ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 514/868/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/813/1982/23
Провадження № 51 - 636км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170430000126 від 09 березня 2013 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Синельникове Дніпропетровської області, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 раніше не судимого,
за ст. 121 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Арцизького районного суду Одеської області від 24 березня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Арцизького районного суду Одеської області від 24 березня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його фактичного затримання 11 червня 2020 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України у строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з 11 червня 2020 року по 24 березня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 08 березня 2013 року приблизно о 16 годині 00 хвилин біля проїзної частини автомобільної дороги напрямком смт Березине - смт Тарутине на відстані 200 метрів від околиці смт Тарутине Одеської області на ґрунті ревнощів до дружини ОСОБА_8 -
ОСОБА_9, внаслідок особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень дерев`яною палицею, яку знайшов на місці, завдав декілька ударів по тулубу та один удар у скроневу частину голови ОСОБА_8, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 у лікарні помер.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 змінено в частині зарахування у строк покарання попереднього ув`язнення.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року
№ 838-VIIІ у строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з
11 червня 2020 року по 26 жовтня 2022 року та з 12 липня 2023 року по 18 жовтня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а також з 27 жовтня 2022 року по 11 липня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, ґрунтуються на припущеннях. Вважає, що ОСОБА_6 перебував у стані необхідної оборони, оскільки він захищав своє життя від протиправного посягання з боку ОСОБА_8, який озброєний ножем напав на нього, і загрозу життю ОСОБА_6 сприймав як реальну. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували докази, які свідчать про невинуватість ОСОБА_6, зокрема показання свідків ОСОБА_9 та
ОСОБА_10, які узгоджуються з показаннями ОСОБА_6, про напад ОСОБА_8 з ножем у руці. Вважає, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 439 ч. 2 КПК України не виконав вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 липня 2023 року, про необхідність ретельно перевірити доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника і надання на них мотивованих відповідей, обмежився лише перерахуванням доказів, покладених в основу обвинувального вироку, переконливих мотивів на спростування доводів апеляційних скарг не навів.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Від засудженого ОСОБА_6 надійшли доповнення до касаційної скарги адвоката ОСОБА_7, у яких він окрім доводів, які аналогічні доводам касаційної скарги його захисника, також указує на неправильне зарахування йому в строк покарання попереднього ув`язнення на підставі ст. 72 ч. 5 КК України.
Проте право змінити та/або доповнити касаційну скаргу в розумінні статей 432, 403 КПК України належить виключно суб`єкту її подання, тобто у даному випадку захиснику
ОСОБА_7 . Такий підхід узгоджується з висновком про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 304/1035/20. За таких обставин, доповнення до касаційної скарги захисника ОСОБА_7, подані засудженим ОСОБА_6, не можуть бути предметом касаційного розгляду.
Крім того, аналогічні доводи захисника ОСОБА_7 в частині доведеності винуватості є предметом касаційної перевірки, а порушене питання про неправильне зарахування в строк покарання попереднього ув`язнення може бути вирішене під час виконання вироку в порядку статей 537, 539 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі змісту і спрямованості умислу ОСОБА_6, та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на такі докази.
У суді ОСОБА_6 свою вину не визнав, проте не заперечував, що 08 березня
2013 року мав конфлікт з ОСОБА_8, під час якого він палкою, яку знайшов на землі, бив ОСОБА_8 по руках та голові.
Потерпіла ОСОБА_11 у суді надала показання про обставини смерті її брата
ОСОБА_8 від тілесних ушкоджень, які йому заподіяв ОСОБА_6 . Вона надавала йому першу медичну допомогу, але, коли вночі ОСОБА_8 стало погано, вона викликала швидку. У лікарні ОСОБА_8 перебував у комі 11 днів, після чого помер. Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надали суду аналогічні показання.
Свідок ОСОБА_14 у суді повідомив про те, що він підвозив ОСОБА_6 за
смт Тарутине в бік смт Березине. На місці стояв вантажний автомобіль та на відстані 50-60 метрів легковий автомобіль. Коли він поїхав, то його обігнав вантажний автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_8, та легковий автомобіль, за кермом якого була дівчина, а поруч сидів ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_15, який у 2013 році працював керівником карного розшуку, надав показання про відомі йому обставини щодо причин конфлікту між
ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_9 у суді підтвердила, що була дружиною ОСОБА_8, чула як він сварився з ОСОБА_6 . 08 березня 2013 року ОСОБА_8 поїхав на своєму автомобілі марки "ЗІЛ" на зустріч з ОСОБА_6, а вона поїхала на місце зустрічі на своєму автомобілі марки "ВАЗ 21099". Коли ОСОБА_8 вийшов з автомобіля, у нього в руці був кухонний ніж з синьою рукояткою. Зазначила, що ОСОБА_6 підбіг та вдарив ОСОБА_8 палкою, після чого ОСОБА_8 зачинив свій автомобіль і поїхав.