ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 761/30671/20
провадження № 61-4678 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Поночевна Анастасія Олегівна,
відповідачі: державний реєстратор комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осипович Ігор Віталійович, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представник ОСОБА_4 - адвокат Бодюк Віталій Адамович,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Анатолій Іванович, Київська міська рада, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Бодюка Віталія Адамовича, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у складі судді Саадулаєва А. І. та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнювався, до державного реєстратора комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області (далі - державний реєстратор) Осиповича І. В., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (приватний нотаріус)
Ляшенко В. В., приватний нотаріус Бойко А. І., Київська міська рада
(далі - Київська МР), Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, в якому просила суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру
АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2009 року, видавник: відділ приватизації житлового фонду Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - орган приватизації);
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Осиповича І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37222408 від 22 вересня 2017 року, 13:59:03, на об`єкт нерухомого майна - зазначену квартиру, на право власності за ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 27 вересня 2017 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ляшенко В. В. та зареєстрований в реєстрі за № 2395;
- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора -приватного нотаріуса Ляшенка В. В., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37345192 від 29 вересня 2017 року, на об`єкт нерухомого майна -вищевказану квартиру, зареєстровану на праві власності за ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 03 квітня 2018 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Бойко А. І. та зареєстрований в реєстрі за № 191;
- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бойка А. І., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40461019 від 03 квітня 2018 року, на об`єкт нерухомого майна -вищезазначену квартиру, зареєстровану на праві власності за ОСОБА_4 ;
- витребувати від ОСОБА_4 на свою користь квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона та її син -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15 березня 1988 року зареєстровані та постійно проживають за адресою:
АДРЕСА_2 .
06 червня 2018 року вона виявила заміну замків у квартирі, у зв`язку з чим звернулася до правоохоронних органів, за її відповідною заявою відкрито кримінальне провадження № 12018100100006310 за частиною четвертою
статті 190 КК України (шахрайство).
У ході проведення кримінального провадження стало відомо, що державним реєстратором Осиповичем І. В. здійснено запис про право власності на спірну квартиру (№ 22476773) на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення
про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) -
індексний номер 37222408 від 22 вересня 2017 року. Підставою для виникнення право власності було свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, видано
11 травня 2009 року, видавник: орган приватизації.
27 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Ляшенком В.В та зареєстрований в реєстрі за № 2395. У подальшому, 03 квітня 2018 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Бойком А. І.
та зареєстрований в реєстрі за № 191.
У вищевказаному свідоцтві про право власності від 11 травня 2009 року вказано, що воно видано на підставі відповідного розпорядження органу приватизації
від 11 травня 2009 року № 13745 та підписано його керівником В. Царан . Проте, орган приватизації не видавав указане розпорядження, як і свідоцтво про право власності на квартиру. Крім того, В. Царан станом на 11 травня 2009 року
не перебував у трудових відносинах із органом приватизації.
Із цих підстав позивач уважала, що свідоцтво про право власності на квартиру
від 11 травня 2009 року має бути визнано недійсним, а рішення державного реєстратора Осиповича І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
на квартиру (з відкриттям розділу), індексний номер: 37222408 від 22 вересня
2017 року слід скасувати.
Оскільки квартиру в подальшому було відчужено за відповідними договорами купівлі-продажу, тому ці договори слід визнати недійсними.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру на момент звернення до суду з цим позовом було
зареєстровано за ОСОБА_4 . Тому вона вважала, що має право
на витребування спірного майна від ОСОБА_4 (статті 387, 388 ЦК України).
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд її позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого
2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 03 квітня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 191.
Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бойко А. І., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40461019
від 03 квітня 2018 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що спірне нерухоме майно належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва й віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Позивач разом
зі своїм сином була законно вселена до спірної квартири на підставі рішення наймача квартири та за згодою всіх членів його сім`ї, які були вселені на підставі ордрера.
У спірних правовідносинах порушуються права та інтереси територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, так як спірна квартира незаконно вибула з комунальної власності, а також порушуються права позивачки на користування нерухомим майном та реалізацію права на приватизацію.
