РІШЕННЯ
Іменем України
08 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/29/22
адміністративне провадження № П/990/29/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Берназюка Я.О., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кірієнко Н.Є.,
представника відповідача Саввіна С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/29/22
за позовом ОСОБА_1
до Президента України,
третя особа Вища рада правосуддя,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 1 лютого 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (далі також - відповідач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва у передбачений законом строк;
зобов`язати Президента України видати указ на підставі та в межах рішення Вищої ради правосуддя №1305/0/15-21 від 10 червня 2021 року "Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва".
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
2. У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що відповідачем вчиняється протиправна бездіяльність щодо непризначення її на посаду судді Печерського районного суду міста Києва у строк, передбачений статтею 80 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), чим порушено її право на доступ до професії судді.
3. Згідно з її доводами, встановлений статтею 80 Закону № 1402-VIII тридцятиденний строк, є достатнім, оскільки у процедурі добору кандидатів на посаду судді Президент України не наділений повноваженнями оцінювати здатність кандидата бути суддею та перевіряти додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді, порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів, а лише зобов`язаний видати указ про призначення на посаду судді згідно з поданням Вищої ради правосуддя (далі - ВРП).
4. 23 лютого 2022 року від представника Президента України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до суду. Таку позицію представник відповідача обґрунтовує положеннями частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
5. За твердженням представника Президента України строк оскарження бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах сплив 18 серпня 2021 року (місячний строк на прийняття Президентом України відповідного рішення та місячний строк на звернення до суду у разі відсутності такого рішення).
6. Крім того, на переконання представника відповідача, ОСОБА_1, будучи правником, мала знати про наявність рішення ВРП про внесення подання про призначення її на посаду судді ще 10 червня 2021 року в день його ухвалення.
7. 06 квітня 2023 року від представника Президента України надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву ОСОБА_1, де із покликанням на правову позицію щодо оцінки бездіяльності, сформовану Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19 квітня 2018 року у справі № 800/426/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 800/304/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 9901/183/20, від 10 лютого 2022 року у справі № 9901/369/21, відповідач стверджує про відсутність протиправної бездіяльності Президента України.
8. Крім того, представник відповідача у поясненнях наголосив, що в умовах військового часу додатково до сталих нагальних питань роботи Президента України додались такі важливі питання, як керівництво Збройними Силами України, військовими формуваннями, постійними засіданнями РНБО, постійними засіданнями Ставки Верховного Головнокомандувача, які мають виконуватись виключно Президентом України.
9. На переконання представника відповідача, воєнний стан та регулярні ракетні атаки рф впливають на заходи безпеки, у тому числі і особисто Президента України, що у свою чергу обмежує його фактичне перебування на робочому місці.
10. Стверджує, що ситуація, яка склалась в країні внаслідок військової агресії рф проти України, вимагає активної участі Президента України у зовнішньополітичних процесах для забезпечення перемоги України. Підставами для такого висновку, як зазначає представник відповідача, є аналіз актів Президента України, що видаються протягом останнього року, які, за поодинокими винятками, стосуються забезпечення обороноздатності держави або інших питань війни.
11. Представник відповідача також акцентує увагу на тому, що наведені обставини свідчать про щільний графік та виняткову завантаженість Президента України, з огляду на триваючу збройну агресію рф проти України та необхідність першочергового розгляду питань, пов`язаних з обороною держави, захистом державного суверенітету, територіальної цілісності України, які, на його переконання, є першочерговими в контексті статті 102 Конституції України.
12. Враховуючи наведене, вважає, що невчинення відповідачем дій у передбачений законом строк, тобто не видання указу про призначення позивачки на посаду судді, наразі немає характеру протиправної бездіяльності і не може бути визнано таким, оскільки обумовлено сукупністю обставин, які об`єктивно унеможливили своєчасне вчинення відповідних дій, а не безпідставним зволіканням чи небажанням вчинити такі дії.
