ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Короля В. В., Банаська О. О. та Єленіної Ж. М.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 990SCGC/9/24 (провадження № 11-78сап24)
за скаргоюОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кравець Ростислав Юрійович, на рішення Вищої ради правосуддя від 19 березня 2024 року № 794/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24.
Короткий виклад історії справи
1. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24 суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
2. Вища рада правосуддя (далі - ВРП) рішенням від 19 березня 2024 року № 794/0/15-24 залишила без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24 про притягнення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
3. ОСОБА_1 звернулася 16 квітня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 19 березня 2024 року № 794/0/15-24 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1" (далі - Спірне рішення).
4. У скарзі ОСОБА_1 наводить доводи стосовного безпідставності притягнення її до відповідальності, зазначаючи, що визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ), є саме безпідставне недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи. Виявлення лише факту недотримання передбачених законом строків та невчасності дій, на думку скаржниці, не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
ОСОБА_1 вважає Спірне рішення та рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП протиправними, необґрунтованими і такими, що не містять посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, якими відповідач обґрунтував викладені в оскаржуваному рішенні висновки.
З наведенням відповідних аргументів ОСОБА_1 твердить, що розгляд справи, порушення строків розгляду якої їй ставиться в провину, відкладався з поважних причин, посилається й на те, що вона не була забезпечена секретарем судового засідання, хоча й вживала для цього усі можливі заходи
Водночас скаржниця зазначає, що в аналогічній ситуації ВРП у рішенні від 16 червня 2021 року № 1361/1дп/15-21 дійшла висновку про відсутність безпідставного недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи.
Також скаржниця вважає, що безпідставне незабезпечення її секретарем судового засідання, надання негативної характеристики можуть свідчити про прояви мобінгу, тобто умисного групового створення в суді, де вона працює, напруженої, ворожої, образливої атмосфери з метою примушування її до зміни місця роботи, що мала врахувати ВРП, проте не зробила цього.
Наголошує ОСОБА_1 й на тому, що ВРП не було доведено наявності такої кваліфікуючої ознаки складу дисциплінарного проступку як безпідставність, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, що виключає можливість притягнення судді до відповідальності.
Крім того, скаржниця зауважує, що розгляд цивільної справи, порушення строків розгляду якої ставиться їй в провину, завершився тим, що було встановлено відсутність підстав длязвільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам. У зв`язку з цим вважає, що розгляд цієї справи з порушенням встановленого законом строку не порушив прав сторін, а відповідно й не було підстав застосовувати дисциплінарне стягнення.
Разом з тим ОСОБА_1 вказує на те, що ВРП не пересвідчилася у дійсності підпису особи, яка подала скаргу. Також ОСОБА_1 вважає, що ВРП усупереч вимогам глави 13 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), щодо попередньої перевірки дисциплінарної скарги, не перевірила її на відповідність вимогам статті 107 Закону № 1402-VIII щодо наявності дійсного підпису скаржника, не склала висновок про наявність сумнівів у підписанні скарги, як наслідок не вирішувалося питання про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику відповідно до вимог статті 44 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ).
5. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 19 березня 2024 року № 794/0/15-24 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1" залишено без задоволення. Рішення Вищої ради правосуддя від 19 березня 2024 року № 794/0/15-24 у справі № 990SCGC/9/24 залишено без змін.
Основні мотиви, викладені в рішенні ВРП та постанові Великої Палати Верховного Суду
6.У Спірному рішенні ВРП погодилася з висновками її Третьої Дисциплінарної палати, згідно з якими в діях судді ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
7. Під час розгляду дисциплінарної справи ВРП і Третя Дисциплінарна палата ВРП встановили, що 27 листопада 2020 року до провадження судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 надійшла справа № 486/1858/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Ухвалою від 16 грудня 2020 року суддя ОСОБА_1 відкрила провадження у справі № 486/1858/20 та постановила розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження.
22 жовтня 2021 рокув судовому засіданні суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку з тим, що позов подав неналежний позивач.
Миколаївський апеляційний суд постановою від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - Пінчукової Л. Л. задовольнив, ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 жовтня 2021 року скасував, справу скерував до суду першої інстанції для продовження розгляду. 20 грудня 2021 року справу № 486/1858/20 повернуто до суду першої інстанції та передано до провадження судді ОСОБА_1
17 січня 2022 рокусуддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про самовідвід.
До канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справу № 486/1858/20 передано 28 січня 2022 року.
8. Ухвалюючи рішення про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата ВРП виходила із того, що з дня відкриття провадження у справі № 486/1858/20 (16 грудня 2020 року) до дня задоволення суддею ОСОБА_1 заявленого самовідводу (17 січня 2022 року) минуло понад 1 рік. Судові засідання у справі призначалися сім разів із тривалими часовими проміжками (11 січня, 22 лютого, 24 березня, 22 червня, 13 вересня, 22 жовтня 2021 року, 17 січня 2022 року). Водночас після 11 місяців перебування справи № 486/1858/20 у її провадженні суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (позов подав неналежний позивач), зазначену ухвалу скасував суд апеляційної інстанції.
