ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 201/1193/18
провадження № 61-16711св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, Служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Замула Ростислав Олегович, на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Максюти Ж. І., від 01 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2018 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області Р. Сосков звернувся в інтересах Дніпровської міської ради до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, визнання спадщини відумерлою.
2. Позовна заява мотивована тим, що під час здійснення представницьких повноважень прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт безпідставного набуття права власності на квартиру
АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира), яка належала
ОСОБА_4 .
3. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право власності на спадщину не видавалось. Відтак спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 і складається зі спірної квартири, є відумерлою та має бути передана територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
4. Однак, 14 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів за розпорядженням (наказом) від 09 листопада 1999 року
№ 1/941-1999. Того ж дня, спірну квартиру за договором купівлі-продажу було відчужено на користь ОСОБА_2 .
5. Відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради розпорядженням органу приватизації від 19 лютого 1999 року за № 1/941-99 квартира АДРЕСА_1
у власність ОСОБА_1 не передавалась.
6. Отже, на момент укладення договору купівлі-продажу від 14 жовтня 2014 року, ОСОБА_1 не мав права розпоряджатися спірною квартирою, яка йому не належала, а договір купівлі-продажу, укладено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі неіснуючих документів.
7. У подальшому, 02 грудня 2014 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_3 .
8. Прокурор зазначав, що Дніпровська міська рада, всупереч положень статті 1277 ЦК України, обов`язок щодо звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою своєчасно не виконала, належних заходів, направлених на повернення спірного майна у судовому порядку не вчинила, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу, а тому у прокурора наявні підстави для застосування представницьких повноважень в порядку визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою Дніпропетровської області листом від 31 січня 2018 року за
№ 05/4-79вих-18 Дніпровську міську раду повідомлено про пред`явлення прокуратурою позову.
9. Посилаючись на викладене, прокурор просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 14 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 02 грудня
2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнати спадщину, до складу якої входить спірна квартира, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою та передати її у власність територіальної громади м. Дніпра
в особі Дніпровської міської ради.
10. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 28 травня 2019 року позов в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі?продажу залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Антонюка О. А., від 17 листопада 2021 року позов прокурора задоволено частково. Визнано спадщину, до складу якої входить квартира
АДРЕСА_1, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою та передано її у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
12. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира на момент укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на праві власності продавцю не належала. Наведене свідчить про порушення інтересів територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, які випливають зі встановленого статтею 1277 ЦК України порядку визнання спадщини відумерлою. Ефективним способом захисту порушених прав є повернення квартири територіальній громаді міста.
Інформація про рух справи в судах
13. Постановою Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., від 19 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2021 року залишено без змін.
14. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, вказав, що спірне нерухоме майно є власністю територіальної громади в особі Дніпровської міської ради і вибуло з власності територіальної громади поза її волею, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного не власником майна.
15. Постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд залишив поза увагою доводи ОСОБА_3 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи за відсутності її учасників.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
16. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада
2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визнано спадщину у вигляді квартири
АДРЕСА_1, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою та передано її у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Вирішено питання розподілу судових витрат.
17. Колегія суддів вказала, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про суті позовних вимог, допустив порушення норм процесуального законодавства щодо гласності судового процесу та розглянув справу за відсутності учасників справи та залишив поза увагою клопотання
ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи.
18. Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що на момент укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній не мав права розпоряджатися спірною квартирою, яка йому ніколи не належала, а розпорядження органу приватизації щодо вказаної квартири на його ім`я не видавались. Отже спірна квартира вибула з володіння власника на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з особою, яка ніколи не була власником майна.
19. Апеляційний суд встановив порушення прав територіальної громади, які випливають із встановленого статтею 1277 ЦК України порядку визнання спадщини відумерлою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. У касаційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат
Замула Р. О., просить постанову апеляційного суду в частині задоволених вимог прокурора скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. 23 листопада 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат
Замула Р. О. подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у цивільній справі № 201/1193/18.
22. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року в частині передачі квартири АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
23. У лютому 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
24. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_3,
в інтересах якої діє адвокат Замула Р. О., зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,
а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15, від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, у постановах Верховного Суду
від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20, від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15, від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16,
від 16 жовтня 2022 року у справі № 752/10864/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Вказує, що ОСОБА_3 є добросовісною набувачкою майна, оскільки спірна квартира придбана нею на оплатній основі та за відсутності у державному реєстрі відомостей про права інших осіб на це майно. При цьому зауважує, що не може відповідати за протиправні дії посадових осіб, які у період 2013-2014 років не вчинили жодних дій, які б свідчили про намір зареєструвати за міською радою право власності на спірну квартиру.
