ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
Cправа № 908/1132/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх. № 3282/2024)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024
у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Мороза В.Ф
у справі № 908/1132/22
за заявою Приватного підприємства "Амтер 21"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. 11.08.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1132/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро", (далі - ТОВ "ТД "Інтерелектро"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
2. 08.11.2022 постановою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1132/22 ТОВ "ТД "Інтерелектро" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
3. У грудні 2022 року Головне управління ДПС у Запорізькій області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Інтерелектро", за результатами якої склало акт від 22.12.2022 № 2801/08-01-07-04/40914220, яким встановлено порушення ТОВ "ТД "Інтерелектро" податкового законодавства та на підставі якого були винесені такі податкові повідомлення-рішення:
- повідомлення-рішення (форми "Р") від 14.02.2023 № 2842/13-01-07-04 на суму 733 099 676,25 грн по податковому боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з яких 586 479 741 грн - грошове зобов`язання та 146 619 935,25 грн - штрафні санкції;
- повідомлення-рішення (форми "Р") від 14.02.2023 № 2844/13-01-07-04 на суму 682 568 385 грн по податковому боргу з податку на прибуток приватних підприємств, з яких 546 054 708 грн - грошове зобов`язання та 136 513 677 грн - штрафні санкції;
- повідомлення-рішення (форми "ПС") від 14.02.2023 № 2846/13-01-07-04 на суму 680 грн донарахованих штрафних санкцій за платежем податок на прибуток підприємств;
- повідомлення-рішення (форми "ПС") від 14.02.2023 № 2843/13-01-07-04 на суму 3 400 грн донарахованих штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів;
- повідомлення-рішення (форми "ПН") від 14.02.2023 № 2845/13-01-07-04 на суму 201 175,75 грн донарахованих штрафних санкцій;
- повідомлення-рішення (форми "ПС") від 13.02.2023 № 2801/08-01-07-04/40914220 на суму 1 020 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з податку на доходи фізичних осіб.
4. Крім того, на підставі підпункту 129.1.1. пункту 129.11 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) боржнику нарахована пеня з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66 612 425,19 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 91 471 925,92 грн.
Подання заяви з грошовими вимогами
5. 09.03.2023 до Господарського суду Запорізької області від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 415 874 337 грн, а 05.06.2023 - уточнююча заява з вимогою визнати грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника у розмірі 1 573 958 688,11 грн, з яких: 1 132 534 449,09 грн - зобов`язання, 283 339 888 грн - штрафні санкції та 158 084 351,11 грн - пеня.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. 06.06.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1132/22 грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника відхилено.
7. Суд першої інстанції зазначив, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області виникли після визнання боржника банкрутом, що суперечить частині першій статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а тому такі вимоги підлягають відхиленню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. 08.04.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1132/22 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Торговий дім "Інтерелектро" в розмірі 1 132 534 449 грн зобов`язання; грошові вимоги у розмірі 441 412 122,80 грн (штрафні санкції та пеня) - відхилено.
9. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за податковим повідомленням-рішенням № 2844/13-01-07-04 від 14.02.2023 (податок на прибуток) на загальну суму 546 054 708 грн періодом нарахування визначено з 12.03.2018 до 11.03.2022; за податковим повідомленням-рішенням (з податку на додану вартість) № 2842/13-01-07-04 від 14.02.2023 на загальну суму 586 479 741 грн є період з 30.03.2017 до 01.03.2022. Ці зобов`язання виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Інтерелектро", тобто грошові вимоги кредитора на загальну суму 1 132 534 449 грн є конкурсними та підлягають визнанню у ліквідаційній процедурі.
10. Що ж стосується заявлених кредитором штрафних санкцій та пені, суд апеляційної інстанції відхилив такі вимоги, зазначивши, що вони виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом, тобто під час дії мораторію, що суперечить частині третій статті 41 КУзПБ.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Запорізькій області просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 908/1132/22 в частині відхилення грошових вимог у розмірі 441 412 122,80 грн, з яких 283 339 888 грн - штрафні санкції та 158 084 351,11 грн - пеня і ухвалити нове рішення про визнання вказаних грошових вимог.
12. Головне управління ДПС у Запорізькій області вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відхилення штрафних санкції та пені без з`ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав, моменту виникнення та терміну сплати штрафних санкцій та пені.
13. Скаржник зазначив, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, в якій зазначено, що розгляд та визнання грошових вимог контролюючий (податкових) органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство та у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 в якій зазначено, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком у зв`язку з чим судом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме підпункти 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1, пункт 31.1 статті 31, пункт 33.1 статті 33, пункт 37.2 статті 37, статтю 129 ПК України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
14. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції лише в частині відхилених грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "ТД "Інтерелектро" в розмірі 441 412 122,80 грн (штрафні санкції та пеня).
17. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).
18. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).
19. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 - № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 - № 904/5743/20.
20. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
21. Заявлені у цій справі грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області включали: податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість, накладені податковим органом на боржника штрафні санкції (штрафи) за порушення приписів податкового законодавства і пеню.
22. Суд першої інстанції у повному обсязі відхилив грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області, оскільки вважав, що ці грошові вимоги виникли після визнання боржника банкрутом, що суперечить частині першій статті 59 КУзПБ.
23. Суд апеляційної інстанції скасував зазначену ухвалу суду першої інстанції та визнав грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області частково у розмірі 1 132 534 449 грн, оскільки встановив, що податок на прибуток на загальну суму 546 054 708 грн нарахований за період з 12.03.2018 до 11.03.2022, а податок на додану вартість на загальну суму 586 479 741 грн нарахований за період з 30.03.2017 по 01.03.2022, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому грошові вимоги податкового органу є конкурсними в розумінні приписів КУзПБ.
24. Водночас суд апеляційної інстанції повністю відхилив грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо штрафних санкцій (штрафів) та пені, пославшись на те що такі вимоги виникли під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що суперечить частині третій статті 41 КУзПБ, згідно з якою під час дії мораторію не нараховується неустойка та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання боржником зобов`язань.
25. Головне управління ДПС у Запорізькій області з такими висновками не погодилося, оскільки вважає, що суд не з`ясував фактичних обставин щодо підстав, моменту виникнення та терміну сплати штрафних санкцій та пені.
26. Отже, у цій справі підлягає вирішенню питання моменту виникнення у боржника зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій за порушення ним вимог податкового законодавства та пені, нарахованої відповідно до приписів ПК України.
27. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.