ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/1938/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
ліквідатор ТОВ "Естейт Селлінг" - арбітражний керуючий Шевченко В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 08.04.2024
у складі головуючого судді: Чередка А. Є., суддя: Коваль Л.А., Мороз В. Ф.
та на постанову Господарського суду Дніпропетровської області
від 31.10.2023
суддя Первушин Ю.Ю.
у справі № 904/1938/22
за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 відкрито провадження за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі № 904/1938/22, зокрема, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру.
3. Не погоджуючись із зазначеною постановою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
5. 20.05.2024 Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 та на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі № 904/1938/22, сформована в системі "Електронний суд" 20.05.2024.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у справі № 904/1938/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Огородніка К. М., судді - Банаська О. О., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.05.2024.
7. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.05.2024 № 32.2-01/963, у зв`язку з обранням судді Банаська О. О. до Великої Палати Верховного Суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/1938/22.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у справі № 904/1938/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К. М., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024.
9. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2024 у справі № 904/1938/22 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 та на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі № 904/1938/22 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. Надано скаржнику можливість зазначити підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав).
10. 06.06.2024 Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, згідно якої зазначив підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав).
11. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 904/1938/22 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 та на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023; призначено розгляд касаційної скарги на 02.07.2024 року о 10:15 год.
12. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.06.2024 № 32.2-01/1233, у зв`язку з відпусткою судді Огородніка К. М., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/1938/22.
13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області визначено колегію суддів у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2024, зокрема, прийнято касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 та на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі № 904/1938/22 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі:
Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
15. Не погоджуючись з ухваленою постановою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
15.1 Суди попередніх інстанцій не врахували, що ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом є передчасним у зв`язку із неповнотою встановлених обставин та не підтвердженням їх належними доказами, зокрема щодо з`ясування активу і пасиву боржника з їх співставленням.
15.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що відсутність інформації щодо бухгалтерського обліку у банкрута за останні три роки не може свідчити про не ведення господарської діяльності.
15.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що відсутність власних обігових коштів для фінансування господарського обороту не може бути встановлена лише за інформацією про відсутність коштів на рахунках станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство.
15.4 Належними доказами у справі не підтверджено відсутність ознак фіктивного банкрутства, відсутність ознак доведення до банкрутства, відсутність ознак приховування банкрутства.
15.5 Судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 924/1155/18, від 14.04.2021 у справі № 904/1693/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
16. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та арбітражним керуючим Шевченком В.Є. подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Розгляд клопотань Верховним Судом
17. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано заяву про розгляд справи в судовому засіданні 02.07.2024 без участі його представника.
18. Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 17.06.2024 доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги, а тому Суд вважає за можливе розглядати касаційну скаргу за відсутності уповноваженого представника скаржника.
Позиція Верховного Суду
19. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
20. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
21. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
22. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
22.1 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727).
22.2 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2022 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" до розгляду в підготовчому засіданні на 28.07.2022.
22.3 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022, поміж іншого:
- відкрито провадження за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" у справі № 904/1938/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг";
- визнані грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в сумі 83 310,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 50 530 246,35 грн (27 000 000,00 грн - основний борг, 19 114 081,97 грн - інфляційні збитки, 4 416 164,38 грн - 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 14.01.2023;
- призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1231 від 24.07.2013 (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 19, оф. 3).
22.4 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 103 780,25 грн (вимоги щодо сплати податків та зборів (обов`язкових платежів)) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 25 532,98 грн (20 079,00 грн - штрафні санкції, 5 453,98 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
22.5 Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/1938/22:
- припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727);
- припинено повноваження арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво №1231 від 24.07.2013, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 19, оф. 3), як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг";
- визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727) банкрутом;
- відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 22.12.2023;
- призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727) арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво №1231 від 24.07.2013, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 19, оф. 3).
22.6 Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2023, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/1938/22 скасовано, справу № 904/1938/22 передано для подальшого розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
23. Аргументи скаржника (пункти 15.1, 15.2, 15.3, 15.4, 15.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
24. Частиною четвертою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника чи комітету кредиторів, але за наявності обставин, а саме за наявності ознак банкрутства господарський суд протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.
25. Аналіз положень статей 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства із застосуванням судового розсуду.
26. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
27. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).
28. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
29. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
30. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
31. Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
32. Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
33. Статтею 58 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
34. Виходячи з вищенаведених норм Кодексу України з процедур банкрутства, боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено його неспроможність відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
35. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
36. Ухваленню такої постанови передує судова процедура розпорядження майном боржника, порядок проведення якої врегульований у розділі IІ Кодексу України з процедур банкрутства.
37. Під розпорядженням майном згідно частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
38. Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов`язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (частина третя статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства).
39. Зокрема, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.
40. Завданням підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів. Проте остаточна оцінка зазначених обставин надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.
41. При цьому при ухваленні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
42. Тобто, враховуючи положення частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.