ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 756/11502/21
провадження № 61-652св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Раїса Семенівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року у складі судді Шролик І. С. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р. С. (далі - державний нотаріус Іваненко Р. С. ), про розірвання договору довічного утримання та розірвання договору про зміну набувача в договорі довічного утримання, визнання права власності.
Позов обґрунтовано тим, що він є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
У зв`язку з тим, що він є людиною похилого віку, за своїм фізичним станом потребує стороннього догляду та допомоги, брак грошових коштів, а також потребу його дружини ОСОБА_5 у хірургічному втручанні, 01 квітня 2010 року він уклав зі ОСОБА_4 договір довічного утримання (догляду), за умовами якого передав у власність набувача 1/2 частину належної йому квартири.
Набувач зобов`язалася забезпечувати утриманням (доглядом) довічно на умовах укладеного договору.
Аналогічний договір 01 квітня 2010 року укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
03 листопада 2011 року між ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 укладено договір про заміну набувача в договорі довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_9 набув статусу набувача 1/2 частини квартири за договором.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, у зв`язку з чим відбулася заміна набувача за договором довічного утримання (догляду) на його дочку - ОСОБА_2 .
Посилаючись на ту обставину, що набувач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за договором, систематично виникає заборгованість зі сплати за комунальні послуги, через що позивач вимушено сплачує борг, несвоєчасно та не в повному обсязі набувач сплачує послуги за домофон та Інтернет, не здійснює догляд за позивачем, між сторонами виникли неприязнені стосунки, спілкування стосується виключно сплати щомісячних платежів, відповідачка не сплачує індексацію щомісячних платежів на утримання, не забезпечує необхідні потреби позивача, вважає це істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.
Посилаючись на викладене та з урахуванням заяви про збільшення розміру заявлених позовних вимог в редакції від 08 грудня 2022 року, ОСОБА_1 остаточно просив суд:
1) розірвати договір довічного утримання (догляду) від 01 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Іваненко Р. С.;
2) розірвати договір про заміну набувача в договорі довічного утримання від 03 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, посвідчений державним нотаріусом Іваненко Р. С.;
3) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/4 частці на підставі рішення Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/12313/18;
4) скасувати заборону відчуження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для розірвання договору довічного утримання та розірвання договору про зміну набувача в договорі довічного утримання у зв`язку з тим, що позивачем як відчужувачем частини спірної квартири не доведено порушення набувачем істотних умов указаних договорів.
Дослідженими наявними в матеріалах справи доказами доведений факт щомісячної оплати набувачем ОСОБА_2 грошового утримання на користь ОСОБА_1 в сумі 500 грн., даний факт також підтверджуються випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 з якої встановлено, що на початку кожного місяця на його рахунок надходить по 500,00 грн.
Обов`язок набувача сплатити індексацію грошового утримання сторони передбачили у пункті 8 договору довічного утримання, а тому він не відноситься до істотних його умов, визначених у пункті 7 договору.
Тому, несплата відповідачем ОСОБА_2 індексації нарахованої на грошове утримання не може вважатися істотним порушенням умов договору довічного утримання, що значною мірою позбавляло відчужувача ОСОБА_1 того, на що він розраховував при укладенні договору.
Посилання ОСОБА_1 на те, що кошти, які надходять від ОСОБА_2 на виконання умов оскаржуваного договору, є недостатніми для забезпечення його всім необхідним для нормального життя, спростовуються, зокрема, пунктом 7 оскаржуваного договору, в якому відчужувач засвідчив, що самостійно несе всі витрати на інші види матеріального забезпечення чи догляду в межах грошового утримання, передбаченого договором, згідно обумовленої суми у розмірі 500 грн.
Окрім того, на твердження позивача ОСОБА_1 про недостатність розміру щомісячного утримання
Письмову пропозицію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про збільшення розміру утримання з метою мирного врегулювання спору до 1 000 грн позивач не прийняв.
