ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 740/623/23
Провадження № 51 - 7018 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270300001113 від 07 листопада 2022 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Москва, що в рф, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Баришівського районного суду Київської області від 28 січня 2020 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі,
за ст. 187 ч. 4 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 187 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 ч. 1, ст. 81 ч. 4 КК України до призначеного ОСОБА_6 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Баришівського районного суду Київської області від 28 січня 2020 року та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна.
Термін відбування покарання ОСОБА_6 указано відраховувати з часу затримання, тобто з 09 листопада 2022 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 14 591 гривня 59 копійок.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 10 листопада 2022 року та прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
06 листопада 2022 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_6, діючи в умовах воєнного стану, що введений на всій території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та продовжений Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 537/2022, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, повторно, шляхом вибиття вхідних дверей проник до приміщення магазину, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_8 під брендом "Наша Ряба", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, в якому на той час здійснювала продаж товару продавець ОСОБА_9, де здійснив напад на останню. В ході нападу ОСОБА_6 повалив ОСОБА_9 на підлогу та з метою подолання опору останньої душив її за горло, супроводжуючи свої протиправні дії постійними погрозами застосування до потерпілої фізичного насильства, небезпечного для її життя та здоров`я, чим повністю подолав волю ОСОБА_9 до опору. Після чого ОСОБА_9, боячисьза своє життя та здоров`я, вказала ОСОБА_6 на місце, де лежать грошові кошти в сумі 733 грн, які останній забрав і з ними близько 18 години 00 хвилин зник з місця вчинення кримінального правопорушення, заподіявши фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 733 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Заперечує встановлені судами обох інстанцій фактичні обставини кримінального провадження та не погоджується із висновками судів про те, що його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом. Вважає, що апеляційний суд не перевірив належним чином усі доводи апеляційних скарг, безпідставно не задовольнив його клопотання, в яких він порушував питання про виклик та допит свідків, а також про призначення експертиз у кримінальному провадженні, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на ряд допущених, на його думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування, що є підставою для визнання зібраних з такими порушеннями доказів недопустимими. Крім іншого, зазначає про порушення: вимог ст. 208 КПК України при його затриманні; вимог ст. 228 КПК України про проведенні його впізнання потерпілою; вимог ст. 234 ч. 2 КПК України при проведенні обшуку; порядку відібрання у нього зразків для проведення експертизи без захисника.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу, вважали її обґрунтованою та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями
368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7, не погодившись із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, оскаржили його до Чернігівського апеляційного суду, подавши апеляційні скарги.
Засуджений та його захисник в апеляційних скаргах вказували на те, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, за обставин установлених вироком суду, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зроблені внаслідок неповного, однобічного дослідження доказів наявних в матеріалах кримінального провадження, без належного з`ясування дійсних обставин події та внаслідок допущених органом досудового розслідування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції розглянув кримінальне провадження в межах апеляційних скарг засудженого та захисника, належним чином перевірив викладені у них доводи, частина з яких аналогічна доводам касаційної скарги, про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, визнав їх безпідставними та належним чином мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими, погодившись із висновком суду першої інстанції про те, що сукупність зібраних доказів підтверджує вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційних скарг, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 84-86 КПК України, проаналізував зібрані слідством докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності і навів у вироку переконливі мотиви прийнятого рішення.
Апеляційний суд вказав, що вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 за пред`явленим йому обвинуваченням суд першої інстанції безпосередньо дослідив та дав оцінку усім доказам у кримінальному провадженні, врахував позицію та версію сторони захисту, навівши мотиви з яких визнав їх версію розвитку подій необґрунтованою, і на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушень у вироку обґрунтовано послався на такі докази.
Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_9 повідомила детально про обставини події, за яких 06 листопада 2022 року ОСОБА_6 здійснив розбійний напад на неї у магазині "Наша Ряба", де вона працювала продавцем. Вказала, що упроцесі боротьби нападник схопив її, підставив щось до шиї і почав кричати, щоб вона віддавала гроші та сережки, бо заріже, вона думала, що він тримає біля її шиї ножа. Також вона зазначила, що після того як впала на коліна, нападник душив її і наказував вимкнути ліхтар. Вона декілька разів ударила ОСОБА_6 правою рукою, в якій були ключі від магазину, і побачила, що над бровою ОСОБА_6 є розсічення, а на її кофті залишилась кров нападника. Розуміючи, що ОСОБА_6 може її вбити, вона погодилась віддати гроші з каси. Отримавши гроші, ОСОБА_6 вибіг з магазину, залишивши свою сумку. Потерпіла також зазначила, що серед викрадених грошей була купюра номіналом 50 гривень, на якій вона перед нападом записала номер телефону перукаря. В подальшому вона впізнала цю купюру серед вилучених під час обшуку грошей у ОСОБА_6 . При цьому вона зазначила, що впізнала нападника по голосу, оскільки той двічі напередодні приходив у магазин, в тому числі і в день нападу близько 15 години, і з упевненістю сказала, що то був саме ОСОБА_6 .