Судами встановлено, що свідоцтво про право власності на квартиру від 11 травня 2009 року, видане на ім`я ОСОБА_2, уповноваженим органом
не видавалося, а тому воно не породжує правових наслідків та є нікчемним.
ОСОБА_2 незаконно набув право власності на спірну квартиру й відчужив
її ОСОБА_3, який, у свою чергу, відчужив квартиру ОСОБА_4 . Тобто право власності на спірне нерухоме майно неодноразово переходило до інших осіб. Проте ОСОБА_2 не був законним власником квартири і не мав права її відчужувати.
Оскільки свідоцтво про право власності на квартиру від 11 травня 2009 року
є нікчемним, воно не потребує додаткового визнання його недійсним за рішенням суду. Як наслідок, не підлягають визнанню недійсними та скасуванню рішення
про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 вересня 2017 року, договір купівлі-продажу від 27 вересня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 вересня 2017 року.
Позивач не може витребувати на свою користь спірну квартиру, так як вона
не є її власником. Спірне майно віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Разом із цим, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання недійсним останнього договору купівлі-продажу квартири від 03 квітня 2018 року та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40461019 від 03 квітня 2018 року. Задоволення вказаних вимог відповідає належному способу захисту порушених прав позивачки, як наймача спірної квартири.
Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_4 про те, що він є добросовісним набувачем спірної квартири, оскільки квартира незаконно вибула з комунальної власності територіальної громади.
Судами застосовано відповідні норми Конституції України, ЦК України, ЖК України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України
"Про приватизацію державного житлового фонду", враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та судову практику Верховного Суду України, Верховного Суду у даній категорії справ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду
У березні 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Бодюк В. А., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, у змісті якої просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення
для правильного вирішення справи; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Інші учасники справи судові рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку не оскаржили.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі. Витребувано із районного суду вищевказану цивільну справу.
У задоволенні клопотання заявника про зупинення дії судових рішень відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката
Бодюка В. А., мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання представника ОСОБА_4 про витребування оригіналів документів для огляду, що призвело до неправильного застування норм матеріального права.
Позивач та її син не мають права на приватизацію квартири, так як на їхні прізвища ордер не видавався. У справі відсутні докази того, що позивач стала членом сім`ї когось з осіб, на чиє ім`я видавався ордер на вселення до спірної квартири. Факт того, що у ОСОБА_5, на чиє ім`я видавався ордер,
та у позивачки є спільний син, не робить останню членом сім`ї наймача. Тобто
у спірних правовідносинах права ОСОБА_1 не порушено, вона не є стороною договору купівлі-продажу квартири від 03 квітня 2018 року.
Крім того, суди не надали належну правову оцінку наявним у справі доказам, унаслідок чого обставини справи не встановлені.
ОСОБА_4 є добросовісним набувачем квартири. Він на законних підставах набув право власності на квартиру, договір купівлі-продажу квартири, який він уклав у квітні 2018 року з ОСОБА_3, відповідає вимогам цивільного законодавства. Він не мав відношення до кримінального провадження
про незаконне заволодіння квартирою. Вирок у вказаному кримінальному провадженні відсутній.
При цьому суди відмовили у позовній вимозі ОСОБА_1 про витребування
у нього на її користь спірної квартири. Вказуючи про те, що у спірних правовідносинах порушуються інтереси територіальної громади в особі відповідного органу суди вийшли за межі позовних вимог, так як власник квартири не звертався до суду з позовом про захист своїх порушених прав.
Судами не враховано судову практику Верховного Суду у даній категорії справ. Районний суд необґрунтовано відхилив клопотання ОСОБА_4 про закриття провадження у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Поночевна А. О., подала
до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому викладено аргументи щодо необґрунтованості касаційної скарги. Вказується, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Виконавчим комітетом Київської МР ОСОБА_8 видано ордер № 88311 на жиле приміщення -- квартиру
АДРЕСА_1, на підставі рішення від 11 лютого 1963 року № 119 на членів сім`ї
в кількості 7 осіб (а. с. 162, т. 1).
