ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 740/724/23
провадження № 61-4325св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 грудня 2023 року у складі судді Олійника В. П. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року у складі колегії суддів Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки житлового будинку та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що вона є власницею 3/5 частини, а ОСОБА_3 - 2/5 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 .
16 липня 2021 року позивачка зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 0,024 га для обслуговування житлового будинку, на якій розташована її 3/5 частка.
У 2022 році позивачка здійснила реконструкцію 3/5 частини будинку із здійсненням прибудови у зв`язку із знесенням 2/5 частини будинку відповідачкою.
11 лютого 2022 року Державна інспекція архітектури та містобудування зареєструвала декларацію про готовність об`єкта, належного позивачці, до експлуатації.
12 січня 2023 року вона подала до державного реєстратора Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області заяву про реєстрацію 3/5 частини житлового будинку як окремого будинку з часткою 1/1, проте 17 січня 2023 року отримала відмову у проведенні державної реєстрації.
Належна позивачці частина будинку є відокремленим приміщенням, тому просила призначити в справі судову будівельно-технічну експертизу щодо можливих варіантів виділення в натурі 3/5 частини будинку та виділити їй в натурі 3/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11 грудня 2023 року ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області закрито провадження в справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
21 лютого 2024 року постановою Чернігівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 грудня 2023 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що під час розгляду іншої цивільної справи № 740/1320/22 ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову про виділення в натурі частки об`єкта нерухомого майна та припинення права спільної часткової власності на АДРЕСА_1 .
У позовній заяві у цій справі позивачкою додано лише рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 січня 2023 року, сторони, предмет і підстави позовних вимог є такими ж, що були у справі № 740/1320/22, в якій ухвалено рішення, що набрало законної сили, тому є підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Звернувшись до державного реєстратора прав на нерухоме майно, позивачка створила штучні підстави для повторного звернення до суду з ідентичним позовом, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані в судовому порядку, рішення суду по суті позову набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 березня 2024 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 грудня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року, в якій просить судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказала, що суди порушили норми процесуального права і залишили поза увагою те, що відмова у державній реєстрації державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 17 січня 2023 року є самостійною підставою для звернення до суду з позовом.
Суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 308/12381/17.
Доводи інших учасників справи
У травні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Кубрак Ю. І. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Зазначив, що позов ОСОБА_2 є ідентичним позову, поданому у справі № 740/1320/22, і у задоволенні позову вже відмолено.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
08 квітня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її із Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
05 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 1 Основного Закону Україна проголошується правовою державою, і, як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини та громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Зобов`язання держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до вимог статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
У частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France)).
Ухвалюючи рішення 09 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України" (заяви № 7714/06 та № 23654/08), яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення ЄСПЛ у справі "Кутій проти Хорватії" (Kutit v Croatia), заява №48778/99).
Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.