ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 203/4111/21
провадження № 61-16560св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", Дніпропетровська обласна державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Яструб Олександр Петрович, на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
від 20 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (далі - ПрАТ "ДОПАС"), Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Дніпропетровська ОДА) про визнання дій, які становлять пряму дискримінацію через ознаки інвалідності, соціального статусу, пособництво в дискримінації, утиск та відшкодування моральної шкоди.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що він є особою з інвалідністю ІІ (другої) групи. У зв`язку з наявним у нього захворюванням, фахівцями Дніпропетровського обласного центру медико-соціальної експертизи із залученням спеціалістів закладу охорони здоров`я останньому була розроблена індивідуальна програма реабілітації за № 473.
3. Враховуючи можливість його перебування поза межами міста, а саме: мешкати на території належної його сестрі дачі, яка розташована у
селищі Обухівка, спеціалістами медичних закладів було рекомендовано за можливістю знаходитись на цій дачі, проходити реабілітацію та займатись дозволеною для особи з інвалідністю працею. При цьому програма реабілітації була складена таким чином, що серед усіх видів обмеження життєдіяльності вид пересування та орієнтація дозволяється без жодних обмежень.
4. До серпня 2021 року він безперешкодно користувався правом на безоплатний проїзд у транспорті приміського сполучення, виконував Програму реабілітації і соціалізації, користувався правом на працю, виконуючи надомну роботу, - єдиний вид праці, дозволений у відповідності до медичних показань.
5. Проте із серпня 2021 року працівники ПрАТ "ДОПАС" почали відмовляти йому у пільговому проїзді із м. Дніпра до селища Обухівка (приміський маршрут № 241), як особі з інвалідністю ІІ групи.
6. Водночас всі інші особи при пред`явленні в касі Центрального автовокзалу м. Дніпра пенсійного посвідчення квитки пільгового проїзду на цьому маршруті отримували безперешкодно, без дискримінації, образ та принижень гідності.
7. Після звернення до Дніпропетровської ОДА йому були надані відповіді, за змістом яких його право на безоплатний проїзд не оспорювалось, проте відмова обґрунтовувалась тим, що існує певне законодавче протиріччя між статтею 381 та частиною першою статті 382 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
8. На думку позивача, дії ПрАТ "ДОПАС" є протиправними та становлять пряму дискримінацію за ознакою інвалідності, соціального статусу, утиском, позбавляють його можливості користуватись своїм правом на безоплатний пільговий проїзд на приміських маршрутах без будь-якої дискримінації за будь-якою ознакою. При цьому дії Дніпропетровської ОДА щодо наданих відповідей, позивач вважав пособництвом в дискримінації та утиском.
9. Діями відповідачів йому було завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті: щоденні думки та спогади про протиправне позбавлення його права на безоплатний проїзд, негативні переживання, насторогу, тривогу, емоційні реакції при згадуванні протиправної поведінки ПрАТ "ДОПАС" та бездіяльності Дніпропетровської ОДА, фіксованість уваги на відстоюванні своїх порушених прав та законних інтересів, переживаннях психологічного дискомфорту, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення, приниження гідності. Стверджував, що пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності. Все це призвело до появи негативних психоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, тривога з приводу майбутнього.
10. З огляду на це, вважав, що йому завдано моральну шкоду у загальному розмірі 6 000 000 грн.
11. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати дії ПрАТ "ДОПАС" щодо відмови у наданні 08 серпня 2021 року йому пільгових квитків на проїзд за ознакою інвалідності, соціальним статусом, та дії Дніпропетровської ОДА щодо свідомої умисної допомоги у вчиненні дій через бездіяльність, спрямованих на виникнення прямої дискримінації та утиску, такими, що становлять пряму дискримінацію за ознакою інвалідності, соціального статусу, утиску;
- стягнути солідарно з ПрАТ "ДОПАС" та Дніпропетровської ОДА на його користь моральну шкоду у розмірі 6 млн. грн.
12. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2021 року залучено до участі в справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для подання висновку у справі про дискримінацію на виконання своїх повноважень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Ханієвої Ф. М., від 10 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
14. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не було встановлено наявності ознак прямої дискримінації, утиску в діях
ПрАТ "ДОПАС" та, відповідно, ознак пособництва в дискримінації, утиску в діях Дніпропетровської ОДА чи допущення нею бездіяльності у спірному питанні.
