1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1998/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги

1. Акціонерного товариства "Кредобанк"

2. ОСОБА_1,

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду (щодо відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвокатки Іванченко А.В. про ухвалення додаткового рішення)

від 20.03.2024

у складі колегії суддів: Тихого П.В. (головуючий), Плахова О.В., Терещенко О.І.,

у справі за заявою

ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою суду від 20.12.2022 в підготовчому засіданні, господарський суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ), здійснив оприлюднення оголошення про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи на веб-сайті Судової влади України (веб-сайт ВГСУ), призначив керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Корольова Вадима В`ячеславовича (далі - арбітражний керуючий Корольов В.В., керуючий реалізацією) тощо.

2. Ухвалою від 16.02.2023 за результатом проведення попереднього засідання, суд першої інстанції визнав розмір грошових вимог кредиторів, а саме:

- Акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - АТ "Кредобанк", скаржник) - на суму 271 106,97 грн. та 5 368,00 грн. судового збору;

- Акціонерного товариства "ПУМБ" (далі - АТ "ПУМБ") на суму 22 158,97 грн. та 5 368,00 грн. судового збору;

- ОСОБА_2 - на загальну суму 407 166,54 грн. та 5 368,00 грн. судового збору.

3. Постановою Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі № 922/1998/22, зокрема, в задоволенні клопотання АТ "Кредобанк" та АТ "ПУМБ" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ) відмовлено;

визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів;

призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Корольова В.В. та встановлено розмір оплати його послуг за виконання повноважень керуючого реалізацією фізичної особи-боржника у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень.

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 922/1998/22 апеляційну скаргу АТ "Кредобанк" залишено без задоволення;

постанову Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі № 922/1998/22 залишено без змін.

5. Надалі Постановою Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 922/1998/22 касаційну скаргу АТ "Кредобанк" на постанову Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 922/1998/22 залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 922/1998/22 залишено без змін.

6. 13.03.2024 від представника ОСОБА_1 - адвокатки Іванченко А.В. до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/1998/22 (вх. № 3704 від 13.03.2024), в якому адвокатка просила стягнути з АТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000, грн.

Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду

6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 922/1998/22 відмовлено представниці ОСОБА_1 - адвокатці Іванченко А.В. в ухваленні додаткового рішення (вх. № 3704 від 13.03.2024).

6.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, з огляду на положення частин першої, другої статті 124, статей 221, 244, пункту 5 частини першої статті 237, пункту 2 частини п`ятої статті 238, пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України, орієнтовний розрахунок заявлених витрат мав бути викладений у першій процесуальній заяві по суті - у відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу АТ "Кредобанк" (поданий засобами поштового зв`язку 23.01.2024 за вих. № 1472), натомість представниця боржника подала таку заяву через підсистему "Електронний суд" лише 13.03.2024, тобто майже через два місяці.

6.2. За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 922/1998/22 у розумінні пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України та відшкодування за рахунок АТ "Кредобанк" понесених заявником судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

6.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у цьому випадку має місце саме відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення взагалі ("позитивного" і "негативного"), а не відмова у вимогах щодо компенсації певної суми судових витрат через оцінку їх обґрунтованості ("негативне").

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

7. АТ "Кредобанк" 05.04.2024 звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 922/1998/22.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1998/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2024.

9. Ухвалою від 25.04.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 922/1998/22 за касаційною скаргою АТ "Кредобанк" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024;

ухвалив здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 922/1998/22 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

10. ОСОБА_1 23.04.2024 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 922/1998/22.

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1998/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2024.

12. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;

поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження;

відкрито касаційне провадження у справі № 922/1998/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024;

об`єднано касаційні скарги АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 в одне касаційне провадження;

ухвалено здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 922/1998/22 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 до 06.06.2024.

13. 03.06.2024 засобами електронного зв`язку від АТ "Кредобанк" до Касаційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я., Білоуса В.В., Картере В.І. від розгляду справи № 922/1998/22.

14. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2024 визнано доводи, викладені у заяві АТ "Кредобанк" про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Погребняка В.Я., Білоуса В.В., Картере В.І. від розгляду справи № 922/1998/22 необґрунтованими.

