П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
Провадження № 11-201сап23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді - доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Лук`яненко О. О.,
представника скаржника - Кравця Р. Ю.,
представника ВРП - Нарольської Т. С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2023 року № 1120/0/15-23, ухвалене за результатами розгляду його скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати від 21 липня 2021 року № 1623/1дп/15-21,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
1. 25 грудня 2023 року ОСОБА_1 (далі також скаржник) звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 23 листопада 2023 року № 1120/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 21 липня 2021 року № 1623/1дп/15-21 "Про притягнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (далі - оскаржуване рішення).
2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 зазначає про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальностіу зв`язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку та наполягає, що в оскаржуваному рішенні ВРП обрала найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення щодо нього, що суперечить принципу пропорційності, не зваживши на недоведеність вчинення інкримінованих йому дій належними, допустимими та достатніми доказами.
3. Так, скаржник звертає увагу, що єдиною підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності визначено подію вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння), однак на час розгляду дисциплінарної скарги щодо нього це питання вже було вирішено судом у визначеному законом порядку у спосіб закриття постановою Печерського районного суду міста Києва від 1 березня 2019 року у справі № 757/1456/18-п провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності. Водночас факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного проступку, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, так само як і подія правопорушення (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння), не були встановлені цим судовим рішенням. Тому скаржник уважає, що ВРП перебрала на себе функції суду в непередбачений законом спосіб та ухвалила щодо нього оскаржуване рішення з порушенням презумпції невинуватості.
4. На переконання скаржника, ВРП не мала б посилатися на постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 369/10356/18 як на судове рішення, яким встановлено факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у цій справі суд перевіряв факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а не частиною першою статті 130 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно його дії на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування автомобілем не були та не могли бути предметом оцінки суду в зазначеній справі. Разом із цим скаржник наполягає, що у постанові Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 369/10356/18 немає жодного обґрунтування того, на якій підставі суд дійшов висновку про те, що " ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до настання ДТП", однак оскаржити це судове рішення він не міг з огляду на його остаточний характер.
5. Інші докази, на які посилалися ВРП та її дисциплінарний орган, скаржник вважає небезспірними й такими, що не мали б братися до уваги.
6. Так, скаржник звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення від 2 січня 2018 року серії БД № 425415 був складений працівниками поліції з численними порушеннями та помилками, зокрема з порушенням пунктів 7, 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, та розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 січня 2015 року № 1395, де встановлено додаткові вимоги до протоколу. Внесені до зазначеного протоколу корегування, на переконання скаржника, спотворювали правдивість наведеної у ньому інформації щодо події правопорушення, тому ВРП не мала б ураховувати його як беззаперечний доказ.
7. Скаржник стверджує, що його перевірка поліцейськими на предмет перебування в стані сп`яніння за допомогою спеціального пристрою була проведена з порушенням приписів пункту 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, оскільки він не давав згоду на проведення такої перевірки. При цьому скаржник звертає увагу, що достовірність записів тесту на приладі "Драгер" на предмет вживання ним алкоголю, згідно з яким концентрація алкоголю становила 1,52 проміле, не може підтверджуватися відеозаписом на каналі ютуб, як про це зазначає ВРП в оскаржуваному рішенні, оскільки відеозаписи з непідтверджених джерел за умови відсутності відеофіксації події дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) працівниками поліції у встановленому законом порядку, які не надали відповідних записів на запити Дисциплінарної палати ВРП, не можуть вважатися належним, допустимим та достовірним доказом у цій справі. Водночас скаржник зазначає, що жодних експертиз на предмет встановлення достовірності відповідних відеозаписів надано не було, самі ж ці записи фіксують події, що відбувалися не під час ДТП чи безпосередньо після неї, а через дві години після ДТП, отже, ці відео, на думку скаржника, не є доказом керування ним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Разом із цим скаржник стверджує, що виписка стаціонарного хворого з медичної карти № 8/10 підтверджує факт численних тілесних ушкоджень, що доводить його безпорадний стан після ДТП.
