ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 912/766/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К.О.
та представників
позивача: не з`явились,
відповідача-1: не з`явились,
відповідача-2: не з`явились,
відповідача-3: Іванченко В.В., Поліщук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кетрисанівської сільської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2024
та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023
у справі № 912/766/23
за позовом Бобринецької міської ради Кіровоградської області
до Бобринецької районної ради Кіровоградської області, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради, Кропивницької районної ради та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області
про визнання протиправними та скасування актів місцевого самоврядування, рішення державного реєстратора, припинення права власності,
В С Т А Н О В И В:
Бобринецька міська рада Кіровоградської області звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецької районної ради Кіровоградської області, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради, Кропивницької районної ради та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 481 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" у частині, що стосується передачі зі спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. Незалежності, 80;
- визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради від 23.09.2020 № 791 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" у частині, що стосується безоплатної передачі зі спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. Незалежності, 80;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Бобринецької районної ради від 30.09.2020 № 22-гр "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)";
- визнати протиправним та скасувати акт приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення) по факту безоплатної передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення) за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80 з балансу Малого комунального підприємства "Дім Бобринець" на баланс Кетрисанівської сільської ради у кількості 1 [шт.], первісною (переоціненою) вартістю 716 948,51 грн, зносом 289 451,09 грн, залишковою вартістю станом на 01.09.2020 427 497,42 грн, затверджений розпорядженням голови Бобринецької районної ради від 30.09.2020 № 22-гр "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)";
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04052353) Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54405061 від 05.10.2020 щодо державної реєстрації права власності, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38501229; дата, час державної реєстрації: 01.10.2020 13:44:43; Державний реєстратор: Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; Підстава для державної реєстрації: розпорядження голови Бобринецької районної ради "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)", серія та номер: 22-гр, виданий 30.09.2020, видавник Бобринецька районна рада; рішення органу місцевого самоврядування "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради", серія та номер: 791, виданий 23.09.2020, видавник: Кетрисанівська сільська рада; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54405061 від 05.10.2020 10:17:32, Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; форма власності: комунальна; Власники: КЕТРИСАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 04365508, країна реєстрації: Україна;
- припинити право власності Кетрисанівської сільської ради на об`єкт нерухомого майна - будівлю, реєстраційний номер 1385540635208, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54405061 від 05.10.2020 10:17:32, Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачами було порушено публічний (спеціально-дозвільний) характер/порядок діяльності Бобринецької районної ради, Кетрисанівської сільської ради та державного реєстратора, як органів публічної влади, передбачений ч. 2 ст. 2 ст. 19 Конституції України. Оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 (суддя Бестаченко О.Л.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2024 (колегія суддів у складі: Коваль Л.А. - головуючий, Мороз В.Ф., Чередко А.Є), позовні вимоги задоволено.
Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до рішення Бобринецької районної ради від 07.07.2006 № 33 "Про прийняття у спільну комунальну власність територіальних громад сіл та міста району майна: адмінприміщення, приміщення управління праці та соціального захисту населення" прийнято у спільну комунальну власність територіальних громад сіл та міста району адміністративне приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 80.
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 26.05.2009 № 16, ціла нежитлова будівля, яка розташована у м. Бобринець по вул. Орджонікідзе (перейменовано на Незалежності), 80 належить спільній власності територіальних громад сіл і міста Бобринецького району, в повному оперативному управлінні Бобринецької районної ради.
Свідоцтво видане на підставі рішення Бобринецької районної ради від 24.04.2009 № 307, яким вирішено оформити право власності на цілу нежитлову адміністративну будівлю по вказаній вище адресі у спільну власність територіальних громад сіл і міста Бобринецького району, в повному оперативному управлінні Бобринецької районної ради.
Згідно з інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно право комунальної власності на спірну будівлю за Бобринецькою районною радою 17.10.2017 зареєстровано на підставі Свідоцтва про право власності від 26.05.2009 № 16.
