ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 730/457/20
провадження № 51-845км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270090000146, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 25 січня 2021 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185; ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Короткий зміст оскаржених судових рішень:
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2023 року засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
ОСОБА_8 - за ч. 2 ст. 289 КК України на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
ОСОБА_7 - за ч. 2 ст. 289 КК України на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2021 року, зміненим за постановою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць.
Вирішено долю речових доказів і стягнуто процесуальні витрати.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року вирок районного суду залишено без змін.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
06 квітня 2020 року у вечірній час ОСОБА_8, перебуваючи біля будівлі їдальні ЗАТ "Агро-Регіон" за адресою: вул. Шевченка, 41, с. Оленівка, Ніжинський район, Чернігівська область, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки ГАЗ моделі 2705Р, д.н.з. НОМЕР_1, що перебував у користуванні ОСОБА_9, вступив у злочинну змову з ОСОБА_7, якого залучив до вчинення кримінального правопорушення, попередньо надавши йому власний автомобіль марки "Ауді" моделі А6, номерний знак НОМЕР_2 .
ОСОБА_8 з метою особистого збагачення, з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вийшовши за межі попередньої домовленості з ОСОБА_7, застосував до ОСОБА_9 фізичне насильство, заподіявши по його тілу близько 20 - 25 ударів, а саме: руками і ногами по голові, шиї та тулубу, завдавши легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, після чого наказав потерпілому сісти на пасажирське сидіння автомобіля "Aуді", яким керував ОСОБА_7 .
ОСОБА_7, усвідомлюючи небезпечний характер діянь, які вчиняв ОСОБА_8, застосовуючи до ОСОБА_9 фізичне насильство, заподіяв по його тілу близько 20 - 25 ударів, завдавши легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, що вийшло за межі їх попередньої домовленості. Також, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації спільного злочинного наміру, з корисливого мотиву, для особистого збагачення допоміг ОСОБА_8 привести у рух указаний вище автомобіль ГАЗ за допомогою автомобіля "Ауді", яким керував, тягнучи на буксирі до моменту запуску двигуна.
Реалізуючи спільний намір, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 привели у рух автомобіль марки ГАЗ, застосувавши його буксирування автомобілем "Aуді, за кермом якого перебував ОСОБА_7, до моменту запуску двигуна автомобіля ГАЗ.
Далі, ОСОБА_8, перебуваючи за кермом автомобіля ГАЗ, зник з місця вчинення кримінального правопорушення в невідомому напрямку.
У цей час ОСОБА_7, сприяючи ОСОБА_8 у вчиненні злочину, утримував потерпілого ОСОБА_9 у салоні автомобіля Aуді.
Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спільними узгодженими діями незаконно заволоділи зазначеним вище автомобілем марки ГАЗ.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування судових рішень у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Аргументуючи свої вимоги, захисник указує, що висновки суду першої інстанції стосовно винуватості підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, є необґрунтованими, незаконними та невмотивованими, судовий розгляд проведено однобічно й неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а своє рішення суд обґрунтував суперечливими доказами. Зазначає про відсутність змови з ОСОБА_10 на заволодіння транспортним засобом. Вважає, що в діях підзахисного відсутній склад злочину.
Ці обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який, порушуючи приписи ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив усіх доводів апеляційних скарг сторони захисту, не дав умотивованих відповідей на них та залишив вирок щодо ОСОБА_7 без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу захисника прокурор просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Судові рішення щодо ОСОБА_8 у касаційному порядку не оскаржуються.
За приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Відповідно до вказаної вище норми закону суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як визначено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Мотиви Суду
Доводи захисника про незаконність засудження ОСОБА_7 за вчинення інкримінованого злочину аналогічні доводам засудженого та його захисника в поданих ними апеляційних скаргах, які були перевірені в суді апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, установлених судом і викладених у вироку, ґрунтується на доказах, яким суд дав належну оцінку.
Незважаючи на невизнання засудженим своєї винуватості, районний суд дійшов висновків про винуватість ОСОБА_7 на підставі показань:
- потерпілого ОСОБА_9, надані ним під час досудового розслідування (останній на час судового розгляду помер). Відповідно до протоколів допиту потерпілий показав, що 06 квітня 2020 року близько 19:40 він виїхав за кермом автомобіля марки ГАЗ моделі 2705P, д.н.з. НОМЕР_3, який придбав близько півтора року у ОСОБА_11 та який на себе після купівлі не переоформив, хоча фактично автомобіль належав йому. Залишивши транспортний засіб на зупинці біля магазину "Старий друг" із ключами у замку запалювання, пішов у магазин. Коли повернувся, побачив біля нього автомобіль "Ауді А6", яким користується ОСОБА_8 та в салоні якого був ОСОБА_7 . У салоні його автомобіля перебував ОСОБА_8, який наказав йому сісти на пасажирське сидіння біля нього, що він і зробив. Після цього ОСОБА_8 запустив двигун автомобіля і вони поїхали в напрямку с. Оленівка. Позаду них слідував ОСОБА_7 на автомобілі "Ауді А6". На виїзді з м. Борзни за вказівкою ОСОБА_8 він пересів до автомобіля "Ауді А6", за кермом якого був ОСОБА_7, а ОСОБА_8 на його автомобілі кудись поїхав. Через деякий час він приїхав із ОСОБА_11, який згодом кудись подівся. Після чого за вказівкою ОСОБА_8 він пересів у салон автомобіля ГАЗ і вони поїхали в напрямку с. Оленівка, де той, без будь-яких пояснень, завдав йому удару рукою в ділянку голови, від чого він упав. Потерпілий підвівся, проте останній продовжував заподіювати йому удари, від яких він знову впав. ОСОБА_8 бив його ногами в різні частини тіла, у тому числі голову, та кричав, де документи на автомобіль. Під час побиття його ОСОБА_8 автомобіль "Ауді А6" був поруч. Що відбувалося далі, пам`ятає погано, оскільки від ударів сильно боліла голова. Згодом його посадили до салону автомобіля "Ауді", за кермом якого був ОСОБА_7, останній вiдвiз його до м. Борзни. Він написав заяву до поліції. Автомобіль залишився у ОСОБА_8, якому дозволу керувати своїм автомобілем не давав та ніяких грошових коштів не винен. Також підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_7 привозив на зустріч ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
- свідка ОСОБА_11, який повідомив, що у 2017 році він продав ОСОБА_9 автомобіль марки ГАЗ, н.з. НОМЕР_3, але документи не переоформляли, бо ОСОБА_9 не доплатив йому грошей. Він віддав йому лише техпаспорт, а страховий поліс ОСОБА_9 оформляв самостійно. 06 квітня 2020 року до ОСОБА_8 подзвонив нього та просив віддати документи на вказаний автомобіль, за що обіцяв 400 доларів США, які ОСОБА_9 винен йому за автомобіль. Він відповів, що документи перебувають у ОСОБА_9 . Через деякий час приїхав ОСОБА_8 на автомобілі ГАЗ і вони вдвох поїхали до ОСОБА_9, який був на виїзді з м. Борзни був разом із ОСОБА_7 в автомобілі "Ауді", на якому їздив ОСОБА_8 . Це було у проміжку часу з 20 до 22 години. До м. Борзни його, свідка, відвозив ОСОБА_7 на автомобілі "Ауді", а ОСОБА_9 у цей час пересів у автомобіль ГАЗ до ОСОБА_8 ;