Постанова суду № 500/95/23 від 10.07.2024 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного...

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

справа № 500/95/23

провадження № К/990/2403/24, № К/990/4011/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,

секретаря судового засідання - Борисевича О. Ю.,

за участю

представника позивача - Гонти М. С.,

представник відповідача Державної податкової служби України - Карпюк І. С.,

представник відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області - Олексюка Р. З.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Ільчишин Н. В., суддів: Коваля Р. Й., Гуляка В. В.,

І. Суть спору

1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1";

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15 грудня 2022 року № 863-о "Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о";

1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління Головного управління ДПС у Тернопільській області;

1.4. стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2022 року до дня поновлення на роботі.

2. В мотивування позову зазначає, що звільнення є незаконним та таким, що не узгоджується із чинним законодавством, за відсутності пропозиції про рівнозначну посаду.

Стверджує, що відповідач в порушення вимог частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII) не запропонував вакантну рівнозначну посаду державної служби, а саме посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області за її наявності, чим не дотримано переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю.

Вважаючи наказ про звільнення позивача із займаної посади протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про його скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 відповідно до наказу голови Державної податкової служби України від 23 грудня 2020 року за № 1486-о призначений посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області.

4. Відповідно до організаційної структури Головного управління ДПС у Тернопільській області, затвердженої в.о. Голови Державної податкової служби України Тетяною Кірієнко 29 квітня 2022 року штатна чисельність заступників начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області складає дві одиниці, тобто відбулось скорочення однієї посади заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області.

5. Наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 27 травня 2022 року № 105 "Про введення в дію організаційної структури ГУ ДПС" введено у дію затверджену організаційну структуру Головного управління ДПС у Тернопільській області.

6. 15 липня 2022 року відповідно до частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) попереджено ОСОБА_1 про наступне вивільнення у зв`язку із введенням в дію наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 27 травня 2022 року № 105 затвердженої організаційної структури ГУ ДПС та введенням в дію наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 31 травня 2022 року № 110 штатного розпису на 2022 рік та керуючись наказом ДПС України від 12 липня 2022 року № 443 "Про делегування окремих повноважень з питань управління персоналом" на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв`язку з скороченням посади заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Переліком змін № 1, затвердженим в.о. Голови ДПС Тетяною Кірієнко 12 вересня 2022 року до організаційної структури Головного управління ДПС у Тернопільській області внесено зміни, а саме виведено зі структури одну посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області.

7. Виконувачем обов`язки начальника Головного управління ДПС у Тернопільський області Р. Цвігуном згідно з наказом від 15 грудня 2022 року № 863-о "Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року №1840-о" оголошено наказ Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1" та ОСОБА_1 звільнено 15 грудня 2022 року з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області.

8. Наказом Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1" припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1, заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року в позові відмовлено.

10. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт призначення виконав усі залежні від нього дії, встановлені нормами чинного законодавства щодо пропонування державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, однак позивач не погодився на переведення на жодну із запропонованих посад, тобто очевидно, що на зайняття будь-якої іншої посади, окрім заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області позивач не був згоден.

11. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2023 року скасував рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

11.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1".

11.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15 грудня 2022 року № 863-о "Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о".

11.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області з 15 грудня 2022 року.

11.4. Стягнуто з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2022 року по 14 листопада 2023 року в розмірі 216482,42 грн (без відрахування податків, зборів та обов`язкових платежів).

12. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що 01 вересня 2022 року звільнено заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області ОСОБА_2, тобто з`явилася вакантна посада заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області, однак відповідна вакантна посада не була запропонована позивачу, а в подальшому Переліком змін № 1, затвердженим в.о. Голови ДПС Тетяною Кірієнко 12 вересня 2022 року, до організаційної структури Головного управління ДПС у Тернопільській області виведено зі структури одну посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області, тобто її було також скорочено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державною податковою службою України необґрунтовано звільнено ОСОБА_1 із займаної посади, а відтак оскаржувані накази Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1" та Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15 грудня 2022 року № 863-о "Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 14 грудня 2022 року № 1840-о" підлягають скасуванню.

IV. Касаційне оскарження

13. Представники Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області подали касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Так, автори скарг зауважили на тому, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 200/6515/21 щодо правильного застосування норм частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII та частини третьої статті 49-2 КЗпП України у подібних правовідносинах.