У матеріалах справи міститься копія рішення Бобринецької міської ради від 15.07.2016 № 506 "Про відкликання повноважень", згідно з яким вирішено відкликати делеговані Бобринецькій районній раді повноваження з управління майном, що є у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, одним із співвласників якого є Бобринецька міська об`єднана територіальна громада, утворена в результаті об`єднання Бобринецької міської територіальної громади і Червонодолинської сільської територіальної громади.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" до Бобринецького району Кіровоградської області входять адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.
Рішенням Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 480 "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" надано згоду на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, серед якого ціла нежитлова будівля (адмінприміщення), що розташована у м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради.
Рішенням Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 481 "Про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" (далі - рішення № 481) безоплатно передано нерухоме майно, серед якого ціла нежитлова будівля (адмінприміщення), що розташована у м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
23.09.2020 рішенням Кетрисанівської сільської ради № 791 "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради" надано згоду на прийняття та прийнято у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради майно спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, серед якого і ціла нежитлова будівля (адмінприміщення), що розташована у м. Бобринець, вул. Незалежності, 80.
24.09.2020 розпорядженням голови Бобринецької районної ради № 20-гр "Про комісію з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)" було утворено комісію з приймання-передачі майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, а саме: цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), що знаходиться за адресою м. Бобринець, вул. Незалежності, 80; затверджено склад комісії; надано розпорядження комісії здійснити приймання-передачу майна відповідно до норм чинного законодавства України.
Згідно з Актом приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), затвердженим розпорядженням голови Бобринецької районної ради від 30.09.2020 № 22-гр, проведено безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення) за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80 з балансу Малого комунального підприємства "Дім Бобринець" на баланс Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за рішенням державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04052353) Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54405061 від 05.10.2020 щодо державної реєстрації права власності, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38501229; дата, час державної реєстрації: 01.10.2020 13:44:43; Державний реєстратор: Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; Підстава для державної реєстрації: розпорядження голови Бобринецької районної ради "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)", серія та номер: 22-гр, виданий 30.09.2020, видавник Бобринецька районна рада; рішення органу місцевого самоврядування "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради", серія та номер: 791, виданий 23.09.2020, видавник: Кетрисанівська сільська рада; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54405061 від 05.10.2020 10:17:32, Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; форма власності: комунальна; внесено відомості щодо власника нерухомого майна за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80: КЕТРИСАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 04365508, країна реєстрації: Україна.
Позивач вважає, що право на визначення правової долі майна міської територіальної громади, в тому числі того, що знаходиться в управлінні районної ради, має безпосередньо міська територіальна громада або її представницький орган - Бобринецька міська рада шляхом прийняття відповідних рішень. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачами порушено публічний (спеціально-дозвільний) характер/порядок діяльності Бобринецької районної ради, Кетрисанівської сільської ради, державного реєстратора як органів публічної влади, передбачений ч. 2 ст. 19 Конституції України з ряду підстав.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, спростував твердження відповідача-3 про те, що Бобринецька районна рада на день ухвалення рішення № 481 була єдиним власником, за яким на праві комунальної власності зареєстрована ціла нежитлова будівля (адмінприміщення) за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80. В свою чергу, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.02.2022 у справі № 904/4109/21, за загальним правилом, передбаченим ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об`єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені аб. 3 п. 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об`єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Таким чином, визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень, мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов`язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Водночас у даній справі відповідачами не доведено, що ціла нежитлова адміністративна будівля в м. Бобринець по вул. Орджонікідзе, 80 знаходиться на території Кетрисанівської сільської територіальної громади та задовольняє виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання згоди Бобринецькою міською територіальною громадою на відчуження на користь Кетрисанівської сільської ради спільного майна. Також суди обох інстанцій дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є належним та відповідає нормам ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач-2 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, а також стягнути з позивача на його користь 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції. Крім цього, до скарги додано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суди