ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/739/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивачки - Вірьовкіна О.І.,
відповідачки - Демчик Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (головуючий суддя - Гудак А.В., судді: Мельник О.В., Олексюк Г.Є.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 (суддя Кудряшова Ю.В.)
у справі №906/739/23
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про визнання корпоративного договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) про визнання недійсним корпоративного договору від 28.02.2019.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу частини першої статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" головною умовою укладення корпоративного договору є наявність у сторін такого договору статусу учасника товариства, проте, станом на дату укладення оспорюваного договору позивачка не набула статусу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нірол" (далі - ТОВ "Нірол"), відповідно оспорюваний договір як такий, що не відповідає вказаній нормі, підлягає визнанню недійним.
1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що склад сторін оспорюваного корпоративного договору жодним чином не суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідачка також заявила про застосування позовної давності .
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.28.02.2019 ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 1 якого продавець, який є власником частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол" в розмірі 100%, яка сплачена нею в сумі 255 055,71 грн, передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) частку в розмірі 90% в сумі 229 550,14 грн і зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором.
2.2.Продаж частки здійснюється у відповідності до положень Цивільного та Господарського Кодексів України та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (пункт 3 договору купівлі-продажу).
2.3.Згідно з пунктом 5 договору купівлі-продажу сторони оцінюють вартість частки, що продається за цим договором, в сумі 229 550,14 грн, які покупець сплатив продавцю до підписання даного договору, що продавець підтверджує своїм підписом даного договору. Зміна ціни частки після підписання цього договору не допускається.
2.4.Пункт 6 договору купівлі-продажу передбачає, що після державної реєстрації змін до статуту ТОВ "Нірол" до покупця від продавця переходять корпоративні права останнього, емітовані товариством, включаючи право на участь в управлінні товариством, отримання прибутку (дивідендів) та інші правомочності, передбачені законодавством України та установчими документами товариства пропорційно придбаній частці.
2.5.Відповідно до пункту 7 договору купівлі-продажу з моменту укладання цього договору покупець стає по відношенню до ТОВ "Нірол" його єдиним учасником.
2.6.Згідно з пунктом 10 договору купівлі-продажу сторони підтвердили, що договір не носить характеру удаваного уявного правочину, сторони розуміють зміст договору, який прочитаний ними самостійно, усвідомлюють правові наслідки укладання цього договору, дії сторін відповідають їх намірам створити для себе юридичні наслідки, ствердили, що не визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, повністю або частково, і підписанням цього договору підтверджують, що дійшли згоди з усіх істотних умов договору, що зафіксовані в його тексті.
2.7.28.02.2019 сторони підписали акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Нірол", за яким ОСОБА_1 (учасник 1) передала, а ОСОБА_2 (учасник 2) прийняла у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Нірол" у розмірі 229 550,14 грн, що становить 90% статутного капіталу.
2.8.28.02.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали корпоративний договір, згідно з пунктом 1 якого сторони є учасниками ТОВ "Нірол" і відповідно до положень Статуту та даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій, володіють такими частками у статутному капіталі вказаного товариства: ОСОБА_1 - 10%, ОСОБА_2 - 90%.
2.9.Цей договір є безвідплатним (пункт 3 корпоративного договору).
2.10.У пункті 4 корпоративного договору вказано, що сторони підтверджують, що продаж частини корпоративних прав від учасника 1 ( ОСОБА_1 ) учаснику 2 ( ОСОБА_2 ) в розмірі 90% статутного капіталу, а також цей договір укладається в забезпечення поруки учасника 1 перед учасником 2 за виконання договору позики, який був укладений між учасником 2 та фізичної особою - ОСОБА_3 .
2.11.Згідно з пунктом 5 корпоративного договору на час виконання обов`язків ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) перед учасником 2 стосовно повернення суми позики у повному обсязі, учасник 2 набув право власності на частку в статутному капіталі товариства.
2.12.Пунктом 7 корпоративного договору сторони погодили, що учасник 2 як власник контрольного пакету голосів на загальних зборах учасників до моменту повернення йому ОСОБА_3 у повному обсязі суми позики, зобов`язується не приймати рішень стосовно відчуження нерухомого майна, яке є власністю товариства, а також рішень щодо обтяження цього майна шляхом передачі його у платне користування або іпотеку третім особам.
2.13.Відповідно до пункту 8 корпоративного договору після повернення ОСОБА_3 позики учаснику 2 ( ОСОБА_2 ) останній протягом 10-ти днів зобов`язується продати 100% частку належних йому у товаристві корпоративних прав учаснику 1 по їх номінальній вартості, за яку вартість ці корпоративні права були йому продані учасником 1 ( ОСОБА_1 ).
2.14.Учасник 2 ( ОСОБА_2 ) не має право провести відчуження належних йому у товаристві корпоративних прав третій особі у випадку виконання ОСОБА_3 перед ним зобов`язань по поверненню суми позики у повному обсязі (пункт 9 корпоративного договору).
2.15.Згідно з пунктом 10 корпоративного договору у випадку невиконання ОСОБА_3 перед учасником 2 ( ОСОБА_2 ) зобов`язань по поверненню у повному обсязі суми позики у строки, передбачені договором позики, учасник 1 ( ОСОБА_1 ) зобов`язаний укласти з учасником 2 ( ОСОБА_2 ) договір купівлі-продажу належної йому частини корпоративних прав по їх номінальній вартості в 10-ти денний строк після такого невиконання і вийти зі складу учасників ТОВ "Нірол".