9. З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата ВРП визнала, що суддя ОСОБА_1 порушила встановлені статтею 275 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строки розгляду справи № 486/1858/20.
10. Третя Дисциплінарна палата ВРП проаналізувала інформацію щодо навантаження судді ОСОБА_1 за період з листопада 2020 року до липня 2022 року та дійшла висновку про те, що зазначена інформація не свідчить про надмірне навантаження судді.
11. Також Третя Дисциплінарна палата ВРП зауважила, що предметом спору у справі № 486/1858/20 є звільнення від сплати заборгованості по аліментам. Справа належить до категорії "Спори, що виникають із сімейних правовідносин: про стягнення аліментів", яка відповідно до Рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями, затверджених рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46, має коефіцієнт складності "0,52", та середні витрати часу, необхідні для її розгляду, - 2 години.
12. Ураховуючи встановлені під час дисциплінарного провадження обставини, зокрема інформацію про рух справи № 486/1858/20, тривалість її розгляду та коефіцієнт складності, а також помірне навантаження судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що дії судді містять склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
13. Визначаючи характер дисциплінарного проступку, Третя Дисциплінарна палата ВРП вказала, що в діях судді не встановлено умислу, дисциплінарний проступок суддя ОСОБА_1 вчинила внаслідок недбалості.
14. Водночас Третя Дисциплінарна палата ВРП врахувала те, що ОСОБА_1 раніше притягалася до дисциплінарної відповідальності. Так, рішенням ВРП від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 рішення її Першої Дисциплінарної палати від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 змінено та застосовано до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та застосування норм кримінального процесуального законодавства та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
15. Третя Дисциплінарна палата ВРП встановила, що у цьому конкретному випадку застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади за вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, не відповідатиме принципу пропорційності.
16. Як зазначила Третя Дисциплінарна палата ВРП, дії судді ОСОБА_1 кваліфіковано за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, що з огляду на те, що поведінка судді не має умисного характеру, не порочить звання судді та не підриває авторитету правосуддя, не може бути визнано істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді.
17. Визначаючи вид стягнення, Третя Дисциплінарна палата ВРП взяла до уваги обставини та характер дисциплінарного проступку, його наслідки, наявність непогашеного дисциплінарного стягнення на час вчинення дисциплінарного проступку і дійшла висновку про те, що пропорційним є застосування до судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
18. У Спірному рішенні ВРП зазначила, що під час розгляду дисциплінарної справи оцінювались показники щодо навантаження, кількісний та якісний показники розгляду справ в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області за період з 2020 року до першого півріччя 2021 року, зокрема судді ОСОБА_1 . Крім того, Третя Дисциплінарна палата ВРП взяла до уваги інформацію щодо загального навантаження судді ОСОБА_1 за період з листопада 2020 року до липня 2022 року і ця інформація не свідчила про його надмірність.
19. Водночас ВРП звернула увагу на те, що за результатами порівняння середнього навантаження одного судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із середнім навантаженням суддів в інших районах Миколаївської області встановлено, що судове навантаження в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області у 2021 році не було найвищим у Миколаївській області. Воно також було нижчим ніж в середньому по Україні в загальних судах (383 дні проти 299 днів в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області), тобто майже на третину.
20.З огляду на це ВРП погодилася із висновком її Третьої Дисциплінарної палати про те, що з огляду на помірне навантаження судді ОСОБА_1 часові проміжки між призначеними нею судовими засіданнями у справі № 486/1858/20 є тривалими (11 січня, 22 лютого, 24 березня, 22 червня, 13 вересня, 22 жовтня 2021 року, 17 січня 2022 року).
21. Крім того, ВРП зазначила, що рішення її Дисциплінарної палати є вмотивованим у частині кваліфікації дій судді ОСОБА_1 як дисциплінарного проступку, який передбачає застосування до неї виду дисциплінарного стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, оскільки під час обрання такого стягнення не порушено принципу пропорційності.
22. Велика Палата Верховного Суду визнала правильними висновки ВРП та її Дисциплінарної палати про те, що суддя ОСОБА_1 порушила встановлені статтею 275 ЦПК України строки розгляду справи № 486/1858/20, при цьому зазначила, що тривалість розгляду суддею ОСОБА_1 цієї справи [яка є малозначною (незначної складності), а також з урахуванням результату розгляду цієї справи - залишення позовної заяви без розгляду через подання позову неналежним позивачем] не відповідає встановленій пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії розумного строку розгляду справи, а об`єктивні причини невиконання суддею вказаного обов`язку у визначені ЦПК України строки або хоча б у розумні строки відсутні.
23. Також у своїх рішеннях Велика Палата Верховного Суду та ВРП зазначили, що на час порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 форма і зміст цієї скарги відповідали вимогам закону і правових підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження Третьою Дисциплінарною палатою ВРП встановлено не було, існують підстави для висновку, що на момент перегляду рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП зазначена скарга вже вичерпала свою дію, оскільки минули стадії відкриття дисциплінарної справи, її розгляду і ухвалення дисциплінарним органом ВРП рішення. Водночас під час розгляду дисциплінарної справи підтвердився факт вчинення суддею дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом), що є фактичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності безвідносно до скарги.