13. 20 квітня 2024 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на додаткові пояснення відповідача. Позивачка не погоджується з доводами представника відповідача та наголошує, що подання ВРП про призначення її на посаду судді датовано 10 червня 2021 року, тобто задовго до повномасштабного вторгнення рф на територію України. Крім того, вказує, що з червня 2021 року Президентом України видано 24 укази про призначення 125 суддів, і це свідчить не про завантаженість, а про вибірковість під час реалізації конституційних повноважень щодо призначення суддів.
14. 09 серпня 2023 року від ВРП надійшли пояснення щодо позову ОСОБА_1, де зазначено, що ВРП в межах наданих повноважень було внесено Президенту України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду суддів Печерського районного суду м. Києва, яке супровідним листом від 18 червня 2021 року № 19419/0/9-21 направлене до Офісу Президента України. Крім того, з метою вирішення питання заповнення вакантних посад суддів, недопущення припинення роботи судових установ і порушення прав громадян на доступ до правосуддя, враховуючи звернення професійних суддівських та адвокатських об`єднань, ВРП 18 листопада 2021 року ухвалила рішення № 2229/0/15-21, яким було вирішено публічно звернутися до Президента України щодо призначення суддів (в тому числі і ОСОБА_1 ).
ІІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2022 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я.О., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., ОСОБА_2, Тацій Л.В.
16. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 14 березня 2022 року на 17:00 год.
17. 07 квітня 2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, в якому вона зауважила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Аналогічні клопотання надійшли до Верховного Суду від позивачки також 03 серпня 2022 року, 05 жовтня 2022 року, 19 жовтня 2022 року, 31 жовтня 2022 року, 23 січня 2023 року, 27 лютого 2023 року, 20 березня 2023 року та 01 травня 2024 року.
18. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 згідно рішення Вищої ради правосуддя від 8 червня 2023 року №622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку") від 13 червня 2023 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я.О., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., Тацій Л.В., Чиркін С.М.
19. 18 липня 2023 року на адресу Верховного Суду від представника Президента України надійшло клопотання про залучення ВРП до розгляду справи, як третьої особи, яке ухвалою від 24 липня 2023 року задоволено, залучено ВРП до участі у справі № 990/29/22 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, направлено ВРП копію позовної заяви та вказану ухвалу і встановлено ВРП десятиденний строк з дня отримання позовної заяви для подання до суду пояснень щодо позову та документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів позивачу та відповідачу.
20. 04 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ВРП Нарольської Тетяни Степанівни про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка задоволена ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року.
21. У судовому засіданні, що відбулося 01 квітня 2024 року розглянуто та залишено без задоволення клопотання представника Президента України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України, третя особа Вища рада правосуддя, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
22. Перевіривши матеріали справи, взявши до уваги пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд встановив таке
23. ОСОБА_1 є громадянкою України та проживає в м. Києві.
24. 04 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) із заявою про допуск її до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.
25. Рішенням Комісії від 19 квітня 2019 року № 54/зп-19 визначено, зокрема, рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та зараховано їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного Комісією 3 квітня 2017 року. Вказаним рішенням Комісії до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів зараховано ОСОБА_1, яка за результатами кваліфікаційного іспиту набрала 186,25 бала та займає 96 (дев`яносто шосту) позицію в рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого загального суду.
26. Рішенням Комісії від 19 липня 2019 року № 101/дс-19 ОСОБА_1 допущено до участі в оголошеному Комісією 2 липня 2019 року конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
27. Рішенням Комісії від 7 серпня 2019 року № 150/зп-19 затверджено рейтинг учасників конкурсу на зайняття 505 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 2 липня 2019 року № 108/зп-19. Зокрема, затверджено рейтинг кандидатів на посаду судді Печерського районного суду міста Києва. ОСОБА_1 зайняла 6 (шосту) позицію в рейтингу на зайняття 6 (шести) посад суддів зазначеного суду.
28. Рішенням від 7 серпня 2019 року № 425/дс-19 Комісія рекомендувала ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
29. 10 червня 2021 року ВРП рішенням № 1305/0/15-21 вирішила внести Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
30. Зі змісту зазначеного подання вбачається, що за результатами розгляду матеріалів стосовно ОСОБА_1 . ВРП не встановлено обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням її на посаду судді та зазначено про відсутність порушення визначеного законом порядку надання Комісією рекомендації для призначення ОСОБА_1 .