2.16.Загальні збори учасників ТОВ "Нірол" 28.02.2019 прийняли рішення, оформлені протоколом №5/19, відповідно до яких вирішили:
- прийняти ОСОБА_2 до складу учасників ТОВ "Нірол" (пункт 1);
- ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність частку у статному капіталі ТОВ "Нірол" у розмірі 229 550,14 грн, що становить 90% статутного капіталу (пункт 2);
- затвердити такий склад учасників та їх часток у статутному капіталі: ОСОБА_2 - 90%; ОСОБА_1 - 10% (пункт 3);
- надати повноваження ОСОБА_1 на подання відповідних документів для проведення реєстрації щодо зміни учасника товариства (пункт 4).
2.17.Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.03.2019 проведено державну реєстрацію змін до складу учасників ТОВ "Нірол", а саме: ОСОБА_2 зареєстровано засновником (учасником) юридичної особи ТОВ "Нірол", розмір внеску до статутного капіталу становить 229 550,14 грн.
2.18.Господарський суд Житомирської області ухвалою від 08.05.2023 відкрив провадження у справі № 906/498/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ "Нірол" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі. ОСОБА_1 в позовній заяві у вказаній справі зазначає, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі був укладений для приховування договору застави, який був вчинений з метою забезпечення виконання зобов`язань в майбутньому за договором позики між ОСОБА_2 та іншою особою ОСОБА_3 . Також, ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог в рамках справи №906/498/23 посилається на укладений між сторонами корпоративний договір від 28.02.2019, в якому сторони визначали певний порядок виконання сторонами зобов`язань.
2.19. ОСОБА_2 в рамках судової справи №906/498/23 подала зустрічний позов про визнання корпоративного договору недійсним, проте Господарський суд Житомирської області ухвалою від 29.05.2023 відмовив у прийнятті та спільному розгляді зустрічної позовної заяви, оскільки на думку суду предмети обох позовів не взаємопов`язані і спільний їх розгляд не є доцільним.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Житомирської області рішенням від 16.11.2023 у справі №906/739/23, яке Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 21.02.2024, в задоволенні позовних вимог відмовив.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що з урахуванням норм частини першої статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинній на дату підписання корпоративного договору) корпоративний договір від 28.02.2019 укладено ОСОБА_2 до моменту набуття нею статусу учасника ТОВ "Нірол", тобто оспорюваний корпоративний договір не відповідає згаданій вище нормі Закону, отже є нікчемним. Визнання нікчемного корпоративного договору від 28.02.2019 недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального поновлення порушених прав позивачки, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 у справі №906/739/23 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції касаційної скарги, а саме відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.
4.2.Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржниця вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" відносно сторін корпоративного договору.
4.3.Доводи скаржниці зводяться до того, що:
(1) норми статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять імперативної норми щодо сторін корпоративного договору, а лише визначають, що за цим договором учасники товариства зобов`язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації;
(2) згаданий Закон не встановлює хто саме може бути стороною корпоративного договору, як і не встановлює обмежень щодо статусу сторін корпоративного договору, а отже, перелік осіб, які можуть бути його стороною, не є вичерпним ("дозволено все, що прямо не заборонено законом");
(3) склад сторін договору взагалі не згадується у статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", завдяки чому укладення корпоративного договору можливе не тільки учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, але й з іншими особами, які не є учасниками;
(4) змістом корпоративного договору підтверджено факт його укладення з метою забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 (позивачкою) по поверненню позики, а також визначено у ньому наслідки, зокрема для ОСОБА_1 у випадку неповернення ОСОБА_3 позики, що підтверджує забезпечувальний характер умови корпоративного договору про поруку відповідачки перед позивачкою;
(5) складна структура корпоративного договору дає підстави для висновку, що він є змішаним, тобто договором, зміст якого містить елементи різних договорів, у тому числі корпоративного договору та договору поруки, що, в свою чергу, свідчить про те, що такий договір міг бути укладений не виключно учасниками ТОВ "Нірол" (постанова Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №916/2796/20);
(6) сторони правомірно уклали корпоративний договір з повним дотриманням вимог законодавства, в тому числі статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в той час як позивачка не довела наявність підстав саме для визнання правочину недійсним у зв`язку з порушенням вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), що є підставою для зміни мотивувальних частин оскаржуваних рішень та відмови у задоволенні позову за безпідставністю.
4.4. ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.
4.5.Доводи позивачки по суті зводяться до згоди з висновками судів стосовно того, що:
(1) з урахуванням норм частини першої статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинній на дату підписання корпоративного договору) корпоративний договір від 28.02.2019 укладено ОСОБА_2 до моменту набуття нею статусу учасника ТОВ "Нірол", тобто, що оспорюваний корпоративний договір не відповідає згаданій вище нормі Закону, отже є нікчемним;
(2) оскільки у частині першій статті 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зазначено, що договір, за яким учасники товариства зобов`язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, сторонами у цьому випадку є саме учасники товариства, а не інші особи, які не є учасниками товариства, так як перелік осіб у вказаній нормі Закону є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частини першої статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.2.Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
5.3.Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.