Суд відхилив твердження позивача про постійний характер заборгованості зі сплати набувачем плати за житлово-комунальні послуги та про сплату ним замість набувача заборгованості за телефон, як підстави для розірвання спірних договорів, як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір довічного утримання (догляду) від 01 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Іваненко Р. С. та зареєстрований в реєстрі за № 3-984.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/4 частки кожній) на підставі рішення Оболонського районного суду міста Києва по справі № 756/12313/18 (провадження № 2/756/645/20) від 20 лютого 2020 року.
Скасовано заборону відчуження на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження: 11803651, зареєстровану 04 листопада 2011 року Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою.
Відмовлено у розірванні договору про заміну набувача в договорі довічного утримання від 03 листопада 2011 року, що був укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, посвідченого державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Іваненко Р. С. та зареєстрований в реєстрі за № 3-3851.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції неналежним чином надав оцінку виконанню умов договору довічного утримання та не врахував постійну наявність заборгованості за комунальні послуги, відсутність індексації суми утримання та відсутність будь-якого догляду.
Апеляційний суд встановив, що відповідачі жодного разу не проіндексували суму щомісячного грошового забезпечення згідно з договором у встановленому законодавством порядку.
Відповідачі не виконують свій обов`язок за спірним договором щодо сплати комунальних послуг, зокрема в частині оплати послуг AT "Укртелеком", при цьому жодної звірки не проводять, доказів того, що заборгованість виникла у зв`язку з надмірним, понад абонентську плату, користування телефоном не надають.
Через невиконання своїх обов`язків зі сплати комунальних послуг відповідачами 18 грудня 2020 року позивачу було припинено надання послуг зв`язку та домофону.
Станом на серпень 2023 року позивачу і надалі продовжують надходити повідомлення про необхідність погасити заборгованість:
- у позивача наявна заборгованість за електроенергію в розмірі 2357,56 грн;
- в серпні 2023 року отримано вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ станом на 10 липня 2023 року у розмірі 541,07 грн.
Станом на 01 липня 2023 року загальна сума заборгованості за комунальними послугами (окрім електроенергії та газопостачання) становить 13 372,04 грн.
Аналіз статті 744 ЦК України свідчить, що законодавець, передбачивши можливість визначення в договорі обов`язків як з утримання, так і догляду, розмежував указані поняття. Так, утримання характерне для зобов`язань майнового характеру, в той час як догляд, з-поміж іншого, може полягати в конкретних діях, турботі та опікуванні набувача над відчужувачем у силу його похилого віку та потребі в сторонній допомозі.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що спірним договором передбачені ще й обов`язки немайнового характеру, такі як надання догляду, необхідних послуг, які відповідачем взагалі не надаються, про що ними не заперечується. Грошовий еквівалент у розмірі 500 грн на місяць мають лише харчування, одяг, необхідна допомога, в тому числі і медична, а забезпечення лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя не охоплено оцінкою щомісячного грошового забезпечення, а тому перерахування 500 грн на місяць без надання лікарських засобів та догляду є неналежним виконанням обов`язків набувача.
Так, відповідачі взагалі не беруть участі у житті позивача, не відвідують його, не цікавляться станом його здоров`я.
Отже, апеляційний суд дійшов висновків, що відповідачами було порушено умови спірного договору довічного утримання, а тому договір підлягає розірванню.