31. Вказане подання направлене до Офісу Президента України супровідним листом від 18 червня 2021 року № 19419/0/9-21 та зареєстроване 18 червня 2021 року за вх.№139/31956-01.
32. Оскільки станом на 01 лютого 2022 року (час звернення до суду) подання ВРП не розглянуто, позивачка, вважаючи бездіяльність Президента України щодо невидання указу про її призначення на посаду протягом тридцяти днів з моменту отримання подання ВРП протиправною, звернулась до Суду за захистом своїх прав та інтересів.
V. ОЦІНКА СУДУ
33. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, дійшов таких висновків.
34. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
35. Частинами першою та другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
36. Вирішуючи заявлені у позовній заяві вимоги, колегія суддів виходить з такого.
37. Згідно із частиною першою статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
38. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Водночас, Суд зауважує, що конституційним поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову увесь принцип поділу влади не вичерпується.
40. Так, статтею 102 Конституції України встановлено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
41. Згідно частини третьої статті 106 Конституції України, яка визначає повноваження Президента України, на основі та на виконання Конституції і законів України глава держави видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
42. До конституційних повноважень Президента України, серед іншого, належить також призначення на посаду судді. Згідно із частинами першою, другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП у порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
43. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України подання Президенту України про призначення судді на посаду вносить ВРП.
44. Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП, передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
45. Аналогічно до положень пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України, статтею 3 та частинами першою, другою статті 36 Закону № 1798-VIII визначено, що до повноважень ВРП належить, зокрема, внесення подання про призначення судді на посаду. Рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду ухвалюється ВРП за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов`язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.
46. Крім того, порядок призначення особи на посаду судді встановлено також і положеннями Закону № 1402-VIII.
47. Відповідно до частини першої статті 80 Закону № 1402-VIII призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання ВРП, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду. Викладені в таких зверненнях факти можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки цих фактів.
Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання ВРП.
48. Судом встановлено, що звертаючись із позовною заявою у цій справі, ОСОБА_1 зазначає про бездіяльність Президента України у формі непризначення її на посаду судді Печерського районного суду міста Києва у передбачений законом строк.
49. Таким чином, спірним питанням у цій справі насамперед є встановлення наявності або відсутності бездіяльності Президента України у процедурі призначення позивачки на посаду судді.
50. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
51. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
безсторонньо (неупереджено);
добросовісно;
розсудливо;
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
своєчасно, тобто протягом розумного строку.
52. За частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
53. Оцінюючи доводи позивачки стосовно протиправної бездіяльності, вчиненої відповідачем, колегія суддів зазначає, що оцінка судом при вирішенні адміністративного позову поведінки суб`єкта владних повноважень за критерієм правомірності, безумовно, повинна ґрунтуватися насамперед на конституційному положенні про законність діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
54. Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 15 квітня 2021 року у справі № 9901/104/20, від 1 вересня 2022 року у справі № 990/46/22, від 31 серпня 2023 року у справі № 990/75/23 та від 14 березня 2024 року у справі № 240/25193/23 неодноразово наголошувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити, але не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції.
55. Як зазначив Верховний Суд, зокрема у постанові від 13 грудня 2019 року у справі №826/7889/16, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки, встановлені правовою нормою для прийняття зобов`язаним суб`єктом рішення (вчинення певної дії/дій), поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, сукупністю фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
56. Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № П/800/490/15 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 800/304/17 та від 30 травня 2024 року у справі № 9901/506/21.
57. Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшла усі передбачені Законом № 1402-VIII стадії призначення на посаду судді, а саме:
- рішенням Комісії від 19 квітня 2019 року № 54/зп-19 визначено, зокрема, рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та зараховано позивачку, яка за результатами кваліфікаційного іспиту набрала 186,25 бала та займає 96 (дев`яносто шосту) позицію в рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, до резерву на заміщення вакантних посад;