П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа №463/11851/21
провадження №51-508км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 27 липня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Червоноград Львівської області, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст прийнятих судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 27 липня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 2 ст. 125 КК у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_7 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим ОСОБА_7 у тому, що він 15 серпня 2021 року приблизно о 19:30 біля під`їзду будинку АДРЕСА_1 три рази вдарив малолітнього ОСОБА_9 головою об бетонну поверхню, чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та просить скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог захисник вказує, що:
- суди послалися на документи, які у розумінні КПК не є доказами;
- висновок судово-медичної експертизи є неналежним та недопустимим доказом, оскільки експерт використав інформацію, отриману у позапроцесуальний спосіб;
- у порядку ст. 290 КПК медична картка потерпілого не відкривалася стороні захисту;
- перед експертом не ставилось питання щодо можливого виникнення тілесних ушкоджень через падіння з висоти власного зросту, а у задоволенні клопотання захисника про проведення відповідної експертизи було відмовлено;
- судами попередніх інстанцій не було надано належну оцінку показанням засудженого та свідків, які не вказували, що бачили спричинення ОСОБА_7 ударів;
- через технічні проблеми допит малолітнього потерпілого був ускладнений, а тому ставить під сумнів безпосередність дослідження його показань;
- під час поліграфологічного дослідження не підтвердився факт побиття засудженим потерпілого, але місцевий суд безпідставно відмовив у долученні довідки поліграфолога та у задоволенні клопотання про призначення психологічної експертизи;
- кримінальне провадження підлягало закриттю, оскільки не було досліджено доказів винуватості ОСОБА_7 ;
- цивільним позивачем за позовом зазначено ОСОБА_8, а не потерпілого всупереч ст. 175 ЦПК України;
- цивільний позов не підлягав задоволенню, оскільки не було доведено, в чому саме полягала заподіяна моральна шкода.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- захисник підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити;
- прокурор заперечив касаційну скаргу та просив відмовити у її задоволенні.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули, причин своєї неявки Суду не повідомили.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, при розгляді касаційної скарги захисника суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
На переконання захисника, стороною обвинувачення не було надано належних доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом, а тому кримінальне провадження підлягало закриттю.
Колегія суддів не погоджується із наведеним твердженням з огляду на таке.
Сам засуджений протягом судового розгляду свою вину не визнавав та стверджував, що після того як відкрив двері квартири, то побачив хлопчика, який лежав на сходовій клітці головою до під`їзду.
Однак в основу доведення винуватості ОСОБА_7 у заподіянні малолітньому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, суди поклали низку доказів, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.
Зокрема, в ході надання показань малолітній потерпілий ОСОБА_10 вказував, що строгий дядько багато разів стукав його головою до асфальту біля під`їзду, а інші діти стояли і дивились. Він дуже сильно налякався та їздив у лікарню.
З аудіозапису судового засідання від 08 березня 2023 року убачається, що малолітній детально розповідав про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень.
Колегія суддів зазначає, що обраний місцевим судом спосіб допиту малолітнього потерпілого в режимі відеоконференції з іншого залу судового засідання був найменш травматичним для нього та сприяв уникненню його прямого візуального контакту із засудженим.
Таке процесуальне рішення суду було найбільш сприятливим для унеможливлення повторної травматизації дитини у процесі її опитування та для максимального забезпечення інтересів малолітньої особи в частині збереження її психоемоційного стану під час перебування в судовому засіданні.
Зі звуко- та відеозапису судового засідання від 08 березня 2023 року убачається, що через поганий звук потерпілого ОСОБА_9 за розпорядженням головуючого судді перевели до іншого залу судового засідання, звідки з належною якістю та звуком було проведено його допит. У сторони захисту запитань до потерпілого не було (а. с. 135-137, Т. 1). Показання, надані малолітнім, щодо обставин заподіяння йому тілесних ушкоджень відображено у вироку місцевого суду в обсязі, достатньому для виконання цілей кримінального провадження.
Відтак Суд вважає невмотивованими аргументи захисника про неналежну якість звуку під час допиту ОСОБА_9 .
Також згідно з показаннями свідка ОСОБА_11 15 серпня 2021 року вона почула крик дитини і вибігла у під`їзд будинку. На сходах стояв обвинувачений з дружиною, який кричав на батьків дитини. Хлопчик трусився і кричав. Сусід на ім`я ОСОБА_12 розказав, що ОСОБА_7 вдарив дитину головою до землі.
Свідок ОСОБА_13 зазначав, що почув шум, вискочив на балкон, звідки побачив хлопчика та засудженого, який нахилився над дитиною. Не пригадує чи засуджений заподіював удари дитині, але хлопчик ніби намагався вирватися.
Представник малолітнього ОСОБА_8 повідомила у місцевому суді, що вона почула сильні крики, вибігла з квартири і побачила при вході у під`їзд свою дитину, біля якої був ОСОБА_7 . Засуджений голосно кричав, щоб не гримали дверима. У потерпілого був обдертий лікоть, а на голові були рани. Дитина вказала на засудженого як на особу, яка його побила. По даний час відвідують психолога через те, що дитина боїться гуляти.
Аналогічні показання надав і батько хлопчика - ОСОБА_14 .
Свідок ОСОБА_15 зазначала, що після шарпання клямки дверей її чоловік вийшов з квартири, після чого вона побачила як ОСОБА_7 однією рукою тримав двері під`їзду, а іншою рукою тримав хлопчика, який лежав на бетонній підлозі, та питав з якою метою він це робить.
З висновку судово-медичної експертизи від 17 вересня 2021 року №1017 убачається, що травма голови у малолітнього ОСОБА_9 у вигляді "струсу головного мозку", яка була діагностована 15 серпня 2021 року лікарями КНП МДКЛ м. Львова та поліклініки, відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Синець, садна відносяться до легкого ступеня тяжкості (а. с. 65-66, Т. 1).
Отже, з інформації, наданої свідками, слідує, що в день події свідки почули крики дитини, після чого кожен із них направився до місця, звідки вони лунали. Засуджений перебував там, а поруч з ним на бетонній підлозі знаходився малолітній потерпілий.