15. Відмова ПрАТ "ДОПАС" у наданні позивачу безоплатного квитка як особі з інвалідністю ІІ групи на проїзд на внутрішніх лініях 08 серпня 2021 року базувалась на положеннях закону, а саме статті 381 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", якою передбачена пільга особам з інвалідністю на проїзд на внутрішніх лініях (маршрутах) у виді 50-відсоткової знижки вартості проїзду у період з
01 жовтня по 15 травня.
16. Це, своєю чергою, відповідно до положень Закону України "Про запобігання та протидію дискримінації" є випадком, що виключає кваліфікацію ситуації як дискримінацію у будь-якій її формі, у томі числі пряму дискримінацію, пособництво у дискримінації та утиск. Адже таке обмеження у розумінні вимог закону має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
17. Також суд врахував, що Дніпропетровська ОДА не наділена повноваженнями щодо здійснення перевірки автостанції з питань продажу квитків. Водночас на виконання вимог закону та в межах визначених повноважень Дніпропетровською ОДА було визначено автомобільного перевізника для обслуговування приміського автомобільного маршруту. На всі письмові звернення позивача Дніпропетровська ОДА надала письмові відповіді з посиланнями на вимоги чинного законодавства України та в межах своїх повноважень. Тому судом не було встановлено допущення Дніпропетровською ОДА бездіяльності та наявності ознак пособництва в дискримінації чи утиску в питанні щодо відмови у продажі позивачу безоплатного квитка на проїзд у приміському транспорті.
18. Таким чином, у ході судового розгляду справи судом не було встановлено наявності ознак дискримінації в діях відповідачів як однієї із складових цивільно-правового правопорушення у зв`язку з дискримінацією.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
19. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2023 року в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволенні позову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "ДОПАС" про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ДОПАС" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровської ОДА про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська
від 10 березня 2023 року залишено без змін.
20. Колегія суддів вказала на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що відмова ПрАТ "ДОПАС" у продажі позивачу пільгового квитка відповідає положенням статті 381 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", оскільки судом не було враховано положення статті 382 цього ж Закону. Тому в даному випадку, позивач за його вибором мав право на пільговий проїзд на приміському маршруті на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354"
від 16 серпня 1994 року № 555.
21. Водночас колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції, що в ході судового розгляду справи не було встановлено наявності ознак прямої дискримінації, утиску в діях ПрАТ "ДОПАС" та, відповідно, ознак пособництва в дискримінації, утиску в діях Дніпропетровської ОДА чи допущення бездіяльності у спірному питанні.
22. Відмова ПрАТ "ДОПАС" у наданні позивачу безоплатного квитка, як особі з інвалідністю ІІ групи, на проїзд базувалась на невірному трактуванні та застосуванні норм матеріального права, які регламентують права інвалідів на пільговий проїзд.
23. Дніпропетровська ОДА, відповідно до вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", не наділена законом повноваженнями щодо здійснення перевірки автостанції з питань продажу квитків, натомість Дніпропетровська ОДА реагувала на всі письмові звернення позивача шляхом надання письмових відповідей з посиланнями на вимоги чинного законодавства України та в межах своїх повноважень.
24. Оскільки ПрАТ "ДОПАС" безпідставно було відмовлено позивачу у наданні пільгового проїзду на приміському маршруті, останній має право на відшкодування моральної шкоди, розмір якої, з врахуванням встановлених обставин, принципів розумності та справедливості, апеляційний суд визначив у 2 000 грн.
25. Щодо стягнення моральної шкоди з Дніпропетровської ОДА, то колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині за недоведеністю позовних вимог, а саме недоведеності ознак пособництва в дискримінації чи утиску, а також відсутності вини в питанні відмови у наданні позивачу безоплатного квитка на проїзд у приміському транспорті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат
Яструб О. П. просить постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27. 16 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яструб О. П. подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у цивільній справі № 203/4111/21.
28. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які у лютому 2024 року надійшли до Верховного Суду.
29. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 1, 5, 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації" у подібних правовідносинах.
31. Зауважує, що не погоджується з постановою апеляційного суду в частині відшкодування ПрАТ "ДОПАС" моральної шкоди у розмірі 2 000 грн, оскільки судом не враховано особу позивача, а визначена сума не відповідає глибині моральних страждань, які позивач переніс через протиправну поведінку ПрАТ "ДОПАС".
