ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 385/292/23
провадження № 61-605св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фермерське господарство "Олена",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "Олена" (далі - ФГ "Олена") про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0258, площею 3,0103 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області.
Позивач указував, що 30 листопада 2012 року між ним та ФГ "Олена" укладений договір оренди землі строком на 10 років на належну йому земельну ділянку, тобто до 30 листопада 2022 року. Починаючи з осені 2022 року, він неодноразово звертався до ФГ "Олена" з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просив повернути належну йому земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди.
08 грудня 2022 року позивач, звернувшись до державного реєстратора, з`ясував, що 29 листопада 2022 року державний реєстратор Благовіщенської міської ради Кіровоградської області Корсун В. С. зареєстрував додаткову угоду від 23 листопада 2022 року б/н до договору оренди землі від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди землі до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору.
Посилаючись на те, що додаткова угода є неукладеною, оскільки він її не підписував, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ФГ "Олена" усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, кадастровий номер 3521110100:02:000:0258, площею 3,0103 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди від 23 листопада 2022 року б/н до договору оренди землі, укладеного між ним та ФГ "Олена" 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577463.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2023 року, ухваленим у складі судді Панасюка І. В., позов ОСОБА_1 до ФГ "Олена" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі задоволено.
Зобов`язано ФГ "Олена" усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою кадастровий номер 3521110100:02:000:0258, площею 3,0103 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди від 23 листопада 2022 року б/н до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Олена" 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577463.
Стягнуто з ФГ "Олена" на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у сумі 1 073,60 грн зі сплати судового збору та 11 000,00 грн понесених витрат на правову допомогу.
Суд першої інстанції врахував факт невиконання відповідачем ухвали про витребування оригіналу додаткової угоди та вказав, що оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ "Олена" на підставі додаткової угоди, яку ОСОБА_1 не укладав, та заявлені вимоги опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ФГ "Олена" задоволено.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ФГ "Олена" про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ "Олена" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610,40 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не спростував доводів позивача про відсутність його волевиявлення на укладення спірного договору, однак указав на неналежність обраного позивачем способу захисту порушених прав, оскільки на час укладення додаткової угоди законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування державної реєстрації договору. Державній реєстрації підлягала не сама угода, а речове право, яке виникло на її підставі. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок уважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки. Проте ОСОБА_1 з такими вимогами у цій справі не звертався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Остащенко О. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржуване судове, залишити в силі рішення суду першої інстанції, вирішити питання розподілу судових витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 рокувідкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із Гайворонського районного суду Кіровоградської області, іншим учасникам направлено копії касаційної скарги з додатками.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц (провадження № 61-18491св20), від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18 (провадження № 61-18916св20), від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21), від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19 (провадження № 61-1936св21), від 07 червня 2022 року у справі № 144/338/18 (провадження № 61-3598св22), від 04 липня 2023 року у справі № 388/965/21 (провадження № 61-2389св23), від 28 липня 2023 року у справі № 391/797/20 (провадження № 61-308св22).
Крім того, заявник обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19 (провадження № 61-12287св20) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, відповідно до якого ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Наголошує, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки є неукладеною. Вважає, що реєстрація неукладеної додаткової угоди не відповідає вимогам закону, а скасування державної реєстрації в такому випадку є правильним та ефективним способом захисту, який забезпечить реальне відновлення порушених прав шляхом повернення в стан, що існував до відповідної державної реєстрації.
Додатково вказує, що витрати позивач на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становлять 7 000 грн, а в суді касаційної інстанції - 34 000 грн.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року ФГ "Олена" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Вважає, що ефективним способом захисту прав, які позивачка вважає порушеними, є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди.
Наголошує, що витрати позивачки на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим часом, а також не відповідають критерію реальності, розумності їх розміру.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 згідно з державним актом про право приватної власності на землю, серія КР №091146, виданим 21 серпня 2007 року, належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0258, площею 3,0103 га, розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області.
06 січня 2012 року ОСОБА_1 та ФГ "Олена" уклали договір оренди землі строком на 10 років, який зареєстровано 30 листопада 2012 року.
05 грудня 2022 року ОСОБА_1 звертався до ФГ "Олена" із повідомленням про небажання подальшої співпраці, просив повернути належну йому земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди.
Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 грудня 2020 року № 317162329 встановлено, що 29 листопада 2022 року державний реєстратор Благовіщенської міської ради Кіровоградської області зареєстрував додаткову угоду від 23 листопада 2022 року б/н до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору.
Позивач як на підставу позову вказував, що додаткову угоду від 23 листопада 2022 року він не підписував.
Відповідач повідомив про втрату оригіналів, зокрема додаткової угоди від 23 листопада 2022 року, що встановлено проведеним службовим розслідуванням.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2023 року витребувано, зокрема, оригінал додаткової угоди до договору оренди від Благовіщенської міської ради. Ухвала суду про витребування документів, що безпосередньо стосуються предмета спору, не виконана, представник Благовіщенської міської ради повідомив про відсутність оригіналу додаткової угоди від 23 листопада 2022 року, укладеної із позивачем, оскільки реєстраційна справа зберігається в електронному вигляді.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Остащенко О. М. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".
Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.