8. На переконання скаржника, висновок судово-медичної експертизи від 30 січня 2018 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, на який посилається ВРП в оскаржуваному рішенні, є не прямим доказом, а лише містить посилання на інші докази, які у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку не були досліджені належним чином судом у рамках провадження № 12018100000000006. Водночас скаржник звертає увагу, що в цьому висновку експерт констатував, що неможливо достовірно стверджувати про наявність чи відсутність в ОСОБА_1 на момент його госпіталізації алкогольного чи наркотичного сп`яніння під час експертного дослідження.
9. Щодо врахування ВРП в оскаржуваному рішенні показань свідків скаржник, покликаючись на постанову Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17, наполягає, що працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які склали адміністративні матеріали, не сприймали безпосередньо та об`єктивно обставини наявності стану алкогольного сп`яніння у нього, часу появи цього стану тощо, належних документів, які б це підтверджували, у матеріалах справи немає.
10. Крім того, скаржник наполягає, що постанова старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ОВС СУ ГУ НП у місті Києві) Француза С. В. від 30 травня 2018 року про закриття кримінального провадження, у якій, як вказує ВРП, відображені обставини події 2 січня 2018 року за участю ОСОБА_1, не може слугувати належним та безспірним доказом того, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.
11. Скаржник також переконує, що ВРП не мала б ураховувати й публікації та відеозаписи в засобах масової інформації (далі - ЗМІ) як докази вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки вважає, що ВРП проігнорувала той факт, що більшість посилань на такі публікації видалені, однак вказівка в оскаржуваному рішенні на поширення відповідної інформації на понад 20 інтернет-ресурсах, на переконання скаржника, створює ілюзорне враження про те, що подія підтверджена у встановленому законом порядку та набула широкого розголосу, тим самим підірвавши авторитет правосуддя. Водночас скаржник наполягає, що фото- та відеоматеріали, що залишилися, містять інформацію лише щодо його безпорадного стану о 23 год 30 хв 2 січня 2018 року, однак не містять відомостей про події, що відбувались о 21 год 30 хв того ж дня. При цьому скаржник наполягає на відсутності свідків того, що він керував автомобілем у стані сп`яніння, а фото, відеоматеріали, які б це фіксували, відсутні.
12. Стверджуючи про дискримінаційний підхід ВРП до нього, скаржник зазначає, що за обставин, дуже подібних тим, які склалися у межах спірних правовідносин, ВРП переглянула рішення Першої дисциплінарної палати ВРП, яким суддю Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього стягнення у виді подання про звільнення з посади судді, та змінила це рішення, застосувавши до судді ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на 6 місяців, відсторонення від здійснення правосуддя. При цьому в справі ОСОБА_4 . ВРП повністю опиралася на судові рішення в адміністративних справах та дійшла висновку, що ним дійсно допущено дії, які охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом З частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), але вирішила, що такі дії судді ОСОБА_4 не можна вважати істотним дисциплінарним проступком у розумінні пункту 1 частини дев`ятої статті 109 цього Закону, а тому на підставі частини другої статті 109 цього Закону та частини п`ятої статті 50 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) застосувала дисциплінарне стягнення з урахуванням принципу пропорційності. З огляду на викладене скаржник уважає, що в його справі, за умови відсутності судових рішень про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, на відміну від судді ОСОБА_4, щодо якого факт керування автомобілем в стані сп`яніння було встановлено та адміністративне стягнення було застосовано, є підстави для зміни оскаржуваного рішення ВРП та застосування до нього менш тяжкого виду дисциплінарного стягнення.
13. Насамкінець скаржник наполягає, що в оскаржуваному рішенні на підставі зібраних під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду доказів ВРП не спростовано його аргументи про відсутність у його діях складу істотного дисциплінарного поступку.
Позиція ВРП
14. 6 лютого 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив ВРП на скаргу, у якому відповідач просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
15. Так, представник ВРП зазначає, що оскаржуване рішення прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. При цьому суддю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кравця Р. Ю. було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. На підставі викладеного представник ВРП вважає відсутніми підстави для оскарження і скасування оскаржуваного рішення, визначені пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.