У розірванні договору про заміну набувача в договорі довічного утримання апеляційний суд відмовив з огляду на те, що ОСОБА_1 надав лише згоду на заміну набувача у договорі довічного утримання від 01 квітня 2010 року (тобто, вчинив такий односторонній правочин як згода відчужувача на заміну набувача в договорі довічного утримання (догляду)). ОСОБА_1 не є стороною договору про зміну набувача в договорі довічного утримання, а тому не може звертатися з вимогою про його розірвання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
10 січня 2024 року до ВерховногоСуду ОСОБА_3 подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року, у якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю та рішення суду першої інстанції в частині відмови у розірванні договору про заміну набувача у договорі довічного утримання та ухвалити в цій частині нове рішення про залишення позову без задоволення.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 645/3284/19, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17, від 22 вересня 2021 року у справі № 466/8743/18, від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, від 24 червня 2021 року у справі № 644/1566/19, від 28 березня 2018 року у справі
№ 509/513/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення частини першої статті 535, частини другої 651, статей 744, 747, 749, 751, пункту 1 частини першої статті 755, статті 756 ЦК України.
Зазначаючи про неналежне виконання набувачем майна обов`язку зі сплати грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції одночасно виходив з мотивів необхідності сплати індексації щомісячного грошового забезпечення згідно з умовами договору, а також на підставі розрахунку, здійсненого відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Відповідачі подали до суду докази належного виконання договору довічного утримання від 01 квітня 2010 року, зокрема підтвердження сплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сум щомісячного утримання у розмірі 500 грн, яке з урахуванням умов договору залишається незмінним.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідачки жодного разу не проіндексували суму щомісячного грошового забезпечення суперечать наявній у матеріалах справи нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_1 стосовно відсутності претензій до правонаступника ОСОБА_9 - ОСОБА_2, у тому числі щодо виконання договорів.
На порушення вимог пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України суд першої інстанції прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог після закінчення підготовчого провадження у справі та засідання.
Суд першої інстанції надав належну оцінку обов`язкам відповідачів за договором (із змінами та доповненнями). Водночас апеляційний суд дійшов помилкових висновків щодо питання участі відповідачів у житті позивача, здійснення опіки та піклування, а також щодо обізнаності про стан його здоров`я.
Під час розгляду справи не знайшли підтвердження факт того, що стосунки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неприязними, та що відповідачки не здійснюють за позивачем належного догляду, не цікавляться станом його здоров`я, не намагаються піклуватись про нього.
Позивач відхилив пропозицію відповідачів про збільшення розміру довічного утримання з 500 грн до 1 000 грн.
Обов`язок набувача сплатити індексацію грошового утримання відчужувача, передбачений у пункті 8 договору, не відноситься до істотних умов договору довічного утримання, визначених у пункті 7.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у березні 2024 році, представник ОСОБА_1 адвокат Зубко А. О., заперечує проти доводів ОСОБА_3, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладений договір довічного утримання (догляду), посвідчений державним нотаріусом чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р. С. та зареєстрований в реєстрі № 3-985 (а. с. 8-11, т. 1).
У договорі довічного утримання (догляду) від 01 квітня 2010 року сторони передбачили, що:
- ОСОБА_1 передав у власність, а набувач ОСОБА_4 отримала 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . У свою чергу, ОСОБА_4 зобов`язалась забезпечувати відчужувача утриманням (доглядом) довічно на умовах цього договору (пункт 1);
- утримання (догляд), у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 400 грн на місяць, які будуть надаватися відчужувачу щомісячно. Крім того, набувач зобов`язаний щомісячно виплачувати кошти на оплату комунальних послуг до 10 числа за 1/2 частину квартири у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). До оплачуваних комунальних послуг належать: плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (гарячу та холодну воду) та електроенергія в обсязі до 100 кВт, абонентська плата за телефон (крім міжнародних і міжміських розмов), оплата за обслуговування домофона, за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата за послуги Інтернет у розмірі до 60 (шістдесят) грн. Набувач має право передавати гроші за вказані вище комунальні послуги безпосередньо відчужувачу для їх оплати останнім. У випадку отримання відповідних коштів відчужувач несе відповідальність за сплату вказаних вище комунальних послуг у розмірі отриманих ним коштів (пункт 7);
- грошове утримання буде виплачуватись, починаючи з моменту укладання цього договору щомісячно до 10 числа поточного місяця поштовим переказом з доставкою за адресою: АДРЕСА_2, або на вказаний розрахунковий рахунок: № НОМЕР_1, код ЗКПО № 21601519, особистий рахунок № НОМЕР_2, МФО 320229, відкритий у філії Оболонського відділення № 8142 ОБУ м. Києва, отримувач ОСОБА_1 . Сума грошового утримання підлягає індексації в порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 8);
- одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 51 000 грн, які відчужувач отримав повністю від набувача при підписанні договору (пункту 9);
- відчужувач засвідчує, що визначене сторонами грошове утримання є достатнім для підтримання повноцінного та достатнього життєвого рівня відчужувача та не потребуватиме подальшого перегляду сторонами умов договору (пункту 10).
