ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 925/1176/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 (судді: Агрикова О. В. - головуючий, Мальченко А. О., Козир Т. П.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2023 (суддя Гладун А. І.) у справі
за позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області
до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про стягнення 109 556,44 грн та зобов`язання укласти договір,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2023 року Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - ГУ ДПС) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням змін) до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - ГУ ДФС) про визнання укладеним між позивачем і відповідачем договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у редакції позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 109 556, 44 грн за фактично спожиті та невідшкодовані комунальні послуги за 2022 рік.
1.2. На обґрунтування позову позивач посилався на те, що відмова відповідача укласти договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суперечить законодавчо встановленому обов`язку, а також умовам укладеного між сторонами договору оренди. У зв`язку із наявністю у відповідача заборгованості за фактично спожиті та невідшкодовані комунальні послуги за 2022 рік позивач здійснив розрахунок боргу пропорційно займаній площі відповідачем від загальної площі, яка опалюється, що становить суму заявлену до стягнення.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідно до запропонованого позивачем до укладення проєкту договору строк початку його та строк закінчення його дії перебувають поза межами дати набрання рішенням суду законної сили; визнання на підставі рішення суду укладеним договору, строк дії якого на день набрання рішенням суду законної сили закінчився, а договір є припиненим, суперечитиме принципу розумності. Разом із тим місцевий господарський суд установив, що наданий позивачем розрахунок вартості спожитого газу не підтверджує факту споживання природного газу та вартості понесених позивачем витрат на його придбання, а лише відображає спосіб та методику нарахування витрат пропорційно до площі, що займає відповідач, тому підстав для стягнення заявлених коштів у наведеному випадку теж немає.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 вказане рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення вимог заявленого позову.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДПС у касаційній скарзі (з урахуванням її уточненої редакції) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 і рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2023 у цій справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Вимоги касаційної скарги з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовані відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. За доводами скаржника, у наведеному випадку наявні правові підстави для задоволення позову, оскільки відповідач ухиляється від укладення спірного договору та має відшкодувати балансоутримувачеві витрати на утримання майна і надання комунальних послуг.
3.2. Від ГУ ДФС відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 21.01.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - РВ ФДМУ) (орендодавець), ГУ ДФС (орендар) і ГУ ДПС (балансоутримувач) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2125, за умовами якого в строкове платне користування орендареві передається державне нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме нежитлові приміщення адмінбудівлі, загальною площею 1141,70 м2, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, та частина нежитлових приміщень другого поверху адмінбудівлі загальною площею 104,20 м2 за адресою: вул. Соборності, 1А, м. Умань, Черкаська обл., що обліковується на балансі ГУ ДПС, вартість яких визначена згідно з актами оцінки нерухомого майна балансоутримувача та становить 9000,00 грн.
Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту та технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг у порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Відповідно до пункту 6.5 договору оренди протягом п`яти робочих днів із дати укладання цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання два примірника договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом ФДМУ, та/або проєкти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.
Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів із моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.
Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів із моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору.
Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проєктів відповідних договорів балансоутримувача. Орендар зобов`язаний надати балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.
21.01.2021 сторони підписали акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що належить до державної власності.
17.11.2021 РВ ФДМУ, ГУ ДФС і ГУ ДПС уклали договір № 1 про внесення змін і доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.01.2021 № 2125.
Також 17.11.2021 ГУ ДФС і ГУ ДПС склали та підписали акт повернення з оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з яким орендар повернув, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування майно, а саме частину адмінбудівлі площею 828,80 м2, розташованої за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, та частину адмінбудівлі площею 104,20 м2, розташованої за адресою: м. Умань, пл. Соборності, 1А з додатком - анкета про стан майна і розрахунків за договором оренди від 21.01.2021 № 2125.
Крім того, 17.11.2021 ГУ ДФС і ГУ ДПС склали та підписали акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, зокрема нежитлові приміщення адмінбудівлі площею 312,90 м2 за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235 .
У подальшому, 16.11.2022 позивач надіслав відповідачеві пропозицію укласти договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, до якого додав проєкт договору.
Згідно з розділом 1 проєкту договору на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг предметом договору є:
1.1. Балансоутримувач забезпечує експлуатацію та утримання будівлі, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, загальною площею 14222,6 м2, а також утримання прибудинкової території, а користувач бере участь у витратах балансоутримувача (договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.01.2021 № 2125);
1.2. Користувач користується частиною нежитлового приміщення загальною площею 312,90 м2, за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235 . Орендовані приміщення використовується для розміщення бюджетної установи;
1.4. Балансоутримувач забезпечує користувача такими послугами: подача газопостачання; водопостачання та водовідведення; вивезення ТПВ; постачання електричної енергії; послуги інтернет-мережі; послуги телефонної мережі;
1.5. Користувач відшкодовує балансоутримувачу витрати за подачу газопостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення ТПВ, постачання електричної енергії; послуги інтернет-мережі; послуги телефонної мережі що передбачається цим договором.
Відповідно до розділу 6 вказаного проєкту договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 6.1); строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1 цього договору та закінчується 31.12.2022. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2022 (пункт 6.2); чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 6.5).
За розрахунком позивача в адмінбудівлі спожито всього природного газу: за січень-квітень 2022 року 107,09888 тис.куб.м за ціною 16554,00 грн/1 тис.куб.м + розподіл за ціною 684,00 грн/1 тис.куб.м; за жовтень-грудень 2022 року 80,318567 тис.куб.м за ціною 16553,89 грн/1 тис.куб.м + розподіл за ціною 684,00 грн/1 тис.куб.м.
Позивач здійснив розрахунок боргу пропорційно займаній відповідачем площі від загальної площі, що опалюється за формулою:
S=Qміс х (S2/ S1),
де S - вартість спожитого природного газу за звітний період,
Q - фактична вартість спожитого природного газу згідно рахунків,
S1 - площа адмінприміщення, що опалюється - 9227,06 м2,
S2 - 312,90 м2 - площа зайнята орендарем.
Отже, за розрахунком позивача, основний борг зі сплати комунальних послуг ГУ ДФС за 2022 рік становить 109 556, 44 грн за споживання та транспортування природного газу (3 230 693,11 х (312,90/9227,06).
11.01.2023 відповідач надіслав позивачеві лист № 6/1/23-06, у якому повідомив, що розмір тарифів, які подані до сплати за розрахунками, відповідно до запропонованих проєктів договорів про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, вважає економічно обґрунтованими, проте видатки на утримання орендованого нерухомого майна у кошторисі орендаря на 2022 рік не передбачені.
09.06.2023 ГУ ДФС повідомило ГУ ДФС про те, що рахунки відносяться до КПКВ 3503010 "Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби"; відповідно до Закону України "Про держаний бюджет України на 2023 рік" по зазначеному коду програмної класифікації видатків розподілу видатків не передбачено. Отже, планових показників загального та спеціального фондів державного бюджету та відкритих асигнувань ГУ ДФС на виконання програми у 2023 році не надходило.
4.3. У зв`язку із неукладенням договору про відшкодування витрат балансоутримувача з надання комунальних послуг та наявністю заборгованості у ГУ ДФС з комунальних послуг за 2022 рік за споживання та транспортування природного газу, ГУ ДПС звернулося до суду із позовом у цій справі.
4.4. Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, тому відмовив у їх задоволенні.
4.5. Здійснюючи апеляційний перегляд справи в порядку положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.
4.6. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд, зазначив, зокрема, що відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно із частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з положеннями статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.