ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 947/15526/22
провадження № 51-6585км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
судового секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в кримінальному провадженні № 12022162480000702 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Одеси,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 за невстановлених обставин придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та незаконно зберігав його у схованках з метою подальшого збуту шляхом залишення "закладок".
21 травня 2022 року приблизно о 09:07 ОСОБА_7, який знаходився на АДРЕСА_1 було викрито перехожими людьми, після чого, під час огляду місця події працівниками поліції за вказаними ним адресами, було вилучено 5 предметів округлої форми сірого кольору з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого у висушеному стані відповідно становить 0,84 г, 0,85 г, 0,78 г, 0,82 г та 0,85 г.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника Одеський апеляційний суд ухвалою від 03 серпня 2023 року цейвирок змінив у частині призначеного покарання та призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна та на підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання у виді позбавлення волі із іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8, який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням апеляційний суд в ухвалі послався на ті ж обставини, які врахував при застосуванні щодо нього положень ст. 69 КК. При цьому суд апеляційної інстанції не звернув увагу на той факт, що засуджений не видавав добровільно місця схованок із наркотичною речовиною, оскільки їх було вилучено під час огляду місця події працівниками поліції.
Звертає увагу на те, що в матеріалах провадження відсутні докази які підтверджують перебування на його утриманні неповнолітніх дітей.
Вказує, що всупереч вимогам статей 23, 404 КПК апеляційний суд безпідставно визнав, що засуджений вчинив злочин унаслідок збігу тяжких сімейних обставин, оскільки ці обставини безпосередньо судом не досліджувалися. Тому прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно призначив ОСОБА_7 покарання з застосуванням положень ст. 69 КК та звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
З урахуванням цього, на думку прокурора, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У поданих письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_6 вказує про законність ухвали апеляційного суду і просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржуване судове рішення без зміни.
Позиція учасників судового провадження в суді касаційної інстанції
Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу підтримала.
Захисник заперечив проти касаційної скарги і просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Як убачається з матеріалів провадження, цих вимог закону апеляційний суд дотримався.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів співмірності та індивідуалізації, покарання
за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій,
їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обирати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Судова дискреція (судовий розсуд) є інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Поняття судового розсуду