16. Окрім цього, посилаючись на обставини, встановлені в ході дисциплінарної справи, та відповідні висновки ВРП, викладені в оскаржуваному рішенні, представник ВРП обґрунтовує безпідставність доводів скарги про відсутність визначених законом підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та наполягає, що оскаржуване рішення містить посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла викладених в ньому висновків щодо застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яке відповідає вчиненому ним дисциплінарному проступку. При цьому Дисциплінарна палата урахувала характер дисциплінарного проступку, його наслідки, ступінь вини судді, його характеристику, стаж роботи, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З огляду на викладене представник ВРП вважає відсутніми й підстави для оскарження і скасування рішення ВРП, визначені пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.
17. Зокрема, представник ВРП наголошує, що адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, мають різний склад порушення, тому притягнення чи непритягнення до дисциплінарної відповідальності не може обумовлюватись наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. У цьому контексті представник ВРП наполягає, що допущення працівниками поліції процедурних порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення можуть мати значення лише в межах вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тоді як дисциплінарне провадження розглядається незалежно від результатів розгляду справ про адміністративні правопорушення. Водночас невстановлення Печерським районним судом міста Києва вини судді ОСОБА_1 за статтею 130 КУпАП, на переконання представника ВРП, не спростовує фактів, виявлених Дисциплінарною палатою та ВРП за результатами вивчення доказів вчинення суддею дисциплінарного проступку в їх сукупності. При цьому представник ВРП доводить, що ВРП, діючи у межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону № 1798-VIII, не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст, тому ВРП та її Дисциплінарна палата мали підстави для врахування висновків, викладених в постанові Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 369/10356/18, яка є остаточним судовим рішенням.
18. Стосовно посилань скаржника на неоднакову практику ВРП щодо розгляду дисциплінарних справ з подібними обставинами, зокрема щодо застосування дисциплінарними органами менш суворих стягнень за вчинення дисциплінарного проступку, представник ВРП зазначає, що мотиви дисциплінарних скарг та обставини дисциплінарних справ мають істотні відмінності, а їх оцінка ВРП має індивідуальних характер. При цьому оцінка дій судді у ззовні схожих ситуаціях не обмежується лише і виключно об`єктивними критеріями. Таким чином, реалізуючи свою конституційну функцію, за ззовні подібних обставин ВРП може неоднаково вирішувати питання щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, що само по собі не свідчить про протиправність рішень ВРП та порушення принципу рівності перед законом.
19. Інші викладені в скарзі доводи, на думку представника ВРП, також не спростовують висновку ВРП та її Дисциплінарної палати про допущення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Рух скарги
20. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 січня 2024 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 та ухвалою від 21 лютого 2024 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки матеріали справи не містять клопотань від учасників справи про розгляд скарги за їх участю.
Обставини справи
21. Президент України Указом від 4 жовтня 2005 року № 1412/2005 призначив ОСОБА_1 на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на п`ять років, а Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2637-VІ він був обраний на посаду судді цього суду безстроково.
22. 30 листопада 2020 року до ВРП за вхідним № М-5486/41/7-20 надійшла скарга ОСОБА_5 на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д. Д., у якій заявник повідомляв про допущення суддею ОСОБА_1 поведінки, що, як він уважає, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило ДТП.
23. Ухвалою Першої Дисциплінарної палати ВРП від 29 січня 2021 року № 164/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
24. Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 21 липня 2021 року № 1623/1дп/15-21 суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
25. Вирішуючи питання про притягнення або відмову у притягненні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата ВРП виходила з таких встановлених під час дисциплінарного провадження обставин.
25.1. 2 січня 2018 року інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в м. Києві) лейтенантом поліції Кротевич С. О. складено протокол (серія БД № 425415) про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, відповідно до якого 2 січня 2018 року о 21 год 30 хв на автодорозі М-06, на повороті до села Білогородки + 800 м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія ОСОБА_1 проводився в установленому законом порядку у присутності двох свідків із застосуванням приладу "Драгер", результат дослідження - 1,52 проміле.
