ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/5229/19
адміністративне провадження № К/9901/33942/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року, ухвалене суддею Супруном Ю. О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року, прийняту у складі колегії суддів Катунова В. В., Бершова Г. Є., Ральченка І. М., у справі № 520/5229/19 за позовом Барівського комунального підприємства теплових мереж до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У травні 2019 року до Харківського окружного адміністративного суду звернулося Барівське комунальне підприємство теплових мереж (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2018 року № 0179551208 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 142031,96 грн.
Позов обґрунтовано тим, що стосовно позивача відкрито справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого забороняється застосовувати пеню, неустойки, штрафи та інші фінансові санкції, зокрема також і штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року, адміністративний позов задовольнив повністю.
Скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов`язаннями (в тому числі податковими), строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили:
Головне управління ДФС у Харківській області провело камеральну перевірку Борівського комунального підприємства теплових мереж з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень-серпень 2018 року, за результатами якої складено акт № 15183/20-40-12-08-19/32468926 від 25 жовтня 2018 року.
За висновками зазначеного акта Борівське комунальне підприємство теплових мереж несвоєчасно зареєструвало складені у травні-серпні 2018 року податкові накладні, а саме у вересні 2019 року, чим порушило абзац чотирнадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки Головне управління ДФС у Харківській області 07 листопада 2018 року прийняло податкове повідомлення-рішення № 0179551208 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 142031,96 грн.
Уважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Головне управління ДФС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідач наполягає, що штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних є мірою відповідальності, що не пов`язана із невиконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів та спрямована на забезпечення виконання обов`язку позивача із своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому на штрафи за невиконання або несвоєчасне виконання такого обов`язку не поширюється дія мораторію.
Позивач не подав до суду відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі № 922/2478/18 про банкрутство Борівського комунального підприємства теплових мереж та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів регулювався статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна (частина друга статті 19 Закону № 2343).
Абзацами третім і четвертим частини третьої статті 19 Закону № 2343 встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Окремо в частині п`ятій цієї статті передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
При цьому, у відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.