03 листопада 2011 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 укладено договір про заміну набувача в договорі довічного утримання від 01 квітня 2010 року (а. с. 11-12, т. 1).
Згідно з умовами вказаного договору сторони домовились внести зміни та доповнення до договору довічного утримання, відповідно до яких ОСОБА_1 передав у власність, а набувач ОСОБА_9 набув 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та взамін чого зобов`язався забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору.
Відповідно пункту 7 договору про заміну набувача в договорі довічного утримання ОСОБА_9 зобов`язався довічно утримувати ОСОБА_1, тобто забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя. Сторони домовились, що утримання, у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 500 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.
Крім зазначеної суми, набувач зобов`язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги до 10 числа за 1/2 частину квартири у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). До оплачуваних щомісячних витрат на комунальні послуги належать: послуги ЖЕК з утримання будинку, плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (гаряча та холодна вода) та електроенергія в обсязі до 100 кВт-год., абонентська плата за телефон (крім міжнародних і міжміських розмов), оплата домофону та оплата за послуги Інтернет в розмірі до 100 грн. Набувач має право передавати гроші за вказані вище комунальні послуги безпосередньо відчужувачу для їх оплати останнім. У випадку отримання відповідних коштів відчужувач несе відповідальність за сплату вказаних вище комунальних послуг у розмірі отриманих ним коштів. Якщо на момент укладання цього договору відчужувач не користувався будь-яким із зазначених видом послуг, а згодом почав ними користуватись, він зобов`язаний протягом п`яти календарних днів письмово повідомити про це набувача. У випадку виникнення, в майбутньому, потреби забезпечення відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду. Відчужувач самостійно, на свій розсуд, несе всі витрати на ці види забезпечення в межах грошового забезпечення, передбаченого цим уговором, згідно з обумовленими сумами (а. с. 11, т. 1).
Відповідно до пункту 9 договору про заміну набувача в договорі довічного утримання до одноразового грошового утримання, яке було визначене сторонами за спільною згодою у розмірі 51 000 грн, та які відчужувач одержав повністю від набувача перед підписанням договору від 01 квітня 2010 року, додано 3 000 грн за домовленістю сторін.
Аналогічний договір про довічне утримання 01 квітня 2010 року було укладено між власником іншої 1/2 частки квартири - дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Також 03 листопада 2011 року між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір про заміну набувача в договорі довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_6 набув статусу набувача.
Набувач ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 113, т. 1).
Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 як правонаступник ОСОБА_9 в повному обсязі розрахувалась із ним за договором довічного утримання (догляду) за період з 01 січня 2016 року до 17 листопада 2017 року у сумі 15 500 грн. Будь-яких майнових, моральних та інших претензій за договором не має. Також стверджує, що не заперечує проти переходу прав та обов`язків померлого ОСОБА_9 до ОСОБА_2 та, відповідно, зміни набувача за договором довічного утримання (догляду) від 01 квітня 2010 року (а. с. 115, т. 1).
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі № 756/12313/18 визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_9 та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя.
Позиція Верховного Суду
Правове регулювання спірних відносин
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з обставин неналежного виконання відповідачами умов договору довічного утримання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.