25.2. Вказані адміністративні матеріали УПП в м. Києві 9 січня 2018 року надіслало до Печерського районного суду міста Києва.
25.3. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП повернуто до УПП в м. Києві для доопрацювання. 22 лютого 2018 року матеріали стосовно ОСОБА_1 після доопрацювання направлено до Печерського районного суду міста Києва.
25.4. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 1 березня 2019 року, яка набрала законної сили 12 березня 2019 року, провадження у справі № 757/1456/18-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
25.5. Оскільки внаслідок ДТП, що мала місце 2 січня 2018 року, водії ОСОБА_6 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження, 3 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження).
25.6. Постановою старшого слідчого ОВС СУ ГУ НП у місті Києві Француза С. В. від 30 травня 2018 року кримінальне провадження № 12018100000000006 від 3 січня 2018 року за вказаним фактом закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України. У цій постанові органу досудового розслідування зазначено, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля марки "Ford Mustang" ОСОБА_1 вимог підпункту "б" пункту 2.3, підпункту "а" пункту 2.9, пунктів 10.1, 11.3, 12.1 та підпункту "є" пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху, яке полягало в тому, що ОСОБА_1 2 січня 2018 року близько 21 год 30 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки "Ford Mustang", проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Renault Duster", яким керував ОСОБА_6 та який рухався в зустрічному напрямку. У результаті ДТП жодна особа не отримала тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тяжкого тілесного ушкодження та не загинула, тому відсутні ознаки складу злочину, передбаченого статтею 286 КК України.
Водночас у цій постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовився давати пояснення з приводу обставин вчинення ДТП, а водій ОСОБА_6 пояснив, що 2 січня 2018 року близько 21 год 45 хв він керував автомобілем марки "Renault Duster". Проїхавши приблизно один кілометр від автодороги Київ - Чоп у напрямку села Білогородки, він виявив два зустрічні автомобілі, які рухались зустрічною смугою та не становили небезпеки для нього. У якусь мить зустрічний автомобіль, який рухався другим, почав перетинати розділювальну смугу та рухатись у зустрічному напрямку. Розуміючи, що із цим автомобілем відбудеться зіткнення, ОСОБА_6 рефлекторно здійснив маневр праворуч для уникнення лобового удару. У результаті такого маневру він уникнув лобового зіткнення, однак за мить почув невідомий звук, після якого його автомобіль став некерованим, побачив дерево у світлі фар автомобіля та на деякий час втратив свідомість. У подальшому він підійшов до автомобіля, з яким відбулося зіткнення. Цим транспортним засобом виявився автомобіль марки "Ford Mustang". Біля нього знаходилися два чоловіки з явними ознаками алкогольного сп`яніння, які намагалися зняти клеми з акумулятора.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 2 січня 2018 року він вийшов від сестри, де вживав алкогольні напої. Дорогою до зупинки в селі Білогородка побачив автомобіль марки "Ford Mustang". Підійшовши до автомобіля, запитав "з вигляду знайомого йому водія", чи зможе він підвезти його до автодороги Київ - Чоп. Водій погодився. Вже після ДТП він дізнався, що водія звати ОСОБА_1 .
Інспектори УПП в м. Києві Огнєвін В. Ю. та ОСОБА_3 пояснили, що 2 січня 2018 року близько 22 год 30 хв вони отримали виклик та виїхали на місце ДТП. Свідки зазначили, що ОСОБА_1 лежав на землі біля автомобіля марки "Renault Duster", мав виражені ознаки алкогольного сп`яніння, на їхні запитання нічого зрозумілого пояснити не міг. За деякий час приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги, яку викликала дружина ОСОБА_1 . Втім люди, які зібралися на місці ДТП, перешкоджали виїзду автомобіля швидкої медичної допомоги, вимагаючи проведення ОСОБА_1 тесту на стан алкогольного сп`яніння. Алкотестер "Драгер" показав, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (1,52 проміле).
Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 4 січня 2018 року, 2 січня 2018 року близько 21 год 30 хв він з дружиною їхав автомобілем у напрямку села Білогородки. Під час руху почув попереду "хлопок" та побачив автомобіль марки "Ford Mustang", який виїхав на зустрічну смугу, а потім на узбіччя. Вирішив, що в автомобілі лопнуло колесо та що потрібно надати допомогу. Підійшовши до автомобіля марки "Ford Mustang", він побачив, що на водійському сидінні сидів чоловік віком близько 50 років із невеликою бородою та сивим волоссям. На пасажирському сидінні знаходився чоловік із чорним кучерявим волоссям. Обидва перебували у стані сильного алкогольного сп`яніння (сильний запах алкоголю з ротової порожнини, "змазана" мова). Пасажир тримав у руках півлітрову пляшку горілки, з якої періодично пив. Свідок ОСОБА_8 вказав, що допоміг вийти водієві з автомобіля та запитав у нього, що трапилося. Водій відповів, що його винесло на узбіччя внаслідок пошкодження переднього колеса. На відстані 50-70 м від автомобіля марки "Ford Mustang" за межами проїзної частини він побачив перевернутий на правий бік автомобіль марки "Renault Duster" та зрозумів, що відбулось зіткнення автомобілів "Ford Mustang" та "Renault Duster". Повернувшись до автомобіля "Ford Mustang", він побачив, що водій цього автомобіля стояв на колінах неподалік та блював.
25.7. До матеріалів дисциплінарної справи долучено копію висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" від 13 січня 2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що на підставі даних, які містяться в акті медичного огляду ОСОБА_1 № 000008, складеному о 01 год 40 хв 3 лютого 2018 року, за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння (інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, ускладнена травмою).
У висновку зазначено, що нарядом патрульної поліції проведено тест на вживання алкоголю ОСОБА_1, який виявив алкоголь у концентрації 1,52 %.
При цьому зазначення у вказаному висновку дати направлення ОСОБА_1 на огляд та дати його огляду "3 лютого 2018 року" замість "3 січня 2018 року" Перша дисциплінарна палата ВРП визнала очевидною опискою з огляду на те, що заповнення висновку датоване січнем 2018 року.
25.8. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 30 січня 2018 року № 138/Е Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України в медичній картці стаціонарного хворого № 8/10 Київської міської клінічної лікарні № 17 зазначено, що ОСОБА_1 3 січня 2018 року о 01 год 40 хв був оглянутий наркологом (акт № 000008), взято кров на токсикологічне дослідження. З фотокопії карти виїзду швидкої медичної допомоги від 2 січня 2018 року № 2186 на ім`я ОСОБА_1 відомо, що виїзд був здійснений о 22 год 55 хв: "На момент огляду скарг не пред`являє, пацієнт збуджений, плаче. З ротової порожнини різкий запах алкоголю". У висновку зазначено, що ОСОБА_1 нарядом патрульної поліції було проведено тест на вживання алкоголю, котрий виявив алкоголь у концентрації 1,52 проміле.
25.9. Матеріали справи № 757/1456/18-п та кримінального провадження № 12018100000000006 містять копію чека тестування на вживання алкоголю приладом "Драгер" (протокол від 2 січня 2018 року серії БД № 425415), згідно з яким результат тестування ОСОБА_1 - 1,52 проміле.
25.10. Із вказаного кримінального провадження виділено матеріали в копіях за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за частиною першою статті 121 та статтею 124 КУпАП.
Києво-Святошинським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області до Києво-Святошинського районного суду Київської області надіслано матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
7 вересня 2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області надіслав до Апеляційного суду Київської області справу № 369/10356/18 (за вказаними матеріалами) для визначення підсудності.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2018 року матеріали справи вирішено направити для розгляду до Макарівського районного суду Київської області.
25.11. Постановою судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_9 від 14 листопада 2018 року провадження у справі № 369/10356/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
25.12. Постановою Київського апеляційного суду (суддя Журавель О. О.) від 24 лютого 2020 року у справі № 369/10356/18 постанову Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року скасовано, визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
У цій постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що водій ОСОБА_1 грубо порушив правила дорожнього руху, більше того, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим спричинив ДТП, тому його слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
25.13. Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що події, які відбулися 2 січня 2018 року за участю судді ОСОБА_1, набули широкого розголосу та були висвітлені у ЗМІ та в мережі "Інтернет".
