ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 756/11959/23
провадження № 61-3135св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Національне антикорупційне бюро України, Товариство з додатковою відповідальністю "Гільдія оцінювачів України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мягкова Миколи Олександровича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року, прийняту у складі ОСОБА_2, та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), Товариства з додатковою відповідальністю "Гільдія оцінювачів України" (далі - ТДВ "Гільдія оцінювачів України") про визнання недійсним договору про закупівлю послуг за державні кошти.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 21 серпня 2019 року між НАБУ та ТДВ "Гільдія оцінювачів України" укладено договір № 286 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір № 286), відповідно до якого виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик надати на вимогу замовника послуги з визначення вартості оренди окремих приміщень Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль") згідно з постановою детектива НАБУ про залучення спеціаліста для проведення оцінки вартості майна від 05 липня 2019 року в кримінальному провадженні від 18 червня 2019 року № 5201900000000504 за Кодом за ДК 021:2015-71310000-4 (Послуги з проведення оцінки вартості майна) КЕКВ 2240, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у строки та на умовах встановлених даним договором.
Відповідно до пункту 1.2 цього договору перелік послуг визначено у технічному завданні, яке є невід`ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 2.1 Договору № 286 ціна договору становить 19 939,00 грн без ПДВ. Ціна договору (загальна вартість послуг за договором) визначена з урахуванням всіх витрат виконавця, які необхідно понести виконавцю у зв`язку з наданням послуг замовнику, в тому числі сплату митних тарифів, транспортних витрат, пов`язаних з наданням послуг, податків та інших будь-яких витрат, понесених виконавцем у зв`язку із виконанням цього договору.
Загальна вартість послуг визначена відповідно до Кошторису надання послуг з визначенням вартості оренди окремих приміщень ДП "МА "Бориспіль", відповідно до постанови детектива НАБУ про залучення спеціалістів для визначення вартості оренди майна від 05 липня 2019 року в кримінальному провадженні від 18 червня 2019 року № 5201900000000504.
27 серпня 2019 року за наслідками наданих послуг за Договором № 286 виконавцем ТДВ "Гільдія оцінювачів України" складено звіт з оцінки вартості прав оренди приміщень № 175, 176 та частину приміщення № НОМЕР_1, загальною площею 315,0 кв. м, які розташовані на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" аеропорту "Бориспіль", балансоутримувачем яких є ДП "МА "Бориспіль" (далі - Звіт з оцінки вартості оренди приміщень).
Відповідно до вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року звіт з оцінки вартості оренди приміщень включено до складу процесуальних витрат та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та неї ( ОСОБА_1 ) вартість наданих послуг за його складання в розмірі 19 939,00 грн.
Однак наявні відмінності в постанові старшого детектива НАБУ від 05 липня 2019 року про залучення спеціаліста для проведення оцінки вартості прав оренди майна та кошторису надання послуг з визначення вартості оренди окремих приміщень ДП "МА "Бориспіль" в частині визначення кількості приміщень, оцінку вартості оренди яких спеціалісту необхідно надати.
ОСОБА_1 вважала, що спеціалістом витрачено 75 годин та визначено суму наданих послуг за оцінку вартості оренди додаткових не передбачених в постанові детектива НАБУ приміщень ДП "МА "Бориспіль" на суму 11 775,00 грн. Оскільки в подальшому ці кошти було стягнуто з неї на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року вона є заінтересованою особою при оскарженні Договору № 286 у зв`язку із порушенням її майнових прав та інтересів.
Отже, наявність в додатку № 1 до Договору № 286 додаткових приміщень ДП "МА "Бориспіль", щодо яких спеціалістом визначено вартість оренди майна та як наслідок вартість за оцінювання яких включена до Кошторису витрат, які в подальшому включені до складу процесуальних витрат та стягнуті з неї в солідарному порядку, свідчить про безумовне порушення відповідними умовами Договору № 286 її майнових прав та зміну її майнового становища як заінтересованої особи.
Таким чином, послуги з визначення вартості оренди окремих приміщень закуплено НАБУ за державні кошти з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки НАБУ допустило проведення закупівель і в подальшому уклало договір публічних закупівель поза конкурсними процедурами, а також придбало послуги за державні кошти у розмірі 11 775,00 грн взагалі без проведення закупівлі, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі" та зміну предмету договору, не володіючи статусом суб`єкта господарювання, що призвело до порушення норм чинного законодавства України, що є підставою для визнання цього договору недійсним.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір № 286 про закупівлю послуг за державні кошти від 21 серпня 2019 року, укладений між НАБУ та ТДВ "Гільдія оцінювачів України".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до НАБУ, ТДВ "Гільдія оцінювачів України" про визнання недійсним договору про закупівлю послуг за державні кошти.
Роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався вимогами частини першої статті 19, пункту 1 частини першої статті ЦПК України, пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України та статтями 179, 183 ГК України і виходив із того, що спір щодо дійсності господарського договору за державним замовленням підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та в порядку, визначеному ГПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року залишено без змін.
Змінюючи мотиви ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильних в цілому висновків про відмову у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, разом із тим, дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства та в порядку, визначеному ГПК України. Оскільки спірні правовідносини у цій справі, з огляду на підстави і предмет позовних вимог, не є цивільними, а виникли з приводу збирання й оцінки доказів у кримінальному провадженні, в процесі реалізації учасниками кримінального процесу своїх прав і повноважень. Тому розгляд заявлених вимог з підстав, наведених у позовній заяві, не може відбуватися за правилами цивільного судочинства, а повинен здійснюватися шляхом оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування у порядку, визначеному КПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мягков М. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мягкова М. О. мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували вимоги статті 19 та пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України до спірних правовідносин. Розгляд питання про дійсність Договору № 286 лише в контексті оспорювання розміру судових витрат в межах кримінального провадження є помилковим, оскільки вирішення питання про судові витрати не передбачає надання оцінки дійсності правочинів. Суди кримінальної юрисдикції позбавлені повноважень та можливості розглядати скарги на дійсність та чи недійсність правочинів. КПК України не містить положень, які надавали би суду кримінальної юрисдикції при вирішенні питання про розмір судових витрат повноваження перевіряти відповідність укладених правочинів нормам цивільного (господарського) законодавства та визнавати такі правочини недійсними.
Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 у позовній заяві оспорює не розмір судових витрат, а саме правомірність укладання оспорюваного договору відповідно до цивільного (господарського) законодавства, зокрема положень статей 203, 215 ЦК України.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У квітні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року поновлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Мягкову М. О. процесуальний строк для подачі касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.