32. Водночас наголошує, що під час розгляду справи були встановлені факти, які підтверджують існування дискримінації стосовно ОСОБА_1, як особи з інвалідністю, з боку ПрАТ "ДОПАС" та пособництво у дискримінації і утиски з боку Дніпропетровської ОДА.
33. Відповідачі у порушення вимог статті 81 ЦПК України не надали доказів на підтвердження відсутності дискримінації позивача.
34. На підтвердження своїх доводів звертає увагу на наявний у матеріалах справи висновок Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
від 16 лютого 2022 року, якому суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
35. У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив Дніпропетровської ОДА на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
36. Зауважує, що судами попередніх інстанцій не було встановлено допущення посадовими особами ОДА бездіяльності та наявності в їх діях ознак пособництва в дискримінації чи утиску в питанні щодо відмови у наданні позивачу безоплатного квитка на проїзд у приміському транспорті.
37. Наголошує, що факт дискримінації може бути встановлений лише у випадку, коли розрізнення у ставленні до особи вмотивоване притаманною їй певною персональною ознакою, однак такі обставини судами не встановлені.
Інші процесуальні звернення
38. У грудні 2023 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 повідомив, що ним здійснюється провадження за зверненням ОСОБА_1, який є особою з інвалідністю та повідомив про порушення ПрАТ "ДОПАС" його права на безоплатний проїзд. На виконання ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у розглядуваній справі було надано висновок від 16 лютого 2022 року. Крім того, у серпні
2023 року він отримав нове звернення від ОСОБА_1, зокрема щодо розміщення у приміщеннях кас з продажу квитків ПрАТ "ДОПАС" відомостей про прізвище, ім`я та по-батькові позивача. Вважає, що має бути відновлена можливість реалізації позивачем права на безоплатний проїзд та припинено розміщення інформації про ОСОБА_1 у касах автостанції.
Обставини справи, встановлені судами
39. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності.
40. На підтвердження факту звернення до відповідачів із листами щодо відмови у пільговому проїзді як особі з інвалідністю ІІ групи за посвідченням та отримання відповідей на звернення, позивач надав суду копії: листів Департаменту соціального захисту населення від 26 серпня 2021 року
№ Л-468, Управління транспорту Дніпропетровської ОДА від 16 серпня
2021 року № 822 та від 30 серпня 2021 року № 838, ПрАТ "ДОПАС"
від 10 серпня 2021 року вих. № 05/529-2 та від 10 серпня 2021 року № 05/529, Міністерства соціальної політики України від 18 вересня 2020 року
№ 8768/0/290-20/29.
41. Листом від 21 жовтня 2021 року за № 6898/3.1/15-21 Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) "Про розгляд звернення" було надано відповідь на звернення ОСОБА_1
від 16 вересня 2021 року щодо відмови у продажі пільгового квитка на автостанції у місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, якою позивача повідомлено про те, що під час здійснення заходів державного контролю за автобусними маршрутами, які обслуговують перевізник
ТОВ "Зігфрід-М", виявлено факти порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо надання послуг з перевезення пасажирів зазначеним суб`єктом господарювання. За результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт зазначеного перевізника буде притягнуто до відповідальності, відповідно до законодавства України. Також позивача було повідомлено про те, що втручання у господарську діяльність суб`єкта господарювання автостанції "Верхньодніпровськ", що є власністю ПрАТ "ДОПАС", не належить до повноважень Укртрансбезпеки.
42. Також на підтвердження факту звернення позивача до Управління транспорту Дніпропетровської ОДА із зверненням від 25 липня 2022 року
№ ЛИ-1513551 щодо відмови у продажі йому квитка на безоплатний проїзд позивач надав суду роздруківку з сайту з текстом звернення, копіями протоколу правопорушення та пояснень до протоколу.
43. Відповідно до висновку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 від 16 лютого 2022 року, наявні ознаки дискримінації
ОСОБА_1 ПрАТ "ДОПАС" та Дніпропетровською ОДА.
Надаючи оцінку обставинам справи на предмет ознак дискримінації, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 зазначила, що невід`ємними умовами для кваліфікації юридичної ситуації як дискримінаційної є: наявність обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами, наявність певної персональної ознаки (ознак), за якою (якими) відбувається розрізнення у ставленні, відсутність правомірної, об`єктивної обґрунтованої мети, у зв`язку з якою відбувається розрізнення та непропорційність між метою і способами її досягнення.