Так, Перша Дисциплінарна палата ВРП навела у рішенні 22 посилання на дописи (з фото- та відеофіксацією) щодо зазначеного епізоду.
25.14. З-поміж інших Перша Дисциплінарна палата ВРП врахувала відеозапис вказаних подій за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=uzcdVgjZ-D4, яким зафіксовано, що інспектор поліції в салоні автомобіля швидкої допомоги здійснив огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння із застосуванням приладу "Драгер", на пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 дихнув у прилад "Драгер", результат тесту - 1,52 проміле.
Під час засідання Першої Дисциплінарної палати 21 липня 2021 року суддя Усатов Д. Д. підтвердив, що на відеозаписі зображений саме він, та зазначив, що не пам`ятає обставин подій того дня, оскільки зазнав травм та, опритомнівши, виявив, що його сорочка розірвана. Суддя наполягав, що не висловлював згоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу "Драгер" та йому не відомо, коли і за яких обставин "складений такий результат".
26. За висновком дисциплінарного органу, факт керування суддею ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до настання ДТП, зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення від 2 січня 2018 року серії БД № 425415, встановлений Київським апеляційним судом у справі № 369/10356/18 та підтверджується сукупністю зібраних у дисциплінарній справі доказів: висновком Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" від 13 січня 2018 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_10 ; тестом, проведеним приладом "Драгер", на вживання алкоголю ОСОБА_1, згідно з яким концентрація алкоголю становила 1,52 проміле; висновком судово-медичної експертизи від 30 січня 2018 року № 138/е Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Ці обставини встановлені у постанові старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві Француза С. В. від 30 травня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12018100000000006від 3 січня 2018 року, висновки якої, окрім вказаних медичних та тестових досліджень, ґрунтуються також на протоколах допиту свідків події.
27. Водночас стосовно доводів ОСОБА_10 про те, що він не висловлював згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу "Драгер", Перша Дисциплінарна палата ВРП зауважила, що такі доводи судді ОСОБА_1 не спростовують факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який зафіксовано не лише приладом "Драгер", а й публічно за участю свідків.
28. Копія виписки з медичної карти від 12 січня 2018 року № 8/10 про стан хворого при госпіталізації, надана суддею ОСОБА_10, за висновком Першої Дисциплінарної палати ВРП, також не спростовує факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
29. Реагуючи на доводи ОСОБА_10 про допущення працівниками поліції процедурних порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, Перша Дисциплінарна палата ВРП зауважила, що ці доводи можуть мати значення лише в межах вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тоді як дисциплінарне провадження розглядається незалежно від результатів розгляду справ про адміністративні правопорушення.
У дисциплінарному провадженні підлягає з`ясуванню питання про наявність чи відсутність у діях судді вини у вчиненні дисциплінарного проступку, пов`язаного з порушенням норм суддівської етики та стандартів поведінки, а не питання про доведеність вини цієї особи у вчиненні адміністративних правопорушень, що перебуває поза межами компетенції дисциплінарного органу.
Ураховуючи зазначене, Перша Дисциплінарна палата ВРП відхилила доводи судді ОСОБА_10 та його представника про неналежність зібраних матеріалів адміністративного та кримінального провадження та їх недопустимість як доказів у дисциплінарній справі.
30. Разом із цим Перша Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що відсутність записів про здійснення працівниками поліції відеофіксації події, яка відбулася 2 січня 2018 року, не спростовує обставин, що відображені на відео, яке міститься на вебсервісі YouTube за вказаним вище посиланням, тим більше, що суддя ОСОБА_1 підтвердив, що на відео зображений саме він.