Крім того, автори скарг покликаються на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 17 Закону № 889-VIII та пункту 3 Порядку делегування окремих повноважень керівника державної служби в центральному органі виконавчої влади", затверджений Кабінетом Міністрів України постановою від 11 грудня 2019 року № 1041 (далі - Порядок № 1041), з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

14. Верховний Суд ухвалами від 01 лютого 2024 року та від 18 березня 2024 року відкрив та об`єднав касаційні провадження за скаргами Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

15. Позивач подав відзив на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон № 889-VIII.

19. В силу частин першої-третьої статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

20. В силу пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87 цього Закону).

21. Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

22. Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

VI. Позиція Верховного Суду

23. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання правомірності звільнення позивача з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.

24. Так, у 2022 році з метою належного функціонування Державної податкової служби України у межах єдиної юридичної особи відбувалась поступова зміна структури її територіальних органів.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до організаційної структури Головного управління ДПС у Тернопільській області, затвердженої в.о. Голови Державної податкової служби України Тетяною Кірієнко 29 квітня 2022 року, штатна чисельність заступників начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області складає дві одиниці.

Наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 27 травня 2022 року № 105 "Про введення в дію організаційної структури ГУ ДПС" введено у дію затверджену організаційну структуру Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Переліком змін № 1, затвердженим в.о. Голови ДПС Тетяною Кірієнко 12 вересня 2022 року, до організаційної структури Головного управління ДПС у Тернопільській області внесено зміни, а саме виведено зі структури одну посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області.

26. Таким чином, внаслідок зміни структури та штатного розпису Головного управління ДПС у Тернопільській області відбулося скорочення посади державної служби, яку обіймав ОСОБА_1 .

27. Наказом ДПС України від 12 липня 2022 року № 443 "Про делегування окремих повноважень з питань управління персоналом" делеговано керівникам (або особам, які виконують їх обов`язки) територіальних органів ДПС повноваження щодо здійснення заходів із забезпечення проходження державної служби та дотримання законодавства про працю, зокрема, стосовно попередження заступників керівника територіального органу ДПС про наступне звільнення та повідомлення про зміну істотних умов державної служби, а також пропонування у випадках, визначених чинним законодавством, іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, враховуючи переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

28. 15 липня 2022 року відповідно до частини шостої статті 49-2 КЗпП України ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення у зв`язку із введенням в дію наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 27 травня 2022 року № 105, затвердженої організаційної структури ГУ ДПС та введенням в дію наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 31 травня 2022 року № 110 штатного розпису на 2022 рік та, керуючись наказом ДПС України від 12 липня 2022 року № 443 "Про делегування окремих повноважень з питань управління персоналом" на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв`язку зі скороченням посади заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.

29. На час попередження та видання Державною податковою службою України спірного наказу стаття 87 Закон № 889-VІІІ діяла у редакції Законів України від 19 вересня 2019 року № 117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" (далі - Закон № 117-IX) та від 23 лютого 2021 року № 1285-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби".

Зокрема, Законом № 117-IX виокремлено дві підстави припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення:

скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (пункт 1 частини першої);

ліквідація державного органу (пункт 1-1 частини першої).

Законом № 117-ІХ також виключено положення абзаців першого і другого частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, які стосувалися застосування до державних службовців законодавства про працю та допускали звільнення з підстав реорганізації або ліквідації державного органу лише в разі неможливості переведення державного службовця на іншу посаду чи його відмови від такого переведення.

Цим же Законом № 117-ІХ стаття 40 КЗпП України доповнена частиною п`ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".

06 березня 2021 року набув чинності Закон № 1285-ІХ, яким законодавець змінив особливості процедури звільнення державних службовців на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІІ і виклав частину третю Закону № 889-VІІІ у такій редакції: "Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

30. Отже, після внесення Законом № 1285-ІХ змін до частини третьої статті 87 Закону № 889-VІІІ існування обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав для звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті включає зобов`язання роботодавця (держави) в особі суб`єкта призначення або керівника державної служби щодо працевлаштування державних службовців, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють їх можливе вивільнення.

31. Тобто, суб`єкт призначення або керівник державної служби зобов`язаний не лише попередити державного службовця про наступне звільнення, а й одночасно з цим запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

................

Перейти до повного тексту