під час розгляду справи № 912/766/23 не мають права надавати правову оцінку обставинам, які не є предметом спору, оскільки право комунальної власності Бобринецької районної ради ніким не ставилося під сумнів з 17.10.2017, а тому Бобринецька районна рада володіючи майном на праві комунальної власності правомірно розпорядилася ним на користь Кетрисанівської сільської ради, як одноособовий власник. Тобто в даному випадку інститут права спільної власності не застосовується. Також зазначає, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, водночас позивач не заявляв ніяких вимог майнового характеру щодо спірного майна. У поданих заявах по суті справи позивач не зазначав яким чином визнання та скасування оскаржуваних рішень органів місцевого самоврядування та державного реєстратора поновить майнове право Бобринецької міської територіальної громади Кіровоградської області на спірне нерухоме майно. Крім цього матеріалами справи підтверджується, що навіть при задоволенні позовних вимог повністю спірне нерухоме майно повернеться до комунальної власності Бобринецької районної ради, право комунальної власності на яке Бобринецької районної ради ніким не оскаржене та не скасоване. В свою чергу, Бобринецька районна рада з 01.07.2021 не уповноважена на передачу нерухомого майна, в тому числі спірного майна, що виключає можливість прийняття рішення про передачу спірного майна позивачу у разі задоволення позову. Також враховуючи практику Верховного суду щодо вжиття стороною заходів досудового врегулювання спору, в подальшому Бобринецька міська рада не реалізувала своє право на звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства Юстиції від 29.09.2023 № 3404/7, хоча мала таке право.
Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судами не враховано висновків Верховного Суду, викладених у: постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/47 (відносно пріоритету відомостей вказаних в реєстрі речових прав і правовстановлюючих документах); постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 09.11.2021 № 466/8649/16-ц (що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам). Крім цього, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Кетрисанівська сільська рада зазначає, що з метою уникнення правових колізій та різного тлумачення норм права Верховний Суд під час розгляду подібних категорій справ повинен констатувати або навпаки спростувати факт наявності права комунальної власності районних рад як одноособового власника, якщо навіть такий правовий режим нерухомого майна вказаний у правовстановлюючому документі тієї чи іншої ради.
У клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду скаржник зазначає, що не погоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.02.2022 у справі № 904/4109/21, відповідно до якого за загальним правилом, передбаченим ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об`єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абз. 3 п. 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об`єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Таким чином, визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень, мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов`язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Скаржник вважає, що тлумачити відповідні обставини як дві окремі підстави неможливо, і що процедура відчуження майна, що перебуває у статусі комунальної власності, відрізняється від процедури відчуження майна, що перебуває у статусі спільної власності, що є питанням права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2024 (колегія суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.) відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.07.2024 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 03.07.2024.
До Верховного Суду 02.07.2024 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених у них висновків та помилковість доводів скаржника.
У зв`язку з запланованою відпусткою судді Краснова Є.В. 08.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 912/766/23, за результатами якого для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 09.07.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Положеннями ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно з абз. 1, 2, 3 п. 10 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21 зазначив, що за своїм змістом норма абз. 3 п. 10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020) має імперативний характер, позаяк у співвідношенні з ч. 8 ст. 60 цього Закону встановлює дві виняткові підстави обов`язкового відчуження районною чи обласною радою об`єктів права спільної власності територіальних громад на користь конкретної місцевої територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на вилучення вказаних об`єктів, а саме: 1) окремі об`єкти права спільної власності територіальних громад знаходяться на території місцевої територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) зазначені об`єкти задовольняють колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої вони знаходяться. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 925/1846/21.
Отже, за загальним правилом, передбаченим ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об`єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абз. 3 п. 10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об`єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Таким чином, визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов`язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст". Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21, від 23.02.2021 у справі № 903/900/21.
Ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено, що ціла нежитлова адміністративна будівля в м. Бобринець по вул. Орджонікідзе, 80 знаходиться на території Кетрисанівської сільської територіальної громади та задовольняє виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання згоди Бобринецькою міською територіальною громадою на відчуження на користь Кетрисанівської сільської ради спільного майна.