31. Перша Дисциплінарна палата ВРП наголосила, що приписами статей 56-58 Закону № 1402-VIII та статей 1, 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI чергового з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (далі - Кодекс суддівської етики) закріплено обов`язок судді додержуватися високих стандартів етичної поведінки. Більше того, з огляду на наявність у судді спеціальних правових знань та, відповідно, підвищених вимог до судді він повинен додержуватись не лише утверджених у суспільстві загальноприйнятих правил етичної поведінки для кожного громадянина, а й вчиняти у певних ситуаціях усі можливі дії для встановлення істини.
32. Оцінивши в сукупності встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Перша Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що суддя Усатов Д. Д. порушив норми суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Такі дії судді ОСОБА_1, за висновком дисциплінарного органу, охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
При цьому, урахувавши факти, які свідчать про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, обставини допущення такого проступку та ступінь вини судді, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя Усатов Д. Д. умисно допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, тому такі його дії свідчать про грубий характер допущеного ним порушення.
33. З урахуванням наведеного Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя Усатов Д. Д. допустив істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII, тому вирішила, що пропорційним та єдино необхідним є застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
При цьому, визначаючи вид стягнення, яке слід застосувати до судді ОСОБА_1, Перша Дисциплінарна палата ВРП врахувала: характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, який визнала істотним; наслідки допущеного суддею дисциплінарного проступку, які виявилися у підриві авторитету правосуддя, що негативно вплинуло на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому; особу судді, відомості, наведені у його характеристиці, ступінь його вини, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень.
34. Не погодившись із рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 21 липня 2021 року № 1623/1дп/15-21, суддя Усатов Д. Д. через свого представника - адвоката Кравця Р. А. звернувся зі скаргою на це рішення, яка надійшла до ВРП 2 серпня 2021 року.
35. Ухвалою від 23 листопада 2023 року № 988/0/15-21 ВРП задовольнила заяву члена ВРП ОСОБА_5 про самовідвід від участі у розгляді скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 21 липня 2021 року № 1623/1дп/15-21 про притягнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів.
36. За результатами розгляду скарги судді ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 21 липня 2021 року № 1623/1дп/15-21 про його притягнення до дисциплінарної відповідальності ВРП прийняла оскаржуване рішення.
37. Так, в оскаржуваному рішенні ВРП дійшла висновку, що дії судді ОСОБА_1 правильно кваліфіковано Дисциплінарною палатою як істотний дисциплінарний проступок, а доводи скарги та аргументи, наведені у засіданні ВРП суддею та його представником, не спростовують встановлених та доведених Дисциплінарною палатою обставин.
38. При цьому ВРП відхилила доводи судді ОСОБА_1 щодо врахування її Першою Дисциплінарною палатою обставини справи № 757/1456/18-п за відсутності посилань на цю судову справу в скарзі ОСОБА_5, зазначивши, що дисциплінарний орган не обмежений дисциплінарною скаргою у питаннях визначення обставин та здобуття доказів у порушеному за цією скаргою дисциплінарному провадженні, надання їм оцінки в контексті наявності / відсутності в діях судді вини у вчиненні певного дисциплінарного проступку.
39. Реагуючи на доводи судді ОСОБА_1 щодо невстановлення Печерським районним судом міста Києва його вини за статтею 130 КУпАП, ВРП зазначила, що ці доводи не спростовують фактів, виявлених Дисциплінарною палатою за результатами вивчення доказів вчинення суддею дисциплінарного проступку в їх сукупності, а саме: протоколів допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, відеозаписів на платформі YouTube (із трансляцією події 2 січня 2018 року, у тому числі щодо вимірювання вмісту алкоголю в організмі ОСОБА_1 та виявлених показників - 1,52 проміле), висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" (із зазначенням факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння), експертних висновків, зокрема, з посиланням на фотокопії карти виїзду швидкої медичної допомоги від 2 січня 2018 року № 2186, матеріалів кримінального провадження № 12018100000000006, матеріалів судових справ № 757/1456/18-п та № 369/10356/18).
При цьому ВРП зауважила, що наявність описок у протоколі про вчинення суддею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КупАП, та у висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" не свідчить про те, що подія за участю ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, не відбулася, при цьому в постанові старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в місті Києві Француза С. В. від 23 січня 2018 року уточнено час вчинення ДТП.