До членів сім`ї ОСОБА_8 відносилися: дружина - ОСОБА_9, дочка - ОСОБА_10, та її чоловік - ОСОБА_11, онук - ОСОБА_5, та інші члени сім`ї.
10 лютого 1986 року особовий рахунок на квартиру, де буде мешкати 5 осіб, переведено на ім`я ОСОБА_9 (а. с. 163, т. 1).
У подальшому особовий рахунок на квартиру переведено на ім`я ОСОБА_10 (а. с. 164, т. 1).
У ОСОБА_11 (зазначений в ордері № 88311) та ОСОБА_1 (позивач)
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_5 (а. с. 159, т. 1).
ОСОБА_5 є особою з інвалідністю І групи з дитинства (а. с. 166, т. 1).
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровані з 15 березня 1988 року у квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 14, 15, 16, т. 1).
До комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації"
з 2000 року по 2018 рік не було звернень з приводу виготовлення технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 .
За даними реєстрових книг реєстрація права власності на квартиру відсутня
(а. с. 19, т. 1).
Розпорядженням виконавчого органу Київської МР (Київської міської державної адміністрації) від 10 грудня 2010 року № 1112 будинок АДРЕСА_3 віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про питання організації управління районами
в місті Києві" від 10 грудня 2010 року № 1112 затверджено переліки підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних
в місті Києві державних адміністрацій, згідно з додатками 1-10 до цього розпорядження. Таблиця 5 додатку № 10 до вказаного розпорядження -вищезазначений багатоквартирний будинок, який передано до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Державним реєстратором Осипович І. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37222408 від 22 вересня 2017 року, 13:59:03, здійснено запис № 22476773 від 21 вересня 2017 року про право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 18, т. 1).
Підставою для виникнення право власності зазначено: свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2009 року, видавник: орган приватизації.
Свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру
від 11 травня 2009 року серія НОМЕР_1 видано 11 травня 2009 року
на підставі розпорядження № 13745 від 11 травня 2009 року та підписано керівником органу приватизації В. Царан (а. с. 17, т. 1).
Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної
у місті Києві державної адміністрації у листі від 21 червня 2018 року повідомило, що згідно з архівними даними орган приватизації не видавав указане розпорядження і свідоцтво про право власності на квартиру (а. с. 20, т. 1).
Державне підприємство "Поліграфічний комбінат "ЗОРЯ" повідомило, що воно
не виготовляло бланк свідоцтва про право власності НОМЕР_1 у 2009 році
за замовленням 265 (з реквізитами ДП "ПК "Зоря") Зам.265.2009-І) (а. с. 21, т. 1).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 27 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ляшенком В. В., який зареєстрований
в реєстрі за № 2395, ОСОБА_2 відчужив квартиру ОСОБА_3
(а. с. 22, т. 1).
Згідно з даним договором квартира належала продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації 11 травня 2009 року згідно з розпорядженням від 11 травня 2009 року № 13745, та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 98184815 від 22 вересня 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1359562280000, номер запису
про право власності 22476773.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 02 вересня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу, серія
та номер 191, виданий 03 квітня 2018 року, видавник: приватний нотаріус
Бойко А. І., право власності на квартиру
АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_3
до ОСОБА_4 (а. с. 23-24, 30, т. 1).
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань
№ 12018100100006310 від 07 червня 2018 року слідчим Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Коваленком O. A. здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України (шахрайство) за заявою ОСОБА_1 (а. с. 12, т. 1)
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що у квітні 2018 року невстановлені особи, використовуючи завідомо підроблені документи, шахрайським шляхом заволоділи квартирою
АДРЕСА_1 та в подальшому розпорядилися нею
на власний розсуд, що підтверджується постановою слідчого про визнання потерпілим від 13 березня 2019 року (а. с. 13, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Бодюка В. А., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.