Інша потерпіла ОСОБА_8, яка є власником торгівельної точки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Ніжині, де було здійснено напад, в судовому засіданні підтвердила показання потерпілої ОСОБА_9 та, крім іншого, зазначила, що 06 листопада 2022 року близько 18 години до неї зателефонувала ОСОБА_9, яка була у стресовому стані, та повідомила про здійснений розбійний напад особою, яку вона впізнала, оскільки двічі бачила його в магазині.
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 листопада 2022 року потерпіла ОСОБА_9 впізнала особу на фотознімку № 3 (згідно довідки до протоколу - ОСОБА_6 ), яка здійснила на неї напад 06 листопада 2022 року та заволоділа грошовими коштами в сумі 733 грн.
Апеляційний суд встановив, що зазначена слідча дія проведена відповідно до вимог ст. 228 КПК України, а сам протокол відповідає вимогам ст. 231 КПК України.
Відповідно до ст. 228 ч. 1 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
Під час досудового розслідування перед пред`явленням особи для впізнання у потерпілої ОСОБА_9 було з`ясовано, чи може вона впізнати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, опитали її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила дану особу. Потерпіла ОСОБА_9 у присутності понятих пояснила, що може впізнати особу, яка 06 листопада 2022 року здійснила на неї напад за рисами обличчя, впадинами на щоках, характерними скулами, волоссям та зморшками на обличчі.
При цьому апеляційний суд спростував твердження ОСОБА_6 про те, що потерпіла ОСОБА_9 не бачила його обличчя та не могла впізнати його по фотокартках, вказавши, що потерпіла в судовому засіданні місцевого суду підтвердила те, що саме ОСОБА_6 здійснив на неї напад. Вона стверджувала, що він напередодні двічі приходив у магазин, в тому числі і у день нападу 06 листопада 2022 року близько 15 години, вона його особисто бачила, впізнавши його ще й за особливостями його голосу.
За таких обставин апеляційний суд зробив висновок про те, що пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_9 проведено відповідно до вимог ст. 104, 223, 228, 231 КПК України та визнав безпідставними доводи апеляційних скарг в цій частині.
Необґрунтованими є також доводи касаційної скарги засудженого про те, що пред`явлення потерпілій ОСОБА_9 особи для впізнання проведено без його особистої участі та участі його захисника, оскільки відповідно до ст. 228 ч. 6 КПК України їх участь при проведенні цієї слідчої дії не була обов`язковою.
Процесуальний закон не встановлює безальтернативний обов`язок органу досудового розслідування пред`явити особу для впізнання. Відповідно до положень частини шостої цієї статті за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.
Отже, пред`явлення особи для впізнання у вказаному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог ст. 228 КПК України.
Щодо порушень при затриманні ОСОБА_6, на які сторона захисту покликалась у апеляційних скаргах, то таких під час апеляційного перегляду вказаного кримінального провадження встановлено не було. Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_6 затримано 09 листопада 2022 року о 12 годині 35 хвилин, протокол складено о 14 годині 20 хвилин, під час чого його ознайомлено з підставами затримання, роз`яснено права та обов`язки, в присутності захисника, про що свідчить його підпис та підпис захисника ОСОБА_10 у протоколі затримання. Будь-яких скарг, заяв чи клопотань щодо незаконності затримання ОСОБА_6 ні від нього, ні від його захисника не надходило. Порушень вимог ст. 208 КПК України при затриманні ОСОБА_6 встановлено не було.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, апеляційний суд також вказав, що протоколом від 09 листопада 2022 року зафіксовано проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, під час якого у кишені чоловічої куртки виявлено та вилучено гроші, на одній купюрі з яких номіналом 50 гривень був напис з номером мобільного телефону кульковою ручкою, що узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_9 .
Відповідно до ст. 233 ч. 3 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.