ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2025/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Киреєва Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу SCOT FLENSBURG S.A.
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 (судді: Мальченко А. О. - головуючий, Козир Т. П., Агрикова О. В.) у справі
за позовом SCOT FLENSBURG S.A.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ"
про стягнення 102 486,87 доларів США за угодою про врегулювання спору від 23.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі
1.1. У липні 2023 року SCOT FLENSBURG S.A. (далі - Компанія) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" (далі - ТОВ "ТРЕЙДЛІМ") про стягнення 102 486,87 доларів США, з яких: 75 883,86 доларів США - основний борг, 26 559,35 доларів США - пеня, 43,66 доларів США - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за угодою про врегулювання спору від 23.05.2023 в частині повної та своєчасної сплати коштів.
1.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження наявності господарських правовідносин між позивачем і відповідачем, за якими останній був би зобов`язаний здійснити оплату на користь позивача.
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ТОВ "ТРЕЙДЛІМ" на користь SCOT FLENSBURG S.A. 75 883, 86 доларів США основного боргу, 26 559, 43 доларів США пені, 43,66 доларів США 3% річних.
Суд апеляційної інстанції виходив із встановлення обставин щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
2.1. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 клопотання SCOT FLENSBURG S.A. про долучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції у справі залишено без розгляду.
Клопотання SCOT FLENSBURG S.A. про долучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та їх розподіл у справі задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ТРЕЙДЛІМ" на користь SCOT FLENSBURG S.A. 2 000,00 Євро судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
2.2. Залишаючи без розгляду клопотання SCOT FLENSBURG S.A. про долучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником докази, які підтверджуються розмір понесених судових витрат в суді першої інстанції, були подані лише 08.04.2024, тобто із пропуском присічного строку, встановленого абзацом 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, і позивач не навів жодних поважних причин пропуску строку для їх подачі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024, SCOT FLENSBURG S.A. у касаційній скарзі просить її скасувати в частині залишення без розгляду клопотання про залучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив, що у своєму позові Компанія зазначила, що надасть докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалено 07.12.2023, а відтак останнім днем для подання доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат в суді першої інстанції, було 12.12.2023. Оскільки докази, які підтверджуються розмір понесених судових витрат в суді першої інстанції, були подані Компанією лише 08.04.2024, тобто із пропуском присічного строку, встановленого абзацом 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, і позивач не навів жодних поважних причин пропуску строку для їх подачі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду клопотання Компанії про долучення доказів судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції та їх розподіл. У зв`язку з викладеним суд апеляційної інстанції залишив без розгляду клопотання позивача.
Проте, заявник касаційної скарги вважає, що такі висновки апеляційного суду суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/338/21, від 18.07.2022 р. у справі № 916/2541/20 про те, що, у разі скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення апеляційним судом, строк на подання доказів понесених судових витрат не є пропущеним, якщо учасник справи подав такі докази безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення.
Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про залишення без розгляду клопотання позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
3.2. Відзиву на касаційну скаргу у визначений судом строк не надходило.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
4.2. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.