27. Звертає увагу, що ОСОБА_3 зробила ремонт у квартирі та мешкає у ній разом зі своєю дитиною, яка має інвалідність.
28. Зауважує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо можливості визнання спадщини відумерлою та повернення майна у власність територіальної громади, оскільки за обставин цієї справи територіальна громада має право лише на грошову компенсацію від особи, яка первісно набула право власності на спірне нерухоме майно.
29. Стверджує, що апеляційний суд своєюпостановою поклав на
ОСОБА_3 надмірний та несправедливий тягар.
30. Прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, повинен довести, що Дніпровська міська рада не здійснила жодних дій, направлених на відновлення своїх порушених прав.
31. Крім того, апеляційний суд зобов`язаний був застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки міська рада мала звернутись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою по сплину одного року після смерті ОСОБА_4, тобто починаючи з 12 січня 2014 року, натомість з такою заявою Дніпровська міська рада не зверталась, а прокурор подав розглядуваний позов лише у лютому 2018 року. При цьому реєстрація права власності на спірну квартиру відбулась у жовтні 2014 року, після смерті ОСОБА_4, яку було поховано за рахунок органу місцевого самоврядування.
32. Також до касаційної скарги долучено відомості, які, на думку заявниці, підтверджують вартість здійснених нею ремонтних робіт у спірній квартирі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
33. У січні 2024 року прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури
Волкогон Т. В., яка брала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
34. Вказує, що у розглядуваній справі право власності на спірне нерухоме майно набуте не на підставі свідоцтва на спадщину чи рішення суду про спадкування, а з інших підстав, що в свою чергу свідчить про те, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 грудня
2022 року у справі № 461/12525/15, на які посилається заявниця у касаційній скарзі, не можуть бути засновані до спірних правовідносин, як нерелевантні.
35. Зауважує, що ОСОБА_3 не позбавлена права звернутися до суду з позовом до продавця спірної квартири з вимогою про відшкодування збитків, завданих вилученням у неї нерухомого майна за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.
36. Вважає, що позов подано у лютому 2018 року в межах строку позовної давності, оскільки про порушення прав держави вперше стало відомо прокурору у січні 2016 року.
37. Звертає увагу, що дитина ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі.
Інші процесуальні звернення
38. У січні 2024 року ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат
Замула Р. О., подав до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких вказує, що твердження прокурора щодо проживання дитини не за адресою спірної кватири є безпідставними. Заперечує доводи прокурора про те, що долучені до касаційної скарги документи на підтвердження вартості ремонтних робіт не мають стосунку до спірної квартири.
39. Наголошує, що на відміну від неї, яка у разі позбавлення права власності на спірну квартири буде змушена шукати способи компенсації своїх втрат, у тому числі може бути позбавлена з дитиною єдиного житла, прокурор та Дніпровська міська рада мають більше правових ресурсів для відшкодування завданої територіальній громаді шкоди, зокрема шляхом стягнення її з винних осіб.
Фактичні обставини справи
40. На підставі свідоцтва про право власності від 09 листопада 2000 року, виданого згідно з розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 листопада 2000 року № 1/941-2000, квартира
АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4, право власності якої зареєстровано 09 листопада 2000 року та внесено запис до реєстрової книги № 362п за реєстровим номером 47-92.
41. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, однак спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право власності на спадщину не видавалось.
42. 14 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. проведено державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 476455212101) за ОСОБА_1 .
43. Того ж дня, ОСОБА_1 зазначену квартиру за договором купівлі-продажу від 14 жовтня 2014 року № 1410, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б., відчужив на користь ОСОБА_2 .
44. На підставі договору купівлі-продажу № 3114, укладеного між
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого 02 грудня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В., квартиру АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_3 .
45. Підставою для реєстрації 14 жовтня 2014 року права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 зазначено свідоцтво про право власності, видане виконкомом міської ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 09 листопада 1999 року за № 1/941-1999.
46. Відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 12 грудня 2017 року за № 3/4-2827, розпорядженням органу приватизації від 19 лютого 1999 року № 1/941-99 спірна квартира у власність ОСОБА_1 не передавалась. Натомість розпорядженням органу приватизації за № 1/941-99 у власність передана квартира за іншою адресою іншим власникам.