обчислювати з дати реєстрації кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, тобто з 06 січня 2021 року, та виявлення обставин протиправного вибуття спірної земельної ділянки. Тому саме з цього моменту прокурор мав об`єктивну можливість дізнатися, що оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру в Донецькій області прийнято з порушенням вимог закону.Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Отже, керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області звернувся до суду із цим позовом з дотриманням трирічного строку позовної давності.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі заступник керівника Донецької обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову прокурора скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов прокурора в цій частині задовольнити.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову прокурора скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора в цій частині відмовити.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2024 року за касаційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Слов`янського міськрайонного суду Донецької області. Підставами відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2024 року за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі. Підставами відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2024 року справу за позовом керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки, за касаційними скаргами заступника керівника Донецької обласної прокуратури і представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 рокупризначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга заступника керівника Донецької обласної прокуратури мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що відповідно до частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним. Однак, після того, як ГУ Держгеокадаструу Донецькій області прийняло рішення про відчуження спірної земельної ділянки держава втратила право власності на неї, отже, для повернення права власності на спірну земельну ділянку необхідно визнати оспорений наказ ГУ Держгеокадаструу Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ недійсним. Незважаючи на витребування земельної ділянки на користь держави, наявність нескасованого наказу ГУ Держгеокадаструу Донецькій області не заважатиме повторній реєстрації відчуженої земельної ділянки ОСОБА_1 . При цьому оспорений наказ не вичерпав свою дію фактом його прийняття, він є правовстановлюючим документом, який протягом усього часу свого існування надає особі право реалізовувати правомочності власника та розпоряджатися майном. Саме визнання недійсним оспореного наказу та витребування земельної ділянки є належним способом захисту. Посилання судів попередніх інстанцій на відповідні судові рішення Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду є безпідставними і нерелевантними до обставин цієї справи, оскільки у вказаних справах уповноважений орган (власник) не приймав рішення щодо відчуження земельних ділянок, тобто право власності залишилася у держави, тоді як у цій справі уповноважений орган (власник) прийняв рішення щодо відчуження земельної ділянки.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент набуття права власності спірна земельна ділянка була вільною від будь-яких обтяжень чи обмежень, а Миколаївська міська рада Краматорського району Донецької області ніколи не була власником спірної земельної ділянки, доказів на підтвердження свого права власності на спірну земельну ділянку Миколаївською міською радою Краматорського району Донецької області суду не надано. Наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні не є доказом порушення положень ЗК України, а є стадією кримінального провадження, яка передбачає збір доказової бази, а наявність чи відсутність порушення положень ЗК України має встановлюватись виключно судом в межах розгляду обвинувального акту в суді. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки і при її придбанні покладався на відомості з Державного реєстру речових прав як на відомості, що підтверджують визнання державою права власності, що виникло у попереднього власника на законних підставах. Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що прокурор звернувся до суду з позовом поза межами трирічного строку позовної давності.
В окремо поданому у липні 2024 року клопотанні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в якому зазначено оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 листопада 2016 року ОСОБА_1 було подано клопотання, яке зареєстровано у ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 07 листопада 2016 року за № БП-4853/0/5-16 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, площею 2,0 га ріллі, з кадастровим номером 1424256200:11:000:0777.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року № 2395-СГ ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою та надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 2,0 га, (кадастровий номер 1424256200:11:000:0777).
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 лютого 2022 року № 297713898 слідує, що ОСОБА_1 17 листопада 2016 року зареєстрував право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1424256200:11:000:0777.
11 січня 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 99, передав у власність (відчужив) ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 1424256200:11:000:0777, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області.
25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було подано клопотання, яке зареєстровано у ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 25 жовтня 2017 року за № С-5852/0/5-17 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, загальною площею 2,0 га ріллі, з кадастровим номером 1424256200:06:000:0857.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 27 жовтня 2017 року № 2476-СГ ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою та надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 2,0 га (кадастровий номер 1424256200:06:000:0857).
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 лютого 2022 року № 297713357 слідує, що ОСОБА_1 03 листопада 2017 року зареєстрував право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1424256200:06:000:0857.
20 листопада 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5466, передав у власність (відчужив) ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 1424256200:06:000:0857, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 лютого 2022 року № 297498194 слідує, що приватним нотаріусом 20 листопада 2017 року припинено право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1424256200:06:000:0857 за ОСОБА_1 та зареєстровано за ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.