15. Заяву Акціонерного товариства "Кредобанк" про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Погребняка В.Я., Білоуса В.В., Картере В.І. від розгляду справи № 922/1998/22 передати на авторозподіл для визначення судді, що не входить до складу суду в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

16. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2024 у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В. у задоволенні заяви АТ "Кредобанк" про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В. Я., Білоуса В. В., Картере В. І. від розгляду справи № 922/1998/22 відмовлено.

17. Від адвоката А.В. Іванченко надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Кредобанк", в якій представник боржника просила касаційну скаргу АТ "Кредобанк" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі №922/1998/22 залишити без задоволення;

касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 922/1998/22 - задовольнити;

ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 922/1998/22 - скасувати;

винести нове судове рішення, яким стягнути з АТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 понесені під час розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

18. У відзиві зазначено, що права ОСОБА_1 як боржника, добросовісність якого підтверджена судами першої і апеляційної інстанції, мають бути захищені не менше, ніж права AT "Кредобанк" у цій справі. При цьому, у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 922/1048/22, на яку в тому числі посилається скаржник, зазначено, що досягнення мети процедури банкрутства, крім іншого, є можливим за умови гарантування охорони боржника від протизаконних дій кредитора. Внаслідок ухвалення незаконного рішення про відмову у стягненні на користь ОСОБА_1 витрат зі сторони, якій було відмовлено в апеляційній скарзі (AT "Кредобанк"), права добросовісного боржника було порушено та витрати не були відшкодовані. Станом на даний час, складається ситуація, за якою саме кредитор AT "Кредобанк" зловживає своїми правами, зокрема, правом на подачу безпідставних заяв, затягує судовий процес та не несе за це ніякої відповідальності і не компенсує іншим сторонам судові витрати, які були через нього понесені.

19. Також у відзиві зазначено, що стягнення витрат, які боржник поніс у зв`язку з розглядом окремих процедурних питань, не покладається на інших кредиторів, а тому не сприяє непропорційному навантаженню на інших учасників справи. Інші учасники справи, як і боржник, не зобов`язані відшкодовувати витрати, спричинені безпідставними і незаконними діями АТ "Кредобанк".

20. Крім того, у відзиві зазначено, що незаконність дій та зловживання своїми правами АТ "Кредобанк" перешкоджала належним чином боржнику погасити вимоги кредиторів та відновити свою платоспроможність в процедурі реструктуризації боргів та зараз завдає збитків боржнику та іншим кредиторам, оскільки на них покладається оплата послуг арбітражного керуючого.

21. З урахуванням положень Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, з урахуванням обставин, вказаних у пунктах 5, 13, 14, 15, 16 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 922/1998/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржників

АТ "Кредобанк"

22. Банк зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції є загалом правильним. Водночас скаржник просив звернути увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у справі № 922/1048/22 (постанова від 19.12.2023), за змістом якої стягнення на користь боржника витрат, які боржник поніс у зв`язку із розглядом окремих процедурних чи процесуальних питань у провадженні у справі про банкрутство сприятиме непропорційному навантаженню на учасників у справі про банкрутство та не відповідатиме меті процедури неплатоспроможності, а також може сприяти необґрунтованому збагаченню сторін у справ про банкрутство, оскільки законом прямо не передбачено стягнення витрат на правову допомогу у процедурах банкрутства за результатами розгляду заяв, пов`язаних із окремими процедурами банкрутства.

Боржника - ОСОБА_1.

23. Боржник доводить, що оскаржувана ухвала є незаконною та прийнята без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України викладених у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 922/1897/18, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19, від 31.03.2021 № 916/2087/18, від 22.06.2023 у справі № 912/164/20, від 29.08.2023 у справі № 911/174/22, від 13.06.2023 у справі № 923/515/21, від 28.11.2023 у справі № 947/21726/20.

24. Також боржник аргументував, що неподання відомостей щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат не стало перешкодою Банку у доведенні своєї позицію щодо зменшення цих витрат.

25. Водночас, суд апеляційної інстанції проігнорував практику Верховного Суду, за змістом якої сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. На думку скаржника зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.06.2023 у справі № 918/54/22, від 08.02.2024 у справі № 295/3068/20.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

30. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяв щодо стягнення витрат на правову допомогу в межах провадження у справі про банкрутство.

31. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

32. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

33. Питання понесення та відшкодування судових витрат за чинним законодавством України регулюються Законом України "Про судовий збір", положеннями Господарського процесуального кодексу України.

34. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

35. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.


................
Перейти до повного тексту