ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9478/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна"
на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2023 (суддя Літвінова М.Є.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (головуючий суддя: Гончаров С.А., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.)
у справі № 910/9478/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (далі - ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна")
до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області) та Державної казначейської служби України (далі - ДКС України)
про стягнення 127 339,54 грн матеріальної та моральної шкоди.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" звернулося до суду з позовом до ГУНП в Київській області та ДКС України про стягнення з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача: 27 339,54 грн завданої матеріальної шкоди, що становить вартість втраченого майна; 100 000,00 грн завданої моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що внаслідок неправомірних дій посадових осіб органів досудового розслідування позивачу завдано збитків, оскільки майно, яке було вилучене у позивача під час обшуків в ході кримінального провадження, не повернуто.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2023 зі справи № 910/9478/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, з посиланням на те, що застосування позивачем обраного способу захисту шляхом "стягнення з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку …" жодним чином не призведе до ефективного захисту та дійсного відновлення прав заявника у спірних правовідносинах. У справі про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади та Казначейська служба. Резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, а спірні суми мають стягуватися з Державного бюджету України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна", з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати; в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди ухвалити нове рішення про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача 27 339,54 грн завданої матеріальної шкоди (збитків), що становить вартість втраченого майна; справу № 910/9478/23 в частині стягнення моральної коди у сумі 100 000,00 грн направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 зі справи № 920/715/17, у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 зі справи № 910/14452/20, від 10.02.2021 зі справи № 757/50534/17-ц, у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2017 зі справи № 910/18914/16, у рішеннях Конституційного Суду України від 03.10.2001 зі справи № 1-36/2001 та від 30.01.2003 зі справи № 3-рп/2003.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ГУНП в Київській області просило Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін, з посиланням, зокрема, на відсутність встановлених належним чином: вини відповідачів, протиправності поведінки, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та заподіянням збитків, а, отже, не встановлення складу правопорушення, необхідного для стягнення збитків. Також, за доводами ГУНП в Київській області, позивач не навів міркувань, з яких останній виходив, визначаючи розмір завданої моральної шкоди, не обґрунтував існування причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправним, на думку позивача, діянням, не надав документального підтвердження негативних наслідків, викликаних неправомірними діями або бездіяльністю органу досудового розслідування.
Згідно з розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.07.2024 № 32.2-01/1312 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9478/23 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.
Представниками органів досудового розслідування 08.08.2019 проведено обшук в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, під час якого виявлено та в подальшому вилучено речі.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.08.2019 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12019110200002299 від 13.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Накладено арешт на речі та документи, які виявлені та вилучені під час обшуку в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 .
08.08.2019 на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/10020/19 від 02.08.2019 проведено обшук за місцем здійснення фактичної господарської діяльності ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, під час якого виявлено та в подальшому вилучено речі.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.08.2019 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12019110200002299 від 13.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України. Накладено арешт на речі та документи, що були виявлені та вилучені під час обшуку, що відбувався 08.08.2019 за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2021 задоволено частково клопотання адвоката Діденко Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1, про скасування арешту майна: скасовано арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110200002299, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.08.2019 у справі № 369/10617/19, в частині накладення арешту на:
- планшет марки "Samsung", чорного кольору, серійний номер 355620/09/115124/7; СR52K801G4HD, який поміщено до спец. пакету № 7139085;
- ноутбук марки "Apple" серійний номер № CO2LGMH4FSN7, який поміщено до спец. пакету № 7139083;
- ноутбук марки "Apple" серійний номер № CСO2VR51HG1WK, який поміщено до спец. пакету № INZ4066222;
- ноутбук марки "DELL" чорного кольору серійний номер 29839165454, який поміщено до спец. пакету № INZ4066222. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
Також ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2021 задоволено частково клопотання адвоката Діденко Н.О., яка діє в інтересах ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна", про скасування арешту майна: скасовано арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110200002299, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.08.2019 у справі № 369/10619/19, в частині накладення арешту на:
- флеш-накопичувач марки "Apacer", 8G, gAP8GAH111, 541632201092, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066351;
- флеш-накопичувач марки "Genins": FSUGMZLD, чорного кольору, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066351;;
- спеціальний технічний засіб RF Bug Detector, сірого кольору, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066351;
- диктофон марки Olympus, VN-713PC, чорного кольору, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066351;
- невідомий електричний виріб @hua TECHNOLOGY з накопичувачем марки TOSHIBA SEP-2016, s/n 96T65K8AS, TZ5, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066351;
- відеореєстратор периметру марки WD20EZRZ, s/n WCC4M622KLED, MDL: WD20EZRZ-00Z5HBO, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066351;
- ноутбук марки DELL, s/n 52X3CL2 та зарядний пристрій марки DELL, номер CN-00285k-CH200-84Q-054E-A05, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066354;
- системний блок марки "GIGABYTE CHASSIS", чорного кольору, поміщено до поліетиленового пакету зеленого кольору № 30079182;
- хасп - ключ з надписами Н4NETS ORGL8, червоного кольору, поміщено до поліетиленового пакету зеленого кольору № 30079182;
- ноутбук марки DELL, s/n GB078L2, чорного кольору та зарядний пристрій марки DELL, номер CN-ОМGJN9-LOC00-83R-A2A1-A05, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066355;
- ноутбук марки "ACER", s/n NXGNPEU023726008C47600, A315-51-576E та зарядний пристрій LITENO, model PA-1450-26, ADT KP04503010720035EDPE01, поміщено до спец. пакету МВС № INZ4066356;
- системний блок марки ASUS, 94X350049251 чорного кольору, поміщено до поліетиленового пакету зеленого кольору, б/н, скріплено біркою з підписами слідчого та понятих. У задоволенні іншої частині клопотання відмовлено.
23.06.2021 позивач звернувся до Бучанського РУП ГУНП в Київській області з клопотанням про повернення майна за вих. № 23/21, долучивши оригінали ухвал суду від 17.06.2021 про часткове скасування арештованого майна.
09.07.2021 старшим слідчим Бучанського РУП ГУНП надано відповідь на клопотання від 23.06.2021 про встановлення місцезнаходження вилучених речей.
17.08.2021 адвокатом Діденко Н.О. надіслано слідчому Бучанського РУП ГУНП в Київській області Громадському Б.А. адвокатський запит про надання інформації щодо виконання ухвал суду. На підтвердження відправлення запиту надано опис вкладення у цінний конверт з повернення повідомлення, поштова накладна та фіскальний чек.
Позивач відповідь на вказаний запит не отримав.
17.12.2021 адвокатом Діденко Н.О. повторно надіслано слідчому Бучанського РУП ГУНП в Київській області Громадському Б.А. адвокатський запит про надання інформації відносно виконання ухвал суду. На підтвердження відправлення запиту надано опис вкладення у цінний конверт з повернення повідомлення, поштова накладна та фіскальний чек.
24.12.2021 старшим слідчим Бучанського РУП ГУНП надано відповідь на адвокатський запит від 17.12.2021, з якої вбачається, що уповноваженою особою органу досудового розслідування здійснюють всі можливі заходи для встановлення місцезнаходження вилучених речей.
02.02.2022 уповноваженим представником ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" на адресу відповідача-1 надіслано скаргу про порушення прав на захист, володіння майном та бездіяльність слідчого. На підтвердження відправлення запиту надано опис вкладення у цінний конверт з повернення повідомлення, поштова накладна та фіскальний чек.
09.12.2022 за результатними розгляду скарги позивача, відповідачем-1 надано інформацію про заміну слідчого відносно розслідування кримінального провадження та надіслання листа до Києво-Святошинської окружної прокуратури в Київській області щодо встановлення місцезнаходження неповернутих речових доказів.
Відповідно до наказу ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" про проведення щорічної інвентаризації від 30.01.2023, товариством виявлено недостачу: хасп - ключ з надписами H4NETS ORGL8 вартістю 10 560,00 грн, системний блок марки ASUS, 94X350049251 чорного кольору варістю 11 124,54 грн, планшет "Samsung" CR52K801G4HD вартістю 5 655,00 грн. У зв`язку з відсутністю товарно-матеріальних цінностей директор ОСОБА_1 зазначив про проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування збитків товариству.
Позивачем долучено до матеріалів справи прибуткову накладну від 24.12.2014 № 2724, надходження НМА № 2 від 27.09.2011, прибуткову накладну від 21.12.2011 № 2567, на підтвердження вартості та належності позивачу вказаних вище речей.
Згідно з рапортом слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, 16.03.2023 в порядку статті 209 КПК України виявлено відсутність речових доказів - спеціальний технічний засіб RF Bug Detektor, сірого кольору; хасп-ключ з надписом H4NETS ORGL8, червоного кольору; системний блок марки ASUS, 94X350049251 чорного кольору; планшет марки "Samsung" чорного кольору серійний номер 355620/09/115124/7, CR52K801G4HD.
Позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача: 27 339,54 грн завданої матеріальної шкоди, що становить вартість втраченого майна; 100 000,00 грн завданої моральної шкоди.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення на користь позивача 27 339,54 грн завданої матеріальної шкоди, що становить вартість втраченого майна, а також 100 000,00 грн завданої моральної шкоди, у зв`язку з тим, що майно, яке було вилучене у позивача під час обшуків в ході кримінального провадження, не повернуто.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 зі справи № 920/715/17, від 14.09.2021 зі справи № 910/14452/20, від 10.02.2021 зі справи № 757/50534/17-ц, у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2017 зі справи № 910/18914/16, у рішеннях Конституційного Суду України від 03.10.2001 зі справи № 1-36/2001 та від 30.01.2003 зі справи № 3-рп/2003.
Стосовно наведених доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Верховний Суд, оцінюючи і досліджуючи положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, як підставу касаційного оскарження судових рішень, виходить з того, що при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на встановлені судами обставини справи. У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних нормативно-правових актів.
Так, у справі яка переглядається № 910/9478/23, судові рішення в якій є предметом касаційного оскарження, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, зазначили, зокрема, про те, що з огляду на предмет та підстави позову, застосування обраного позивачем способу захисту шляхом "стягнення з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку …" жодним чином не призведе до ефективного захисту та дійсного відновлення прав заявника у спірних правовідносинах. У справі про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади та Казначейська служба. Резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, а спірні суми мають стягуватися з Державного бюджету України.
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду на яку посилається скаржник за змістом касаційної скарги від 12.03.2019 зі справи № 920/715/17 (ухвалена у подібних правовідносин, зокрема, за змістовим критерієм) про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Сумській області збитків, понесених у зв`язку із втратою майна, упущеної вигоди, а також збитків, що складаються зі стягнутих з позивача на користь третьої особи за судовим рішенням штрафних санкцій і судового збору, Суд, зокрема, виснував, таке.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.